ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ
§ 3. Кримінальне право і політика держави у сфері протидії злочинності
.
§ 3. Кримінальне право і політика держави у сфері протидії
злочинності
Кримінальне право взаємопов’язане з політикою держави і
суспільних об’єднань у сфері боротьби зі злочинністю (кримінальною або її ще
називають антикримінальною, антикриміногенною політикою).
У сучасних умовах кримінальна політика виробляється як
результат компромісу позицій (нерідко — діаметрально протилежних) усіх гілок
влади, політичних партій, інших об’єднань громадян, науковців тощо щодо
прийняття певних кримінальних законів, а також підзаконних актів, спрямованих
на боротьбу зі злочинністю.
Важливим завданням кримінальної політики є виховання
громадян України в дусі бездоганного виконання своїх обов’язків перед
суспільством і державою.
Однак варто мати на увазі, що можливості кримінальної
політики в боротьбі зі злочинністю не є безмежними. Справа в тому, що
кримінальна відповідальність, покарання самі по собі не усувають причин
злочинності. Тому в боротьбі зі злочинністю та іншими правопорушеннями особлива
увага повинна приділятися здійсненню заходів соціально-економічного, правового
і культурно-виховного характеру.
Запобігання злочинам та іншим правопорушенням — стратегічний
напрям кримінальної політики.
Таким чином, кримінальна політика — це вироблена органами
держави, партіями та іншими об’єднаннями громадян за участю наукових установ
система відповідних правових, економічних і соціально-культурних заходів, які
відображають стратегію і тактику боротьби зі злочинністю, і на основі яких
формується, змінюється і доповнюється кримінальне законодавство, визначаються
його цілі, завдання, принципи, форми й порядок впливу на осіб, що вчинили
злочини.
Кримінальна політика знаходить своє відображення у відповідних
законах та інших нормативно-правових актах, концепціях, програмах тощо. У
найбільш концентрованому вигляді вона фокусується у кримінальному законі.
.
