ГЛАВА 6 ПЛАТІЖНІ РАХУНКИ І ОБЛІК РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ Ищите Господа, когда можно найти Его, призывайте Его, когда Он близко. (Библия, книга пророка Исаии 55:6) Узнать больше о Боге
Главная Книги Статьи Реклама на сайте

ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ

ГЛАВА 6 ПЛАТІЖНІ РАХУНКИ І ОБЛІК РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ

Мета вивчення
Після вивчення глави 6 Ви повинні знати:
1. Принципи побудови платіжних рахунків у балансі.
2. Ознаки платіжних рахунків.
3. Порядок відкриття і режим функціонування платіжних рахунків.
4. Порядок і облік операцій при розрахунках платіжними дорученнями.
5. Порядок і методику обліку операцій при розрахунках вимогами-дорученнями.
6. Облік операцій при розрахунках розрахунковими чеками.
7. Методику обліку операцій при розрахунках акредитивами.
8. Порядок і методику обліку операцій при розрахунках акцептованими (гарантованими) платіжними дорученнями.
9. Порядок і методику обліку операцій при розрахунках платіжними вимогами без акцепту платників та безспірне стягнення коштів.

6.1. Характеристика платіжних розрахунків клієнтів банку
Організація грошових розрахунків — це одна із функцій комерційних банків. Грошовий обіг— це сукупність платежів (розрахунків), які здійснюються безготівковими перерахунками або готівкою. Грошовий обіг за структурою поділяється на готівковий та безготівковий.
Готівковий обіг включає платежі, які здійснюються готівкою і переважно пов'язаний з доходами та витратами населення. Існують певні обмеження щодо застосування розрахунків готівкою між суб'єктами господарської діяльності (підприємствами).
Під безготівковим обігом розуміють систему грошових розрахунків, які провадять без участі готівки. У промислово розвинутих країнах безготівковий грошовий обіг складає 80—90 % усього грошового обігу. В Україні у зв'язку з кризовими явищами у сфері економіки і платежів його частка зменшилась. Станом на початок 1998 р. Частка готівкового обігу складала приблизно 40—50 %.
Грошовий обіг регулюється чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України. В основу його організації покладені такі принципи:
1) усі підприємства, незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, зобов'язані зберігати грошові кошти на рахунках у банку. В касі підприємства можуть знаходитись кошти готівкою в межах ліміту і терміну, які встановлені банком і погоджені з підприємством;
2) грошові розрахунки провадять переважно через банки шляхом безготівкових розрахунків;
3) платежі здійснюються банком зі згоди або за дорученням платника і відповідно з наданими підприємством грошово-розрахунковими документами, які не обертаються поза банками. Безспірне списання коштів з його рахунку здійснюється лише у випадках, передбачених законодавством.
Ці основні принципи визначають головну біль банків в організації грошового обігу і перш за все стосуються суб'єктів господарської діяльності, крім фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності без юридичного статусу, що мають право не відкривати рахунку в банку для зберігання коштів і здійснення розрахунків.
Клієнти мають право самостійно обирати банк для розрахунково-касового обслуговування і за усіма видами операцій можуть користуватись послугами одного або декількох комерційних банків. Наявність рахунку в банку — це основа контрактних взаємовідносин між банком і клієнтом. Види рахунків, які підприємства можуть відкривати в банку залежать від правового статусу і характеру діяльності цього підприємства. Це можуть бути поточні, бюджетні, депозитні (вкладні), позичкові та деякі інші рахунки.
Поточний рахунок — це основний рахунок суб'єкта господарської діяльності. Без відкриття поточного рахунку підприємство не має права займатися ніякими видами господарської діяльності. Новостворене підприємство для отримання свідоцтва про державну реєстрацію повинно відкрити тимчасовий поточний рахунок, на який засновники перераховують внески для формування статутного капіталу. Після перерахування засновниками ЗО % від оголошеного розміру статутного капіталу банк надає підприємству довідку для подання в органи державної реєстрації у складі документів, необхідних для здійснення реєстрації.
Отже, поточний рахунок призначений для зберігання грошових коштів і здійснення розрахунків за всіма видами діяльності підприємства. Види діяльності, якими може займатись підприємство перелічені у його статуті або в документі, що його замінює.
Комплексне розрахунково-касове обслуговування полягає у веденні поточного рахунку клієнта і здійсненні банком за його дорученням усіх розрахункових (надання платіжних послуг) і касових операцій, які виникають у процесі його діяльності та передбачені чинним законодавством. Банк звертає особливу увагу на процедурні питання, які пов'язані з відкриттям, веденням і закриттям поточного рахунку.
Для підприємств, організацій і установ, що фінансуються з бюджетів різних рівнів, функції поточного рахунку виконує бюджетний поточний рахунок. У випадку наявності у таких підприємств інших джерел фінансування, поряд із бюджетним поточним рахунком, їм відкривається поточний рахунок.
За своїм характером поточні рахунки належать до депозитів на вимогу або, інакше кажучи, до депозитів до запитання. Тобто, обслуговуючи такий депозит, банк зобов'язаний в будь-який момент забезпечити зняття коштів, що здійснюється безпосередньо клієнтом чи третьою особою за дорученням клієнта. У зарубіжній банківській практиці такі рахунки ще називають транзакційні (платіжні) депозити. Термін «платіжні рахунки» (депозити) досить чітко відображає суть поточних рахунків. За цими рахунками банки або зовсім не нараховують відсотків, або нараховують їх залежно від середнього залишку, або від дотриманого клієнтом встановленого компенсаційного залишку.
Банки ретельно підходять до процедури відкриття поточного рахунку. Зміст процедури залежить від категорії клієнта — суб'єкт господарської діяльності або фізична особа.
Для відкриття рахунку підприємство надає банку такі документи:
1) заявку на відкриття поточного рахунку (додаток 3);
2) копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади або в іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію;
3) копію належним чином зареєстрованого Статуту (положення);
4) копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік;
5) картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів надано право розпоряджатися рахунком та візувати розрахункові документи (у картку включається також зразок відбитку печатки підприємства);
6) копію документа про реєстрацію в органах пенсійного фонду України.
Розглянемо призначення цих документів. Свідоцтво про державну реєстрацію свідчить про законність діяльності підприємства і підтверджує його право на відкриття поточного рахунку. Статут дозволяє банку отримати інформацію про засновників підприємства і відносини між ними, напрямки і види діяльності підприємства, його юридичну адресу. До Статуту банку додається протокол зборів засновників, де містяться дані щодо осіб, що призначені на посаду керівника і головного бухгалтера. Картка зі зразками підписів останніх підтверджує їх право на розпорядження коштами, що зберігаються в банку на рахунках. Після вивчення фінансового стану підприємства і поданих документів банк приймає рішення про відкриття поточного рахунку або відмову. У разі позитивного рішення керівник банку передає в бухгалтерію розпорядження про відкриття рахунку разом з усіма необхідними документами.
Між банком і підприємством (власником рахунку) укладається угода (додаток 4) на здійснення розрахунково-касового обслуговування, в якій зазначається номер відкритого рахунку, передбачені зобов'язання та права сторін щодо виконання операцій за рахунком, умови закриття рахунку, строк дії угоди, порядок та періодичність видачі виписок з рахунку та ін. За окремою угодою банк надає список тарифів комісійної винагороди за свої операції і послуги, у тому числі за розрахунково-касове обслуговування (плата за відкриття рахунку, закриття рахунку, вихідні перекази, за вилучення готівки тощо).
Законодавством та інструкціями Національного банку України передбачено, що кожне підприємство має право відкрити по одному поточному рахунку в національній та іноземній валюті удвох установах банку. У разі відкриття двох поточних рахунків у національній валюті один з них виступає в якості основного, другий —додаткового.
Таким чином, підприємство в заяві має зазначити, який саме поточний рахунок воно бажає відкрити в банку. Відмінності цих рахунків полягають у наступному: якщо на поточних рахунках не вистачає коштів для задоволення всіх претензій до підприємства, то заборгованість, що стягується у безспірному порядку, обліковується за основним поточним рахунком.
Бухгалтерія на підставі розпорядження керуючого реєструє поточний рахунок у книзі реєстрації відкритих рахунків, робить відповідну позначку на документах і передає їх в юридичну службу для зберігання в юридичній справі клієнта. Протягом трьох робочих днів з дня відкриття рахунку (включаючи день відкриття) банк повинен повідомити номер рахунку податковому органу, а у разі відкриття додаткового рахунку — також банк, в якому відкритий основний рахунок.
Документальне оформлення відкриття поточного рахунку господарським товариствам, договірним об'єднанням, товарним біржам, довірчим товариствам, друкованим засобам масової інформації, колективним сільськогосподарським підприємствам, товариствам споживчої кооперації, орендним підприємствам, профспілковим організаціям, політичним партіям, громадським та релігійним організаціям, а також відокремленим підрозділам підприємств має деякі особливості.
До підприємств, для яких законом не передбачена наявність статуту, належать повні товариства, командитні товариства, селянські (фермерські) господарства, підприємці (без створення юридичної особи).
Бюджетні поточні рахунки відкриваються на підставі платіжного доручення фінансового органу, органу Державного казначейства, відповідного розпорядника бюджетних коштів. Фізичній особі-підприємцю (без створення юридичної особи) поточний рахунок відкривається на його ім'я.
Поточні рахунки, як і інші рахунки, мають мультивалютний характер. Тому якщо в статуті зазначено, що підприємство займається зовнішньоекономічною діяльністю, банк може відкрити йому поточний рахунок в іноземній валюті.
Поточні рахунки можуть відкриватися також приватним (фізичним) особам. Вони носять платіжний характер і призначені для здійснення розрахунків приватної особи з фізичними та юридичними особами, тобто для обслуговування руху грошових коштів, що виникає при надходженні доходів приватної особи та їх використанні. Для відкриття рахунку приватна особа подає:
1) заяву на відкриття рахунку;
2) картку зі зразком підпису;
3) паспорт або документ, що його замінює;
4) довідку про ідентифікаційний код платника податку.
Паспорт і довідка дозволяють банку ідентифікувати фізичну особу.
Виконання операцій за поточними рахунками здійснюється на підставі розрахункових документів у безготівковій та готівковій формах.
Платіжні рахунки клієнтів розміщені у другому класі балансу «Операції з клієнтами». Аналітичні поточні рахунки суб'єктам господарської діяльності відкриваються до рахунку четвертого порядку № 2600 «Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності». До суб'єктів господарської діяльності належать усі юридичні особи, в тому числі організації та установи, а також підприємці, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи.
Номер рахунку, до якого бюджетним установам відкриваються аналітичні бюджетні поточні рахунки, залежить від рівня бюджету, з якого відбувається фінансування:
№ 2520 «Поточні бюджетні рахунки клієнтів, які утримуються з Державного бюджету України»;
№ 2540 «Кошти бюджету Автономної Республіки Крим»;
№ 2541 «Кошти обласних бюджетів»;
№ 2542 «Кошти районних, міських, селищних та сільських бюджетів».
Аналітичні поточні рахунки для обліку коштів із не бюджетних джерел бюджетним установам відкривають до наступних рахунків:
№ 2530 «Інші кошти клієнтів, які утримуються з Державного бюджету України»;
№ 2551 «Інші кошти клієнтів, які утримуються з бюджету Автономної Республіки Крим»;
№ 2553 «Інші кошти клієнтів, які утримуються з обласних бюджетів»;
№ 2555 «Інші кошти клієнтів, які утримуються з районних, міських, селищних та сільських бюджетів».
Аналітичні поточні рахунки приватним (фізичним) особам відкривають до рахунку № 2620 «Поточні рахунки фізичних осіб».
При виконанні операцій за платіжними рахунками, що пов'язані з вилученням і наданням готівки, банк і підприємства повинні дотримуватись правил здійснення касових операцій.
Розрахунки без участі готівки здійснюються через використання безготівкових розрахунків. Безготівкові розрахунки — це розрахунки, які провадить банк перерахуванням грошових коштів з рахунку платника на рахунок одержувача або заліком взаємних вимог підприємств. Для цього використовують такі платіжні інструменти, як форми безготівкових розрахунків, векселя і пластикові картки. Форми безготівкових розрахунків і правила їх здійснення запроваджує Національний банк України. Підприємства можуть застосовувати такі форми розрахунків:
— платіжні доручення;
— платіжні вимоги-доручення;
— чеки;
— акредитиви;
— платіжні вимоги.
Форма безготівкових розрахунків складається з двох основних елементів: вид розрахункового документа і схема документообігу.
При здійсненні розрахунків використовуються стандартні форми розрахункових документів. Розрахункові документи приймаються банком до виконання при наявності підписів осіб, які мають право розпоряджатися коштами на поточному рахунку. Прийняття документів від підприємств здійснюється протягом робочого дня. Документи, прийняті в операційний час, відображаються банком у балансі в той самий день. Списання коштів з рахунку платника провадиться тільки за першим примірником розрахункового документа.
Кожна форма має особливий документообіг, який включає етапи проходження документів між учасниками розрахункової операції (платник, банки, одержувач) і визначає порядок списання коштів з поточного рахунку платника та їх рух до зарахування на рахунок одержувача.
При здійсненні розрахунків гарантованими платіжними дорученнями, акредитивами, чеками передбачається гарантія платежу з боку банків. Гарантію платежу у цих випадках банк вирішує через відокремлення частки грошових коштів клієнта з поточного рахунку і депонування їх на особовому рахунку, що входить до складу аналітичних рахунків, які відкриваються до балансового рахунку четвертого порядку «Кошти в розрахунках». Кошти на цих рахунках мають цільове призначення: для оплати розрахункових документів за гарантованими банком платежами. У бухгалтерському обліку депоновані кошти обліковуються на наступних аналітичних рахунках:
«Розрахунки гарантованими платіжними дорученнями»;
«Розрахунки чеками»;
«Розрахунки акредитивами».
При розрахунках платіжними картками використовуються пластикові картки. Кошти, що передбачені для розрахунків за платіжними, депонуються на балансових рахунках:
№ 2605 «Кошти суб'єктів господарської діяльності для розрахунків платіжними картками»;
№ 2625 «Кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками».
Усі рахунки, що належать до групи рахунків «Кошти в розрахунках» — пасивні, тобто мають кредитове сальдо, і залишки за цими рахунками використовуються як безкоштовні банківські ресурси. Схема платіжних рахунків наведена нижче:


Залишки на платіжних рахунках формують залучені банком ресурси. Ці рахунки пасивні і завжди мають кредитове сальдо. За поточними рахунками розрахункові операції виконуються банком тільки в межах наявності коштів, тобто в межах кредитового залишку.
За поточними рахунками виконуються операції, які виникають у процесі поточної (основної), інвестиційної, фінансової діяльності підприємства. Основні операції за поточним рахунком:
зарахування виручки за відвантажену продукцію, надані послуги і виконані роботи; платежі за одержані сировину, товарно-матеріальні цінності й послуги; отримання готівки на виплату заробітної плати та відрядження; податкові та обов'язкові платежі до бюджету;
зарахування сум отриманих кредитів і сплата відсотків за кредит;
розміщення коштів у депозити, вкладення в цінні папери та ін.


Претензії до поточного рахунку і доручення від платника приймаються банком тільки в межах наявності коштів на рахунку на початок робочого дня. Виняток становлять тільки доручення підприємства на перерахування до бюджетів та державних цільових фондів сум податків і зборів, неподаткових платежів, пені, штрафів та інших санкцій, передбачених законодавством, документів на безспірне стягнення у випадках, визначених законами України, а також за рішенням суду, арбітражного суду та за виконавчими написами нотаріусів. Такі документи приймаються до виконання незалежно від наявності коштів на основному поточному рахунку. У разі недостатності коштів на рахунку вони поміщаються у картотеку документів, не сплачених у строк, і обліковуються за позабалансовим рахунком № 9803 «Розрахункові документи, не сплачені в строк через відсутність коштів у платника».
При надходженні коштів на рахунок документи вилучаються із картотеки і сплачуються у календарній черговості їх надходження, якщо законодавством не визначено цільової черговості їх виконання. Допускається часткова оплата таких документів у разі неможливості їх повної сплати. Часткова оплата оформляється меморіальним ордером.
Можлива також ситуація, що кошти на рахунку платника є, але їх недостатньо на кореспондентському рахунку банку для сплати розрахункових документів клієнтів. У цьому випадку розрахункові документи поміщаються у картотеку до позабалансового рахунку № 9804 «Розрахункові документи, не сплачені в строк через відсутність коштів у банку».
В обліку ці операції відображаються наступними проводками:

№ з/п

Зміст операції

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

Поміщення документів платника у картотеку через відсутність коштів на поточному рахунку

№ 9803

№9911

2

Вилучення з картотеки документів та їх сплата і водночас

№9911
№ 2600

№ 9803
№ 1200

3.

При частковій сплаті документів

№2600

№ 1200

У зазначені в угоді на розрахунково-касове обслуговування або в розпорядженні на відкриття рахунку строки банк надає підприємству витяг з поточного рахунку. До витягу долучаються відповідні документи, що підтверджують операції, проведені банком за рахунком.
У банківській практиці використовуються наступні умовні цифрові позначення (шифри) виду операцій, що проставляються в особовому рахунку підприємства:

Умовні цифрові позначення виду операції

Документи, що додаються до витягу із особового рахунку за цим записом

1

Платіжне доручення

2

Платіжна вимога-доручення

3

Касовий чек

4

Акредитиви

5

Вексель

6

Меморіальний ордер

7

Платіжна вимога

8

Інкасове доручення

9

Платіжне гарантоване доручення

12

Чеки, видані фізичним особам

13

Розрахунковий чек

14

Рахунок до платіжної картки

На підставі цих документів і записів за рахунком підприємство відображає банківські операції у своєму бухгалтерському обліку. Поточний рахунок може бути закритий за таких умов:
— заява власника рахунку;
— рішення органу, на який законом покладено функції щодо ліквідації або реорганізації підприємства;
— відповідне рішення суду або арбітражного суду про ліквідацію підприємства чи визнання його банкрутом;
— умови, передбачені угодою, про розрахунково-касове обслуговування між банком та власником рахунку.
Тимчасове припинення операцій за поточним рахунком відбувається за розпорядженням органів податкової адміністрації у випадках, передбачених законом.
За умов закриття рахунку згідно із законодавчими актами України та нормативними актами Національного банку України сума з недіючого поточного рахунку перераховується на рахунок № 2903 «Кредиторська заборгованість клієнтів за недіючими рахунками». З цього рахунку здійснюється погашення кредиторської заборгованості клієнтам або сума перераховується за напрямками, скерованими чинним законодавством.

6.2. Облік операцій при розрахунках платіжними дорученнями
Платіжне доручення — це документ, який являє собою письмово оформлене доручення клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування визначеної суми коштів зі свого рахунку.
Це найбільш поширена форма розрахунків, що використовується в місцевих і міжміських розрахунках між клієнтами, з бюджетом, органами соціального захисту, позабюджетними структурами.
Платіжні доручення складаються за єдиною формою, встановленою Національним банком України, яка наведена у додатку 5.
Кількість примірників розрахункових документів відповідає потребам сторін, що беруть участь у розрахунках. Документи виготовляються в один прийом; виправлення і підчистки заборонені.
Доручення приймаються від платника до виконання банками протягом 10 календарних днів з дня виписки; день заповнення не враховується. До виконання банк приймає доручення тільки в межах наявних коштів на рахунку платника, за винятком перерахування до бюджету сум податків, зборів, інших обов'язкових платежів та внесків до державних цільових фондів, які приймаються банками незалежно від наявності коштів на рахунках підприємств. При їх відсутності такі доручення враховуються на позабюджетному рахунку № 9803 «Розрахункові документи, не сплачені в строк через відсутність коштів у платників».
При недостатності коштів на рахунках здійснюється часткова оплата таких доручень, яка оформляється банком меморіальним ордером (додаток 6).
Платіжні доручення застосовуються в розрахунках за платежами товарного і нетоварного характеру: за фактично відвантажену продукцію (виконані роботи та послуги), у порядку попередньої оплати, для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств. Про це зазначається в рядку «Призначення платежу» з посиланням на назву, номер, дату товарно-транспортного чи іншого документа, що підтверджує відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг).
Усі претензії за розрахунками між клієнтами регулюються ними без участі банку. Але банк приймає від клієнтів претензії, згідно з угодою на обслуговування, за несвоєчасне списання або зарахування сум, виплачуючи штраф на користь клієнта. При проведенні розрахунків між клієнтами банк відображає в своєму обліку:
1. Якщо клієнти в одному банку:
Д-т рахунку
№ 2600 «Поточні рахунки» клієнта або інші платіжні рахунки;
К-т рахунку
№ 2600 «Поточні рахунки» або інші платіжні рахунки.
1. Якщо клієнти в різних банках:
Д-т рахунку
№ 2600 «Поточні рахунки» та дебет інших рахунків клієнтів;
К-т рахунку
№ 1200 «Коррахунок у Національному банку України».
Схема документообігу при розрахунках платіжними дорученнями наведена нижче:


Де: 1 — укладення угоди-контракту; 2 — відвантаження продукції, товарів, здача робіт, послуг; 3 — передача платіжного доручення на право списання суми платежу; 4 — витяг із поточного (розрахункового) рахунку про списання грошових коштів; 5 — платіжне доручення (повідомлення) про зарахування платежу на поточний рахунок одержувача: б —витяг із поточного рахунку про зарахування платежу.

6.3. Облік операцій при розрахунках гарантованими дорученнями
Розрахунки гарантованими дорученнями застосовуються тоді, коли одержувач не має рахунку в установі банку або розрахунки безпосередньо з одержувачем коштів платіжними дорученнями неможливі та їх можна перерахувати тільки через підприємства зв'язку.
При цьому до всіх примірників гарантованого доручення додається відповідно оформлений список одержувачів переказів із зазначенням мети переказу. Крім того, підприємство подає відділенню зв'язку заповнені бланки переказів.
Після перевірки правильності оформлення такого доручення його сума списується банком з рахунку платника і депонується на рахунку № 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності», аналітичний рахунок «Розрахунки гарантованими платіжними дорученнями», бухгалтерською проводкою:
Д-т рахунку
№ 2600 «Поточні рахунки суб'єкта господарської діяльності»;
К-т рахунку
№ 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності»,
рахунок
«Розрахунки гарантованими платіжними дорученнями».
Установа банку передає підприємству зв'язку також зразки підписів своїх службових осіб і відбиток гербової печатки.
Підприємство зв'язку одержане гарантоване доручення здає в установу банку, що його обслуговує, а остання зараховує надходження коштів записом в обліку:
Д-т рахунку
№ 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності»,
рахунок
«Розрахунки гарантованими платіжними дорученнями»;
К-т рахунку
№ 2600 «Поточні рахунки суб'єкта господарської діяльності» (підприємства зв'язку).
Якщо підприємство зв'язку обслуговується іншим банком, то банк, що обслуговує підприємство зв'язку, надсилає банку платника дебетове повідомлення. Одержавши його, останній списує раніше Депоновані кошти у себе з рахунку № 2602 і перераховує банку підприємства зв'язку:
Д-т рахунку
№ 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності».
рахунок
«Розрахунки гарантованими платіжними дорученнями»;
К-т рахунку
№ 1200 «Коррахуноку Національному банку України».
Одержавши кошти, банк підприємства зв'язку зараховує їх на поточний рахунок підприємства зв'язку:
Д-т рахунку
№ 1200 «Коррахунок у Національному банку України»;
К-т рахунку
№ 2600 «Поточні рахунки підприємства зв'язку», і списує реєстр гарантованих доручень з позабалансового рахунку № 9831 «Документи і цінності, відіслані на інкассо».
Невикористана сума гарантованого доручення при поданні платником його першого примірника установі банку, в якому за депоновані кошти платника на рахунку № 2602, відновлюється йому на поточний рахунок:
Д-т рахунку
№ 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності»,
рахунок
«Розрахунок гарантованими платіжними дорученнями»;
К-т рахунку
№ 2600 «Поточні рахунки суб'єкта підприємницької діяльності».

6.4 Облік операцій при розрахунках платіжними вимогами дорученнями
При цій формі в розрахунках беруть участь два суб'єкти:
— постачальник (сировини, товарів, робіт, послуг), що має право на одержання платежу;
— платник (одержувач), що має право доручити банку здійснити платіж зі свого розрахункового (поточного, бюджетного) рахунку.
Платіжна вимога-доручення — це розрахунковий документ, що являє собою вимогу одержувача коштів до платника, про сплату певної суми через банк (додаток 7).
Платіжна вимога-доручення виписується постачальником після того, як він виконав свої зобов'язання перед покупцем, і разом з відвантажувальними, транспортними документами пересилається, поза банком, платнику. Останній перевіряє відповідність цих документів договірним зобов'язанням, заповнює ту частину платіжної вимоги-доручення, яка підтверджує його згоду на здійснення платежу і передає їх у свій банк для оплати.
Можливий варіант передачі постачальником платіжних документів платнику через свій банк з пересилкою останнім у банк покупця.
В обліку, в обох випадках, здійснюються наступні записи.
Банком платника:
Д-т рахунку
№ 2600 «Поточні рахунки»;
К-т рахунку
№0 1200 «Коррахунок у Національному банку України».
Банком постачальника:
Д-т рахунку
№ 1200 «Коррахуноку Національному банку України»;
К-т рахунку
№ 2600 «Поточні рахунки» (клієнта).
Схема документообігу при розрахунках платіжними вимогами-дорученнями наведена нижче:


Де: 1 — угода з зазначенням форми розрахунків — платіжними вимогами-дорученнями; 2 — відвантаження товару, продукції або передача робіт, послуг; 3 — документи на відвантаження або передачу і платіжні вимоги-доручення, відправлені або вручені покупцю; 4 — покупець до оформлює платіжні документи і здає в свій банк на оплату; 5 — банк покупця здійснює платіж з врученням виписки про це із його поточного рахунку і надсилає документи в банк постачальника; 6 — банк постачальника здійснює зарахування коштів на рахунок свого клієнта з врученням виписки про це з його поточного рахунку. 

6.5. Облік операцій при розрахунках розрахунковими чеками
Розрахунковий чек — це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекоотримувачу зазначену в чеку суму коштів. Заповнена форма чека наведена у додатку 8.
Чекові книжки (розрахункові чеки) є бланками суворої звітності. Вони виготовляються на спеціальному папері на Банкнотній фабриці Національного банку України.
Чеки застосовуються для здійснення розрахунків у безготівковій формі між юридичними особами, а також між фізичними та юридичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, виконані роботи та надані послуги.
Банк-емітент без видачі чекової книжки може видати на ім'я чекодавця (фізичної особи) один або декілька розрахункових чеків на суму, що не перевищує залишок коштів на рахунку чекодавця, або на суму, що внесена готівкою.
Строк дії чекової книжки — один рік; розрахункового чека, який видається для разового розрахунку фізичній особі — три місяці. За погодженням з установою банку строк дії невикористаної чекової книжки може бути продовжений.
Чек заповнюється від руки (кульковою ручкою, чорнилом) або з використанням технічних засобів. У ньому не допускається виправлень та використання факсиміле замість підпису.
Чек із чекової книжки подається до оплати в банк чекоутримувача протягом 10 календарних днів (день виписування чека не враховується).
Власнику заборонена передача чекової книжки будь-якій іншій юридичній або фізичній особі.
Відображення в обліку операцій з розрахунку чеками здійснюється таким чином.
1. Згідно заяви клієнта з його поточного рахунку банк депонує йому суму на спеціальному рахунку, одержуючи комісійні за послуги:
Д-т рахунку
№ 2600 «Поточні рахунки»;
К-т рахунку
№ 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності», аналітичний рахунок «Розрахунки чеками»;
К-т рахунку
№ 6110 «Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів (на суму визначену за послугу)» і одночасно списується на видаток з позабалансового рахунку № 9821 «Бланки суворої звітності».
У міру розрахунків з постачальниками продукції, товарів, робіт, послуг чекодавець виписує чек на суму платежу, що не перевищує ліміту (граничної суми, що зазначена на зворотному боці чека) і передає його постачальнику-чекоотримувачу. Останній перевіряє обов'язкові реквізити і на зворотному боці чека завіряє його підписами посадової особи згідно з карткою зразків підписів, та відбитком печатки.
2. Після надходження розрахункових чеків від іногородніх чекоотримувачів у банк-емітент здійснюється їх оплата з аналітичного рахунку чекодавця депонованих сум:
Д-т рахунку
№ 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності»,
аналітичний рахунок «Розрахунки чеками»;
К-т рахунку
№ 1200 «Коррахунок у Національному банку України».
У випадку, якщо чекодавець і чекоотримувач обслуговуються в одній установі банку:
Д-т рахунку
№ 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності»
(відповідний аналітичний рахунок);
К-т рахунку
№ 2600 «Поточні рахунки».
3. При інкасовому варіанті розрахунків чеками банк чекоотримувача для контролю за оплатою чеків прибуткує їх надходження на позабалансовому рахунку № 9830 «Розрахункові документи і цінності, прийняті на інкасо», що чекають акцепту до сплати. При повідомленні банком-емітентом про відсутність коштів на спеціальному рахунку № 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності» або при наявності порушень в оформленні чека (виправлення, факсиміле підпису, сума чека перевищує задепоновану) банк чекоотримувача списує суму з зазначеного позабалансового рахунку № 9830 «Розрахункові документи і цінності, прийняті на інкасо» і повертає чек чекоотримувачу із зазначенням причин його несплати.
4. Якщо клієнт припиняє подальші розрахунки чеками, при наявності невикористаного ліміту до закінчення строку дії чекової книжки, за його дорученням (фізична особа — за заявою) залишок ліміту зараховується на той рахунок, з якого депонувалися кошти:
Д-т рахунку
№ 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності», аналітичний рахунок «Розрахунки чеками»;
К-т рахунку
№ 2600 «Поточні рахунки».
Схема документообігу при розрахунках розрахунковими чеками наведена нижче:


Де: 1 — подача заяви на придбання чекової книжки; 2 — видача чекової книжки з депонуванням суми ліміту; 3 — відвантаження продукції, товару, послуг; 4 — передача чека на оплату продукції, товару, послуг; 5 — документи на оплату і реєстр чеків: б — зарахування грошей на розрахунковий рахунок постачальника, передача документів банку покупця; 7 — надання витягу із рахунку депонованих сум.

6.6. Облік операцій при розрахунках акредитивами
Акредитив — це грошове зобов'язання банку за дорученням свого клієнта здійснити третій особі (постачальнику, бенефіціару), безпосередньо або через інший уповноважений банк, платежі за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги за умовами, передбаченими в акредитиві. Форма заяви на акредитив наведена в додатку 9.
Банк платника в цьому випадку називають банк-емітент, тобто виконуючим наказ платника, банк постачальника — банк-виконавець.
Необхідною умовою здійснення розрахунків за акредитивом є обумовленість цього в угоді, що регулює взаємовідносини, укладені між покупцем і постачальником. Акредитиви застосовують при міжміських розрахунках, а також якщо постачальник переводить покупця на цю форму розрахунків, щоб мати гарантію одержання оплати, або в порядку санкцій.
Залежно від того, де акумулюються грошові кошти або чиїми коштами спочатку здійснюється сплата постачальнику, застосовують такі види акредитивів:
покритий — за яким для здійснення платежів завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банкуемітенті, або виконуючому банку;
непокритий — оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту або гарантії.
Акредитиви бувають відзивні та безвідзивні. На кожному акредитиві повинно бути зазначено, чи є він відзивним, чи безвідзивним. При відсутності такої вказівки акредитив вважається безвідзивним.
Відзивний — акредитив, який банк-емітент має право змінити або відізвати без погодження з постачальником (бенефіціаром).
Безвідзивний — акредитив, який може бути змінений або анульований тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий.
Акредитив відкривається тільки для розрахунків з одним постачальником і не може переадресовуватися. Умови його використання зазначаються платником у заяві на відкриття акредитива, реквізитами якого є:
— номер угоди, за якою відкривається акредитив;
— строк дії (дата відкриття і закриття акредитива);
— назва постачальника;
— назва банку-виконавця акредитива;
— місце виконання акредитива;
— умови реалізації акредитива (документи, строки їх подання і порядок оформлення, вид товару, спосіб відвантаження);
— вид акредитива;
— сума акредитива.
Акредитив закривається у таких випадках:
— після закінчення строку акредитива, про що виконуючий банк повідомляє банк-емітент;
— згідно з заявою постачальника про відмову від подальшого використання акредитива, про що виконуючий банк також повідомляє банк-емітент; невикористана сума перераховується банку покупця за його вказівкою на рахунок, з якого депоновані кошти;
— за заявою покупця про відкликання акредитива повністю або частково закривається або зменшується вдень одержання повідомлення від банку-емітента на суму, що не перевищує залишку на рахунку «Розрахунки акредитивами».
Якщо претензії до постачальника виникли не з вини банку, вони залагоджуються сторонами без його участі.
Розглянемо особливості обліку відкриття акредитива:
— як покритого, з депонуванням коштів покупця в банку-емітенті;
— як покритого, з депонуванням коштів у виконуючому банку (тобто банку, що обслуговує постачальника);
— як непокритого, тобто без депонування коштів в одному з банків, але під гарантію банка-емітента.
Схема документообігу при розрахунках покритими акредитивами з депонуванням коштів покупця в банку-емітенті наведена нижче:

Де: 1 — покупець-платник передає до свого банку заяву на відкриття акредитива; 2 — банк депонує кошти на рахунку № 2602
«Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності», аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами», бухгалтерською проводкою:
Д-т рахунку
№ 2600 «Поточний рахунок суб'єкта господарської діяльності»;
К-т рахунку
№ 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності», рахунок «Розрахунки акредитивами» (на суму заявленого акредитива);
К-т рахунку
№ 6110 «Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів» (на суму, визначену за послугу);
З — банк покупця авізо повідомляє банк постачальника про відкриття акредитива; 4 — банк постачальника (банк-виконавець), одержавши повідомлення, інформує постачальника і банк-емітент про відкриття акредитива, який виконавець обліковує на позабалансовому рахунку № 9802 «Акредитиви до сплати» (на балансових рахунках жодних записів не здійснюють, бо гроші не надійшли); 5 — постачальник відвантажує товар покупцю; 6 — постачальник передає товарно-транспортні накладні й грошово-розрахункові документи своєму банку для сплати; 7 — банк постачальника, одержавши зазначені документи, перевіряє їх та звіряє з умовами реалізації акредитива; 8 — банк постачальника надсилає документи спецзв'язком до банку-емітента; 9 — банк-емітент після перевірки сплачує реєстр-документів:
Д-т рахунку № 2602;
К-т рахунку № 1200;
10 — банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника:
Д-т рахунку № 1200;
К-т поточний рахунок № 2600;
11 — банк покупця звіряє одержані документи постачальника з умовами акредитива і перераховує гроші банку постачальника бухгалтерською проводкою:
Д-т рахунку № 2602;
К-т рахунку № 1200.
Нижче наводимо схему документообігу при розрахунках покритими акредитивами з депонуванням коштів покупця в банку постачальника:


У даному випадку сума депонованого акредитива підлягає перерахуванню із банку-емітента в банк виконавця. Послідовність операцій така.1. Покупець-платник подає заяву своєму банку на відкриття акредитива.2. Банк платника (емітент) прийняту до виконання заяву враховує на приході позабалансового рахунку № 9802 «Акредитиви до оплати» і перераховує гроші з поточного рахунку в банк постачальника бухгалтерською проводкою:
Д-т рахунку
№ 2600 «Поточний рахунок суб'єкта господарської діяльності»
(покупця);
К-т рахунку
№ 1200 «Коррахунок у Національному банку України».
3. Авізо з доданою заявою на акредитив передається в банк постачальника, який одержані гроші зараховує на рахунок № 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності» (рахунок «Розрахунки акредитивами») бухгалтерською проводкою:
Д-т рахунку
№ 1200 «Коррахунок у Національному банку України»:
К-т рахунку
№ 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності»,
рахунок «Розрахунки акредитивами».
4. Постачальник відвантажує товар і передає реєстри рахунків та транспортні документи в свій (виконуючий) банк.
5. Банк постачальника перевіряє документи останнього на відповідність умовам, передбаченим акредитивом, і сплачує їх:
Д-т рахунку
№ 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності», рахунок «Розрахунки акредитивами»;
К-т рахунку
№ 2600 «Поточний рахунок суб'єкта господарської діяльності» (постачальника).
6. Банк постачальника повідомляє банк покупця про проведений платіж.
7. Банк покупця-платника, одержавши повідомлення, списує суму акредитива на зменшення позабалансового рахунку № 9802 «Акредитиви до оплати».
У випадку відкриття непокритого акредитива (про це у заяві в рядку «вид акредитива» повинен бути додатковий запис «гарантований) банк-емітент (банк покупця) враховує це за дебетом позабалансового рахунку №9122 «Непокриті акредитиви». Банк постачальника, одержавши про це повідомлення, враховує такий акредитив за дебетом позабалансового рахунку № 9802 «Акредитиви до оплати», окремо від депонованих.
Надалі, після відвантаження постачальником продукції, товару, робіт, послуг і подання відвантажуваних документів своєму банку-виконавцю, здійснюються облікові операції оплати і перерахування коштів за методикою і послідовністю, як і при розрахунках покритими акредитивами, з депонуванням коштів покупця в банку-емітенті, що було розглянуто вище.
При неподанні гарантованого доручення до сплати протягом одного місяця з дня його виписування сума цього доручення перераховується з кредиту рахунку № 2602 на дебет балансового рахунку № 2909 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами» і далі, після закінчення терміну позовної давності, банк вчинює з нею згідно з чинним законодавством України.

6.7. Розрахунки платіжними вимогами без акцепту платників та безспірне стягнення коштів
Безспірне стягнення та безакцептне списання коштів здійснюється у випадках, передбачених чинним законодавством України: за результатами розгляду претензій арбітражного суду, за штрафами і пенею митної служби, при порушеннях ціноутворення, несвоєчасному проведенні підприємствами розрахунків за енергоносії та, особливо, за санкціями податкової адміністрації.
Суми фінансових санкцій згідно з наказами, виданими Держкомрезвом України, та суми недоїмки до бюджету за податками, податковим кредитом, штрафи, нараховані державними податковими адміністраціями, стягуються у безспірному порядку інкасовими дорученнями (розпорядженнями) за формою, що наведена у додатку 10.
В усіх інших випадках безспірне стягнення та безакцептне списання коштів здійснюється на бланку платіжної вимоги (додаток 11), яка із супровідним реєстром подається стягувачем у банк, де обслуговується платник.
Як в інкасових дорученнях, так і в платіжних вимогах у рядку «Призначення платежу» зазначається назва законодавчого акта, яким передбачено право безспірного стягнення коштів (його дата, номер і відповідний пункт) і документ, на підставі якого здійснюється стягнення.
Стягувач також подає до установи банку розрахункові та виконавчі документи (накази арбітражних судів, виконавчі листи, видані судами, та інші, визначені чинним законодавством). Ці документи на безспірне та безакцептне списання коштів приймаються банками незалежно від їх наявності на рахунках підприємств. При їх відсутності ці документи враховуються на позабалансовому рахунку № 9803 «Розрахункові документи, несплачені в строк через відсутність коштів у платників» з якого їх вартість списується в міру оплати.

Контрольні запитання
1. Назвіть принципи організації грошового обігу.
2. Розкрийте зміст та призначення угоди на здійснення розрахунково-касового обслуговування.
3. Назвіть документи, необхідні для відкриття платіжних рахунків, та їх призначення.
4. За допомогою яких інструментів банк надає платіжні послуги.
5. Характеристика платіжних рахунків і рахунків групи «Кошти в розрахунках».
6. Форми безготівкових розрахунків у банках України.
7. Пригадайте порядок документального оформлення і відображення в обліку при застосуванні форми розрахунків платіжними дорученнями.
8. Розкрийте методику облікового відображення операцій при застосуванні форми розрахунків платіжними вимогами-дорученнями.
9. Що Вам відомо про облік операцій при розрахунках чеками?
10. Розкажіть про методику обліку операцій при розрахунках акредитивами.
11. У чому полягає суть методики обліку операцій при розрахунках гарантованими дорученнями?
12. Розкрийте особливості методики обліку операцій при розрахунках платіжними вимогами без акцепту платників при безспірному стягненні коштів.

Вправи для самостійної роботи
Вправа 1. Від радгоспу «Березанський» до Баришівського відділення банку АПК «Україна» 10 вересня надійшло платіжне доручення № 83 від 8 вересня на суму 435 000 грош. од. за перерахунком з його розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок ремонтного заводу у тому ж відділенні за ремонт сівалки. Доручення прийнято до оплати. Того ж дня від «Заготзерно» (позичковий рахунок №414301) надійшло зведене платіжне доручення № 57 на суму 105 000 грош. од. про перерахування коштів за здане зерно тим радгоспам, які обслуговуються в цьому ж відділенні банку; радгоспу «Березанський» — 35 000 грош. од. за зерно, здане 4 вересня (квитанції № 945, 946); свинокомплексу — 20 000 грош. од. за продукцію, здану 9 вересня (квитанції № 967, 968); радгоспу «Баришівський» — 50 000 грош. од. за продукцію, здану 8 вересня (квитанції № 936, 937), МФО банку 322500.
• Складіть бухгалтерські проводки.
• Випишіть платіжне доручення за одним з перерахувань. 
• Скільки примірників платіжного доручення виписує платник для розрахунків з одержувачами коштів, які обслуговуються у тому ж відділенні банку? Поясніть призначення кожного примірника.
Вправа 2. ВАТ завод «Верстатів-автоматів» (розрахунковий рахунок № 26118 у Жовтневому відділенні Промінвестбанку м. Києва, МФО 322605) відвантажив продукцію на суму 98 500 грош. од. Заводу «Газприлад» (розрахунковий рахунок № 26313 у міському відділенні Укрсоцбанку м. Вінниці, МФО 322713) (відправка залізницею, накладна № 33127 від 10 листопада) згідно з угодою № 81 від 3 травня. 13 листопада завод «Газприлад» подав вимогу-доручення до свого банку з погодженням на оплату.
• У скількох примірниках подається до банку платіжна вимога-доручення?
• Складіть платіжну вимогу-доручення від імені постачальника.
• Складіть бухгалтерські проводки.
Вправа 3. Харківське відділення Укрсоцбанку м. Києва 3 жовтня акцептувало платіжне доручення № 46 Радіозаводу № 5 на суму 75 000 грош. од. для розрахунків з відділенням зв'язку № 13 за переказами коштів окремим громадянам. Відділення зв'язку подало 10 жовтня до Харківського відділення Укрсоцбанку реєстр акцептованих платіжних доручень, прийнятих для оплати переказів.
• Заповніть платіжне доручення.
• Складіть бухгалтерські проводки.
Вправа 4. 4 квітня до відділення банку звернувся завод «Арсенал» з проханням про додаткове лімітування книжки на 500 грош. од. у зв'язку з наявністю невикористаних бланків у чековій книжці. 13 квітня заводом «Арсенал» використано останній чек із лімітованої чекової книжки. На рахунку № 722 залишилась невикористана сума — 43 грош. од. Завод подав платіжне доручення на закриття рахунку за обліком лімітованої чекової книжки.
• Яким документом і як оформлюється долімітування чекової книжки?
• Яким чином банк контролює залишок ліміту чекової книжки?
• Як оформлюється повернення невикористаного залишку ліміту за лімітованою чековою книжкою?
• Складіть бухгалтерські проводки.
Вправа 5. Від Шевченківського «Райплодоовочторгу» м. Києва 2 травня до Шевченківського відділення Промінвестбанку надійшла заява на виставлення з його рахунку поштового акредитива для розрахунків з заводом «Торгмаш» м. Вінниці, який обслуговується Проектним відділенням Промінвестбанку, за обладнання на суму 50 500 грош. од. Термін закриття акредитива у банку постачальника — 19 травня. Умови оплати акредитива проти реєстрахунків з акцептом уповноваженого В. С. Середи і транспортних документів, які підтверджують відвантаження обладнання. Акредитив не використано, сума акредитива повернена на розрахунковий рахунок Шевченківського «Райплодоовочторгу». Акредитив відкрито у банку постачальника.
• Складіть бухгалтерські проводки у банку акредитиводавця та акредитивоотримувача.
• Визначіть строк закриття акредитива у банку покупця, якщо поштовий пробіг між відділеннями банків — 2 дні.
• Як ведеться аналітичний облік за балансовим рахунком № 720?

 

<< попередня     зміст     наступна >>

polkaknig(at)narod.ru, ICQ - 474849132 © 2005-2009 Матеріали цього сайту можуть бути використані лише з посиланням на даний сайт.