ГЛАВА 7 ОБЛІК КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ Ищите Господа, когда можно найти Его, призывайте Его, когда Он близко. (Библия, книга пророка Исаии 55:6) Узнать больше о Боге
Главная Книги Статьи Реклама на сайте

ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ

ГЛАВА 7 ОБЛІК КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ

Мета вивчення
Після вивчення глави 7 Ви повинні знати:
1. Види кредитних операцій і побудову синтетичних рахунків для їх обліку.
2. Функції бухгалтерських працівників при здійсненні кредитних операцій.
3. Суть методів кредитування і форми позичкових рахунків.
4. Перелік та призначення документів, що надаються позичальником для отримання кредиту.
5. Облік операцій з видачі, пролонгування та погашення кредиту.
6. Порядок списання з балансу сумнівних кредитів і сумнівних до погашення відсоткових платежів.
7. Облік операцій щодо формування і використання резерву на покриття можливих втрат за кредитами.
8. Суть і облік операцій кредитного характеру.
9. Облік операцій щодо нарахування і справляння відсотків за кредитами.

7.1. Організація обліку кредитних операцій
Кредитні операції посідають ключове місце з-поміж активних операцій комерційних банків. У більшості банків позичкові рахунки складають не менше половини їх сукупних активів і забезпечують близько 70 % від отриманих ними доходів. До кредитних операцій належать: позичкові операції, операції кредитного характеру та послуги кредитного характеру:

Облік операцій кредитного характеру розглядається в окремому параграфі.
Суб'єктом кредитної операції є банк та його клієнти. Банк виступає як кредитор, тобто він є юридичною особою, яка надає або бере на себе зобов'язання надати в майбутньому певну суму грошових коштів у розпорядження позичальника на певний строк. Позичальниками виступають клієнти та партнери банку, які отримують кошти в позику (у користування) і зобов'язуються повернути їх у визначений строк. До них належать суб'єкти підприємницької діяльності, органи державного управління, населення, банки.
Чинне банківське законодавство надає клієнту право вибору банку для реалізації потреби в кредитних операціях, тобто клієнт має право відкривати позичкові рахунки не в одному, а в декількох банках. Це створює умови для розвитку міжбанківської конкуренції і надає клієнту можливість обирати банк, який пропонує найбільш оптимальні умови кредитування.
При визначенні кредитної політики комерційні банки повинні враховувати рекомендації Національного банку України щодо організації та регулювання кредитного процесу, які викладені в положенні «Про кредитування».
Банки, які орієнтуються на запроваджені в міжнародній банківській практиці принципи організації банківської справи розробляють спеціальний документ з кредитної політики — керівництво, або меморандум, з кредитної політики. Він визначає філософію та стратегію банку в галузі кредитування і містить детальний опис технології організації кредитного процесу. Це конфіденційний документ, оскільки він розкриває стратегію і методи кредитної політики конкретного банку.
До найважливіших елементів кредитної політики належать наступні:
1. Мета банку, що покладена в основу формування кредитного портфеля (сегмент економіки, куди скеровуються кредитні вкладення, регіон, що обслуговується, види кредитів, які надаються, обсяги і якість кредитів).
2. Формування структурних підрозділів банку (управлінь, департаментів, відділів, груп), які беруть участь у виконанні кредитних операцій; визначення їх функцій та повноважень.
3. Розробка посадових інструкцій для співробітників підрозділів банку, що виконують кредитні операції, які визначають їхні обов'язки та повноваження щодо видачі позик; запровадження стандартів, параметрів і процедур (дій), якими повинні керуватись службовці у своїй діяльності з надання, оформлення, обліку, контролю за використанням позик і управління ними.
4. Визначення напрямків проходження інформації щодо виконання кредитної операції в середині банку; затвердження форм документів, що використовуються на кожній стадії виконання кредитної операції чи підлягають обов'язковому зберіганню в кредитній справі (досьє) клієнта (фінансова звітність, угода застави, гарантії тощо).
5. Розробка класифікації позик, методів і форм кредитування; рейтингу якості позик.
6. Порядок і правила оцінки забезпечення кредитів та реалізації застави.
7. Визначення політики і практики запровадження відсоткових ставок і комісії за позиками.
8. Розробка стандартів оцінки позик та умов кредитних угод.
9. Правила і порядок контролю за клієнтом та погашенням позики.
10. Правила і порядок пролонгування позик, роботи з проблемними кредитами, покриття збитків за позиками.
Таким чином, кредитна політика дозволяє з'ясувати підходи конкретного комерційного банку щодо організації та регулювання кредитного процесу. Під організацією кредитного процесу розуміють техніку та технологію кредитування.
У складі підрозділів банку, які уповноважені здійснювати кредитні операції, чільне місце посідають обліково-операційний відділ та головна бухгалтерія. Їх функція полягає в нагромадженні, обробці, узагальненні та зберіганні інформації щодо проведених банком операцій, у тому числі кредитних. Якість синтетичного і аналітичного обліку позичкових операцій багато в чому зумовлена можливістю своєчасного отримання інформації про розподіл кредитних вкладень за секторами економіки, видами позик та їх забезпеченням щодо окремих позичальників, про рух і погашення кредитів та ін.
Повнота та своєчасність отримання інформації про кредитні вкладення визначають якість ухвали кредитних рішень і впливають на якість управління кредитним портфелем. Чітко налагоджене документальне оформлення операцій з видачі та погашення позик дозволяє запровадити чіткий контроль за виконанням кредитних операцій па усіх стадіях кредитного процесу.
На побудову обліку позичкових операцій суттєво впливають такі елементи кредитного процесу, як класифікація позик, форми і методи кредитування, методи хеджування кредитного ризику. Методи кредитування визначають низку технічних елементів кредитного процесу, а саме: форму позичкового рахунку, порядок регулювання кредитної заборгованості, способи контролю за цільовим використанням запозичених коштів і своєчасним їх поверненням.
Таким чином, метод кредитування визначає спосіб видачі та погашення кредиту.
В умовах радянської господарської практики організація кредитного процесу в банках жорстко регулювалась з боку органів державного управління. За галузями економіки централізовано визначалось співвідношення власних та залучених коштів. Таким чином, у плановому порядку регламентувалась міра участі кредиту в формуванні обігових коштів, що призводило до автоматизму в кредитуванні. Держбанк колишнього СРСР розробляв методи і форми кредитування підприємств та організацій, правила і порядок регулювання заборгованості за позиками, контролю за використанням кредитів. Завдання банків полягало в чіткому виконанні нормативних та інструктивних документів. У радянській банківській практиці застосовувались два методи кредитування: за залишком та за обігом. При обох цих методах кредитування видача кредитів здійснювалась під конкретні об'єкти, тобто визначені види товарно-матеріальних цінностей і витрат, наприклад, паливо, незавершене виробництво, готова продукція на складі тощо. Під час проведення банківської реформи 1987—1988 рр. у практику був запроваджений метод кредитування за укрупненим об'єктом згідно з уніфікованою схемою фактично для всіх галузей економіки.
При цьому методі кредитування видача позики (у межах заздалегідь визначеної планової величини) відбувалась безпосередньо па здійснення платежів шляхом сплати з позичкового рахунку грошово-кредитних документів за цінності, що кредитуються, в момент виникнення потреби в залучених коштах. Погашення кредиту відбувалось після завершення кругообігу коштів позичальника згідно з планом реалізації (товарообігу) з розрахункового рахунку. Кредит при цьому набував платіжного характеру. Використання такого методу кредитування дозволяло забезпечити безперервність платіжного обігу господарських органів, а також постійну участь кредиту в господарському обігу позичальника.
Перехід до ринкової економіки характеризує відсутність жорсткого диктату з боку держави щодо організації кредитного процесу в комерційних банках. Банки мають право самостійно обирати методи кредитування, виходячи, перш за все, з класності та рейтингу позичальника. Вони повинні також самостійно розробляти пакет документів, які використовуються для ухвали кредитного рішення, оформлення видачі позики і контролю за її рухом. При цьому повинні бути чітко визначені форма і зміст документа, вимоги до його заповнення і ведення документації в цілому. Добре організована система з чітким веденням реєстрації документів та операцій в бухгалтерії є визначальною умовою управління кредитними операціями.
Суб'єкти підприємницької діяльності в умовах формування ринкових відносин самі визначають співвідношення власного капіталу і залучених джерел, керуючись при цьому принципом економічної доцільності. У складі залучених джерел поряд із банківським кредитом широко використовується комерційний кредит.
При такій організації обігових коштів відбувається перехід від кредитування об'єкта до кредитування суб'єкта під загальний розрив платіжного обігу з метою його підтримання. При видачі позик комерційні банки послуговуються методами кредитування, що адекватні ринковій економіці та широко застосовуються в зарубіжній банківській практиці.
У зарубіжній банківській практиці можна виділити два основних методи кредитування. Суть першого методу полягає в тому, що питання про надання позики вирішується щоразу в індивідуальному порядку. Позика надається на певний термін у декілька тижнів, місяців чи років і пов'язана з потребами позичальника в грошових коштах для фінансування цільової потреби. У загальному обсязі банківських кредитів частка таких позик суб'єктам підприємницької діяльності перевищує 50 %.
Другий метод кредитування полягає в наданні банком позичальнику позики в межах заздалегідь визначеного ліміту кредитування на певний період часу на покриття його потреби в короткострокових фондах фінансування. Такий метод кредитування називається кредитною лінією. Для банку відкрити кредитну лінію для позичальника означає взяти на себе певне забалансове зобов'язання про надання грошових коштів.
У банківській практиці розрізняють два види кредитних ліній: відновлювальну (револьверну) та невідновлювальну.
У випадку відкриття невідновлювальної кредитної лінії ліміт кредитування запроваджується у вигляді ліміту видачі, тобто банк бере на себе зобов'язання надати позику в певному розмірі. Після надання банком кредиту у встановленому розмірі та його погашення позичальником відносини між банком і позичальником припиняються.
При відкритті відновлювальної (револьверної) кредитної лінії ліміт кредитування визначається у вигляді ліміту заборгованості з позики. Це дозволяє підприємству-позичальнику отримати позику в межах встановленого ліміту, погасити всю її суму (або частину суми) і автоматично отримати повторно кредит у межах терміну дії кредитної лінії. Відновлювальна кредитна лінія є більш гнучкою формою кредитування і нерідко надається без спеціального забезпечення. Кредитна лінія може бути як короткостроковою з періодом дії, що, як правило, не перевищує 180 днів, так і довгостроковою із терміном дії 3—5 років. За відкриття кредитної лінії банк отримує комісію.
Залежно від характеру зобов'язань банку розрізняють підтверджену та обов'язкову кредитні лінії.
Підтверджена кредитна лінія передбачає домовленість щодо наміру банку кредитувати. Вона не є офіційним зобов'язанням банку. Банк зобов'язується надати позику згідно з заявкою клієнта лише у невідкладному випадку, тому клієнт мало зацікавлений в такій кредитній лінії і використовує її лише як гарантію за позикою, яку надає інший кредитор. Відсоткова ставка за такою кредитною лінією може заздалегідь не визначатися. Такі зобов'язання не враховуються навіть за балансом. Вони підлягають лише позасистемному обліку.
Обов'язкова кредитна лінія являє собою контрактне зобов'язання, згідно з яким банк зобов'язується у письмовій формі кредитувати клієнта за його проханням згідно з термінами та умовами, які передбачені кредитною угодою. Отже, банк може відмовити в кредитуванні лише у випадку, якщо виявить реальне погіршення фінансового стану клієнта або порушення ним умов кредитної угоди. Таке зобов'язання банку підлягає обліку за балансом на позабалансовому рахунку. При відкритті такої кредитної лінії банк отримує комісію або від суми зобов'язання, або від його частини, яка не використана позичальником.
У сучасних умовах комерційні банки переважно використовують метод індивідуального підходу до клієнта при видачі кожної окремої позики, а метод відкриття кредитної лінії практикують у відносинах із позичальниками, які мають високий кредитний рейтинг.
Метод кредитування, який включає організаційні й технічні умови кредитування, обумовлює форму позичкового рахунку. Форма позичкового рахунку визначає режим функціонування рахунку, тобто порядок документального оформлення операцій щодо видачі та погашення кредиту і їх відображення в облікових реєстрах. Для проведення операцій з кредитування банк може відкрити позичальникам наступні позичкові рахунки: простий (окремий) позичковий рахунок, спеціальний позичковий рахунок і поточний рахунок з правом на овердрафт.
Простий позичковий рахунок використовується в банківській практиці для відображення кредитних операцій як при видачі разової позики на цільову потребу, так і при наданні позик траншами в межах кредитної лінії. Кожна позика може бути видана лише за наявності документа, який містить дозвіл на її видачу. Погашення позики здійснюється з поточного рахунку позичальника за його власний кошт. Клієнту може бути відкрито декілька простих позичкових рахунків. Це залежить від числа видів кредитів, які він отримує в банку.
Спеціальний позичковий рахунок застосовується, коли позичальник відчуває постійну або сезонну потребу в запозиченні коштів. Рахунок відкривається на весь період кредитування на підставі дозвільного документа, але для виконання операції з видачі позики спеціальний документ не потрібен.
Операції з видачі кредиту здійснюються шляхом сплати грошово розрахункових документів (оплата сировини і матеріалів, робочої сили, платежів до бюджету і т. ін.) безпосередньо зі спец позичкового рахунку. Кредит погашається або плановими платежами з поточного рахунку, або через використання строкового зобов'язання з умовними строками погашення. В даний час ця форма рахунку майже не використовується комерційними банками. Застосування спец позичкового рахунку можливе також при кредитуванні за кредитною лінією.
Поточний рахунок з правом на овердрафт відкривається позичальникам, які укладають з банком спеціальну угоду для отримання такого виду позики, як овердрафт. Право використання овердрафта надається лише надійним клієнтам. В угоді банк визначає максимальну суму овердрафта, або, іншими словами, ліміт за овердрафтом, мету позики і її тривалість, умови надання кредиту і порядок його погашення.
Потреба в банківському овердрафті у прибуткових підприємств може виникнути з наступних причин.
1. Власники підприємства можуть ухвалити рішення про вилучення отриманого прибутку у вигляді дивідендів. У цьому випадку в підприємства виникає потреба в плановому джерелі фінансування, як і в момент початку діяльності. Така потреба може бути реалізована або за рахунок отримання цільової позики під забезпечення (під запаси товарно-матеріальних цінностей, готової продукції тощо), або через отримання права на овердрафт.
2. Підприємство може придбати нове обладнання або інші фіксовані активи. Це обумовлює зменшення обігових та збільшення фіксованих активів. Якщо сума прибутку і амортизації недостатня для покриття затрат на придбання, виникає розрив між надходженнями і виплатами у часі.
3. Підприємство реалізує програму збільшення товарообігу. В нього виникає потреба у джерелах фінансування додаткової потреби в товарних запасах.
Таким чином, овердрафт є додатковим джерелом фінансування, яке дозволяє забезпечити безперервність платіжного обігу.
Овердрафт надається автоматично при відсутності у клієнта коштів на поточному рахунку шляхом здійснення його платежів.
Видача позики виконується з окремого позичкового рахунку за овердрафтом шляхом сплати грошово-розрахункових документів. На погашення заборгованості за цим рахунком скеровуються всі суми, які зараховані на поточний рахунок клієнта. Таким чином, по суті цей рахунок функціонує у режимі спецпозичкового. Як правило, відсоткова ставка за овердрафтом фіксується відносно базової відсоткової ставки банку (наприклад, 5 пунктів понад базову ставку). У випадку перевищення встановленого максимального розміру за овердрафтом банк стягує з клієнта підвищений відсоток і комісійний збір, розмір якого обумовлюється в угоді.
Застосування контокорентного рахунку, який об'єднує в собі позичковий та поточний рахунки, не передбачено затвердженим планом рахунків для комерційних банків.
Суттєве значення для обліку кредитних операцій і організації звітності за позиками має такий елемент кредитної політики, як класифікація кредитів. У положенні «Про кредитування», яке розроблене Національним банком України, наведена класифікація кредитів за такими ознаками: вид позики, категорія позичальника, вид забезпечення, строки надання, призначення.
Підхід НБУ до класифікації позик не за всіма критеріями співпадає з прийнятим у зарубіжній банківській практиці. Проте слід відзначити, що класифікація кредитів не є стабільною і з розвитком практики кредитування змінюється. В основу формування синтетичних рахунків для обліку кредитних операцій покладено класифікацію кредитів, запроваджену НБУ.
Балансові рахунки для обліку кредитних операцій розміщені в першому та другому класах плану рахунків. Розподіл рахунків за класами узгоджується з принципами побудови балансу, в даному випадку окремого відображення міжбанківських та клієнтських операцій.
У першому класі «Казначейські та міжбанківські операції» згруповані рахунки для обліку кредитних операцій, які, по-перше, виникають з приводу отримання комерційними банками запозичених коштів від Національного банку України і, по-друге, відображають відносини з отримання та надання позик іншим комерційним банкам.
Операції з отримання кредитів комерційними банками за своєю суттю є однією з форм залучення ресурсів в банк і належать до пасивних операцій.
У складі позабалансових рахунків передбачені рахунки для обліку забалансових зобов'язань банку кредитного характеру. Вони згруповані у наступні рахунки дев'ятого класу:
— гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надані банкам (рахунок № 900);
— гарантії, надані клієнтам (рахунок № 902);
— сумнівні гарантії та поручительства (рахунок № 909);
— зобов'язання з кредитування, які надані банкам (рахунок № 910);
— зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам (рахунок №912).
У випадку справдження умов, що зафіксовані в угоді про гарантії і контрактні зобов'язання, банк буде зобов'язаний видати позику або здійснити платіж третій особі, що спричинить зміну величини запозичених активів у балансі банку.
З-поміж позабалансових рахунків можна також виокремити рахунки, які носять допоміжний характер і використовуються як інструмент контролю при здійсненні кредитних операцій. Операції, що обліковуються на цих рахунках, можуть справити безпосередній вплив па зміну величини запозичених активів і відображаються за балансом на рахунках наступних груп:
— отримана застава (рахунок № 950);
— не сплачені в строк доходи (рахунок № 960);
— борги, списані у збиток (рахунок № 961);
— інші цінності та документи (рахунок № 9819). Класифікація рахунків у балансі для обліку кредитних операцій наведена нижче:

Розглянемо критерії, які покладено в основу поданої класифікації. Можна виділити наступні основні ознаки, за якими здійснюють групування рахунків для обліку кредитних операцій в балансі:
— інституційна;
— вид кредитної операції;
— цільове призначення і вид кредиту;
— строки користування кредитом;
— тип заборгованості за позикою;
— доходи, що належать банку за надані кредитні послуги.
Згідно з інституційною ознакою рахунки в балансі перш за все згруповані щодо наступних позичальників:
а) банки (перший клас, 152 група);
б) суб'єкти підприємницької діяльності (другий клас, 20 розділ);
в) органи загального державного управління (другий клас, 21 розділ);
г) фізичні особи (другий клас, 22 розділ).
У середині інституційних позичальників позичкові рахунки групуються (або виділяються окремі рахунки) за видами кредитних операцій:
а) пряме кредитування (позичкові операції);
б) непряме кредитування:
— кредити за операціями РЕПО (група 201, рахунок № 1522);
— кредити за врахованими векселями (група 202);
— кредити за факторинговими операціями (група 203);
— фінансовий лізинг (рахунки № 1525,2075).
Рахунки суб'єктів підприємницької діяльності для обліку позичкових операцій поділяються за цільовим направленням кредиту і окремими видами кредитів.
У синтетичному обліку окремо виділяються рахунки для обліку кредитів, які видаються для формування обігового капіталу і на фінансування інвестиційної діяльності.
Облік кредитів, призначених для фінансування обігового капіталу, ведеться за ознакою їх цільового призначення. Окремо враховуються кредити, видані на закупівлю сировини, матеріалів, формування товарних запасів, під готову продукцію на складі та відвантажені товари (рахунки групи 204), а окремо — кредити, видані на фінансування операцій з експорту та імпорту товарів і послуг і за форфейтинговими угодами (рахунки групи 205).
На фінансування обігового капіталу направляються також кредити для фінансування розрахунків за товари та послуги за допомогою платіжних карток, на поповнення обігових коштів, на виплату заробітної плати, у тому числі за розпорядженням органів влади, та деякі інші, що обліковуються у складі групи «Інші кредити в поточну діяльність» (рахунки групи 206). Кредити в інвестиційну діяльність, які направляються на покриття затрат по будівництву та освоєнню землі, на купівлю будівель, споруд, обладнання та землі обліковуються на рахунках групи 207.
Така побудова синтетичного обліку кредитів, які надані суб'єктам підприємницької діяльності, не дозволяє отримати інформацію про кредитні вкладення банку за секторами економіки чи в галузевому аспекті. Це можливо лише за даними аналітичного обліку шляхом введення в номер особового позичкового рахунку коду галузі.
Принцип цільового призначення і виду кредиту чітко виявляється і при групуванні рахунків для обліку кредитів, які надані фізичним особам. Кредити, надані фізичним особам, називають споживчими кредитами. Споживчі кредити прийнято підрозділяти на дві групи:
— кредити, які надані на фінансування поточних потреб окремих осіб, у тому числі на придбання товарів тривалого використання, на оплату освіти, медичних послуг, під платіжні картки і т. ін.;
— кредити на покращення житлових умов та ведення господарства.
Стосовно такої класифікації виділені дві групи рахунків:
— кредити на поточні потреби, які надані фізичним особам (рахунки групи 220);
— кредити в інвестиційну діяльність, які надані фізичним особам (рахунки групи 221).
В основу класифікації рахунків з обліку кредитів, які надані органам загального державного управління, покладено ознаку розподілу органів управління за рангами. Останні прийнято підрозділяти на дві групи:
— центральні органи державного управління;
— місцеві органи державного управління.
Відповідно у другому класі виділено дві групи рахунків для обліку таких кредитів — 210 і 211.
В основу побудови рахунків усіх груп покладено єдиний загальний принцип. Згідно з ознакою строковості окремо обліковуються короткострокові та довгострокові кредити. До короткострокових належать кредити, які видані на строк до одного року, до довгострокових — кредити, видані на строк понад один рік.
У кожній групі вирізняються рахунки за ознакою типу заборгованості:
— строкова заборгованість:
— пролонгована заборгованість;
— прострочена заборгованість.
До строкової належить заборгованість по кредиту в межах початкового строку погашення кредиту за кредитною угодою. На рахунку «Пролонгована заборгованість» враховується заборгованість за кредитами, строк погашення яких перенесено до настання початкового строку погашення. До простроченої належить заборгованість за кредити, не погашені у визначений термін. У кожній групі також окремо виділяються рахунки для обліку:
а) доходів, які нараховані банком за надану послугу, строк виплати яких не наступив (відстрочені доходи);
б) прострочених доходів, тобто доходів за кредитами, які у визначений термін не перераховані позичальником банку.
По кожному інституційному позичальнику на рахунках самостійної групи обліковується заборгованість за сумнівними кредитами загальними сумами у розрізі цільових позик.
Усі рахунки, як балансові, так і позабалансові, призначені для обліку активних кредитних операцій, за своїм характером активні, тобто можуть мати лише дебетове сальдо. Дебетове сальдо фіксує суму боргу клієнта перед банком або суму вимоги банку до клієнта. На забалансовому рахунку сальдо фіксує суму взятого банком на себе зобов'язання кредитного характеру.
На позабалансових рахунках, що мають допоміжний характер, облік ведеться в умовній грошовій оцінці. Наприклад, договір застави, або кредитний договір, оцінюється в умовній оцінці 1 грн. і обліковується за дебетом рахунку «Інші цінності та документи». Дебетовий обіг за позичковими рахунками показує загальну суму виданих кредитів. Кредитовий обіг фіксує:
а) суму погашених кредитів;
б) суму заборгованості за кредитами, яка пролонгована і списана на рахунок з обліку пролонгованих позик;
в) заборгованість за непогашені в строк кредити, яка списана на рахунок з обліку прострочених кредитів.
Заключним елементом у системі балансових рахунків для обліку кредитних операцій є рахунки для обліку суми спеціального резерву, який використовується для покриття безнадійної заборгованості за нестандартними кредитами. В балансі сума спеціального резерву обліковується окремо за кредитами, наданими банкам, і загальною сумою за кредитами, наданими іншим інституційним суб'єктам:
— резерв під заборгованість інших банків (група 159, рахунок № 1590);
— резерв під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам (розділ 24, група 240, рахунок № 2400).
За своїм характером ці рахунки пасивні, але належать до виду контрактивних балансових рахунків. У балансі і балансовому звіті залишки за цими рахунками відображаються за активом зі знаком мінус Такий порядок відображення суми резерву дозволяє за даними балансу розраховувати суму чистих кредитних активів, або, іншими словами, реально відображати вартість кредитних активів.

Аналітичний облік кредитних операцій ведеться на бланках особових рахунків. Особові позичкові рахунки відкриваються кожному позичальнику окремо на кожен вид і термін кредиту. Для обліку споживчих позик використовуються спеціальні бланки особових рахунків у формі карточки.
Формування номера особового рахунку здійснюється комерційними банками самостійно у межах наданої їм компетенції. При цьому обов'язково враховують такі параметри:
— номер балансового рахунку (4 знаки);
— ключовий розряд (1 знак);
— характеристику контрагента (1 знак);
— номер за порядком особового позичкового рахунку (2 знаки);
— код контрагента (до 6 знаків).
При організації аналітичного обліку банками також повинні бути враховані спеціальні обов'язкові параметри:
— вид кредиту (револьверний, кредит у межах кредитної лінії, овердрафт, інші кредити);
— цільова спрямованість кредиту (позиція отримує шифр згідно номенклатури НБУ);
— вид забезпечення (забезпечений, незабезпечений);
— дата видачі кредиту;
— дата фактичного погашення кредиту;
— перший строк погашення згідно кредитної угоди;
— кількість пролонгувань;
— категорія ризику (згідно з класифікацією кредитів за якістю). Інші параметри можуть запроваджуватися на розсуд банку у випадку виникнення потреби в отриманні додаткової інформації, необхідної для управління кредитним портфелем. Обов'язкові загальні та спеціальні параметри дозволяють забезпечити звітність за кредитними операціями згідно з вимогами НБУ.
У загальному плані під кредитною операцією розуміють укладання кредитної угоди про надання позики або угоди про прийняте банком на себе зобов'язання щодо видачі кредиту, купівлі позики, яке супроводжується записами у банківських рахунках з відповідним відображенням операції в балансі кредитора і позичальника.
Перелік документів, що подаються позичальником в обов'язковому порядку:
1. Заявка на отримання кредиту за формою, визначеною банком.
2. Анкета позичальника (стислі відомості про позичальника) за формою, визначеною банком.
3. Копії установчих документів, а також інші документи, що підтверджують правоздатність (для юридичних осіб) і дієздатність (для фізичних осіб) клієнта.
4. Копія Статуту.
5. Копія свідоцтва про реєстрацію (перереєстрацію).
6. Копії ліцензій, передбачених законодавством.
7. Техніко-економічне обгрунтування одержання кредиту з розрахунком строку окупності та рентабельності об'єкта кредитування із зазначенням:
— спрямування позичкових коштів;
— розрахунку затрат та надходжень на весь термін користування позикою.
8. Копії контрактів, угод та інших документів, що стосуються кредиту: угоди на придбання та реалізацію товарно-матеріальних цінностей, послуг, виконання робіт та ін., накладні, митні декларації тощо.
9. Завірений податковою адміністрацією бухгалтерський баланс, звіт про фінансові результати та їх використання на останню звітну дату, а також річні баланси за весь період діяльності фірми, при необхідності — розшифровка окремих статей балансу.
10. Документи, що стосуються забезпечення кредиту:
— застава майна — опис закладеного майна, угоди на придбання заставлених товарно-матеріальних цінностей, накладні та інші документи, що підтверджують право власності (техпаспорти, техталони — у разі застави транспортних засобів);
— застава нерухомості —довідка-характеристика з Бюро технічної інвентаризації, довідка з міської нотаріальної контори, угода купівлі-продажу (передачі, дарування) чи свідоцтво про приватизацію;
— гарантія (поручительство) — угода гарантії (поручительства), а також документи по гаранту, зазначені у пп. З—5, 9, 11—12;
— страхування — страховий поліс, угода страхування, умови страхування, а також документи по страховій компанії, перераховані у пп.9, 11, 12.
11. Довідка з обслуговуючого банку про наявність рахунків позичальника, наявність/відсутність заборгованості за кредитами та картотекою № 2.
12. Відомості за кредитами, отриманими в інших банках.
До документів, перерахованих у пп. 3 — 5, 8, долучаються також оригінали для звіряння.
У разі необхідності позичальник подає (до ухвалення рішення про надання кредиту або в процесі подальшого контролю) внутрішні фінансові та управлінські звіти, звіт про рух касових надходжень, дані про дебіторську та кредиторську заборгованість, податкові та митні декларації, документи про оренду приміщень та ін.
Здійснення кредитних операцій супроводжується виконанням наступних облікових операцій:
— реєстрація і відкриття особового позичкового рахунку позичальнику;
— операції з видачі кредиту;
— операції з обліку документів, які супроводжують кредитну операцію;
— операції з погашення кредиту;
— операції з обліку поганих кредитів;
— операції з нарахування та використання резерву на покриття кредитних ризиків;
— операції зі списання з балансу сумнівних кредитів і забалансовий облік боргів по цих кредитах;
— забалансовий облік зобов'язань банку кредитного характеру;
— зберігання і ведення картотек документів;
— відображення кредитних операцій в балансі банку, складання звітності за кредитними операціями.
Облікові кредитні операції є технічним елементом, який логічно завершує виконання окремих етапів (або етапу) кредитного процесу.

7.2. Облік позичкових операцій і послуг кредитного характеру
Для отримання кредиту клієнт звертається в кредитний відділ з клопотанням, до якого додаються документи, які дозволяють прийняти рішення щодо доцільності такої кредитної операції. Пакет документів може відрізнятись залежно від комерційної операції, що кредитується, та категорії позичальника.
Документи передаються для вивчення та аналізу уповноваженим підрозділам банку. У випадку прийняття позитивного кредитного рішення укладається кредитна угода, де констатуються умови кредитної операції. Після цього кредитний інспектор оформляє бухгалтерські документи, які містять вказівки щодо відкриття позичкового рахунку та видачі кредиту. Ці документи повинні містити дозвільні підписи керівника банку або уповноважених ним для виконання зазначених операцій посадових осіб.
Оформлені згідно банківських вимог документи передаються в обліково-операційний відділ для виконання. Приблизний перелік цих документів наступний:
— розпорядження кредитного відділу;
— примірник кредитної угоди;
— угода застави (або інша форма забезпечення);
— строкове зобов'язання; зведене зобов'язання;
— картка із взірцями підписів керівника і головного бухгалтера та відбитком печатки підприємства, посвідчена в установленому порядку.
Форми та зміст розпорядження кредитного відділу, строкового зобов'язання та зобов'язання-доручення розробляються банками самостійно. У додатках 12— 14 наведено орієнтовні зразки цих документів.
У розпорядженні кредитного відділу повинен зазначатись наданий особовому позичковому рахунку позичальника номер рахунку, а також загальні рекомендовані й додаткові параметри, що характеризують позичальника та кредитну угоду і які необхідні для виконання аналітичного обліку. На основі даних розпорядження здійснюється реєстрація позичкового особового рахунку в книзі відкритих рахунків.
Строкове зобов'язання являє собою юридичний документ, який служить основою для погашення кредиту. Кількість примірників строкового зобов'язання залежить від способу погашення кредиту:
водночас, по частинах або після закінчення обумовленого періоду.
Облік операцій з видачі кредиту. Схеми бухгалтерських проводок з видачі позики залежать від способу надання кредиту та його забезпечення:

№ з/п

Зміст операції

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

Позика видається із зарахуванням на поточний рахунок:

а ) якщо позичальник —

клієнт банку;
б) якщо позичальник — клієнт іншого банку або
власне банк

 

 

Позичковий рахунок

 

Позичковий рахунок

 

 

Поточний рахунок

Коррахунок у НБУ (або в
іншому банку)

2

Позика видається готівкою:
а) підприємству на закупівлю сільськогосподарської продукції;
б) фізичній особі на
поточні потреби:

 

Позичковий рахунок

 

Позичковий рахунок

 

Банкноти і монети в касі банку

Банкноти і монети в касі банку

3,

Кредит видається:

б) на придбання розрахункової чекової книжки

Позичковий рахунок

 

Позичковий рахунок

Кошти в розрахунках або поточний рахунок
Кошти в
розрахунках

4.

Одночасно із проводками з видачі позики обліковується строкове зобов'язання на позабалансовому рахунку

Інші цінності та документи

Контррахунок
№9910

Кредит надається позичальнику одноразово у повній сумі й зараховується на розрахунковий (поточний) рахунок або видається готівкою.
Якщо банк вважає за потрібне запровадити більш жорсткий контроль за цільовим використанням кредиту, позика видається частинами безпосередньо на сплату грошово-розрахункових документів за цінності та затрати, що кредитуються. Операції з видачі відображаються наступною бухгалтерською проводкою:
Д-т рахунку
«Позичковий рахунок»;
К-т рахунку
№ 1200 «Коррахунок у Національному банку України (або в іншому банку)» (рахунок № 1500).
Бухгалтерські проводки при відкритті банком обов'язкової кредитної лінії та її використанні клієнтом наведені нижче:

№ з/п

Зміст операції

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

Відкриття обов'язкової кредитної лінії (у повній сумі контрактного зобов'язання)

Клієнту

Інші зобов'язання з кредитування, які надані
клієнтам № 9129

Контррахунок
№990

2.

Перерахування комісії за відкриття кредитної лінії клієнтом

Поточний рахунок

№ 2600

Комісійні доходи за кредитне обслуговування
№6111

3.

Видача клієнту позики у межах відкритої кредитної лінії і одночасно виконання банком позабалансового зобов'язання

Позичковий рахунок

 

Контррахунок
9900

Поточний рахунок № 2600

Інші зобов'язання № 9129

4.

Відмова клієнта від подальшого використання кредитної лінії

Контррахунок
№ 9900

Інші зобов'язання №9129

Операції з відкриття банком клієнту підтвердженої кредитної лінії обліковуються позасистемно. Про проведення операції здійснюється запис у картці або журналі обліку відкритих підтверджених кредитних ліній.
При здійсненні операції з видачі позики одночасно проводиться операція з обліку строкового зобов'язання (або зведеного зобов'язання) по номіналу за балансом:
Д-т рахунку
№ 9819 «Інші цінності та документи»:
К-т рахунку
№ 9910« Контррахунок».
Бухгалтер-операційник поміщає обліковане строкове зобов'язання в картотеку строкових зобов'язань. Картотека ведеться у розрізі позичальників, а серед позичальників — за строками погашення кредиту.
Кредитна угода передається в бухгалтерію для розміщення у сховищі та обліковується на позабалансовому рахунку «Інші цінності та документи» в умовній оцінці 1 грн.:
Д-т рахунку
№ 9819 «Інші цінності та документи»;
К-т рахунку
№ 9910 «Контррахунок».
Форми забезпечення кредиту різноманітні: це може бути застава майна (у вигляді товарно-матеріальних цінностей, нерухомості, цінних паперів), угоди гарантії або поручительства. Облік залежить від форми забезпечення та місця знаходження застави:

Зміст операції

Дебет рахунку

Кредит рахунку

Отримання банком гарантії та поручительства за кредитами (за номіналом):
а) від банків

Контррахунок

№ 9900

Прості гарантії, що отримані від банків №9010

б) від клієнтів

Контррахунок

№ 9900

Прості гарантії, що отримані від клієнтів №9031

Згідно з умовами угоди застави закладене майно може перебувати як у заставника, так і у заставоотримувача в експлуатації або на зберіганні. Операції з обліку застави відображаються наступними записами:

Зміст операції

Дебет рахунку

Кредит рахунку

Цінності, прийняти в забезпечення (за номіналом згідно

суми оцінки в угоді):
а) предмет застави залишається у клієнта

Контррахунок
№ 9900

Застава, за якої предмет застави залишається у заставника № 9500

б) предмет застави передається банку

Контррахунок
№ 9900

Застава, за якої предмет застави передається банку №9501

Облік операцій з погашення кредитів та їх пролонгування.
За способом погашення розрізняють кредити, які погашаються: 1) водночас загальною сумою і 2) в розстрочку, тобто частинами суми. Спосіб погашення визначається, як правило, при структуризації позики. Кредитний працівник на основі вивчення прогнозу руху грошових потоків, що поданий клієнтом, спільно з ним визначає найбільш прийнятний спосіб погашення. Якщо обрано спосіб погашення в розстрочку, кредитний працівник складає графік погашення кредиту і розраховує суми до погашення основного боргу та відсоткові платежі по кожному строку.
Строки і суми погашення основного боргу відображаються в строковому зобов'язанні, яке надає клієнт при отриманні кредиту і на основі якого бухгалтер-операційник контролює погашення кредиту з боку клієнта. Бухгалтер щоденно проглядає картотеку і добирає зобов'язання, за якими настав строк погашення. Джерелом погашення кредиту виступають власні кошти клієнта.
Розглянемо облік операцій з погашення кредиту:

№ з/п

Зміст операції

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

Кредит погашається у встановлений строк у повній сумі:

 

 

а) за меморіальним ордером кошти списуються з розрахункового рахунку;

Поточний рахунок №2600

Позичковий рахунок

б) списується у витрати строкове зобов'язання;

Контррахунок
№9910

Інші цінності та документи №9819

в) вилучається зі сховища кредитна угода;

Контррахунок

№9910

Інші цінності та документи №9819

г) вилучається зі сховища угода застави;

Контррахунок

№9910

Інші цінності та документи №9819

д) заставлене майно повертається клієнту;

Застава, за якої предмет застави передається банку №9501

Контррахунок

№ 9900

е) списується отримана гарантія за кредит

Прості гарантії, що отримані від клієнтів № 9031

Контррахунок

№ 9900

2

Кредит погашає ться кредитом іншого банку (платіжним дорученням)

Коррахунок у НБУ № 1200

або

Позичковий рахунок

Коррахунокв іншому банку №1500

3.

Фізична особа погашає позику шляхом:

 

 

а) внесення готівки в касу банку;

 

б) перерахуванням з вкладу

Банкноти та монети в касі банку № 1001
Депозитний
рахунок

Позичковий рахунок

 

Позичковий рахунок

У випадку повного погашення кредиту, включаючи відсоткові платежі, банк повертає позичальнику цінності, цінні папери, які були прийняті у заставу. Такі операції виконуються з дозволу керівництва банку.
Кошти на погашення кредиту з інших банків перераховуються або з використанням платіжного доручення, оформленого позичальником, або вимогою-дорученням, яке оформляє банк-кредитор. Строкове зобов'язання або зведене зобов'язання вилучається у витрати лише при їх погашенні у повній сумі. Якщо погашення здійснюється частково, то на звороті робиться позначка про суму та дату платежу, а зобов'язання залишається у картотеці і не підлягає списанню на витрати.
При прийнятті рішення щодо пролонгування кредиту складається додаток до кредитної угоди, і клієнт замінює строкове зобов'язання на зобов'язання з новими строками погашення.
Облік операцій з пролонгування кредиту:

№ з/п

Зміст операції

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

Пролонгована заборгованість за кредит згідно з доповненням до кредитної угоди

Пролонгована заборгованість за кредитами

Позичковий рахунок з обліку строкової заборгованості

2

Списання у витрати строкового зобов'язання з початковими строками

№9910

№9819

3.

Оприбуткування в картотеку строкового зобов'язання з новим строком погашення

№9819

№9910

При настанні строку погашення кредиту і відсутності у клієнта достатньої суми коштів для його погашення уповноважені підрозділи банку починають проводити роботу з проблемними кредитами.
У день визначеного строку погашення частина непогашеної або непогашена заборгованість за кредитом переноситься на рахунок прострочених позик. При цьому на основі меморіального ордеру здійснюється запис:
Д-т рахунку з обліку простроченої заборгованості;
К-т позичкового рахунку.
У випадку забезпечення кредиту заставою майна банк отримує право на заставлене майно. Якщо майно знаходиться у заставника, він •зобов'язаний передати його на відповідальне зберігання в банк. При цьому здійснюються наступні проводки за позабалансовими рахунками:
1) Д-т— 9500; 2) Д-т—9900:
К-т — 9900; К-т — 9501
і списується з позабалансового рахунку акт передачі заставленого майна:
Д-т— 9910;
К-т—9819.
В аналітичному обліку до позабалансових рахунків № 9819,9500, 9501 ведуться картки обліку застави, забезпечення. З метою звіряння наявності цінностей, документів, цінних паперів у сховищі та даних обліку щокварталу повинна здійснюватися інвентаризація за позабалансовими рахунками.
Після реалізації заставленого майна і надходження виручки банк складає наступні проводки:

№ з/п

Зміст операції

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

Надходження виручки за реалізовану заставу на коррахунок банку

Коррахунок у НБУ№1200

Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку № 2909

2

Скерування виручки на погашення простроченої заборгованості за основний борг

№ 2909

Рахунок з обліку прострочених позик

3.

Якщо сума виручки перевищує розмір основного боргу, різниця скеровується на погашення прострочених відсоткових платежів за кредит

№ 2909

Рахунок з обліку прострочених доходів за кредитами

4.

Невикористана сума виручки повертається на поточний рахунок клієнта

№ 2909

Розрахунковий рахунок

№ 2600

Періодично, один раз на місяць або квартал, банк повинен аналізувати якість кредитного портфеля. Підлягає інвентаризації та аналізу заборгованість за кредитами, яка обліковується на рахунках прострочених позик з метою виявлення сумнівної. Остання підлягає перенесенню на рахунок з обліку сумнівної заборгованості.
Трансформація заборгованості оформляється проводкою:
Д-т «Сумнівна заборгованість за кредитами»;
К-т «Прострочена заборгованість за кредитами». Таким чином, на рахунках з обліку сумнівної заборгованості обліковується заборгованість за кредитами, повернення яких на сьогодні майже неможливо.

7.3. Облік операцій з формування і використання резерву на покриття можливих втрат за кредитами. Порядок списання безнадійних кредитів
Для підтримання стабільності банківської системи з метою хеджування кредитного ризику в банках передбачене утворення резерву на покриття можливих втрат за кредитами. Залежно від джерел формування цей резерв розподіляється на:
— загальний;
— спеціальний.
Загальний резерв формується за рахунок прибутку банку після сплати податку на прибуток, тобто поточного і нерозподіленого прибутку. Спеціальний резерв е статею витрат банку.
Резерв для покриття можливих збитків належить до планових резервів; його формування повинно здійснюватись комерційними банками в обов'язковому порядку згідно з методикою, затвердженою Національним банком України. Призначення резерву — відшкодування можливих збитків за усіма видами наданих кредитів. Причому за рахунок резерву підлягають покриттю лише втрати за основним боргом. Покриття за рахунок резерву несплачених позичальником відсотків та комісій за кредитними операціями не дозволяється.
Резерв утворюється за усіма видами кредитів, які надані у національній та іноземній валютах. При розрахунку резерву враховується заборгованість за депозитами, які розміщені в інших банках, за кредитами, які надані іншим банкам, за всіма кредитами суб'єктам підприємницької діяльності, включаючи як прямі банківські кредити, так і непрямі, а також фізичним особам за наданими гарантіями та поручительствами.
Не враховується при розрахунку резерву заборгованість за бюджетними кредитами, а також за кредитами та депозитами між установами в системі одного комерційного банку. Сума сформованого планового резерву на покриття втрат за кредитами являє собою оцінковий показник, призначення якого — підтримати на певному рівні (наприклад, на середньому для одного класу банків) співвідношення між витратами на погашення збитків за кредитами і загальною сумою виданих кредитів.
В Україні створюється база статистичної інформації, яка дозволить визначати оптимальну усереднену величину резерву на покриття втрат за кредитами. Необхідність використання цього показника для управління кредитними ризиками безумовна. Комерційні банки нерідко опиняються в ситуації, коли втрачають контроль над кредитним портфелем. Це призводить до збільшення суми неповернення за виданими кредитами та гарантіями. Для їх покриття в першу чергу використовується спеціальний резерв, а потім — загальний резерв. Якщо суми резерву недостатньо, то на погашення безнадійних кредитів направляються кошти резервного фонду і поточний та нерозподілений прибуток. Однак якщо банку не вдається вишукати зовнішнє джерело збільшення власного капіталу, то це може призвести до його неплатоспроможності та банкрутства.
Розрахунок планової суми резерву на покриття можливих втрат за кредитами. Згідно з чинними правилами загальний резерв нараховується на стандартні кредити, а спеціальний — на нестандартні кредити. До нестандартних кредитів належать:
— кредити під контролем;
— субстандартні кредити;
— сумнівні кредити;
— безнадійні кредити.
Віднесення кредиту до тої чи іншої групи визначається рівнем ризику. Національним банком України розроблені критерії віднесення кредиту до тієї чи іншої групи ризику, які відповідають чинним у міжнародній банківській практиці:
— стандартні кредити — це кредити, основний борг і відсотки за якими погашаються своєчасно, згідно з графіком, і рівень ризику тут прийнятний. Коефіцієнт ризику за цими кредитами встановлений на рівні 2 %;
— кредити під контролем — це кредити, за якими основний борг і відсотки сплачуються своєчасно, але з цією категорією кредитів виникають незначні проблеми (наприклад, неповна документація). Коефіцієнт ризику за цими кредитами встановлено на рівні 5 %;
— субстандартні кредити — це кредити, прострочена заборгованість за основним боргом і відсотках яких не перевищує 90 днів, загальний строк пролонгування кредиту перевищує 90 днів. Кредити цієї групи відносять до кредитів невисокої якості; вони спроможні призвести до непогашення, але їх негативні властивості можна усунути. Коефіцієнт ризику встановлено на рівні 20 %;
— сумнівні кредити — це кредити, прострочена заборгованість за основним боргом та відсотками яких складає понад 90 днів. Тут уже мають місце суттєві недоліки, існує реальна можливість втрат за кредитами. Коефіцієнт ризику встановлено на рівні 50 %;
— безнадійні кредити — це кредити, втрати за якими майже неминучі, а заборгованість з цих позик, як правило, підлягає списанню з балансу. Коефіцієнт ризику встановлено на рівні 100 %.
Комерційні банки щоквартально, станом на останній робочий день кварталу, повинні аналізувати якість кредитного портфеля з метою групування кредитів за рівнем ризику.
Під час виконання такої роботи кредитний комітет (чи комісія) зобов'язаний оцінювати окремі аспекти діяльності кожного позичальника щодо можливості виконання ними зобов'язань згідно з угодою про надання кредиту, виходячи з таких критеріїв:
— оцінка фінансового стану позичальника;
— стан погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та відсотків за нею.
На підставі класифікації кредитів розраховується загальна планова сума резерву з розбивкою на суми за кожною групою кредитів на майбутній квартал. Розрахунок складається за формою, наведеною в додатку 15.
У графі 10 цього додатку відображаються планові суми нарахованого резерву, а за даними графи 13 визначається сума, яка підлягає донарахуванню в резерв або направляється на зменшення резерву.
Загальний резерв, нарахований на заборгованість за стандартними кредитами, розглядається як складова власного капіталу банку і обліковується на балансовому рахунку № 5020 «Загальні резерви» групи 502 «Загальні резерви банку». За своїм характером це пасивний рахунок. У першу чергу загальний резерв формується за рахунок прибутку минулих років. При цьому здійснюється така проводка:
Д-т рахунку
№ 5030 «Прибутки минулих років»;
К-т рахунку
№ 5020 «Загальні резерви».
У разі недостатності цього джерела для формування загального резерву протягом року, наприкінці року резерв має бути сформований за рахунок поточного прибутку. Ця операція відображається проводкою:
Д-т рахунку
№ 5040 «Прибуток минулого року, що очікує затвердження»:
К-т рахунку
№ 5020 «Загальні резерви».
Спеціальний резерв формується за рахунок витрат банку. Акумульовані в ньому суми обліковуються:
— за міжбанківськими кредитами на рахунку № 1590 «Резерв під заборгованість інших банків»,
— за операціями з клієнтами на рахунку № 2400 «Резерви під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам».
При акумулюванні коштів у спеціальний резерв складаються такі бухгалтерські проводки:

№ з/п

Зміст операції

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

За міжбанківськими кредитними операціями

Відрахування в резерв під заборгованість інших банків № 7701

Резерв під заборгованість інших банків №1590

2.

За кредитними операціями з клієнтами

Відрахування в резерв під заборгованість за наданими кредитами клієнтам № 7702

Резерв під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам № 2400

Як видно зі змісту операції, витрати на формування спеціального резерву відносять на валові витрати банку і тому вони безпосередньо впливають на розмір прибутку до оподаткування.
За своїм характером рахунки № 1590 і 2400, на яких обліковується сума спеціального резерву, є пасивними, однак належать до контрактивних балансових рахунків. У балансі залишки на рахунках № 1590 і 2400 відображаються у складі активів зі знаком мінус. Це пов'язано з тим, що сума спеціального резерву розглядається як прямі втрати банку і тому не враховується у складі його власного капіталу.
При формуванні спеціального резерву сума коштів, що можуть бути віднесені на валові витрати банку, регулюється податковим законодавством. Згідно з прийнятим у 1997 р. Законом України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» розмір коштів, що перераховуються протягом 1999—2000 рр., не можуть перевищувати 40 % від суми загальної заборгованості за кредитами, наданими гарантіями та дорученнями на останній день звітного податкового періоду; у 2001 р.— 30 % і починаючи з 1 січня 2002 р.— 20 %.
Діючою методикою передбачено, що у разі зменшення планової суми спеціального резерву в порівнянні з попередньою звітною датою комерційний банк надлишкову суму резерву скеровує:
— за загальним резервом — на збільшення прибутку;
— за спеціальним резервом — на збільшення валового доходу.
Ці операції відображаються в обліку такими проводками:

№ з/п

Зміст операції

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

Зменшення загального ре з ерву

Загальні резерви № 5020

Прибутки минулих років № 5030

2.

Зменшення спеціального резерву:

 

 

а) за міжбанківськими кредитами;

Резерв під заборгованість інших банків №1590

Зменшення резерву під заборгованість інших банків № 6701

б) за операціями з клієнтами

Резерв під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам № 2400

Зменшення резерву під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам № 6702

Згідно встановлених правил резерв на покриття можливих кредитних збитків формується головним банком та його філіями. Загальний резерв обліковується на балансі головного банку. Спеціальний резерв обліковується на балансі установ банку, які зареєстровані як платники податку. Це пов'язано з особливостями системи оподаткування.
Кошти резерву на покриття можливих втрат за кредитними операціями можуть використовуватись тільки на погашення безнадійних кредитів, заборгованість за якими обліковується на рахунках з обліку сумнівної заборгованості. Списання з балансу основної суми боргу за безнадійними кредитами провадиться згідно з рішенням Правління комерційного банку.
За рахунок спеціального резерву відшкодування безнадійних кредитів можливе у випадку, якщо причина для цього відповідає вимогам чинного законодавства України (Закон України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 12). Рішення про списання заборгованості за рахунок загального резерву банк приймає самостійно. Однак така операція може бути проведена банком не пізніше останнього робочого дня поточного року, в якому кредит визнано безнадійним.
Розглянемо схему бухгалтерських проводок при списанні кредитної заборгованості за рахунок спеціального резерву:

№ з/п

Зміст операції

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

Списання безнадійної кредитної заборгованості:

 

 

Резерв під заборгованість інших банків № 1590

 

 

Рахунки для обліку сумнівної заборгованості №1581,1582, 1589

а) за міжбанківськими операціями;

б) за операціями з клієнтами

Резерв під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам № 2400

Рахунки для обліку сумнівної заборгованості № 2027, 2090— 2099, 2190— 2191,2290, 2291, 2199

2

Одночасно списується заборгованість товарність за нарахованими та несплаченими відсотками за списаними безнадійними кредитами

Рахунки шостого класу з обліку відсоткових та комісійних доходів за кредитами

Рахунки з обліку прострочених доходів за кредитними операціями

3.

Одночасно суми списаного основного боргу і відсотків обліковуються позабалансово:

 

 

а) облік основного боргу;

Борги, які списані у збиток №9610,9611

Контр рахунок №9910

Несплачені в строк доходи № 9600, 9601

Контррахунок №9910

б) облік несплачених доходів за кредитами

Правилами Національного банку України передбачено, що у разі прийняття рішення про списання безнадійних кредитів за рахунок загального резерву комерційні банки повинні на цю суму додатково сформувати резерв, який обліковується на окремих аналітичних рахунках за балансовими рахунками № 1599 і 2400 «Резерв під заборгованість за кредитами». При цьому здійснюються такі бухгалтерські проводки:

№ з/п

Зміст операції

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

Погашення за рахунок загального резерву сумнівної заборгованості:

 

 

а) за міжбанківськими операціями
— формування резерву;
— списання сумнівної
заборгованості;
б) за операціями з клієнтами

 

№ 7701
№ 1590

 

№1590
Рахунки за обліком сумнівної
заборгованості

— формування резерву;
— списання сумнівної заборгованості

Одночасно здійснюється проводка щодо зменшення загального резерву

№ 7702
№ 2400

№ 2400
Рахунки за обліком сумнівної
заборгованості

2

Зменшення загального резерву на суму списаної сумнівної заборгованості

Загальні резерви
№ 5020

Прибутки минулих років
№ 5030

3.

Облік списаної сумнівної заборгованості і відсотків за балансом:

 

 

а) облік списаної сумнівної заборгованості за кредитами;

№9610,   9601

№9910

б) облік несплачених відсотків та комісії за кредитними операціями

№9600,   9601

№9910

З метою повернення боргу за безнадійними кредитами, що обліковані за балансом, банки зобов'язані працювати з клієнтами протягом трьох років. Після списання безнадійних кредитів банк зобов'язаний продовжувати роботу з клієнтами з метою повернення боргу (не пізніше, ніж до закінчення строку позовної давності) протягом трьох років.
У випадку, якщо банку все ж не вдалося погасити борги за безнадійними кредитами, вони вважаються повністю безнадійними і не піддягають системному бухгалтерському обліку, тобто списуються з позабалансових рахунків.
1. Списання суми основного боргу за безнадійними кредитами:
Д-т рахунку № 9910;
К-т рахунку № 9610, 9611.
2. Списання суми неотриманих відсотків та комісій за кредитними операціями:
Д-т рахунку № 9910;
К-т рахунку № 9600, 9601.
Якщо позичальник повністю чи частково сплачує борг за безнадійними кредитами, який був попередньо списаний за рахунок резерву, банк повинен визнати цю суму як валовий дохід:
Д-т рахунку
№ 2600 «Поточний рахунок клієнта»;
К-т рахунку
№ 6800 «Непередбачені доходи».
Сплачені відсотки та комісії за безнадійними кредитами також обліковуються у складі непередбачених доходів:
Д-т рахунку № 2600;
К-т рахунку № 6800.
Якщо в момент погашення боргу за безнадійними кредитами його сума обліковувалась за балансом, то вона підлягає списанню з позабалансових рахунків №9600, 9601, 9610, 9611.
У банку безнадійні борги за кредитами можуть перевищувати суму сформованого резерву на покриття можливих витрат за кредитними операціями. Виникає питання: за рахунок яких джерел можуть бути покриті втрати від кредитної діяльності? Для покриття таких витрат банк повинен сформувати додатковий резерв за рахунок своїх фондів чи нерозподіленого прибутку минулого року.
Для зменшення ризику від кредитної діяльності банки на свій розсуд можуть передбачати ідентифіковані резерви за кредитами. Такі резерви утворюються проти конкретних кредитів, якщо банк має достатньо підстав вважати, що відповідний кредит не буде погашено. Джерелом ідентифікаційного резерву може бути перерозподілений прибуток. Віднесення суми резерву (або його частини) на валові витрати можливе у випадку, якщо це передбачено податковим законодавством.
У балансі зазначений резерв обліковується на рахунку № 3699 «Резерви по покриття інших ризиків та витрат». Оскільки такі резерви є реальними втратами банку, то вони не обліковуються у складі додаткового капіталу в класі «капітал банку».
Банки зобов'язані щоквартально подавати Національному банку України звітність про заборгованість за кредитами, списану з балансу і обліковану на позабалансовому рахунку; про класифікацію кредитів за групами ризику і про утворення резерву на покриття можливих втрат за кредитами; звіт про зміни резерву.
Для забезпечення повноти, своєчасності та ефективності контролю за використанням і погашенням кредиту велике значення має організація руху інформаційних потоків про кредитну угоду між підрозділами, які беруть участь у її виконанні. Особливе місце посідають відносини між бухгалтерією та кредитним відділом. У банку повинні бути розроблені схеми руху документів між цими підрозділами та визначена відповідальність працівників цих підрозділів за збереженість документів, на підставі яких здійснена кредитна операція.
Інформація про позичальника та стан кредиту може узагальнюватись кредитним працівником у спеціальній формі «Облікова (або особиста) картка позичальника», орієнтовна форма якої наведена у додатку 16.
Перші примірники документів на видачу кредиту, а саме: кредитна угода, строкове зобов'язання, угода-доручення, угода застави підлягають обліку на позабалансових рахунках і зберігаються у сховищі. Це дозволяє забезпечити їх збереженість. Копії та другі примірники цих документів, а також інші документи з оформлення кредитної угоди зберігаються в кредитній справі клієнта і знаходяться у кредитного працівника. Кредитний працівник для обліку виданих кредитів веде журнал їх реєстрації. У журналі зазначається найменування позичальника, дата видачі кредиту, позначка про його погашення, пролонгування і виконання позичальником своїх зобов'язань.
Після отримання інформації про погашення позичальником основного боргу і відсоткових платежів за кредит, у функції кредитного працівника входить:
— звіряння цих даних з даними особових позичкових рахунків позичальника;
— оформлення меморіального ордера на вилучення зі сховища кредитної угоди, строкового зобов'язання і документів по заставі;
— повернення строкового зобов'язання і документів по заставі позичальнику;
— після оформлення запису на кредитній угоді «кредит погашено» угода разом з іншими документами за кредит піддягає здачі в архів, де вона зберігається п'ять років.
Загальна відповідальність за дотримання правил оформлення, видачі та своєчасного погашення кредитів покладається на керівника і головного бухгалтера банківської установи, а персональну відповідальність несуть члени кредитного комітету, які приймають рішення про видачу кредиту, а також уповноважена особа банку, яка за дорученням і з повноваженнями підписує кредитну угоду.

7.4. Облік операцій кредитного характеру
Найбільш поширеними є факторингові операції і операції з фінансового лізингу.
Облік факторингових операцій. Факторингові операції— це продаж рахунків фактору (від англ. factor — комісіонер, агент, посередник), в особі якого, як правило, виступають комерційні банки, фінансові компанії, а також спеціалізовані факторингові компанії. При цьому банки купують рахунки-фактури постачальників на відвантажену конкретним покупцям-дебіторам продукцію, виконані роботи, послуги. Внаслідок цього здійснюється передача постачальником банку права на вимогу боргу з покупця.
Отже, факторингові операції — це купівля банком права на утримання боргу. Це не просто одна з форм фінансування. Банк купує в свого клієнта дебіторські рахунки, завчасно оцінивши кредитоспроможність наявних і можливих дебіторів клієнтів, і наперед визначає максимальний розмір авансу, який звичайно складає 80—90 % суми рахунків-фактур за вирахуванням дисконту і комісійних. Після аналізу необхідної інформації, одержаної від постачальника банк укладає з ним угоду на факторингове обслуговування, в якій повинно бути обумовлено:
— перелік покупців, вимоги яких будуть переуступатися;
— контрольну суму переуступок;
— розмір аважу;
— відсоткову ставку за кредит;
— відсоткову ставку комісійних за обробку рахунків-фактур;
— право регресу зворотної вимоги до постачальника;
— граничний строк платежу для покупця-дебітора;
— відповідальність сторін за порушення угоди;
— умови розірвання угоди;
— строк дії угоди та ін.
Бухгалтерський облік розрахунків за факторинговими операціями здійснюється на активно-пасивному балансовому рахунку № 3519 «Інша дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку» (субрахунок «Розрахунки банку за факторинговими операціями»), а одержаних доходів — на спеціальному окремому рахунку № 6023 «Відсоткові доходи за рахунками суб'єктів господарської діяльності за факторинговими операціями». Аналітичний облік до цього рахунку здійснюється за особовими рахунками постачальників.
Доходи банку від факторингових операцій становить різниця між ціною купівлі рахунків-фактур постачальника і сумою, яка надходить за них від дебітора-покупця.
Відображення факторингових операцій в системі рахунків бухгалтерського обліку розглянемо на прикладі викупу дебіторської заборгованості на суму 100 000 грн. із загальною сумою усіх скидок 10000 грн.
1. На викуп дебіторської заборгованості у постачальника за ціною нижче вартості рахунків-фактур:
Д-т рахунку
№ 3519 «Інша дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку» 90 000 грн.
К-т рахунку
№ 1200 «Коррахунок у Національному банку України» 90 000 грн.
2. На одержання грошей від дебітора на повну суму рахунку-фактури — 100 000 грн.:
Д-т рахунку
№ 120 «Коррахунок у Національному банку України» 100 000 грн.
К-т рахунку
№ 3519 «Інша дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку» 90 000 грн.
К-т рахунку
№ 6023 «Відсоткові доходи за рахунками суб'єктів господарської діяльності за факторинговими
операціями» 10 000 грн.
Аналогічно відображаються на рахунках бухгалтерського обліку і операції форфейтинга— форми банківського кредиту, що передбачає придбання права вимоги з постачання товарів і надання послуг, прийому на себе ризику виконання цих вимог та їх інкасування.
Облік фінансового лізингу. Лізинг — це форма довгострокової оренди, яка пов'язана з передачею в користування обладнання, транспортних засобів, іншого рухомого і нерухомого майна, при збереженні права власності за орендодавцем на весь строк угоди оренди.
Після закінчення строку дії угоди лізингу орендатор може:
— завершити орендні платежі й повернути майно банку;
— скласти нову угоду лізингу;
— викупити майно за ціною, погодженою з орендодавцем: встановленою у момент укладання угоди або за залишковою вартістю.
Строк угоди, як правило, дорівнює строку амортизації або менший за нього.
Орендна плата включає в себе амортизацію, витрати банку щодо оформлення лізингу і комісійну винагороду у вигляді відсотків.
Бухгалтерський облік операцій за лізингом ведеться на активних рахунках:
№ 4400 «Операційні основні засоби» (які здані в оренду з оперативного лізингу);
№ 4500 «Неопераційні основні засоби» (які здані в оренду з оперативного лізингу).
За дебетом цих рахунків обліковується вартість заново придбаних машин, обладнання та інших об'єктів основних засобів, які потім передані згідно з лізинговою угодою. За кредитом цих рахунків відображаються їх вибуття при купівлі орендарем за залишковою вартістю, списанні з балансу або іншій реалізації за договірною ціною.
Аналітичний облік при цьому здійснюється аналогічно в межах рахунків № 4400 та 4500.
Розглянемо відображення в обліку операцій з фінансового лізингу як банком-лізингодавцем, так і банком-лізингоодержувачем.
1. Облік фінансового лізингу банком-лізингодавцем:
а) попередня сплата постачальникам машин і обладнання
Д-т рахунку
№ 3511 «Дебіторська заборгованість з придбання нематеріальних активів та основних засобів»;
К-т рахунку
№ 1200 «Коррахунок у Національному банку України»;
б) одержання машин і обладнання
Д-т рахунків:
№ 4400 «Операційні основні засоби» (відповідний аналітичний рахунок);
№ 4500 «Неопераційні основні засоби» (відповідний аналітичний рахунок );
К-т рахунку
№ 3511 «Дебіторська заборгованість з придбання нематеріальних активів та основних засобів»;
в) передача в лізингову оренду об'єктів основних засобів
Д-т рахунків:
№ 1525 «Фінансовий лізинг, що наданий іншим банкам»;
№ 2075 «Фінансовий лізинг, що наданий суб'єктам господарської діяльності»;
К-т рахунків:
№ 4400 «Операційні основні засоби»;
№ 4500 «Неопераційні основні засоби».
Погашення лізингоодержувачем дебіторської заборгованості, яка У лізингодавця числиться на рахунках № 1525 або 2075, відображається лізингодавцем бухгалтерською проводкою у такій кореспонденції рахунків:
Д-т рахунку
«Коррахунок у Національному банку України»:
К-т рахунків:
№ 1525 «Фінансовий лізинг, що наданий іншим банкам»;
№ 2075 «Фінансовий лізинг, що наданий суб'єктам господарської діяльності».
Щомісячно лізингодавець нараховує собі також доходи у вигляді відсотків бухгалтерською проводкою:
Д-т рахунків:
№ 1528 «Нараховані доходи за кредитами, які надані іншим банкам»
або
№ 2078 «Нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, які надані суб'єктами господарської діяльності»;
К-т рахунків:
№ 6018 «Відсотковкі доходи за фінансовим лізингом, який наданий іншим банкам»
або
№ 6027 «Відсоткові доходи за кредитами в інвестиційну діяльність суб'єктам господарської діяльності».
Вартість фінансового лізингу за угодою може бути більшою або меншою за балансову (залишкову) вартість об'єкта, переданого в цей лізинг, що відповідно відображається за кредитом рахунку № 3600 «Доходи майбутніх періодів» або № 3500 «Витрати майбутніх періодів».
Так, при більшій вартості за лізингом наведена вище бухгалтерська проводка відображається за такою кореспонденцією рахунків. Приклад. Передано в лізинг об'єкт балансовою вартістю 12 000 грн., за який згідно з угодою лізингоодержувач повинен сплатити 14 400 грн.:
а) на балансову (залишкову) вартість, передану в лізинг об'єкту основних засобів:
Д-т рахунку
№ 2075 «Фінансовий лізинг, що наданий суб'єктам господарської діяльності» 12 000 гри.
К-т рахунку
№ 4400 «Операційні основні засоби» 12 000 грн.
б) на різницю більшої вартості лізингу від вартості об'єкта і основних засобів:
Д-т рахунку
№ 2075 «Фінансовий лізинг, що наданий суб'єктам господарської діяльності» 2400 грн.
К-т рахунку
№ 3600 «Доходи майбутніх періодів» 2400 грн.
в) на щомісячне нарахування відсотків з балансової вартості об'єкта, переданого в лізинг на 10 років
(12000 грн.: 10 років: 12 місяців = 100 грн.):
Д-т рахунку
№ 2078 «Нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності» 100 грн.
К-т рахунку
№ 6027 «Відсоткові доходи за кредитами в інвестиційну діяльність суб'єктам господарської діяльності» 100 грн.
г) на щомісячне зарахування частини з доходів майбутніх періодів (2400: 10 років: 12 місяців = 20 грн.);
Д-т рахунку
№ 3600 «Доходи майбутніх періодів» 20 грн.
К-т рахунку
№ 6027 «Відсоткові доходи за кредитами в інвестиційну діяльність суб'єктам господарської діяльності» 20 грн.
Якщо вартість лізингу менша за балансову (залишкову) вартість об'єкта основних засобів, то різниця, яка спочатку обліковується на дебеті рахунку № 3500 «Витрати майбутніх періодів», щомісяця списується на зменшення відсоткового доходу. Ці операції відображаються такими бухгалтерськими проводками:
а) на вартість, меншу від балансової вартості переданого в лізинг об'єкта основних засобів:
Д-т рахунку
№ 2075 «Фінансовий лізинг, що наданий суб'єктам господарської діяльності» 9600 грн.
К-т рахунку
№ 4400 «Операційні основні засоби» 9600 грн.
б) на різницю в меншій вартості лізингу від вартості об'єкта основних засобів:
Д-т рахунку
№ 3500 «Витрати майбутніх періодів» 400 грн.
К-т рахунку
№ 4400 «Операційні основні засоби» 2400 грн.
в) на щомісячне нарахування відсотків з суми, передбаченої угодою лізингу (9600 : 10 років : 12 місяців = 90 грн.):
Д-т рахунку
№ 2078 «Нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності» 90 грн.
К-т рахунку
№ 6027 «Відсоткові доходи за кредитами в інвестиційну діяльність суб'єктам господарської діяльності» 90 грн.
г) на щомісячне зарахування частини з витрат майбутніх періодів за рахунок зменшення відсоткових доходів (2400:10 років: 12 місяців =20 грн.):
Д-т рахунку
№ 6027 «Відсоткові доходи за кредитами в інвестиційну діяльність суб'єктам господарської діяльності» 20 грн.
К-т рахунку
№ 3500 «Витрати майбутніх періодів» 20 грн.
2. Облік фінансового лізингу банком-лізингоодержувачем. Банки можуть одержувати у фінансовий лізинг основні засоби як від інших банків, так і від суб'єктів господарської діяльності. Одержані основні засоби прибуткуються на окремому субрахунку «Фінансовий лізинг» до рахунків № 4400 «Операційні основні засоби» та 4500 «Неопераційні основні засоби» бухгалтерською проводкою:
Д-т рахунків:
№ 4400 «Операційні основні засоби», субрахунок «Фінансовий лізинг»
або
№ 4500 «Неопераційні основні засоби», субрахунок «Фінансовий лізинг»;
К-т рахунків:
№ 1625 «Фінансовий лізинг, який отриманий від банків»
або
№ 3615 «Кредиторська заборгованість за фінансовим лізингом».
Погашення основного боргу кредитору-лізингодавцю, який числиться на рахунках № 1625 або 3615 відображається бухгалтерською проводкою:
Д-т рахунків:
№ 1625 «Фінансовий лізинг, який отриманий від банків»
або
№ 3615 «Кредиторська заборгованість за фінансовим лізингом»;
К-т рахунків:
Кореспондентський рахунок, поточний рахунок, рахунок готівкових коштів.
Для банку-лізингоодержувача відсоткова плата за користування одержаними в лізинг основними засобами є витратами, які він відображає на рахунках № 7018 «Відсоткові витрати за фінансовим лізингом, який отриманий від інших банків» або № 7095 «Відсоткові витрати за фінансовим лізингом, який отриманий від клієнтів» та рахунках кредиторської заборгованості перед лізингодавцями такою бухгалтерською проводкою:
Д-т рахунків:
№ 7018 «Відсоткові витрати за фінансовим лізингом, який отриманий від банків»
або
№ 7095 «Відсоткові витрати за фінансовим лізингом, який отриманий від клієнтів»;
К-т рахунків (кредиторів):
№ 1628 «Нараховані витрати за кредитами, які отримані від інших банків»
або
№ 3679 «Інші нараховані витрати».
На сплату лізингодавцю складається бухгалтерська проводка:
Д-т рахунків:
№ 1628 «Нараховані витрати за кредитами, які отримані від інших банків»
або
№ 3678 «Інші нараховані витрати»;
К-т рахунків:
Кореспондентський рахунок, поточний рахунок, рахунок готівкових коштів.
Протягом періоду оренди лізингоодержувач нараховує амортизацію основних засобів з віднесенням її до складу своїх витрат бухгалтерською проводкою:
Д-т рахунку
№ 7423 «Амортизація», субрахунок «Фінансовий лізинг»;
К-т рахунків:
№ 4409 «Знос операційних основних засобів», субрахунок «Фінансовий лізинг»
або
№ 4509 «Знос неопераційних основних засобів», субрахунок «Фінансовий лізинг».
Якщо умовами угоди фінансового лізингу (довгострокової оренди) передбачена і здійснюється передача орендованих основних засобів у власність лізингоодержувача, то останній цю операцію в обліку відображає такою бухгалтерською проводкою:
Д-т рахунків:
№ 4400 «Операційні основні засоби», субрахунок «Власні основні засоби»
або
№ 4500 «Неопераційні основні засоби», субрахунок «Власні основні засоби»;
К-т рахунків:
№ 4400 «Операційні основні засоби», субрахунок «Фінансовий лізинг»
або
№ 4500 «Неопераційні основні засоби», субрахунок «Фінансовий лізинг».
І в той же час на збільшення знос власних основних засобів:
Д-т рахунків:
№ 4409 «Знос операційних основних засобів», субрахунок «Фінансовий лізинг»
або
№ 4509 «Знос неопераційних основних засобів», субрахунок «Фінансовий лізинг»;
К-т рахунків:
№ 4409 «Знос операційних основних засобів», субрахунок «Власні основні засоби»
або
№ 4509 «Знос неопераційних основних засобів», субрахунок «Власні основні засоби».

7.5. Облік операцій з нарахування і справляння відсотків за користування банківськими кредитами та комісійних за надання послуг кредитного характеру
За надання послуг кредитного характеру банки справляють з клієнтів комісійну винагороду. До таких послуг належать: видача гарантій і поручительств іншим банкам та клієнтам, акцептовані та авальовані векселі, підтверджені та покриті акредитиви тощо.
Надані банком гарантії та поручительства обліковуються на позабалансових рахунках за умови, що вони невідзивні та існує угода за будь-якою формою, яка має юридичну силу. Вони обліковуються на рахунках групи:
— гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надані банком, рахунок № 900;
— гарантії, надані клієнтам, рахунок № 902;
— сумнівні гарантії та поручительства, рахунок № 909. Гарантії, надані банкам, обліковуються за номіналом. Комісійні справляються, як правило, одноразово у відсотках від суми гарантії за умовами угоди.
При цьому здійснюються такі проводки:

№ з/п

Зміст операції

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

Надання банком гарантій та поручительств:
а) іншим банкам;
б) клієнтам

Гарантії, що
надані банкам
№ 9000
№ 9020

Контррахунок
№ 9900
№ 9900

2

Справляння комісії за надання гарантії:
а) надходження коштів від
інших банків;

б) надходження коштів від
клієнтів

 

Коррахунок

№ 1200

№2600 або

№1200

 

Комісійні доходи за кредитне обслуговування

№ 6101

№6111

3.

Після закінчення строку гарантії

№ 9900

№ 9000 або № 9020

Як послуга кредитного характеру розглядається операція банку з акцептування перевідних векселів. Суть цієї операції полягає в тому, що банк акцептує виставлений на нього клієнтом (кореспондентом) переводний вексель за умови, що клієнт надасть банку грошове покриття до настання строку платежу за векселем. У цієї операції, на відміну від Урахування векселя, банк сам стає платником. Як правило, сума для сплати векселя банку надається клієнтом не пізніше, як за три дні до настання строку платежу за векселем. При виконанні цієї операції здійснюються такі проводки:

№ з/п

Зміст операції

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

Акцепт банком переводного векселя клієнта

№ 9020

№ 9900

2

Надходження коштів від клієнта на погашення переводного векселя

Коррахунок
№ 1200 або
№ 1500

Кредиторська заборгованість за прийняті платежі № 2902

3.

Справляння комісії за акцепт

№ 2600

№6111

4.

Платіж за векселем

№ 2902

№1200 або №1500

5.

І водночас:  Списується надана гарантія

№ 9900

№ 9020

Послуги кредитного характеру виникають також при участі банку в розрахунках клієнта за експортно-імпортними операціями, коли формою розрахунків стає документарний акредитив. Відкриття банком на прохання клієнта-імпортера акредитива обліковується за дебетом за балансового рахунку «Непокриті акредитиви» і кредитом контррахунку:
Д-т рахунку № 9122;
К-т рахунку № 9900.
Якщо банк за дорученням іншого банку, який відкрив акредитив, підтверджує його, то ця операція обліковується:
Д-т рахунку № «Підтверджені акредитиви, видані банком»;
К-т рахунку № 9900.
За ці операції клієнт-імпортер сплачує банку комісійні. Ці доходи обліковуються в кредиті рахунку № 6111 «Комісійні доходи за кредитне обслуговування клієнтів». При виконанні розглянутих операцій комісійні розраховуються від суми виданого банком зобов'язання.
За користування кредитами клієнти сплачують банку відсотки. Відсотки за кредит є вагомою складовою в загальній сумі доходів банку.
Синтетичний облік нарахованих відсотків за користування кредитами ведеться окремо за кожною групою позичкових рахунків згідно з їх класифікацією в балансі. Відсотки обліковуються за ознакою строковості: окремо нараховані до настання строку їх сплати і окремо — прострочені. Для цього в кожній групі позичкових рахунків передбачено по два рахунки четвертого порядку. Списані з балансу прострочені відсоткові платежі обліковуються за балансом на рахунках № 9600 і 9601 «Несплачені в строк доходи за кредитами» відповідно банків і клієнтів.
Аналітичний облік нарахованих відсотків ведеться в розрізі позичальників і окремо за кожним видом наданого кредиту. Відсотки нараховуються щомісяця. Позичальник перераховує відсоткові платежі в строки, передбачені кредитною угодою. Базою нарахування відсотків є сума залишку заборгованості за позичковим рахунком. У випадку нестачі суми коштів на рахунку позичальника для погашення боргів за позику і нараховані відсотки кошти скеровуються на Їх погашення у порядку, визначеному кредитною угодою.
Способи перерахування відсоткових платежів визначаються в кредитній угоді. Нарахування відсотків та їх відображення в обліку та фінансовій звітності банку здійснюється згідно з принципом нарощених доходів та витрат і відповідності. Визнання нарахованих, але несплачених у строк відсотків як безнадійних і прийняття рішення про їх списання з балансу є привілею правління комерційного банку в межах чинного законодавства.
Списані прострочені відсотки обліковуються на позабалансовому рахунку протягом строків позовної давності. Нормативними документами НБУ не допускається нарахування відсотків на суму прострочених відсоткових платежів.
Розглянемо відображення в обліку операцій з нарахування і справляння відсотків за кредит:

№ з/п

Зміст операції

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

Нарахування відсотків за строковими кредитами, виданими клієнтам та банкам

Рахунки з обліку нарахованих відсотків за кредити (рахунки 2 класу)

Рахунки з обліку відсоткових доходів за кредитами (рахунки 6 класу)

2.

При настанні строку платежу відсотків:

а) при наявності коштів на поточному рахунку клієнта банку;

б) при перерахуванні коштів з рахунку в іншому банку;

№ 2600
Поточний рахунок
№ 1200

Рахунки з обліку нарахованих відсотків за кредитами Рахунки з обліку нарахованих відсотків за кредитами

 

в) при відсутності коштів для сплати відсотків Рахунки з обліку нарахованих відсотків за кредитами

Рахунки з обліку нарахованих відсотків за кредитами

Рахунки з обліку прострочених нарахованих відсотків за кредит (рахунки першого і другого класу)

3.

При списанні з балансу безнадійної простроченої заборгованості за відсотками

Рахунки з нарахованих відсоткових доходів за кредит (рахунки шостого класу)

Рахунки з обліку прострочених нарахованих відсотків за кредит (рахунки першого і другого класу)

 

І одночасно ця сума обліковується за балансом

Несплачені в строк відсотки за кредитами №9600, 9601

№ 9910

4.

При неповерненні прострочених відсотків протягом трьох років

№ 9910

№ 9600

№ 9601

Нарахування відсоткових платежів здійснюється програмним шляхом у автоматичному режимі. Сума нарахованих відсотків відображається у відомості. Бухгалтер або кредитний працівник здійснюють вибірковий контроль за правильністю нарахування відсотків з метою попередження помилок.
За позичковими рахунками овердрафт нарахування відсотків повинно здійснюватись щоденно, оскільки залишок за рахунком має тимчасові обмеження.

Контрольні запитання
1. Наведіть класифікацію кредитних операцій і зміст окремих видів цих операцій.
2. Дайте визначення методу кредитування. Які методи кредитування використовуються?
3. Які Ви знаєте форми позичкових рахунків?
4. Розкрийте зміст кредитної лінії, назвіть її види.
5. У чому полягає суть овердрафта і особливості відображення операцій за овердрафтом в обліку?
6. Як побудовані рахунки для обліку кредитних операцій в балансі?
7. Яка інформація про кредитні операції має бути розкрита у фінансовій звітності? Як визначають чисті кредитні активи?
8. Схарактеризуйте методику обліку позичкових операцій.
9. У чому полягає суть резерву на покриття збитків за кредитами, облік операцій щодо його формування і використання? Відображення резерву в балансовому звіті.
10. Розкрийте суть і методику обліку факторингових операцій.
11. Розкрийте суть і методику обліку лізингових операцій.
12. Визначте доходи від проведення факторингових і лізингових операцій.
13. Схарактеризуйте методику обліку операцій з нарахування відсотків за користування кредитами.
14. Розкажіть про облік операцій за сплатою відсотків і комісійної винагороди.

Вправи для самостійної роботи
Вправа 1. ТзОВ «Родон» підписало з банком угоду на отримання права на овердрафт у розмірі 10 000 грн. з 01.08.98 р. по 01.11.98 р. 19 жовтня залишок на поточному рахунку фірми становить 26 000 грн. До рахунку підприємства висунуті наступніпретензії:
Сума, грн.
1. Платіжне доручення на перерахування податку на додану вартість в бюджет 3650
2. Грошовий чек на виплату заробітної плати 6500
3. Платіжне доручення на:
а) перерахування прибуткового податку з робітників і службовців до бюджету 960
б) інших обов'язкових платежів 4870
4. Платіжне доручення на перерахування постачальнику за отриману сировину згідно угоди 8700
5. Вимога-доручення за поставлені складові комплектуючі згідно угоди 5800
6. Платіжне доручення на оплату орендних платежів за використання складських приміщень 1400
• Складіть бухгалтерські проводки за наведеними вище операціями і вивести залишки за рахунками.
• Поясніть режим функціонування рахунку овердрафт.
• Виконайте нарахування відсотків за рахунком овердрафт і відобразіть їх в обліку. Базова відсоткова ставка за кредитами в банку складає 40 % річних. Надбавка за овердрафтом складає +3%.
Вправа 2. Станом на 01.07.98 р. згідно зі звітністю величина
розрахункового фонду на покриття можливих втрат за кредитами складає 98 000 грн., фактично перераховано в резерв 62 000 грн. 20 червня платіжним дорученням ТзОВ «Радуга» перераховано і в рахунок погашення кредиту, раніше списаного з балансу як безнадійного за рахунок резерву, суму 12 000 грн.
• Складіть бухгалтерські проводки.
• Поясніть порядок формування і використання резерву на покриття можливих втрат за кредитами.
Вправа 3. ЗАТ «Роксолана» має прострочену заборгованість за позиковим рахунком 2047 в сумі 15 000 грн. та прострочену заборгованість за відсотковими платежами за цим кредитом по рахунку 2049 в сумі 1200 грн. 20.07.98 р. на поточний рахунок фірми надійшла сума 10000 грн. на погашення дебіторської заборгованості за відвантажені товари. Цього ж дня фірма подала в банк платіжне доручення на перерахування в бюджет ПДВ у сумі 3020 грн.
• Складіть бухгалтерські проводки за наведеними операціями. 
• Який порядок погашення заборгованості за позиковими операціями?
Вправа 4. ЗАТ «Перлина» уклало кредитну угоду з комерційним банком на отримання інвестиційного кредиту на закупівлю торгового обладнання в сумі 45 000 грн. строком на два роки. Фірма надала банку угоду застави на суму 58 000 грн. Закладене майно знаходиться на фірмі. Погашення кредиту передбачено у два строки однаковими сумами. Кредит виданий під 40 % річних. Відсотки підлягають сплаті поквартальне. Кредит виданий 10.07.98 р. на основі розпорядження кредитного відділу. Підлягає погашенню 10.07.98 р. Фірма надала два термінових зобов'язання, кожне в сумі 29 000 грн. Фірма виконала зобов'язання щодо першого строку погашення та сплаті відсоткових платежів.
• Перелічіть документи, які використовуються в бухгалтерії для оформлення операції з видачі кредиту.
• Складіть бухгалтерські проводки щодо видачі кредиту, нарахування відсоткових платежів та їх сплати, погашення кредиту згідно першого строку.
Вправа 5. 20 березня комерційний банк надав КБ «Аркада» гарантійний лист на суму 100 000 грн. зі строком дії один рік від дня видачі. Цього ж дня була відкрита обов'язкова кредитна лінія в сумі 140 000 грн. та строком на три місяці фірмі «Атон». У межах кредитної лінії фірмі наданий кредит на фінансування обігового капіталу, збільшення якого обумовлено розширенням діяльності. 26 березня «Атон» подав платіжне доручення в сумі 60 000 грн. За цінності, що кредитуються. Сплата доручення проведена за рахунок видачі кредиту в межах кредитної лінії.
• Поясніть режим функціонування позикового рахунку при кредитуванні за кредитною лінією.
• Поясніть, які операції вважаються операціями кредитного характеру?
• Складіть бухгалтерські проводки за цими операціями.
Вправа 6. За рішенням правління комерційного банку 20.01.98 р. за рахунок фонду покриття кредитного ризику списані з балансу сумнівні кредити, видані на фінансування внутрішніх торгових операцій в сумі 120 000 грн. і сумнівні до стягнення. За цими кредитами відсоткові платежі становлять 25 000 грн. У зв'язку з закінченням строку позовної давності зняті з обліку раніше списані з балансового обліку 40 000 грн. та відсотки за ними в сумі 16 000 грн.
• Який порядок списання з балансу і обліку сумнівних кредитів та безнадійних щодо стягнення відсоткових платежів?
• Відбийте в обліку зазначені операції.
Вправа 7. Банк задовольнив прохання фірми «Гарант» щодо акцепту виписаного ним векселя на суму 65 000 грн. За це банк отримав комісійну винагороду — 2 % від суми векселя.
• До якого виду кредитних операцій належить акцепт векселя?
• Складіть бухгалтерські проводки.
Вправа 8. Складіть бухгалтерські проводки і визначте суму доходу банку, якщо ним викуплено у постачальника дебіторську заборгованість покупця електроенергії на 200 000 грн. з відсотковою знижкою на користь банку в розмірі 10 %.
Вправа 9. Відобразіть в обліку процес нарахування і одержання банком від орендаря лізингової винагороди (зношення + частина прибутку) за основними засобами, переданими в оренду на 300 000 грн., з місячною сумою зношення 3000 грн. і прибутком 17 000 грн

 

<< попередня     зміст     наступна >>

polkaknig(at)narod.ru, ICQ - 474849132 © 2005-2009 Матеріали цього сайту можуть бути використані лише з посиланням на даний сайт.