Що таке договір управління майном? Ищите Господа, когда можно найти Его, призывайте Его, когда Он близко. (Библия, книга пророка Исаии 55:6) Узнать больше о Боге
Главная Книги Статьи Реклама на сайте

ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ

Що таке договір управління майном?
За договором управління майном одна сторона (установник управління) передає іншій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або особи, зазначеної ним (вигодонабувача).
Предметом договору управління майном можуть бути підприємства як майнові комплекси, окремі об'єкти, що належать до нерухомого майна, цінні папери, виключні права та інше майно. В управління також може бути передане майно, що є предметом договору застави. Не можуть бути самостійним об'єктом довірчого управління гроші. Майно, передане в управління, має бути відокремлене як від іншого майна установника управління, так і від майна, яке належить управителеві. Для розрахунків за діяльністю, пов'язаною з управлінням, управителеві відкривається окремий банківський рахунок.
Управитель, вчиняючи фактичні та юридичні дії, пов'язані зі здійсненням ним управління майном, зобов'язаний інформувати своїх контрагентів про те, що він хоч і виступає у відносинах з ним від свого імені, проте є не власником майна, а лише управителем. При вчиненні правочинів та інших дій, що потребують письмового оформлення, у документах в обов'язковому порядку має бути зазначено, що вони вчинені управителем майна. Права, набуті управителем у результаті вчинення дій щодо управління майном, включаються до складу майна, переданого в управління, а обов'язки, що виникли в результаті таких дій, виконуються за рахунок цього майна.
Управителем може бути як фізична, так і юридична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності. Не може бути управителем майна орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування.
Управитель може доручити іншій особі (замісникові) вчинити від його імені дії, необхідні для управління майном, якщо це передбачено договором або цього потребують інтереси установника управління чи вигодонабувача у разі неможливості отримати в розумний строк відповідні вказівки установника управління. У цьому разі управитель відповідає за дії обраного ним замісника, як за власні.
Управитель зобов'язаний управляти майном відповідно до умов договору. При цьому він може відчужувати майно, передане в управління, укладати щодо нього договір застави лише за згодою установника управління. Управителю, який має речове право на чуже майно, що передано йому в управління, надається право на захист цього права, у тому числі від установника управління.
Установником управління є власник майна. Всі вигоди від майна, переданого в управління, належать йому. Коли власником майна є малолітня особа чи фізична особа, визнана недієздатною, або особа, місце перебування якої невідоме чи її визнано безвісно відсутньою, установником управління може бути опікун або орган опіки та піклування. Якщо власником майна є особа, цивільна дієздатність якої обмежена, то установником управління є її піклувальник.
Перехід права власності на майно, що підлягає управлінню, від установника управління до іншої особи не має наслідком припинення управління майном, крім випадків, коли право власності на майно переходить внаслідок звернення на нього стягнення.
Установник управління майном має право зазначити в договорі й особу, яка має право здобувати вигоди від майна, переданого в управління (вигодонабувач). У цьому разі такий договір буде визнаватися договором на користь третьої особи. Але вигодонабувач не може бути управителем цього майна.
Договір управління майном має бути укладений у письмовій формі, а договір управління нерухомим майном, крім того, має бути нотаріально посвідчений і підлягає державній реєстрації. Коли сторони не визначили строку договору управління майном, він вважається укладеним на п'ять років. Для окремих видів майна, що передається в управління, законом можуть бути встановлені інші граничні строки дії договору.
У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах. Кожна зі сторін має право відмовитися від договору, попередивши про це другу сторону за три місяці. У разі припинення договору, майно, що перебувало в управлінні, повертається власникові.
Управитель має право на винагороду, передбачену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, понесених ним при управлінні майном. Він має право відрахувати належні йому грошові суми безпосередньо з доходів від використання майна, переданого в управління.
Управитель, який не виявив при управлінні майном належної турботи про інтереси власника або вигодонабувача, зобов'язаний відшкодувати власникові заподіяні збитки, а вигодонабувачеві — втрачену вигоду. Він відповідає за завдані збитки, якщо не доведе, що збитки виникли внаслідок непереборної сили, винних дій установника управління або вигодонабувача.
Управитель несе субсидіарну відповідальність за боргами, що виникли в результаті здійснення ним управління, у тому разі, якщо вартість майна, що перебуває в управлінні, недостатня для задоволення вимог кредитора. Субсидіарна відповідальність управителя настає також у разі вчинення правочинів з перевищенням наданих йому повноважень або встановлених обмежень.
Слід підкреслити, що звернення стягнення на майно, передане в управління, за вимогою кредитора установника управління не допускається, крім випадку визнання установника управління банкрутом або звернення стягнення за вимогою заставодержателя на майно, що є предметом договору застави. У разі визнання установника управління банкрутом договір управління цим майном припиняється і воно включається до ліквідаційної маси.
До договору управління майном обов'язково включають такі умови:
• про перелік майна, що передається в управління;
• вказівку про вигоди набувача;
• строки надання звітів управителем майна установнику управління;
• розмір і форму винагороди управителя;
• строк договору.
До договору можуть бути включені також інші умови. Договір управління майном припиняється у разі:
• загибелі майна, переданого в управління;
• припинення договору за заявою однієї зі сторін у зв'язку із закінченням його строку;
• смерті фізичної особи — вигодонабувача або ліквідації юридичної особи — вигодонабувача;
• відмови вигодонабувача від одержання вигоди за договором;
• визнання управителя недієздатним, безвісно відсутнім, обмеження його цивільної дієздатності або смерті;
• відмови управителя або установника управління від договору управління майном у зв'язку з неможливістю управителя здійснювати управління майном;
• визнання фізичної особи — установника управління — банкрутом.
У разі відмови однієї сторони від договору управління майном вона повинна повідомити другу сторону про це за три місяці до припинення договору, якщо самим договором не встановлено інший строк.

 

 

<< попередня     зміст     наступна >>

polkaknig(at)narod.ru, ICQ - 474849132 © 2005-2009 Матеріали цього сайту можуть бути використані лише з посиланням на даний сайт.