Розділ XII. Органи управління сільськогосподарськими підприємствами Ищите Господа, когда можно найти Его, призывайте Его, когда Он близко. (Библия, книга пророка Исаии 55:6) Узнать больше о Боге
Главная Книги Статьи Реклама на сайте

ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ

Розділ XII. Органи управління сільськогосподарськими підприємствами

§ 1. Основні принципи управління сільськогосподарськими підприємствами
Відповідно до чинного законодавства, зокрема законів України «Про господарські товариства», «Про сільськогосподарську кооперацію» та локальних нормативних актів, статутів кооперативів, акціонерних та інших господарських товариств управлінські відносини, що існують у кожному кооперативі, господарському товаристві, базуються на принципах самоврядування та демократії.
Самоврядування - це соціально-організаторська діяльність колективу, що шляхом власного волевиявлення вирішує свої справи в межах статутної правоздатності. У кооперативах, акціонерних та інших товариствах воно здійснюється на основі права їх членів, учасників, акціонерів брати участь у вирішенні всіх питань діяльності цих товаровиробників; виборності та підзвітності виконавчо-розпорядчих органів; обов'язковості виконання рішень, прийнятих більшістю, і т. ін. Поряд із самоврядуванням у кооперативах, акціонерних та інших господарських товариствах управління здійснюється на підставі широкої демократії і гласності, тобто на основі участі всіх їх членів, учасників, акціонерів, відкритості в обговоренні ними всіх питань внутрішнього життя - виробничих, соціально-побутових та інших.
Таким чином, до основних принципів самоврядування та демократичного управління можна віднести:
- участь у вирішенні всіх найважливіших питань діяльності кооперативу, акціонерного або іншого господарського товариства безпосередньо самих їх членів, учасників, акціонерів;
— колегіальність і гласність під час обговорення і прийняття рішень з питань діяльності кооперативу, господарського товариства;
- виборність виконавчих органів управління, органів контролю, а також керівників кооперативу, господарського товариства;
- відповідальність і підзвітність перед членами кооперативу, господарського товариства всіх органів управління і посадових осіб;
- свободу критики з боку членів кооперативу, учасників, акціонерів господарського товариства й обов'язку керівників та інших посадових осіб цих утворень своєчасно і ефективно враховувати у своїй роботі критичні зауваження;
- поєднання колегіальності і єдиноначальності під час здійснення своїх функцій органами управління та контролю, де кожний член кооперативу, учасник, акціонер господарського товариства зобов'язаний підкорятися утвореним органам управління і обраним чи призначеним посадовим особам.
Отже, принципи самоврядування та демократичного управління здійснюються на основі рівного права на участь в управлінні справами кооперативу, господарського товариства, що належить кожному його членові, учаснику, акціонеру і спрямоване на забезпечення їхньої повноправності і відчуття єдиного господаря при вирішенні усіх питань діяльності кооперативу, господарського товариства.
Управлінським відносинам у державних сільськогосподарських підприємствах (радгоспах, радгоспах-технікумах, державних науково-дослідницьких сільськогосподарських установах і т. ін.) притаманні такі основні принципи, що знайшли закріплення в Законі України «Про підприємства в Україні» (статті 14, 15, 16, 17):
- управління сільськогосподарським підприємством згідно зі статутом на основі поєднання прав власника по господарському використанню свого майна і самоуправління трудового колективу;
- здійснення власником своїх прав по управлінню сільськогосподарським підприємством безпосередньо через уповноважені ним органи;
- найм, виборність або ж призначення міністерством чи іншим органом керівника підприємства, який виступає в ролі уповноваженого власником;
— законність в управлінні та відповідальність органів управління та посадових осіб за результати управління і господарської діяльності;
- підзвітність керівника власникові та трудовому колективу.
Аналіз цих принципів свідчить про те, що в умовах ринкових відносин вертикально-управлінські відносини в державних сільськогосподарських підприємствах тісно взаємопов'язуються з горизонтальними управлінськими відносинами.

§ 2. Органи управління сільськогосподарських підприємств колективного типу
Демократія управління справами кооперативів у першу чергу знаходить свій вияв у визначенні вищого органу управління - загальних зборів членів підприємства.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» вищим органом управління кооператива є загальні збори його членів.
Загальні збори сільськогосподарського кооперативу мають широку компетенцію:
- вносять зміни й доповнення в статут, приймають нормативні документи кооперативу;
- вибирають шляхом прямого таємного голосування голову кооперативу і членів правління, ревізійної комісії (ревізора), спостережної ради;
- заслуховують звіти органів управління кооперативом про їх діяльність;
- визначають види та розміри фондів кооперативу, порядок їх формування та використання;
- затверджують правила внутрішнього розпорядку, річний звіт І баланс кооперативу, порядок формування і використання доходу кооперативу;
- затверджують рішення правління кооперативу про прийом нових членів;
- вирішують питання про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.
Загальні збори членів кооперативу проводяться щорічно після закінчення фінансового року, на них можуть вирішуватись і інші питання, які пов'язані із статутною діяльністю кооперативу. Крім чергових зборів можуть скликатись нечергові за рішенням правління кооперативу або за ініціативою не менше третини членів кооперативу.
Загальні збори є органом безпосередньої демократії. У їх роботі беруть участь усі члени кооперативу. Рівні права мають жінки, чоловіки і особи, які досягли 16-річного віку. Загальні збори, як зазначалось вище, приймають внутрішні правові акти. Акти набувають юридичної сили лише після їх затвердження загальними зборами. Ці акти містять норми аграрного права, і під час вирішення спорів суди повинні їх ураховувати. Процедурні правила роботи загальних зборів випливають із Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» і знаходять своє відображення і деталізацію у статуті кооперативу.
До проведення загальних зборів голова кооперативу і правління повинні провести відповідну організаційно-підготовчу роботу. Під час зборів ведеться протокол, у якому зазначається прийняте рішення, номер протоколу і дата проведення зборів.
Правління сільськогосподарського кооперативу є колегіальним, виконавчо-розпорядчим органом самоврядування. Виконавча діяльність його полягає в реалізації законів, рішень уряду, міністерств, відомств, а також постанов загальних зборів членів кооперативу.
Правління кооперативу насамперед повинно забазпечити виконання плану соціального і економічного розвитку підприємства, виконання договірних зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами господарської діяльності. Рішення правління мають обов'язкову силу для всіх членів підприємства і для осіб, що працюють за трудовим договором. Воно несе відповідальність за свою роботу перед загальними зборами членів кооперативу.
Організаційною формою управлінської діяльності правління кооперативу є засідання. Вони проводяться в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць. Результати роботи правління оформляються як рішення. Рішення приймаються більшістю голосів при наявності не менше 2/3 складу членів правління кооперативу.
До компетенції правління кооперативу належать такі питання:
- розробка плану розвитку основних виробництв кооперативу;
— скликання загальних зборів членів кооперативу і контролю за виконанням рішень цих зборів;
— відповідно до статуту підприємства вирішення суттєвих питань господарської діяльності;
— винесення на затвердження загальних зборів рішення про прийняття в кооператив нових членів і припинення членства;
- укладення трудових договорів (контрактів) з виконавчою дирекцією кооперативу в разі найму такої;
— забезпечення збереження майна кооператива;
— вирішення інших питань, покладених на нього загальними зборами.
Правління може делегувати виконавчій дирекції кооперативу право на прийняття поточних рішень.
У кооперативах, де кількість його членів становить менше 10 чоловік, правління не створюється, а функції виконавчо-розпорядчого характеру виконує голова кооперативу.
Порядок обрання голови кооперативу визначається статутом підприємства. Він може обиратися відкритим або таємним голосуванням на термін, як правило, один рік. Головою може бути обраним тільки член кооперативу. Висунення кондидатур для обрання на цю посаду може проводитись і до початку загальних зборів, на зборах структурних підрозділів підприємства. Якщо вибори проводяться на конкурентних засадах, кожен із претендентів повинен мати свою програму, довести її перевагу, свою обізнаність з економічних та юридичних питань тощо. Із висунутих кандидатур члени підприємства на посаду голови обирають найбільш компетентного. Він повинен добре знати особливості виробництва, вміти організувати роботу фахівців та всіх інших членів кооператива для виконання поставлених завдань.
Голова кооперативу представляє підприємство в державних органах, банківських установах, інших організаціях, а також має право представляти його в загальних, господарських і третейських судах. Від імені підприємства його голова підписує договори та бухгалтерські документи.
Правління кооперативу очолює голова. Він організовує роботу правління, проводить його засідання, керує ходом обговорення питань, бере активну участь у їх вирішенні по суті. Його розпорядження і вказівки обов'язкові для всіх посадових осіб і членів кооперативу. Як голова кооперативу і голова правління він - головна посадова особа в кооперативі.
Правління кооперативу може в окремих випадках наймати виконавчого директора для оперативного управління діяльністю кооперативу. Директор може бути членом кооперативу, права і обо-в язки його закріплюються в контракті, який укладає з ним правління кооперативу. Згідно з умовами контракту він відповідає за Досягнення результатів роботи кооперативу в період, на який укладено контракт.
У великих кооперативах, де чисельність членів перевищує 50 осіб, для контролю за діяльністю виконавчого органу кооперативу можуть обиратися спостережні ради. Вибори проводяться загальними зборами членів кооперативу відповідно до статуту підприємства. Кількісно спостережна рада становить 3-5 чоловік, якщо інше не встановлено статутом підприємства. Член спостережної ради не може бути членом правління або ревізійної комісії.
Сільськогосподарський кооператив має у своєму складі низку посадових осіб - фахівців, які відповідають за окремі напрямки діяльності підприємства або окремі структурні підрозділи. Заступники голови кооперативу обираються правлінням кооперативу або зборами його членів.
Фахівець — це особа, яка має вищу або середню спеціальну освіту і виконує інженерно-технічні, економічні, сільськогосподарські, зоотехнічні та лісовідновлювальні роботи, тобто аграноми, зооінженери, ветеринарні лікарі, економісти, бухгалтери тощо.
Функціональні обов'язки і права фахівців реалізуються шляхом їх службових вказівок. Вони можуть бути як письмовими, так і усними. Вказівки фахівців обов'язкові для всіх членів кооперативу. У разі необґрунтованості вказівок фахівця голова підприємства може їх відкликати.
Для контролю за фінансово-господарською діяльністю кооперативу вибирається ревізійна комісія (ревізор). Це викликано тим, що вищий орган управління кооперативу не має можливості безпосередньо і постійно контролювати той чи інший вид діяльності підприємства, роботу різних органів і посадових осіб.
Ревізійна комісія є контрольним органом, незалежним від правління та посадових осіб підприємства, безпосередньо підпорядкованим загальним зборам членів кооперативу. У ревізійну комісію загальними зборами обираються лише члени підприємства.
Кандидати в члени ревізійної комісії повинні бути чесними, об'єктивними людьми, мати певну освіту, щоб здійснювати повну об'єктивну висококваліфіковану перевірку діяльності підприємств за певний період.
Кількісний склад ревізійної комісії залежить від розміру підприємства. Слід враховувати також вимоги ефективного здійснення контрольної діяльності (кваліфікацію контролерів, стан обліку в господарстві), обсяг підконтрольної роботи (різноманітність галузей господарства, розміри території, місцезнаходження і розкиданість виробничих підрозділів, річний обсяг виробництва тощо).
До основних завдань ревізійної комісії належать: контроль за виконанням рішень загальних зборів, дотримання статуту підприємства, правил внутрішнього розпорядку, положень про оплату праці, контроль за збереженням майна кооперативу; за законністю договорів і господарських операцій; правильністю обліку, звітності і розрахунків з членами кооперативу, а також за своєчасним розглядом правлінням і службовими особами скарг і заяв членів підприємства. Під час виконання своїх завдань ревізійна комісія повинна тісно співпрацювати з юридичною службою підприємства.
Для належного виконання поставлених завдань ревізійна комісія наділяється відповідними правами, їй надано право перевіряти діяльність виробничих об'єктів. Вона може вимагати від посадових осіб та інших членів кооперативу необхідні для перевірки документи, книги з обліку матеріально-грошових цінностей, усні та письмові пояснення.
Під час перевірок застосовуються такі методи контролю: ревізія, інвентаризація та ін. Ревізії залежно від обсягу, змісту і характеру діяльності підконтрольного об'єкта можуть бути загальні й вибіркові. Загальні ревізії вимагають ознайомлення з усіма операціями підприємства, що були здійснені за певний період; вибіркові проводяться згідно з раніше затвердженим планом. Під час такої ревізії розглядаються конкретні питання.
У сільськогосподарських кооперативах можуть утворюватися різні господарсько-допоміжні органи, які беруть участь у розробці й прийнятті соціально-економічних рішень: профспілкові, молодіжні, жіночі, спортивні та інші організації розглядають на своїх засіданнях ті або інші питання громадського життя і вносять свої рекомендації щодо їх вирішення. Загальні збори правління кооперативу враховують ці рекомендації при прийнятті своїх рішень.
Робота суспільно-допоміжних органів сприяє широкому залученню членів кооперативу до управління справами і дозволяє кваліфіковано вирішувати проблеми, що виникають.

§ 3. Органи управління сільськогосподарських підприємств корпоративного типу
Особливості управління сільськогосподарських підприємств корпоративного типу випливають із того, що кількість учасників цих утворень може становити декілька тисяч.
Учасники господарських товариств мають право брати участь в управлінні справами підприємства, але ступінь їх впливу на прийняття рішення залежить від розміру (долі) вкладу того чи іншого учасника в майно товариства.
Загальні засади управління сільськогосподарськими підприємствами корпоративного типу закріплені в законі України «Про господарські товариства», а особливості окремих господарських товариств — у локальних нормативних актах — установчих документах: положенні про загальні збори акціонерів, регламенті проведення загальних зборів, положеннях про правління, про ревізійну комісію тощо.
У господарських товариствах ( акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю) зазначеним законом передбачена система органів управління. Вищим органом управління є загальні збори акціонерів або збори учасників. До компетенції вищого органу належать:
- визначення основних напрямків розвитку товариства;
— внесення змін та доповнень до установчих документів товариства;
— формування органів управління товариства;
- прийняття та затвердження локальних нормативних актів;
- прийняття рішення про ліквідацію товариства та створення ліквідаційної комісії;
- вирішення інших важливих питань.
Загальні збори акціонерів або збори учасників формують виконавчий орган товариства. Таким органом може бути правління акціонерного товариства на чолі з головою правління; дирекція на чолі з генеральним директором; директор як одноособовий орган.
Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності підприємства, крім тих, які згідно з чинним законодавством віднесені до компетенції вищого органу управління.
Ревізійна комісія створюється для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю виконавчого органу господарського товариства. Компетенція контрольного органу закріплюється в спеціальному положенні, що регламентує порядок проведення перевірки діяльності підприємства або окремих його структурних підрозділів. За результатами перевірок ревізійна комісія може вимагати скликання (або ставити перед виконавчим органом питання про скликання — в товаристві з обмеженою відповідальністю і товаристві з додатковою відповідальністю) позачергових загальних зборів акціонерів або учасників.
У повних та командитних господарських товариствах управління справами здійснюється за спрощеною системою. Справи таких товариств ведуть всі його учасники за взаємною згодою або ведення справ доручається одному (кільком) із них (ст. 68 Закону України «Про господарські товариства»). В останньому випадку видається довіреність, яка підписується рештою учасників. Вкладники командитних товариств не беруть участі в управлінні справами своїх підприємств, за винятком виконання окремих дій від імені товариства, якщо на це є спеціальне доручення товариства (ст. 79 закону України «Про господарські товариства»).
Частина сільськогосподарських товариств має у своєму складі майно держави. Державні корпоративні права — це акції, частки у статутному фонді господарських товариств, які належать державі.
Такі компанії є вже недержавними, але держава через уповноважені органи має право брати участь в управлінні їх діяльністю, вирішувати найбільш важливі питання їх функціонування.
У разі володіння державою контрольним пакетом акцій тих чи інших сільськогосподарських підприємств можна говорити про повний контроль з боку держави за діяльністю такого товариства. Для управління державними корпоративними правами створена система органів управління, яка включає декілька рівнів: Президент України, Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна, спеціальний орган по управлінню державними корпоративними правами, органи виконавчої влади, спеціально уповноважені особи.
§ 4. Органи управління в державних сільськогосподарських підприємствах
Загальні принципи управління держаним сільськогосподарським підприємством закріплені в законі України «Про підприємства в Україні». Керівництво підприємством здійснюється відповідно до його статуту, який затверджується органами державного Управління сільським господарством. При цьому має бути поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і принципів самоврядування трудового колективу.
Власник здійснює свої права шляхом затвердження статуту державного підприємства і призначення його керівника. Керівником укладається контракт, в якому визначаються права, строки найму, обов'язки і відповідальність, умови виплати заробітної плати і т. ін.
Керівник несе повну відповідальність за стан справ на підприємстві, самостійно вирішує всі питання його діяльності. Законодавче закріпленим є правило про те, що власник майна (держава) не має права втручатися в оперативну діяльність керівника підприємства.
Підприємство самостійно визначає структуру управління і встановлює штати. Керівник підприємства звільняє з посади своїх заступників, керівників і фахівців апарату управління і структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділів, відділень, дільниць, ферм тощо).
Керівник підприємства укладає з трудовим колективом колективний договір (закони України «Про підприємства в Україні», «Про колективні договори та угоди»). Цим договором регулюються виробничі, трудові та економічні відносини трудового колективу і адміністрації підприємства. Сторони несуть взаємну відповідальність за невиконання колективного договору.
Трудовий колектив (всі працюючі, з якими укладено трудовий договір) бере участь в управлінні державним сільськогосподарським підприємством. Виконуючи управлінські повноваження, трудовий колектив має такі права:
- розглядати разом із засновником зміни і доповнення до статуту підприємства;
— разом із засновником визначати умови найму керівника
підприємства;
— брати участь у вирішенні питань про виділення зі складу підприємства одного чи кількох структурних підрозділів для створення нового підприємства;
- разом із власником вирішувати питання про вступ і вихід підприємства з об'єднання підприємств.
Повноваження трудового колективу реалізується загальними зборами або конференцією та їх виборним органом — радою трудового колективу.

 

 

<< попередня     зміст     наступна >>

polkaknig(at)narod.ru, ICQ - 474849132 © 2005-2009 Матеріали цього сайту можуть бути використані лише з посиланням на даний сайт.