ТЕМА 6. СВІТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА
1. Структура сучасної валютної системи: національна, міжнародна (регіональна), світова.
2. Основні елементи національної і світової валютних систем
3. Поняття валюти та її класифікація. Конвертованість валюти.
4. Валютний курс
5. Міжнародна валютна ліквідність (МВЛ)
6. Еволюція світової валютної системи
7. Валютний ринок і його структура
8. Валютне котирування і валюта котирування
9. Валютні операції на світовому валютному ринку.
10. Види валютних операцій , що здійснюються на світовому валютному ринку.
11. Валютний ринок України
Госарій
Структура сучасної валютної системи. Національна, міжнародна(регіональна) та світова валютна система. Основні елементи національної валютної системи. Основні елементи світової валютної системи. Поняття валюти та її види. Конвертованість валюти. Валютний паритет і валютний курс. Режим курсу валют. Міжнародна валютна ліквідність. Резервні валюти.
Еволюція світової валютної системи. Система золотого стандарту. Паризька валютна системи. Генуезька валютна ситеми. Бреттон-Вудська валютна системи. Ямайська валютна системи. Європейська валютна система.
Валютний ринок і його структура. Котирування валют. Основні валютні операції. Валютний ринок України.
5. Міжнародна валютна ліквідність (МВЛ)
· Здатність країни (чи групи країн) забезпечити своєчасне погашення своїх міжнародних зобов’язань прийнятними для кредитора платіжними засобами
· Сукупність джерел фінансування та кредитування світового платіжного обігу.
· Сукупність усіх платіжних інструментів, які можуть бути використані у міжнародних розрахунках
МВЛ визначається відношенням золотовалютних резервів центральних банків країн світового співтовариства (BP) до загальної суми річного імпорту товарів та послуг (IP):
МВЛ=ВР:ІР *100%
Основні компоненти МВЛ
· Офіційні золоті резерви країни-запаси золота у злитках та монетах
· Валютні резерви країни — іноземна валюта резервна для міжнародних розрахунків
· Резервна позиція в МВФ (право країни – члена на автоматичне отримання безумовного кредиту в іноземній валюті в межах 25% від її квоти )
· Розрахунки в СДР та євро
Стан МВЛ виражається такими показниками:
Ё Якість резервів, що визначається часткою золота у ліквідних резервах, темпами знецінення резервних валют, динамікою їхнього курсу та попиту на них на світових ринках, зовнішньою заборгованістю країн-емітентів резервної валюти;
Ё Відповідність обсягу резервів потребам у них, що визначається кількістю ліквідних резервів порівняно з обсягом міжнародних операцій певної країни, сальдо платіжного балансу, в тому числі поточного , зовнішнім боргом, рухом короткострокових і довгострокових капіталів.
Міжнародна ліквідність виконує такі головні функції:
§ виступає засобом міжнародних платежів, що використовуються головним чином для покриття дефіциту платіжного балансу;
§ є засобом валютних інтервенцій.
Резервна валюта — національна валюта провідних країн світу, яка накопичується центральними банками інших країн як резерв коштів для міжнародних розрахунків
Об’єктивні посилки для здобуття статусу резервної валюти
· Домінуючі позиції країни у світовому виробництві, експорті товарів і капіталів, в золото-валютних резервах.
· Розвинена мережа кредитно-банківських установ, в тому числі за кордоном.
· Організований та місткий ринок позичкових капіталів.
· Лібералізація валютних операцій.
· Вільна оборотність валюти, що забезпечує попит на неї в інших країнах
· Активна зовнішня та валютно-кредитна політика.
· Упровадження валюти в міжнародний оборот через банки та міжнародні валютно-кредитні та фінансові організації.
Резервні валюти (світові гроші) це:
· Національні валюти ведучих промислово розвинених країн – долар США, фунт стерлінгів, японська ієна, німецька марка, французький франк (дві останні були такими до 1 січня 2002р.)
· Міжнародні валюти (СДР)
· Регіональні (ЕКЮ, з 1 січня 1999р. – євро).
Міжнародні валютно-фінансові організації — інституціональний елемент валютної системи.
· Регламентація діяльності національних органів управління та регулювання валютних відносин країни (центральний банк, міністерство економіки, міністерство фінансів; в деяких країнах – органи валютного контролю)
· Міждержавне валютне регулювання здійснює МВФ (1944р.), а в Європейській валютній системі – Європейський фонд валютного співробітництва (1973-1993рр.), замінений Європейським валютним інститутом (1994-1998рр.), а з 1 червня 1998р. – Європейським Центральним банком.
