ВСТУП

ВСТУП

52
0


ВСТУП

Разом із набуттям нашою державою незалежності на початку 90-х років почала створюватись та інтенсивно розвиватися нова податкова система України, яка значною мірою відрізняється від тієї, яка існувала в умовах адміністративно-командної системи з особливостями, характерними для союзної республіки колишнього СРСР. Створення податкової системи відбувається з поступовим зменшенням ролі уряду в економіці та відповідним збільшенням приватної ініціативи суб’єктів господарювання. Водночас, зважаючи на тривалість процесів перерозподілу суспільних функцій на користь недержавного сектора та первинного накопичення капіталу як вирішальної умови такого перерозподілу, домінуюча роль у суспільному секторі економіки в перехідний період залишається за державою. Це висуває підвищені вимоги до розвитку податкових відносин у перехідних економіках.
Розвиток вітчизняної податкової системи розпочався з найбільш складних та відповідальних етапів становлення – пошуку структури податків, притаманних ринковій економіці, та об’єднання їх у цілісну податкову систему. Він базувався на найбільш поширених у ринкових економіках податках та на необхідності сформувати Державний бюджет як стрижневий детермінант незалежної держави.
У результаті трансформацій протягом перших десяти років створена податкова система, яка виконує фіскальні функції, але, разом з тим, відзначається складністю, невпорядкованістю, порушенням функціональної гармонії окремих складових та системи в цілому. А основне протиріччя, що виникало в ході формування податкової системи, пов’язане з неузгодженістю потреб у податкових надходженнях з можливостями їх отримання. Крім того, стоїть завдання досягти такого рівня розвитку податкової системи, щоб, забезпечуючи доходи бюджету, остання не стримувала процеси накопичення, зростання виробництва, не відбувалося перекосів у частині змін у структурі суспільного господарства, не деформувалися ринкові процеси та, головне, не порушувалася соціальна справедливість стосовно конкретного періоду розвитку нашої держави. Цим обумовлені ключові напрями, що визначають підходи до трансформації податкової системи на перспективу.
У більшості країн влада реально оцінює свої можливості в сфері оподаткування. Там чітко розуміють, що надмірні податки підривають виробництво, не сприяють ініціативі і, врешті-решт, знижують дохідну частину бюджету. Для суспільства надзвичайно важливо забезпечити стійкість розвитку національного виробництва. Цілковите стримування свободи маневру приватного бізнесу в податкових питаннях призводить не лише до обмеження можливостей потенційних податкових надходжень, але й до інших негативних наслідків, особливо в частині приховування прибутків від оподаткування та переходу в тіньову діяльність. Разом з тим, потреба забезпечення належного рівня податкових надходжень є об’єктивною. Тому в цілому безперспективно намагатися будь-якою ціною реалізувати загальне зниження рівня податкового навантаження замість удосконалення і розвитку власне цієї системи. При всій динамічності змін у податковій системі в основі таких рішень повинні лежати поняття їх необхідності, можливостей, часу. Головним завданням цієї роботи є сприяння створенню гнучкого механізму оподаткування, що адекватно реагує на зміни в економіці та оптимально реалізує не тільки фіскальну, а й регулюючу функцію податків, що в даний час є надзвичайно актуальним, оскільки економіка почала зростати.
У розвинених економіках податкові системи зорієнтовані на оподаткування особистих доходів громадян. Прогресивність такої спрямованості сьогодні не може реалізовуватися у вітчизняних умовах. У нашій країні розподіл суспільного продукту побудований таким чином, що основна його маса проходить повз найманого працівника. Ця обставина має ключове значення при визначенні структури національного оподаткування, перетворюється в джерело неконструктивності структурних змін, генерує негативне ставлення до необхідності підвищення ефективності суспільної праці.
Нині вітчизняна податкова система здатна розв’язати частину поставлених часом стратегічних і тактичних завдань без спричинення суттєвого збитку її основному призначенню. У складних економічних системах, до яких належить і податкова, завжди існують критично вагомі, з погляду забезпечення стійкості та динамічності цих систем, економічні зв’язки між окремими елементами (при усій їх взаємозалежності та взаємозумовленості). Їх пошук та реалізація дозволяють перетворити багатомірне завдання в менш складне і досягти вирішення необхідних пріоритетів.
У ряду ключових проблем, від вирішення яких залежить виконання податками притаманних їм функцій, лежить неприпустимість спрощеного розгляду податкових відносин у перехідних економіках. У контексті загальних законів і закономірностей функціонування та розвитку податкових систем виникає необхідність дослідження додаткових специфічних чинників, що впливають на ефективність податкової системи, у взаємозв’язку з фіскальною та монетарною політикою, визначення податкового навантаження на економіку, проблем податкової дисципліни, податкових пільг.
Податкова система на практичному рівні є сукупністю окремих податків, платежів та зборів, тому критично важливим стає визначення їх переліку, складу, який зробить податкову систему спроможною реалізувати ту функціональну гармонію, яка забезпечить її ефективність. Першочергового значення набуває проблема розв’язання структурних суперечностей у взаємозв’язку зі зміцненням державності, трансформацією економічного розвитку.
Негативні демографічні та соціально-економічні тенденції, що мають місце в Україні, характеризуються і низьким загальним життєвим рівнем та стратифікацією населення за майновою ознакою. Це особливо актуалізує необхідність використання регулятивного потенціалу податкової системи, закладеного в її егалітарній ролі.
Робота, запропонована читачеві є результатом досліджень, які автор здійснював, працюючи в Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності та Комітеті законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України, будучи народним депутатом та ректором Академії державної податкової служби України. У дану роботу вкладено і значний досвід, набутий автором під час внесення пропозицій щодо становлення та розвитку податкової системи України в ході формування її законодавчої бази у Верховній Раді та удосконалення діяльності Державної податкової адміністрації України. Про те, наскільки вдалося автору розв’язати порушені проблеми, – судити читачеві. Автор завжди готовий вислухати зауваження, пропозиції, взяти участь у подальших дискусіях з розглянутих питань, оскільки робота над їх подальшим розв’язанням продовжується.

ПОДЕЛИТЬСЯ
Facebook
Twitter
Предыдущая статьяСамсунг Галакси S10
Следующая статьяФ. НИЦШЕ :: vuzlib.su

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ