ГЛАВА 17 ВНУТРІШНІЙ АУДИТ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ Ищите Господа, когда можно найти Его, призывайте Его, когда Он близко. (Библия, книга пророка Исаии 55:6) Узнать больше о Боге
Главная Книги Статьи Реклама на сайте

ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ

ГЛАВА 17 ВНУТРІШНІЙ АУДИТ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

Мета вивчення
Після вивчення глави 17 Ви повинні знати:
1. Що таке внутрішній аудит комерційного банку.
2. Його місце і роль в системі внутрішнього контролю фінансово-господарської діяльності банку.
3. Основні види внутрішнього аудиту в банку.
4. Методику внутрішнього аудиту касових операцій.
5. Методику внутрішньо-банківського аудиту розрахункових операцій.
6. Принципи методики внутрішньо-банківського аудиту кредитних операцій.
7. Методику аудиту валютних операцій.
8. Основні принципи методики внутрішньо-банківського аудиту операцій з цінними паперами.
9. Методику внутрішньо-банківського аудиту доходів і витрат. 
10. Методику внутрішньо-банківського аудиту оподаткування.

17.1. Внутрішньо-банківський аудит у системі внутрішнього контролю
У сфері банківської діяльності точиться постійна конкурентна боротьба не стільки і не лише за кількість клієнтів, а й за подальше нарощування видів і обсягів послуг для задоволення попиту користувачів цих послуг. У конкурентній боротьбі важливим засобом е внутрішній аудит, який допомагає утриматися на ринку. В банках з цією метою створюються відділи, що формують і координують виконання планів внутрішнього аудиту.
Отже, необхідно чітко усвідомити суть понять «зовнішній аудит банку» і «внутрішній аудит банку».
Зовнішній аудит банку — це визначення стану банку на основі перевірки правильності складання та підтвердження достовірності балансу, обліку прибутків та збитків, аналізу стану обліку, відповідність обліку та дій банку вимогам чинного законодавства, дотримання рівності прав акціонерів (учасників) при розподілі дивідендів, голосуванні, наданні прав на придбання нових акцій тощо та підготовка висновків Для надання інформації керівництву, акціонерам (учасникам) банку та іншим користувачам.
Внутрішній аудит банку — це незалежна експертна діяльність аудиторської служби банку для перевірки і оцінки адекватності та ефективності системи внутрішнього контролю та якості виконання посадових обов'язків співробітниками банку. Внутрішній аудит передбачає отримання в документальній формі процедур і опису методів, які застосовуються банком для здійснення внутрішнього контролю.
Внутрішній аудит є однією з форм внутрішнього фінансово-господарського контролю діяльності банку.
Якщо внутрішньогосподарський контроль безперервний, здійснюється всіма організаційними, економічними і технічними службами і при цьому охоплює всі підрозділи фінансово-господарської діяльності банківської установи, то внутрішній аудит здійснюється періодично і тільки спеціалістами-аудиторами з конкретної теми (об'єкта).
Разом з тим об'єктом дослідження аудиторів є не внутрішній адміністративний контроль, а лише його підфункція — внутрішній бухгалтерський контроль, яка зумовлює ефективне інформаційне забезпечення процесу управління.
Завданням внутрішнього аудиту є функції запобіжного, оперативного, післяопераційного і стратегічного видів фінансово-господарського контролю, що особливо важливо в умовах недосконалості законодавчої бази з оподаткування.
Обов'язком внутрішніх аудиторів є перевірка системи контролю, яка скерована на розробку політики банку в межах чинного законодавства для досягнення його програмних цілей, а також оцінки економічності й ефективності операцій банку. Для цього внутрішній аудит вивчає систему контролю за активами і пасивами банку, аналізує ситуації ризику і заходи щодо запобігання банкрутства, варіанти інвестиційної політики банку, форми впровадження найбільш економічно доцільних нетрадиційних послуг (лізингових, факторингових і трастових).
Отже, тут внутрішній аудит здійснюється на попередній стадії виконання комерційної, технологічної або фінансової угоди, в процесі її проходження і після завершення дає експертну науково обгрунтовану оцінку господарським операціям і процесам, що не є функцією внутрішньогосподарського контролю або ревізійної комісії Правління банку.
Враховуючи запобіжну і стратегічну роль внутрішньо-банківського аудиту, а також його загально визначені принципи, що грунтуються на практиці, можна виділити такі найважливіші функції:
— перевірка достовірності обліку надходження, використання, вибуття та нарахування зношення (з віднесенням його за напрямками цільового призначення) основних засобів та нематеріальних активів; достовірність розмежування за вартістю таких засобів праці, як малоцінні та швидкозношувані предмети та основні засоби;
— перевірка достовірності й правильності відображення в обліку різних видів господарських матеріалів і малоцінних предметів;
— правильність і законність касових операцій;
— дотримання правил виконання валютних операцій;
— законність і достовірність відображення в обліку і звітності кредитних та розрахункових операцій;
— правильність відображення в обліку і звітності цінних паперів, у тому числі боргових, для перепродажу, інвестиційних;
— достовірність і правильність відображення в обліку і звітності грошових коштів на розрахункових, поточних, депозитних, вкладних, кредитних та інших рахунках;
— достовірність віднесення витрат за рахунок собівартості чи власного прибутку, що залишається в розпорядженні банку;
— правильність нарахування та використання коштів на рекламні та представницькі витрати;
— перевірка повноти, правильності й достовірності відображення в обліку доходів та фінансових результатів;
— правильність відрахувань у різні бюджетні та позабюджетні фонди;
— правильність нарахування і сплати всіх видів податків;
— всебічний аналіз фінансових операцій; активів (доходних і недоходних), пасивів (власних і залучених), доходів і витрат, прибутків (збитків), рентабельності та дотримання відповідних нормативів.
За наслідками внутрішнього аудиту кожного об'єкта здійснюються як запобіжні заходи щодо виправлення обліку «невірно», з порушенням чинних державних законодавчих і нормативних актів, відображення операцій, так і орієнтування цих операцій на стратегічно більш економічно ефективні.

17.2. Внутрішній аудит касових операцій
Під розрахунково-касовим обслуговуванням банку розуміємо прийом, видачу і збереження грошових знаків. Його здійснюють через операційну касу банку, до складу якої (залежно від кількості клієнтів і обсягів операцій) можуть входити прибуткові й видаткові каси, прибутково-видаткові каси, каси розміну грошей, вечірні каси та каси перерахунку грошової виручки.
Облік касових операцій в банках України регламентується:
1. Інструкцією Національного банку України щодо організації емісійно-касової роботи в установах банків України за № 1 від 07.07.94 р.
2. Інструкцією Національного банку України щодо організації роботи з готівкового обігу установами банків України за № 4 від 20.06.95 р.
Перелічені нормативні документи передбачають:
— загальний порядок ведення касових операцій;
— правила зберігання грошових знаків;
— правила перевезення грошових знаків;
— порядок заміни і знищення пошкоджених банкнот і монет;
— порядок складання і подання звітності по касі. Документальними джерелами для здійснення внутрішнього аудиторського контролю касових операцій є:
— первинні касові документи;
— касові журнали на приход і видаток;
— касові книги;
— довідки касирів приходних і видаткових кас;
— виписки з особистих рахунків клієнтів, журнал реєстрації приходних і видаткових касових документів.
Деякі фахівці з банківського аудиту, зокрема, доцент кафедри банківської справи Фінансової академії при уряді Російської Федерації С. О. Горіна (див. список літератури в кінці підручника), радить планувати і проводити аудит касових операцій на основі програмно-контрольної оцінкової таблиці. За своєю побудовою вона є не тільки переліком питань, які необхідно з'ясувати під час перевірки, не лише розкриває технологію аудиторського процесу касових операцій, але й дає можливість здійснювати їх оцінку щодо законності, доцільності й правильності документального оформлення.
Нижче наводимо цю оцінкову таблицю, сформувавши її зміст відповідно до вимог Закону «Про банки і банківську діяльність в Україні» та вимог інструкцій і методичних вказівок НБУ з ведення касових операцій.

№ з/п

Аудитором перевіряється

Повинно бути встановлено

1.

Стан угод про повну матеріальну відповідальність осіб, що працюють з готівкою та іншими цінностями

Наявність угод з матеріально відповідальними особами і юридична правильність їх оформлення

2.

Дотримання порядку здійснення операцій в приходних касах

1. Правильність оформлення первинних документів, заповнення і ведення журналів їх реєстрації

2. Ідентичність даних первинних документів з даними касових журналів і книг, довідок, виписок з особистих рахунків клієнтів

3.

Дотримання порядку здійснення операцій у вечірніх касах та касах перерахування

Правильність заповнення супровідних відомостей до сумки з грошовою виручкою та документального оформлення інкасованої грошової виручки

4.

Дотримання порядку здійснення операцій видатковими касами

1. Правильність заповнення реквізитів видаткових первинних касових документів

2. Ідентичність даних останнім даним касових книг і журналів, а також випискам з особових рахунків клієнтів

3. Правильність ведення книги реєстрації сум, виданих під звіт касиру грошового сховища

5.

Дотримання порядку звірки і заключення операційної каси; організація контролю за видачею грошей

1. Ідентичність даних касових обігів і даних касових книг та журналів

2. Наявність підписів касирів і операційних працівників

6.

Дотримання повноти і вірності обміну цінностей у сховищах

1. Правильність комплектації та розфасування грошей і цінностей

2. Правильність ведення книги обліку цінностей, що знаходяться в сховищах

7.

Дотримання касового планування і ліміту залишків каси банку

1. Наявність касових планів клієнтів

2. Наявність встановлених банком лімітів клієнтам за залишком готівки грошей в їх касах

3. Дотримання клієнтами ліміту

8.

Дотримання ліміту розрахунків готівкою

Наявність ліміту для банку та його дотримання

9.

Дотримання правил касових операцій з валютною готівкою

1. Правильність заповнення первинних касових документів на надходження та видачу готівкової валюти

2. Ідентичність даних первинних документів і даних касових книг та журналів

10.

Стан звітності про касові обіги банку

1. Правильність обліку касових операцій в цілому (висновок)

2. Достовірність звітності про касові обіги в банку

3. Дотримання строків звітності

З урахуванням спеціалізації банку, обсягів тих чи інших операцій, замовлень керівництва тощо, у наведену таблицю можуть бути внесені зміни щодо кількості питань, які необхідно з'ясувати.
По закінченні перевірки касових операцій здійснюється оцінка стану їх організації та ведення обліку і розробляються управлінські або адміністративні заходи щодо ліквідації порушень і недоліків та облікові заходи щодо вдосконалення облікового контролю.
Досвід свідчить, що найбільш типовими порушеннями, виявленими під час перевірки касових операцій, бувають:
— порушення ліміту каси;
— порушення граничних норм розрахунку готівкою грошей;
— неправильне документування і ведення касових операцій;
— виправлення в приходних і видаткових касових документах;
— несвоєчасне проведення інвентаризації каси і т. п.

17.3. Внутрішньобанківський аудит розрахункових операцій
Аудит розрахункових операцій виявляє правомірність розрахункових операцій і дотримання розрахункової дисципліни згідно з інструкціями та іншими нормативними документами НБУ.
У процесі перевірки з'ясовується дотримання:
— визначеного порядку відкриття і закриття рахунків клієнтів у банку;
— встановлених лімітів залишку грошей в касі клієнтами;
— запровадженого порядку розрахункового обслуговування згідно з укладеною з клієнтом угодою;
— розрахункової дисципліни за рахунками (розрахунковими, поточними, бюджетними, валютними, кореспондентському);
— законодавства щодо здійснення безготівкових розрахунків. Як робоча програма рекомендується, як і для аудиту касових операцій, наведена нижче оцінкова таблиця розрахункових операцій.

№ з/п

Аудитором перевіряється

Повинно бути встановлено

1

Обгрунтованість відкриття і правильність ведення розрахункових, поточних бюджетних рахунків і валютних рахунків резидентів і нерезидентів

1. Достовірність і повнота документів, необхідних для відкриття розрахункових поточних, бюджетних і валютних рахунків

2. Правильність реєстрації рахунків, що відкриваються

3. Задовільні умови зберігання юридичних справ клієнтів

4. Відповідність порядку відкриття і ведення розрахункових, поточних, бюджетних рахунків згідно плану рахунків бухгалтерського обліку і вказівок щодо його застосування.

5. Дотримання вимог законодавства щодо відкриття і закриття розрахункових, поточних, бюджетних і валютних рахунків

2.

Дотримання правил здійснення безготівкових розрахунків:

— платіжними дорученнями;

— платіжними вимогами-дорученнями;

— гарантійними дорученнями;

— чеками;

— векселями

1. Дотримання правил, передбачених нормативними документами НБУ:

— оформлення документів;

— умов;

— строків розрахунків;

— наявності грошей на рахунках платників;

— розв'язання суперечок і конфліктних ситуацій

3.

Стан дебіторської і кредиторської заборгованості банку

1.Строки виникнення

2. Причини непогашення або відшкодування

3. Своєчасність нарахування податку в бюджет з простроченої кредиторської заборгованості

4. Наявність сумнівної заборгованості

4.

Оцінка обліку розрахункових операцій

1. Правильність відображення в обліку розрахункових операцій

2. Черговість платежів

3. Дотримання цільового призначення

4. Законність розрахунків

Досвід свідчить, що найбільш типовими помилками, що виникають у процесі внутрішнього аудиту розрахункових операцій, є:
— неповна комплектація юридичних справ клієнтів (відсутність довідок про взяття на облік у державній податковій адміністрації, відсутність нотаріально завіреного свідоцтва про реєстрацію тощо);
— порушення черговості платежів;
— порушення ліміту видачі готівки з рахунків клієнтів;
— виправлення в розрахункових документах;
— несвоєчасність розрахунків за поданими клієнтами платіжних дорученнях та інші порушення розрахунково-платіжної дисципліни.

17.4. Внутрішньобанківський аудит кредитних операцій
Кредитні операції банків підрозділяють на активні та пасивні.
Активні кредитні операції — це операції з кредитування клієнтів і надання кредитів іншим банкам (міжбанківський кредит).
Пасивні кредитні операції— це операції з одержання міжбанківського кредиту в НБУ і в інших банках.
Аудит активних операцій здійснюється з метою:
— перевірки законності здійснюваних банком операцій;
— аналізу й оцінки ризику кредитних операцій;
— оцінки якості управління активними операціями.
Інформаційними джерелами для перевірки кредитних операцій є:
— нормативні документи Національного банку України;
— угоди про надання кредиту;
— угоди і документи про забезпечення зобов'язань з кредитування;
— угоди про заставу майна;
— кредитні справи клієнтів;
— регістри бухгалтерського обліку (меморіальні ордери, особисті рахунки, обігово-сальдові відомості);
— баланси клієнтів і банку.
Як механізм (програма) здійснення внутрішньобанківського аудиту кредитних операцій рекомендується використовувати оцінкову таблицю такої структури і змісту:

№ з/п

Аудитором перевіряється

Повинно бути встановлено

1.

Повнота поданих клієнт - одержання кредиту

Наявність необхідних документів згідно вимог

2.

Обгрунтованість відачі кредитів (забезпеченість):

— бланкових; банків;

— під гарантії страхових компаній;

— під заставу

Рівні (ступені) ризику

1. Наявність протоколу засідання кредитної комісії з надання позички

2. Наявність розрахунків ступенів ризику

3. Юридична відповідність кредитних угод або документів, що забезпечують виконання зобов'язань з кредитування

3.

Дотримання визначеного нормативними документами НБУ порядку відкриття, ведення і закриття позичкових рахунків

1. Наявність необхідних документів на відкриття позичкових рахунків

2. Наявність розпорядження керівника банку

4.

Правильність нарахування, оформлення і утримання відсотків за позичками

Відповідність нормативним (рекомендаційним) документам і листам НБУ

5.

Наявність простроченої заборгованості з кредитів; правильність її обліку

1. Дотримання строків пролонгування

2. Своєчасне віднесення до простроченої заборгованості

3. Нарахування відсотків за заборгованістю; чи віднесені вони за рахунок власного прибутку

6.

Оцінка стану і реальності простроченої заборгованості

Правильність віднесення простроченої заборгованості ДО:

— сумнівної;

— небезпечної;

— безнадійної

7.

Наявність і своєчасність створення і використання резерву витрат за позичками

1. Можливість

2. Своєчасність

3. Достатність розмірів

8.

Оцінка виданих кредитів за ступенем ризику

1. Проведення розрахунків за

2. Оцінка ризику видачі кредиту

9.

Своєчасність і правильність списання на результати діяльності безнадійно виданих кредитів

1. За рахунок резерву втрат за позичками

2. За рахунок власного прибутку, що залишається в розпорядженні банку (спецфондів)

Найбільш типовими порушеннями, що можуть бути виявлені при перевірці кредитних операцій, є:
— недостатнє обгрунтування виданих позичок;
— невірне нарахування відсотків;
— несвоєчасне віднесення прострочених позичок на призначений для цього рахунок;
— відсутність або недостатній розмір резерву на можливі збитки за позичками;
— юридична неправомірність кредитних і заставних угод і відносин і т. ін.

17.5. Внутрішньобанківський аудит валютних операцій
Мета внутрішньобанківського аудиту валютних операцій — з'ясувати:
— чи дотримуються банком норми валютного регулювання;
— наскільки правомірно здійснюються валютні операції;
— достовірність відображення в обліку;
— постійний контроль за розрахунково-грошовими операціями з метою запобігання порушень, фінансових санкцій податкових органів та вишукання резервів зростання прибутковості валютних операцій. Основні законодавчі та нормативні документи, якими необхідно послуговуватися при внутрішньобанківському аудиті валютних операцій:
1. Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютний контроль» № 15-93 від 19.02.93 р.
2. Інструкція НБУ «Про порядок застосування статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютний контроль» № 15-93 від 19.02.93 р.
3. Телеграма НБУ «Про комісійні збори в інвалюті» № 19009/ 1035 від 31.05.93р.
4. Указ президента України «Про невідкладні заходи щодо посилення валютного контролю» № 195/193 від 08.06.93 р.
5. Інструкція НБУ «Про порядок здійснення розрахунків з експортно-імпортних операцій за умови відтермінування платежів або поставок» № 139 від 16.06.94 р. з доповненнями № 19011/649 від 24.02.95 р.
6. Телеграма НБУ «Тимчасовий порядок ведення уповноваженими банками України відкритої валютної позиції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти на валютному ринку України» № 1 від 03.01.96 р.
7. Телеграма НБУ «Операції з міжнародних розрахунків у національних валютах країн СНД» № 13-112/383-1265 від 11.03.96 р.
8. Телеграма НБУ «Роз'яснення з питань придбання валюти на УМВБ і міжбанківському ринку» № 13-312/198-2106 від 17.04.96 р.
Документами, які підлягають перевірці та систематичному контролю за валютними операціями, е:
— первинні документи (митні декларації, рахунки-фактури і валютні документи при акредитивній формі розрахунків);
— облікова первинна документація;
— міжнародні контракти, угоди;
— кредитні угоди;
— регістри бухгалтерського обліку (машинограми, обіговосальдові відомості);
— бланки на дату перевірки.
Відповідно до мети аудиту валютних операцій питання, що перевіряються, і одержані результати доцільно відображати в окремій оцінковій таблиці-програмі для висновків і вжиття заходів з метою усунення виявлених порушень.

№ з/п

Що п еревіряється

Повинно бути з'ясовано

1.

Валютна ліцензія

1. Наявність відкритих рахунків (наприклад, позичкових і вкладних), які не вказані в ліцензії

2. Операції здійснюються в філіях за умови дозволу на їх проведення тільки в Головній конторі.

3. Наявність в установі банку внутрішніх нормативних документів, що регламентують ті або інші операції

2.

Правомірність використання рахунків

1. Наявність журналу і самої реєстрації валютних рахунків

2. Однаковість системи валютних рахунків у Головній конторі та філіях

3. Реальність дебіторської заборгованості (за строками давності, за банкрутами, що перебувають у розшуку)

3.

Перевірка правильності й повноти обліку використання бланків суворої звітності

1. Несистемний облік бланків без обліку їх на відповідних позабалансових рахунках

2. Нецільове використання позабалансових рахунків

3. Недотримання визначеної форми бланків

4.

Переоцінка валютного балансу

1. Своєчасність

2. Правильність розрахунків. У зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти

3. Правильність віднесення результатів переоцінки на окремий рахунок

5.

Ведення кореспондентських відносин через рахунок «ностро»

1. Наявність і повнота матеріалів, зібраних для запровадження корвідносин

2. Наявність альбомів підписів банків-кореспондентів, а також архівація замінених альбомів

6.

Ведення позицій за кореспондентськими рахунками

Розбіжність між даними обліку за балансом і виписками з коррахунку, що виявляється шляхом звірки: валютного балансу, виписок за транзитними рахунками і коррахунках із банків кореспондентів (за рахунками «ностро»)

7.

Кредити в інвалюті

1. Наявність заборгованості видачі кредитів у готівковій валюті фізичним особам, не зареєстрованим як підприємці.

2. Відповідність вимогам щодо нарахування відсотків і ведення відомостей для цього

3. Використання валюти як предмета застави лише за наявності індивідуальної ліцензії НБУ

8.

8.1

8.2

8.3

Ведення рахунків клієнтів

Юридичне оформлення рахунків

Підтвердження залишків на рахунках клієнтів

Приходні операції

Законність відкриття рахунків: наявність підтвердження податкового органу про реєстрацію

1. Шляхом звірки даних за балансом з залишками на рахунках клієнтів

2. Шляхом запитів на підтвердження від окремих клієнтів

Наявність розходжень шляхом звірки даних за блок-рахунками клієнтів з виписками за коррахунками банку

8.4

Видаткові операції

1. Законність здійснення імпортних операцій клієнтури за наявністю первинних документів, які обґрунтовують переведення коштів

2. Правильність ведення журналу обліку попередньої сплати клієнтів

3. Правильність закриття попередніх сплат на основі митних декларацій або інших документів

8.5

Готівково-грошові операції

Законність видачі валютної готівки із каси банку клієнтам (на відрядження і з іншою метою)

9.

Операції обмінних пунктів

1. Законність відкриття обмінного пункту

2. Правильність бухгалтерського обліку

3. Періодичність і якість контролю з боку банку

4. Можливі зловживання

5. Шляхом аналізу рівень доходності й економічна доцільність конкретного обмінного пункту на предмет

10.

Валютна позиція

1. Правильність визначення ліміту установі банку згідно нормативів НБУ

2. Наявність контролю за перевищенням суми визначеного ліміту

11.

Операції за рахунком «лоро»

1. Обгрунтованість перерахувань клієнтами банку на рахунки «лоро» відповідно до вимог НБУ

2. Наявність кореспондентських угод

3. Розбіжність між даними обліку залишків за балансом банку і виписками з рахунку «лоро» клієнтів

12.

Біржові операції

1. Законність придбання валюти на міжбанківському ринку

2. Правильність обліку відповідно до вимог НБУ

13.

Доходи і витрати

1. Законність одержаних доходів від валютних операцій

2. Правильність формування обліком витрат за валютними операціями.

3. Винні в штрафних санкціях за порушення валютного законодавства

14.

Стан обліку валютних операцій в цілому

Відображення в обліку валютних операцій відповідно з планом рахунків, вказівками щодо його застосування та інструкціями НБУ

До найбільш поширених типових порушень, що виявляються при внутрішньобанківському аудиті валютних операцій, належать:
— невірність проведення переоцінки статей балансу в іноземній валюті на окремі звітні дати;
— порушення вимог валютного законодавства;
— недотримання умов, що передбачають зарахування виручки в банку на рахунок експортера;
— несвоєчасне зарахування на валютний рахунок клієнтів надходжень в іноземній валюті в повному обсязі;
— недотримання вимог щодо обгрунтування переказів за кордон.

17.6. Внутрішньобанківський аудит операцій з цінними паперами
Операції банків з цінними паперами поділяються на активні та пасивні.
Пасивні операції — це випуск (емісія) банками власних цінних паперів з метою залучення коштів та кредитних ресурсів.
Активні операції — це придбання банками цінних паперів з метою участі в управлінні і одержання дивідендів або з метою одержання спекулятивного доходу.
Розглянемо основні принципи внутрішньобанківського аудиту найважливіших видів цінних паперів, що обертаються на фінансовому ринку України:
— акцій власної емісії:
— облігацій внутрішньої державної позики;
— придбаних акцій не власної емісії;
— векселів.
Метою внутрішнього аудиту цінних паперів є:
1) перевірка дотримання встановлених вимог при операціях з цінними паперами;
2) перевірка стану обліку цінних паперів. Основними нормативними документами, що регулюють діяльність банків на ринку цінних паперів в Україні, є:
1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» № 872-ХІІ від 20.03.91р.
2. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» (Цінні папери в Україні.— К.: УФБ, 1993).
3. Положення про переказний і простий вексель (Фінансовий Київ, 1992, №30).
4. Постанова Кабінету Міністрів і НБУ «Про застосування векселів у господарському обороті України» № 528 від 10.09.92 р.
5. Лист НБУ «Про порядок обліку і видачі простих і переказних векселів» № 22001/279 від 01.12.94 р.
6. Про порядок проведення банками операцій з векселями. Національний банк України, 1993 р.
7. Постанова Правління НБУ «Про порядок ліцензування банків в Україні» № 77 від 27.03.96 р.
8. Телеграма НБУ «Про джерела придбання комерційними банками облігацій державних внутрішніх позичок» № 15010/124-1747 від 25.04.95 р.
9. Телеграма НБУ «Положення про порядок проведення операцій з облігаціями внутрішньої державної позики в установах банків України» № 347 від 23.02.96 р.
10. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» № 448/96-ВР від ЗО. 10.96 р.
Документальними джерелами інформації для аудиторської перевірки є:
— бланки цінних паперів;
— проспекти емісії;
— дані аналітичного обліку (балансового і позабалансового) цінних паперів;
— первинні документи, що підтверджують рух цінних паперів;
обігово-сальдові відомості;
— журнали реєстрації акціонерів;
— різні журнали для реєстрації, обліку, руху окремих видів цінних паперів;
— баланси банку на звітні дати.
Перевірку та її узагальнення рекомендуємо здійснювати на основі детальної програми у вигляді контрольних запитань, які нами деталізовані й систематизовані за максимально ймовірною кількістю операцій і ситуацій, що можуть бути здійснені з цінними паперами. Ця контрольна програма має вигляд оцінкової таблиці.

№ з/п

Що перевіряється

Повинно бути з'ясовано

І. Загальні положення

1.

Наявність документів, що узаконюють право банку на операції з цінними паперами

1. Наявність ліцензії НБУ . Виконання вимог.

2. Наявність зареєстрованого і оплаченого статутного фонду в розмірі не менше 1 млн ЕКЮ.

3. Наявність затверджених НБУ Голови Правління і головного бухгалтера

4. Наявність служби внутрішнього аудиту

5. Достатність спорядження банку технічними засобами

6. Достатність формування резервного фонду

7. Достатність формування страхового фонду

8. Відповідність економічних показників упродовж р оку

9. Беззбиткова діяльність протягом року

10. Безпека кредитного портфелю — сума проблемних кредитів не повинна перевищувати суми сформованих резервного і страхового фондів

11. Наявність позитивного аудиторського висновку.

12. Відсутність порушень банком чинного банківського законодавства протягом року.

13. Відповідність практично здійснюваних операцій проліцензованим

II. Види цінних паперів: акції, облігації, векселі

2.

Перевірка правильності проведення операцій з акціями власної емісії

1. Наявність юридично-нормативних і облікових документів:

а) засновницької угоди банку;

б) статуту банку;

в) рішення про випуск акцій банку;

г) реєстру акціонерів;

д) виписок за операціями обліку акціонерних внесків

2. Відображення обліком операцій за статутним фондом

3. Правильність ведення реєстру акціонерів і достатність даних про акціонерів

4. Правильність оформлення первинної підписки

5. Правильність оформлення операцій з обліку курсової різниці від реалізації акцій

6. Правильність реєстрації випуску цінних паперів

7. Відповідність нормативу розподілу статутного фонду між учасниками згідно з чинним законодавством

8. Щодо випуску акцій власної емісії перевіряється, чи не перевищено річний термін утримання викуплених, не перепроданих акцій

9. Куди відносять витрати з придбання, виготовлення акцій.

10. Правильність ведення реєстру (журналу) акціонерів

11. Правильність позабалансового обліку

3.

Операції купівлі-продажу акцій інших суб'єктів господарювання

1. Ведення журналу обліку руху акцій

2. Правильність обліку операцій з придбання акцій

3. Відповідність бухгалтерських проводок укладеним угодам

4. Правильність обліку доходів віл операцій з акціями

4.

Операції з державними облігаціями

1. Відповідність методики обліку чинним нормативним документам

2. Повнота відображення здійснюваних операцій в облікових реєстрах

3. Правильність обліку:

а) брокерських операцій;

б) інвестиційних операцій

4. Дотримання строків переоцінки і правильність обчислення сум переоцінки (якщо вона здійснюється)

5. Правильність ведення журналу операцій з державними цінними паперами (за випусками)

5.

Операції з купівлі-продажу векселів

1. Правомірність здійснення операцій

2. Дотримання порядку прийому векселів до обліку

3. Правильність оформлення векселів, реквізитів і підписів на векселі та їхньої звірки з реквізитами кожного індосаменту за строками і сумами

4. Правильність ведення книги реєстрації всіх векселів, що надійшли в банк, з присвоєнням кожному порядкового номера

5. Забезпеченість векселів товарними і грошовими цінностями

6. Правильність оформлення векселів

7. Правильність зарахування на рахунки придбаних векселів залежно від їх номінальної вартості

8. Правильність обліку на позабалансовому рахунку

9. Обгрунтованість встановлення дисконту на куплені векселі

10. Доцільність окремих операцій щодо придбання векселів через труднощі погашення їх боржниками

11. Своєчасність опротестування і рівень втрат при цьому

12. Порядок прийому векселів на інкасо для одержання платежів та оплати векселя у строк (наявність перепоручительського підпису на векселі, своєчасність письмового повідомлення банку-платника, правильність ведення журналу, дотримання порядку зберігання)

До найбільш поширених типових порушень, що виявляються при внутрішньобанківському аудиті операцій з цінними паперами, належать:
— недотримання запровадженого порядку зберігання цінних паперів;
— неправильне ведення реєстраційних журналів;
— невірні розрахунки відсотків за доходами від цінних паперів;
— відсутність резервів під знецінення цінних паперів;
— несвоєчасність опротестування векселів.

17.7. Внутрішньобанківський аудит доходів і витрат
Достовірність фінансового результату діяльності комерційного банку визначають за реально одержаними доходами та правильно сформованими витратами. Адже від правильності віднесення останніх на собівартість банківських послуг чи за рахунок власного прибутку, що залишається в розпорядженні банку, залежить як достовірність одержаного прибутку, так і рівень податків, яких найчастіше намагаються сплачувати менше. Але свідоме ігнорування чи несвідоме порушення законодавства щодо наведеного вище порядку розмежування витрат, у кінцевому результаті, при перевірках органами державної податкової адміністрації призводить до фінансових санкцій у вигляді пені та штрафів (що в декілька разів перевищують суму заниженого податку) і нарахування пені.
Отже, завдання внутрішньобанківського аудиту полягає в тому, щоб упередити податкові органи своєю перевіркою щодо достовірності формування бухгалтерією доходів і витрат та своєчасно виправити власні помилки і порушення.
Нагальна необхідність у такій упереджувальній перевірці внутрішнім аудитом особливо актуальна ще і тому, що зовнішній аудит, як правило, здійснює її після річного звіту, який може бути складений з помилками і порушеннями, а, отже, і недостовірне.
Внутрішній аудит при перевірці правильності й достовірності формування доходів і витрат банку керується такими основними законодавчими і нормативними актами:
1. Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.94 р. та Правилами його застосування (що діяли до 01.07.97 р.).
2. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.97 р.
3. Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/ 97-ВР від 03.04.97 р.
Програмою проведення внутрішньобанківського аудиту доходів і витрат можна вважати оцінкову таблицю, в якій систематизовано найбільш типові порушення, що виникають в обліку і спричинюють недостовірність формування фінансового результату та пов'язаного з ним оподаткування прибутку. Її структура і зміст такі.

№ з/п

Що перевіряється

Повинно бути з'ясовано

1.

Достовірність собівартості послуг основної діяльності

Необгрунтоване завищення через невірне (свідоме або несвідоме) віднесення витрат на собівартість, замість власного прибутку (спецфондів), що залишається у розпорядженні банку — рахунок № 5020 «Фонд банку»:

1) амортизація невиробничих основних фондів, що призначені для задоволення соціальних і культурно - побутових потреб працівників банку (холодильники, телевізори, магнітофони, медичне та стоматологічне обладнання);

2) витрати на придбання новорічних та інших подарунків, святкування;

3) витрати на допомогу та утримання спортивних, медичних, благочинних та інших сторонніх організацій (міліції, КРУ, прокуратури), фонду захисту інвалідів, поховання тощо;

4) усі види капітальних ремонтів власних, але не орендованих основних засобів як виробничого, так і невиробничого призначення;

5) монтаж і облаштування пожежної сигналізації;

6) монтаж і облаштування охоронної сигналізації;

7) монтаж і облаштування телефонної мережі;

8) віднесення на собівартість зношення малоцінного інвентаря невиробничого призначення (посуд, постільна білизна, кавоварки, міксери, електро - чайники тощо);

9) списання витрат при здійсненні попередньої оплати (кредит рахунку № 120 «Коррахунок у НБУ» без виправ - довуючих документів;

10) списання безнадійної та простроченої дебіторської заборгованості з господарських операцій банку;

11) списання сумнівної і безнадійної заборгованості клієнтів за виданими їм позичкам;

12) списання на собівартість різного виду заплачених пені та штрафів;

13) придбання програмного забезпечення (ЕОМ);

14) передчасне або в завищених розмірах віднесення на собівартість витрат майбутніх періодів; відсотків і комісійних клієнтам-власникам грошей на депозитні та інші рахунки, а також за користування їхніми коштами на розрахункових, поточних та валютних рахунках

2.

Достовірність списання на збитки різних витрат

Необгрунтоване списання на збитки замість власного прибутку (спецфондів), що залишається в розпорядженні банку;

1) пені та штрафів усіх видів;

2) збитків від ліквідації та реалізації основних фондів;

3) нестачі різних матеріалів понад норму природного збутку;

4) нестачі всіх видів матеріалів і основних засобів при невстановленні винуватців або у випадках відмови судом на відшкодування з них;

5) різних видів витрат без будь-яких документів;

6) незакінчених капітальних ремонтів власних основ

7) витрат на допомогу і утримання спортивних, медичних, культурних організацій і благодійних фондів, міліції, КРУ, прокуратури, фонду захисту інвалідів, поховання тощо

3.

Достовірність зарахування до складу доходів різних їх видів

1. Повнота зарахування до складу доходів, а не кредиторської заборгованості або фондів банку різних видів надходжень від наданих банком послуг з метою зменшення розміру оподатковуваного прибутку згідно з Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 289/97ВР від 22.05.97р.;

2. Те ж різних видів безкоштовно одержаних товарно-матеріальних цінностей; товарно-матеріальних цінностей;

4. Віднесення доходів поточного періоду до складу доходів майбутніх періодів з метою зменшення поточного прибутку до оподаткування

Найбільш типовими порушеннями, які виявляються при перевірці доходів, витрат і збитків, що необгрунтовано занижують прибуток до оподаткування бюджету, можна вважати наступні:
1. Щодо заниження доходів:
а) зарахування до складу фондів безкоштовного надходження цінностей і грошей без відображення в податковій декларації для оподаткування;
б) віднесення доходів поточного звітного періоду до складу доходів майбутніх періодів для зниження прибутку і його оподаткування.
2. Щодо завищення собівартості банківських послуг:
а) віднесення амортизації невиробничих основних фондів;
б) монтаж нових пожежної та охоронної сигналізації та телефонізації;
в) списання сплачених штрафів і пені;
г) усі види капітальних ремонтів власних, а не орендованих, основних засобів;
д) програмне забезпечення (замість включення його до складу нематеріальних активів);
є) пряме списання без виправдовуючих документів.
3. Щодо завищення збитків:
а) списання пені та штрафів усіх видів;
б) списання нестач;
в) списання витрат за відсутності виправдовуючих документів;
г) списання безнадійної дебіторської заборгованості.

17.8. Внутрішній аудит оподаткування банку
3 метою виявлення помилок і порушень у бухгалтерському обліку розрахунків з оподаткування, своєчасного їх виправлення і, таким чином, упередження штрафних санкцій та пені, що можуть бути нараховані податковими органами, здійснюється внутрішній аудит достовірності оподаткування комерційного банку.
При проведенні внутрішньобанківського аудиту необхідно керуватися такими основними законодавчими документами з оподаткування, що регламентують як базу, так і ставки різних видів податків та методику їх нарахування:
1. Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.94 р. та Правилами його застосування (що діяли Ідо 01.07.97р.).
2. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.97 р.
3. Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97 р. та ін.
Розглянемо основні принципи методичного спрямування Внутрішньобанківського аудиту провідних видів оподаткування:
— внутрішньобанківського аудиту податку на прибуток;
— внутрішньобанківського аудиту податку на додану вартість;
— внутрішньобанківського аудиту податку з власників транспортних засобів і в дорожні фонди;
— внутрішньобанківського аудиту податку на землю;
— внутрішньобанківського аудиту місцевих податків. Матеріали перевірки: регістри аналітичного і синтетичного обліку, податкові декларації та інша фінансова звітність, баланси та звіти про фінансові результати банку та їх розподіл тощо.
Для проведення аудиту різних видів податків пропонуємо скористатися оцінковою таблицею, яка є одночасно і програмою перевірки дотримання нормативів документів та правильності виконання провідних фінансово-господарських операцій.

№ з/п

Що перевіряється

Повинно бути з'ясовано

1

Оподаткування прибутку

1. Відповідність розрахунку податку чинній законодавчій базі

2. Методична і технічна перевірка правильності визначення прибутку до оподаткування за даними обліку щодо достовірності складання звіту про прибутки і збитки

2.

Податок на додану вартість

1. Правильність визначення об'єкта оподаткування

2. Правильність нарахувань податку і складання декларації

3. Дотримання банком строків перерахування податків у бюджет

4. Неправильність відображення в обліку і недонарахування при реалізації основних засобів, малоцінних, господарських матеріалів

3.

Податки з власників транспортних засобів і в дорожні фонди

1. Відповідність порядку і строків сплати податків чинному законодавству

2. Заниження нарахувань через приховування окремих видів транспорту або заниження обсягів виручки від реалізації як розрахункової бази

3. Відсутність аналітичного розділеного обліку даних обох видів податків

4.

Податок на землю

1. Наявність юридичних документів щодо закріплення за банками земельних ділянок у користування, або як придбану власність, або взятих в оренду

2. Правильність проведення нарахувань, складання звітності, дотримання строків і повноти сплати

5.

Місцеві податки

1. Дотримання бази оподаткування і визначених ставок

2. Правильність відображення в бухгалтерському обліку, оскільки частина місцевих податків відноситься на результати діяльності банку

Контрольні запитання
1. У чому полягає суть внутрішнього аудиту банку?
2. Визначіть місце і роль внутрішньобанківського аудиту в системі внутрішнього фінансово-господарського контролю.
3. Доведіть необхідність внутрішньобанківського аудиту касових операцій.
4. Назвіть найбільш типові порушення і можливі зловживання при оприбуткуванні готівки в касі.
5. Наведіть основні типові порушення і можливі зловживання при видачі готівки з каси.
6. У чому полягає мета аудиту розрахункових операцій?
7. Схарактеризуйте обгрунтованість і законність розрахункових операцій.
8. У чому полягає особливість аудиту розрахунків платіжними вимогами?
9. У чому полягає особливість аудиту розрахунків акредитивами?
10. Перерахуйте найбільш типові помилки, що трапляються при внутрішньобанківському аудиті розрахункових операцій.
11. Назвіть угоди і документи під забезпечення зобов'язань з кредитування.
12. Схарактеризуйте аудит цільового спрямування кредитів.
13. Розкрийте методику аудиту прострочених, сумнівних і безнадійних кредитів.
14. Розкрийте методику аудиту кредитних ризиків.
15. Схарактеризуйте аудит порядку зберігання бланків цінних паперів.
16. У чому полягають мета і методика аудиту акцій власної емісії?
17. У чому полягають мета і методика аудиту операцій з облігаціями державної внутрішньої позики?
18. У чому полягають мета і методика аудиту операцій з векселями?
19. Перерахуйте найбільш типові помилки, що виявляються аудитом цінних паперів.
20. У чому полягають мета і важливість внутрішньобанківського аудиту витрат і доходів банку?
21. Перерахуйте найбільш типові порушення і помилки при віднесенні витрат на собівартість банківських послуг замість власного прибутку (спецфондів), що залишається в розпорядженні банку.
22. Перерахуйте найбільш типові порушення і помилки при віднесенні витрат на збитки замість власного прибутку (спецфондів).
23. Перерахуйте найбільш типові порушення і помилки при аудиті валютних операцій.
24. У чому полягає мета внутрішньобанківського аудиту оподаткування прибутку банку?
25. Перерахуйте найбільш типові порушення при оподаткуванні прибутку банку.
26. У чому полягають мета і методика внутрішньобанківського аудиту податку на додану вартість? Типові помилки.
27. У чому полягають мета і методика внутрішньобанківського аудиту податку на транспортні засоби і в дорожні фонди? Типові порушення.
28. У чому полягають мета і методика внутрішньобанківського аудиту місцевих податків? Типові порушення.

Вправи для самостійної роботи
Вправа 1. Комерційний банк придбав програмне забезпечення ЕОМ на суму 900 грн. На доведення його до використання витрачено ще 150 грн. Куди необхідно віднести витрати: на собівартість, чи за рахунок власних спецфондів, чи оприбуткувати?
• Складіть необхідні бухгалтерські проводки.
Вправа 2. Комерційний банк протягом кварталу продав акції власної емісії та зарахував надходження коштів до статутного фонду в сумі 200 000 грн.; купив акції у інших підприємств на 30 000 грн. і облігацій державної внутрішньої позики на 50 000 грн.
• Визначіть суму податків на операції з цінними паперами, які повинен нарахувати і сплатити банк.
• Складіть необхідні бухгалтерські проводки.
Вправа 3. Комерційному банку подано до виплати чотири перевідних векселі та один простий. Строк сплати: за першим — 05.08.97 р., за другим — після подання, за третім — протягом 5 днів від дня подання, за четвертим — строк не вказано. На всіх векселях передбачено нарахування відсотків за ставкою 30 %.
• За яким векселем банку необхідно списати відсотки на вексельну суму?
• Складіть необхідні бухгалтерські проводки з нарахування і виплати відсотків за векселем і на вексельну суму.
Вправа 4. Що є вексельним поручительством?
Варіанти відповідей:
1) акцепт;
2) акцепт і аваль;
3) аваль;
4) індосамент.
Вправа 5. Визначити, які з перелічених операцій комерційний банк може здійснювати без одержання ліцензії:
1) купувати і продавати дорогоцінні метали;
2) виготовляти товари і торгувати ними;
3) страхувати свої кредитні та валютні ризики;
4) надавати брокерські послуги;
5) купувати і продавати валюту;
6) здійснювати лізинг;
7) фінансувати капітальні вкладення за дорученням власників інвесторів;
8) здійснювати трастові операції;
9) випускати, продавати, купувати свої цінні папери;
10) здійснювати факторингові операції.
Вправа 6. Яка різниця між депозитом і ощадним сертифікатом банку?
Варіанти відповідей:
1) у часі обігу;
2) у правах власників;
3) нараховуваних відсотках;
4) в умовах забезпечення;
5) у категоріях власників.

 

<< попередня     зміст     наступна >>

polkaknig(at)narod.ru, ICQ - 474849132 © 2005-2009 Матеріали цього сайту можуть бути використані лише з посиланням на даний сайт.