11.2. ОСОБЛИВОСТІ СТРАХУВАННЯ МАЙНА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ Ищите Господа, когда можно найти Его, призывайте Его, когда Он близко. (Библия, книга пророка Исаии 55:6) Узнать больше о Боге
Главная Книги Статьи Реклама на сайте

ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ


11.2. ОСОБЛИВОСТІ СТРАХУВАННЯ МАЙНА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
Сільське господарство - найдавніша і традиційно одна з найважливіших і водночас найбільш ризикованих галузей економіки. В умовах України ця галузь є однією з ключових як для дедалі повнішого забезпечення внутрішніх потреб у сировині та продовольстві, так і для нарощування експортних можливостей. За розрахунками відомих вітчизняних і зарубіжних вчених, за належних інвестицій аграрний потенціал країни може бути доведений до рівня, достатнього для того, аби нагодувати понад 500 млн населення. Фактичні показники - на порядок нижчі. АПК вже давно потерпає через дефіцит фінансових ресурсів, що було й певною мірою лишається наслідком нееквівалентного міжгалузевого обміну, недоліків у податковій та митній політиці. Занижені ціни на сільськогосподарську продукцію, що закуповується для державних потреб, продаж селу матеріально-технічних засобів за цінами, не адекватними якості добрив, машин, обладнання, багатократне зростання вартості енергоносіїв, постійний відплив із села найактивнішої частини трудових ресурсів - ось ті чинники, які зумовили відчутне відставання розвитку аграрного сектора не тільки від інших держав, а й від рівня середніх економічних макропоказників України.
Залучення інвестицій у розвиток сільськогосподарського виробництва перебуває у прямій залежності й від того, як вирішується проблема зменшення та розподілу ризику підприємств.
У роки централізованої, планової економіки захист радгоспів і колгоспів від негативного впливу стихійних явищ насамперед забезпечувався фінансуванням комплексу витрат з державного бюджету, пролонгацією на тривалі строки сплати заборгованості за кредитами Державного банку СРСР, перерозподілом коштів підприємств через фонди міністерств, відомств та об'єднань. Крім того, діяла система обов'язкового страхування всіх сільськогосподарських підприємств.
З початку 90-х років страховий захист сільськогосподарських товаровиробників значно послабився. Різко скоротилася реальна бюджетна допомога. Комерційні банки не можуть покривати збитки, спричинені природними катаклізмами. Негативну роль відіграла висока інфляція. За цих умов годі було й сподіватись на високу страхову активність. Здійснення аграрної реформи має змінити ситуацію. Прискорення процесу приватизації власності, у тому числі й на землю, дедалі інтенсивніше її використання, зміна стосунків із банками, перехід до сплати єдиного податку та інші чинники зумовлюють необхідність організації страхового захисту сільських товаровиробників на нових засадах. Такий захист має насамперед спиратися на систему комерційного та взаємного страхування.
Страхування сільськогосподарських підприємств характеризується комплексністю. Воно включає в себе страхування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень, тварин, будинків, машин, транспортних засобів, кормів, насіння, готової продукції та інших матеріальних цінностей. Усе це об'єкти майнового страхування.
Страхування сільськогосподарських підприємств здатні здійснювати лише ті страховики, котрі мають достатні страхові резерви, розгалужену мережу філій та представництв, а також фахіві/ів, добре ознайомлених з особливостями аграрного виробництва. Понад 95 % усіх застрахованих сільськогосподарських об'єктів припадає на HACK "Оранта" та компанії, що виокремилися з її складу. Жодна з інших компаній, що володіють ліцензіями на ці види страхування, досі не взяла на себе значних ризиків.
Найбільш ризикованим є вирощування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень. Під це виробництво відведено понад 31 млн га угідь, або більш як половину території України. Рослинництво - це діяльність, що проводиться переважно під відкритим небом, і на результати господарювання тут суттєво впливають коливання кліматичних умов та інші природні чинники, які не піддаються точному прогнозуванню.
Згідно з чинним законодавством України страхування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень для державних підприємств здійснюється в обов'язковій формі, а для колективних і фермерських господарств - на добровільних засадах. В Україні частка державних підприємств у виробництві продукції рослинництва не досягає й 20 % і має тенденцію до подальшого зменшення. Для цих господарств нове положення про страхування врожаю ще не затверджено. Тому далі докладно розглядаються умови добровільного страхування врожаю, що діють в HACK "Оранта", а також досвід деяких зарубіжних страховиків.
У більшості країн Західної Європи застосовується виключно добровільна форма страхування ризиків у рослинництві й тваринництві. При цьому страхові поліси купують майже всі фермери. У Великій Британії, Нідерландах, Франції та багатьох інших країнах фермери створили товариства взаємного страхування (ТВС), котрі тісно взаємодіють з національними фермерськими спілками, банками та ішими суб'єктами бізнесу. Наведені далі дані (розраховані з огляду на Доларовий еквівалент) показують: ТВС за обсягами премій, резервів та прибутку значно випереджують українських страховиків, які лідирують у сільськогосподарському страхуванні. Вони свідчать про ви рівень фінансової надійності товариств взаємного страхування і відносно низькі суми прибутку.
Можна сподіватися, що в перспективі в Україні страховий захист всіх сільськогосподарських товаровиробників здійснюватиметь на добровільних засадах. Уже нині саме таким є страхування твариИ; будівель, транспортних засобів, готової продукції та інших матеріальних цінностей у державних, колективних і приватних господарстві- У перспективі, з появою в сільськогосподарських підприємствах країн фінансових можливостей, може стати реальністю і створення товариств взаємного страхування.
Об 'єкти страхування розбито на чотири групи.
1. Урожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень плодоносного віку. Виняток становить урожай природних сінокосів і пасовищ, культур, посіяних на зелене добриво, сіяних підпокривних та безпокривних багаторічних трав, а також культур, які господарство висівало протягом трьох- п'яти років, але жодного paзу не отримувало врожаю.
2. Дерева і плодово-ягідні кущі, що зростають у садах, та виноградники. Не приймаються на страхування багаторічні насадження, знос або зрідження яких становить понад 70 %, а також ті, що підлягають списанню з балансу.
3. Сільськогосподарські тварини, птиця, кролі, хутрові звірі, сім "і бджіл у вуликах, крім господарств, де щодо тварин установлено карантин або інші обмеження у зв'язку з інфекційними захворюваннями.
4. Будівлі, споруди, сільськогосподарська техніка, об'єкти незавершеного будівництва, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, транспортні засоби, сировина, матеріали, продукція. Риболовецькі господарства можуть страхувати також судна та засоби лову.
Не підлягають страхуванню тимчасові, дуже старі та непридатні для використання будівлі, а також споруди, що перебувають у зоні зсуву, обвалу, повені або іншого стихійного лиха (з моменту відповідного оголошення, зробленого органами влади, гідрометеослужбою тощо). Не є об'єктом страхування ділова деревина та дрова на лісосіках і під час сплаву, документи, цінні папери, готівка.
Страхові ризики. Тривалий час перелік страхових подій у сільському господарстві був надто великий. Він містив практично всі можливі випадки загибелі або пошкодження врожаю сільськогосподарських культур та іншого майна радгоспів, колективних і фермерських господарств. Страховикові важко було визначати справжні причини та розміри конкретних ризиків. До того ж існував порядок, згідно з яким платежі з добровільного страхування могли здійснюватися тільки за рахунок прибутку, що залишався в господарстві після оподаткування. За таких умов плата за страхові послуги для більшості господарств була непосильною.
З 1 липня 1997 року в HACK "Оранта" застосовується новий, значно коротший перелік страхових ризиків.
Страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень здійснюється на випадок їх пошкодження або загибелі з таких причин: посуха, вимерзання, заморозок, град, злива, буря, повінь, сель, пожежа. Крім того, до страхових подій належать вимокання, випрівання, спричинені стихійним лихом. На прохання страхувальника перелік страхових випадків може бути доповнений або скорочений.
Новими правилами уточнено склад страхових ризиків при вирощуванні врожаю в захищеному грунті. Тепер страхування врожаю може здійснюватися на такі випадки: град, злива, буря, ураган, повінь, сель, пожежа і, якщо було пошкоджено саму споруду, - припинення подання електроенергії, до якого призвело стихійне лихо або аварія в цій споруді.
За особливими умовами договору (підвищені тарифи, франшиза) сільськогосподарські культури, на продукцію яких установлено ціни за сортами і номерами (тютюн, льон, хміль), можуть бути застраховані на випадок зниження якості продукції, якщо це є наслідком страхового випадку. Вартість втрат урожаю визначають виходячи із середньої ціни реалізації цієї продукції за останні 5 років.
Страхування багаторічних насаджень провадиться на випадок повної загибелі внаслідок ліорозіа. сильних снігопадів, повені, бурі, зливи, граду, землетрусу, пожежі, посухи, сі також повного їх знищення карантинними комахалт.
Зауважимо, що й після уточнення наведений щойно перелік страхових ризиків значно більший, ніж застосовуваний у країнах з розвиненою ринковою економікою. Так, у Великій Британії, Нідерландах і багатьох інших країнах страхування врожаю сільськогосподарських культур обмежуєтьсїі такими ризиками: пожежа, повінь, град, обприскування (третьою стороною). У жодній країні Заходу немає страхування на випадок чосухи.
Страхування тварин здійснюється HACK "Оранта" при досягненні ними певного віку, за винятком молодняку великої рогатої худоби, коней, свиней, овець, кіз, хутрових звірів, кролів, домашньої птиці, які на випадок знищення або вимушеного забою внаслідок стихійного лиха, пожежі, дії електричного струму страхуються незалежно від віку.
Свині, хутрові звірі й кролі приймаються на страхування після досягнення ними чотиримісячного віку, домашня птиця яйценосних порід - п'ятимісячного, птиця в господарствах, що спеціалізуються на вирощуванні бройлерів, - одномісячного, велика рогата худоба, вівці й кози - шестимісячного віку, коні - після одного року.
Страховими ризиками зі страхування тварин HACK "Оранта" визнає інфекційні хвороби, пожежі, аварії, вибух, стихійне лихо, обвал, сель, нещасний випадок, ожеледицю, наст, попадання під рухомий транспорт або під дію електричного струму та вимушений забій (знищення) за розпорядженням ветеринарної служби.
У Великій Британії поліс зі страхування тварин передбачає також покриття на випадок загибелі їх від переляку (причиною можуть бути літальні апарати, дикі звірі, злі собаки тощо), птиці - від гризунів. У Голландії фермер має змогу страхувати як усе стадо, так і лише окремих тварин.
Страхування будівель, споруд та іншого манна здійснюється на випадок знищення або пошкодження через пожежу, вибух, удар блискавки, повінь, паводок, землетрус, бурю, ураган, зливу^ град. зсув, незвичайні для даної місцевості снігопади, сель, припинення постачання електроенергії (спричинене страховою подією). Засоби транспорту страхуються на випадок дорожньо-транспортних пригод.
Крім того, тварини, обладнання, машини та інше майно можуть бути застраховані на випадок крадіжки та неправомірних дій третіх осіб.
У багатьох країнах світу велика уг.ага приділяється страхуванню машин і механізмів від ламання. Неважко уявити, до яких наслідків може призвести вихід з ладу, наприклад, комп'ютерної установки, яка регулює температурний режим у теплиці або в резервуарах з молоком.
Страхова сума і страхові платежі. Ці надзвичайно важливі показники визначають взаємовідносини між сторонами страхового договору і обчислюються на підставі даних про вартість окремих об'єктів страхування, розмір франшизи, страхові тарифи. Правління HACK "Оранта" затвердило страхові тарифи за окремими видами або групами сільськогосподарських культур, тварин, інших матеріальних цінностей в розрізі областей.
Вартість урожаю сільськогосподарської продукції для цілей страхування можна визначити множенням планової площі посіву тієї чи іншої культури на середньорічну урожайність (у розрахунку на один гектар) за останні 5 років і на погоджену зі страховиком ціну за одиницю продукції. Страхова сума не повинна бути вищою за 70 % вартості врожаю (50 % -у разі обов'язкового страхування врожаю).
Решта вартості продукції в разі її знищення через страховий випадок має покриватися за рахунок ресурсів господарства. Уявляється, що така велика і, по суті, примусова франшиза не виправдана. Страхувальники, як правило, не мають можливості створювати адекватні внутрішньогосподарські резерви. Отже, на випадок ризиків господарства захищені лише наполовину. Доцільно, щоб рівень франшизи визначався за домовленістю між учасниками страхового договору. Вони повинні також мати право диференціювати розмір франшизи залежно від сільськогосподарських культур.
Тварини приймаються на страхування в договірній сумі, але не вищій за балансову вартість. Так само визначається страхова сума за матеріалами, кормами, насінням, готовою продукцією та іншими матеріальними цінностями. Щодо тварин і зазначених щойно активів може передбачатися франшиза. Основні засоби приймаються на страхування за договірною ціною, але не вищою від залишкової вартості.
Тварини, будівлі, обладнання тощо можуть бути прийняті на страхування і в сумі, меншій за їх балансову (розрахункову) вартість. У такому разі всі об'єкти відповідного виду майна вважаються застрахованими в тому відсотку їх балансової вартості, в якому їх узято на страхування в цілому.
Страхові платежі визначаються в цілому за договором і за кожним видом майна, що передається на страхування. Для цього від страхової суми відкидають франшизу, різницю перемножують на тарифну ставку і ділять на 100. Правилами HACK "Оранта" передбачена можливість, е огляду на ступінь ризику та обставини укладання договору страхування, застосовувати знижувальні (від 0,5 до 1) або підвищувальні (від 1 до 5) коефіцієнти.
Страхувальники, які протягом двох років безперервно страхували тварини, будівлі, споруди та інше майно у повній вартості, а врожай сільськогосподарських культур - у повній розрахунковій страховій сумі, не одержуючи при цьому страхового відшкодування, мають право на знижку суми обчислених страхових платежів'у розмірі до 20 %. при страхуванні протягом трьох років - ЗО, протягом чотирьох і більше років - 40 %.
Страхові платежі мають бути сплачені в повному обсязі або в розмірі не менш як 25 % річної суми зі страхування врожаю сільськогосподарських культур і не менш як 50 % відповідної суми - зі страхування тварин та іншого майна до вступу договору страхування в дію, але не пізніше 30 днів з дня його підписання. Решта платежів сплачується так: зі страхування врожаю сільськогосподарських культур у два-три строки за згодою сторін, але не пізніше ЗО серпня. Якщо йдеться про страхування окремих культур, то розрахунки за внесками мають бути закінчені не пізніше передбаченого агротехнічними нормами початку збирання врожаю.
Зі страхування тварин, багаторічних насаджень та іншого майна остаточні розрахунки за внесками мають бути закінчені протягом трьох місяців після сплати першого платежу. Загальна сума страхових платежів має зараховуватися за строками сплати в такій послідовності:
одна частина надходжень спрямовується на сплату платежів за тварини та інше майно (не менше як 50 % нарахованої суми), а решта - на сплату платежів зі страхування сільськогосподарських культур.
У разі, коли на рахунок страхової компанії коштів надійде менше за обчислену суму страхового платежу або за встановлену її частину, то цей договір щодо страхування сільськогосподарських культур продовжується до кінця строку страхування пропорційно до суми сплачених внесків, а щодо решти майна він припиняє дію, і страхові платежі підлягають поверненню за мінусом витрат, передбачених на ведення справи.
Особливості укладання страхових договорів. Договір страхування укладається на підставі письмової заяви сільськогосподарського підприємства. Невіддільною частиною договору є розрахунок вартості майна та страхових платежів.
Договір може бути укладений на все майно або на окремий його вид. При цьому не допускається вибіркове страхування окремих ділянок, зайнятих під сільськогосподарськими культурами, чи окремих тварин, інших матеріальних цінностей. Страхуванню підлягає все наявне в господарстві майно певного виду чи групи (окремі сільськогосподарські культури, види тварин тощо).
Зі страхування врожаю сільськогосподарських культур договір укладається не пізніше визначеного агрономічними службами оптимального строку посіву (посадки) для даного регіону. А за багаторічними насадженнями - до припинення вегетації. На страхування сільськогосподарських культур, які вирощуються в захищеному грунті, договір має бути укладений до початку виробничого циклу (посіву, висадки). А якщо після укладення договору страхувальник змінює розмір посівної площі в бік її збільшення, йому надається право укласти додатковий договір.
Майно, що надійшло до страхувальника в період дії договору, вважається автоматично застрахованим, а те, що вибуло, - вилученим зі страхового захисту без зміни страхової суми і страхових платежів.
Визначення збитку і страхового відшкодування. При пошкодженні або загибелі врожаю сільськогосподарських культур розмір збитку визначають виходячи з вартості кількісних втрат врожаю основної продукції застрахованої культури або групи культур (залежно від того, як їх було взято на страхування). Збиток обчислюють, множачи різницю між вартістю фактично одержаного урожаю даного року і середньою врожайністю за попередній п'ять років з одного гектара на всю площу посіву.
Якщо на всій площі, де загинула (пошкоджена) культура, або на частині такої площі здійснено пересів (підсів), збиток визначається з урахуванням вартості фактично одержаного валового урожаю основної культури (за цінами, про які досягнуто домовленості при укладанні договору страхування) і фактичної вартості урожаю на площі пересіву (підсіву) за цінами реалізації цієї продукції.
У разі, якщо будь-яку культуру посіяно на площі, більшій за ту, котру було взято в розрахунок при страхуванні, розмір збитку у разі її загибелі (пошкодження) визначається з розрахунку всієї фактичної площі посіву даної культури. Сума страхового відшкодування виплачується пропорційно до відсотка площі культури за договором страхування від фактично посіяної.
Проілюструємо порядок розрахунків страхових платежів та виплати страхового відшкодування на умовному прикладі.
Колективне господарство "Мрія" (Київська область) подало заяву районному відділенню HACK "Оранта" на страхування врожаю озимої пшениці на площі 300 га. І оскільки відповідне поле практично не може бути затоплене, господарство просить виключити зі страхових ризиків повінь, вимокання, сель і відповідно скоригувати страхові платежі.
Середньорічна врожайність озимої пшениці за останні 5 років становила 32 ц/га. Погоджена зі страховиком ціна центнера основної продукції - 28 грн. За цих умов вартість урожаю з одного гектара - 896 грн. (28 х 32), а з усієї площі (300 га) - 268800 грн. (896 х 300). Страхова сума дорівнює 188160 грн. (268800 х 70 : 100). Страховий тариф зі страхування озимої пшениці для господарств області визначений Правлінням HACK "Оранта" у розмірі 10 % від страхової суми. Враховуючи специфіку природних умов і склад ризиків у господарстві, страховик має право застосувати знижувальний коефіцієнт до базової ставки. Нехай він дорівнює 0,25. Тоді тарифна ставка становитиме 7,5 % (10 - 2,5). Сум.а нарахованих страхових платежів за озимою пшеницею досягне 14] 12 грн. (188160 х 7,5 : 100).
Через незвичайні для даної місцевості морози в господарстві повністю загинули посіви озимої пшениці на площі 70 га і пошкоджені на 90 га. На площі, що звільнилася через повністю загиблі посіви, господарство висіяло цукрові буряки, а на частково пошкодженій - підсіяло ярові культури з метою використати продукцію на зелені корми. У поточному році отримано урожай озимої пшениці 3552 ц , цукрових буряків 25400 ц, зелених кормів - 8200 ц. Вартість одного центнера UJ і-рових буряків - 5 грн., а зелених кормів - 1 грн. 50 коп. При розгляді справи про відшкодування збитків виявлено, що фактична площа посівів озимої пшениці до страхового випадку становила 320 га. Господарство має заборгованість зі страхових внесків за цією культурою в сумі 4250 грн. На підставі наведеної інформації потрібно визначити суму збитку, котру страховик має відшкодувати і перерахувати господарству.
Послідовність розв'язування може бути така.
1. Визначається фактична середня врожайність пшениці в розрахунку на гектар засіяної площі. Вона становить 11,1ц (3552 : 320).
2. Кількісна втрата врожаю пшениці з гектара-20,9 ц (32 - 11,1).
3. Втрата вартості врожаю пшениці з гектара- 585 грн. (20,9 х 28).
4. Вартість утраченого врожаю озимої пшениці з усієї площі - 187200 грн. (585х320).
5. Вартість урожаю культур, посіяних і підсіяних на площі загиблих і пошкоджених посівів озимої пшениці, усього 139300 грн., у тому числі вартість цукрових буряків - 127000 грн. (25400 х 5), зелених кормів - 12300 грн. (8200 х 1,5).
6. Сума втрат пшениці за мінусом вартості отриманого врожаю цукрових буряків та зелених кормів - 47900 грн. (187200 - 139300).
7. Сума чистих втрат в розрахунку на один гектар - 150 грн. (47900 : 320). Сума втрат на застраховану площу озимої пшениці - 45000 грн. (150х300).
9. Частка фактично сплачених страхових платежів серед усіх нарахованих, термін сплати яких минув, - 70,1% (14211 - 4250) : (14211 х х 100). Сума збитків на застрахованій площі з урахуванням коефіцієнта фактичної сплати страхових платежів дорівнює 31545 грн. (45000 х х70,1 : 100).
10. Сума страхового відшкодування, що має бути перерахована страхувальникові, становить 22081 грн. (31545 х 70 : 100).
Чинний порядок розрахунку суми збитку має, на нашу думку, певні недоліки. Головний із них полягає в тому, що при визначенні збитків не беруться до уваги витрати господарств на вирощування врожаю на пересіяних і підсіяних площах. За таких умов господарствам часто буває невигідним або страхування, або використання в поточному році площі, на якій загинули сільськогосподарські культури. Компроміс має полягати в гарантії страхувальникові виплати відшкодування в сумі, не нижчій за нормативні витрати на пересів або підсів площі, зайнятої під загиблими або пошкодженими посівами.
Розмір збитку, завданого загибеллю тварин, визначається так: встановлюють середню страхову суму за одну голову тварини за договором страхування і множать її на кількість загиблих голів. Що ж до вимушено забитих тварин, то слід враховувати ще вартість реалізованого м'яса, придатного для харчових цілей, і шкурок хутрових тварин. У разі, якщо за висновком ветеринарної служби м'ясо буде визнане непридатним для використання, страхове відшкодування виплачується як за тварин, що загинули.
При знищенні майна, яке входить до складу основних засобів, розмір збитку визначають з огляду на повну балансову вартість (з урахуванням зносу) і витрати на рятування й упорядкування майна після страхового випадку за відкиданням вартості залишків. При пошкодженні майна збиток визначають, виходячи з вартості відновлення за цінами, що існували на момент укладення договору страхування.
Збиток при пошкодженні (загибелі) кормів, насіння, готової продукції та інших товарно-матеріальних цінностей визначається на підставі облікових даних про рух цих цінностей.
Зауважимо, що страхове відшкодування за загибле або пошкоджене майно виплачується щоразу в розмірі завданих збитків, але в межах страхової суми, зазначеної в договорі.
З метою задоволення невідкладних потреб у фінансуванні заходів з відновлення пошкодженого (знищеного) урожаю та іншого майна страхувальник може одержати аванс - до 50% від попередньо обчисленої суми страхового відшкодування.
На розрахунковий рахунок страхувальника страховик переказує різницю між остаточно визначеною сумою збитку, франшизою, яка передбачена договором, і отриманим авансом.
Розглянуті щойно умови страхування сільськогосподарських підприємств переконливо показують: страховики відійшли від шаблонного, непосильного і неефективного застосування принципу "страхування від усіх бід". Набір страхових послуг поступово стає індивідуалізованим і дедалі повніше враховує інтереси страхувальника. Водночас механізм страхового захисту аграріїв потребує істотного удосконалення. Насамперед він має значно більше сприяти залученню капіталу, який можна спрямовувати на розвиток усіх галузей виробництва та переробки сільськогосподарської продукції. Доцільно посилити взаємозв'язок між страхуванням і кредитуванням, між натуральними і грошовими резервами, передбачити страхування відповідальності за контрактами з сільськогосподарськими товаровиробниками, зменшити страхові тарифи, скоротивши витрати на ведення справи і звільнивши страховиків від оподаткування премій, отриманих за страхування сільськогосподарських ризиків.

 

 << попередня     зміст     наступна >>

polkaknig(at)narod.ru, ICQ - 474849132 © 2005-2009 Матеріали цього сайту можуть бути використані лише з посиланням на даний сайт.