Словник основних термінів ринку цінних паперів

Словник основних термінів ринку цінних паперів

3
0


Словник основних термінів ринку цінних паперів

Аваль (aval) – письмове фінансове поручительство, форма гарантії банку або фірми, що сприяє підвищенню довіри до фінансових можливостей власника обігового кредитно-грошового документа.
Авізо – письмове повідомлення клієнта (переважно про зміни у розрахункових операціях), яке містить номер, дату і характер виконаної операції, суму та номер рахунка, дані про платника, одержувача тощо.
Ажіо (agio) – відхилення ринкового курсу цінних паперів від їх номіналу в бік підвищення. Визначається в процентах до номіналу. Протилежним до ажіо є дизажіо, тобто відхилення курсу в бік зменшення.
Акредитив (letter of credit) – документ, що емітується комерційним банком і свідчить, що останній бере на себе зобов’язання про сплату векселів. Особа, від імені якої банк виписує акредитив, називається апликантом або заявником (applicant).
Активи (assets) – матеріальні засоби, кошти й цінні папери компанії. До активів належить і репутація компанії (goodwill), а також дебіторська заборгованість (боргові зобов’язання сторонніх організацій) компанії.
Акцепт – згода на оплату або гарантування оплати грошових і товарних документів; згода на укладання угоди на запропонованих умовах.
Акцептант (acceptor) – особа, що підписує вексель (тратту) і цим бере на себе зобов’язання сплатити за ним, коли настане час.
Акціонер (stockholder, stockowner) – власник звичайних чи привілейованих акцій, що має відповідні права відносно компанії-емітента цих акцій.
Акціонерне товариство (joint stock company) – організаційно-правова форма підприємства, яке за своїми зобов’язаннями відповідає тільки тим майном, яке йому належить. У такому товаристві ведеться реєстр акціонерів (journal), які є його співвласниками.
Акціонерний капітал (stock capital) – капітал компанії, що утворився шляхом емісії звичайних і привілейованих акцій.
Акція (share) – цінний папір, який дає його власнику право на одержання дивідендів, а також право голосу на зборах акціонерів.
Акція безкоштовна (bonus stock) – вид цінних паперів, які розподіляються між наявними акціонерами на безкоштовній основі, як правило, пропорційно до кількості раніше одержаних акцій.
Акція копійчана (грошова) (penny stock) – ненадійні цінні папери, що мають низьку оцінку та котируються на позабіржовому ринку.
Акція іменна (nominal, registered share) – її власником є особа, ім’я якої, по-перше, вказано в акції і, по-друге, занесено до реєстру акціонерів.
Акція кумулятивна привілейована (cumulative preferred share) – вид привілейованих акцій, власники яких можуть одержати дивіденди, накопичені за декілька років, потягом яких корпорація їх не сплачувала. При цьому вони будуть сплачені до одержання дивідендів власниками звичайних акцій. Привілейовані акції називаються некумулятивними привілейованими акціями (noncumulative preferred shares), якщо дивіденди, не одержані за ними, втрачаються назавжди.
Акція звичайна (ordinary, common share) – складають більшу частину акціонерного капіталу товариства. Їх власники мають право на одержання дивідендів, участь у загальних зборах та управлінні товариством. При ліквідації акціонерного товариства вони мають право одержати вкладені кошти за номінальною ціною, але тільки після задоволення інтересів власників облігацій і привілейованих акцій.
Акція обмежена (limited stock) – акція, що приносить звичайні дивіденди, але не дає права голосу або обмежує можливість його здійснення.
Акція привілейована (preferred share) – акція, що гарантує її власнику привілейоване право на одержання дивідендів, але не дає права голосу на зборах акціонерів (у випадку, якщо інше не передбачено у статуті компанії).
Акція пред’явника (bearer share) – акція, на якій не вказано ім’я власника. Права акціонера може здійснювати будь-який її пред’явник. До пред’явницьких можуть бути віднесені лише повністю сплачені акції.
Акція росту (growth stock) – звичайні акції компаній, курс яких швидко зростає і які діють у провідних галузях. Забезпечують швидкий зріст обсягу інвестованого капіталу, але зазвичай приносять низький дивіденд.
Акція засновницька (promoters stock, founders share) – акції, що розповсюджують серед засновників акціонерних компаній і дають їм деякі переважні права: можливість мати додаткову кількість голосів на зборах акціонерів; користуватися першочерговим правом на одержання акцій у випадку їх подальших емісій; відігравати головну роль у вирішенні всіх питань, пов’язаних із діяльністю акціонерних компаній.
Акцій контрольний пакет (working control) – для контролю за діяльністю потрібно володіти 51 % емітованих акцій, що голосують. На практиці для здійснення такого контролю можна мати і менший пакет акцій, так як у більшості корпорацій володіння акціями розпилено між окремими особами.
Алонж (allonge) – додатковий аркуш, що прикріплюється до векселя, на якому ставиться поручительська гарантія.
Альпарі (al pari) – відповідність біржового курсу валюти, цінних паперів і переказних векселів їх номінальній вартості.
Андерайтер (underwriter) – гарант розміщення випуску цінних паперів компанії. Комплекс заходів, які здійснюються андерайтером, мають назву андерайтинг.
Арбітражер (arbitrager) – юридична (фізична) особа, яка одержує прибуток від здійснення арбітражних операцій, що можуть виконуватися наступними методами: купівля-продаж цінних паперів однієї і тієї ж корпорації на різних фондових ринках; купівля-продаж цінних паперів, які взаємно конвертуються.
Асоційовані компанії (associated companies) – компанії, на політику яких інвестор може суттєво впливати шляхом придбання пакета з 20-30 % акцій компанії, що голосують.
Аудит (audit) – перевірка фінансової звітності компанії щодо достовірності інформації, яка до неї внесена, а також відповідності її нормам і вимогам діючого законодавства.
Аукціон (auction) – метод проведення торгівлі яким-небудь товаром, цінними паперами. Розрізняють наступні види аукціонів: англійський (підвищення), голландський (зниження), подвійний, закритий тендер.
Базова валюта (base currency) – валюта, щодо якої у певній країні чи фінансовому центрі здійснюється котирування інших валют.
Бази даних (БД) – набір файлів, які разом із даними зберігають структуру і процедури їх обробки.
Баланс, балансовий звіт – головний інструмент для вивчення діяльності комерційного банку; визначає розміщення бухгалтерської інформації про стан справ банку, яка демонструє баланс між активами і пасивами та власним капіталом підприємства.
Банк-екваєр – банки, які не є власниками (емітентами) карток, і лише обслуговують за комісійні платежі за пред’явленими картками.
Банк-емітент – банк, що випускає картки власної системи чи міжнародні зі власним логотипом.
Банки-кореспонденти – банки, пов’язані системою міжбанківських депозитів.
Банківська холдинг-компанія – банківська корпорація, яка здійснює контроль за одним чи більше банком, володіючи пакетом його акцій.
Банкомат (англ. скороч. ATM) – автомат-касир, що здійснює видачу та розмін готівкових коштів за пред’явленою клієнтом електронною карткою.
Баннер (Banner) – прямокутник графічного зображення, найчастіше у форматі GIF (який дозволяє анімацію) чи JPG, для представлення рекламної інформації в тексті того чи іншого сайту. Баннеру приписується гіпертекстове посилання, яке спрацьовує при його активізації (як аналога кнопки). У 1999 р. ще не існувало стандарту для розмірів баннера, але у пік селах ними де-факто є: 468*60 (для максимального за розмірами), 120*240 (вертикальний), 393*72, 234*60, 125*125, 120*90 (кнопка № 1), 120*60 (кнопка № 2), 88*31 (мікрокнопка).
Балансова вартість акцій (book value) – вартість активів компанії, що припадає на одну звичайну акцію відповідно до наданої фінансової звітності. Як правило, надана вартість не пов’язана з курсом цінних паперів.
Біржова сесія (regular tradind hours) – встановлений законодавством чи узвичаєними правилами час проведення торгів у залі фондової біржі.
Брокер (broker) – фінансовий посередник, що займається купівлею-продажем цінних паперів за рахунок та за дорученням клієнта на підставі договору комісії або доручення. Брокерські операції, що виконуються, називаються брокераж (brokerage). За їх виконання брокер справляє комісію (commission).
Брокер зареєстрований (registered competitive market maker) – учасник фінансової біржі, який здійснює торгівлю цінними паперами за власний рахунок і/або за рахунок своєї фірми та зобов’язаний при надходженні відповідної вимоги від керівництва біржі виконати певні дії з метою зміни курсу цінних паперів.
Брокер незалежний (independent broker) – учасник торгів на фондовій біржі, що виконує доручення інших брокерів, якщо ті у силу якихось обставин не можуть самостійно їх виконати.
Брокер торгового залу (floor broker) – брокер, що виконує доручення на купівлю і продаж цінних паперів у залі фондової біржі.
Брокерські кредити (brokers loans) – кошти, які брокери одержують в кредит від банків чи інших брокерів і використовують для придбання цінних паперів.
Бик (bull) – учасник ринку цінних паперів, який вживає певні заходи для підвищення курсу цінних паперів. З цією метою він спочатку здійснює купівлю паперу за більш низькою ціною, а потім продає за більш високою.
Варрант (warrant) – свідоцтво, що видається разом із цінними паперами і дає їх власнику право на додаткові пільги з огляду на закінчення певного строку.
Ведмідь (bear) – учасник ринку цінних паперів, що вживає певні заходи для зниження їх курсу. З цією метою він спочатку здійснює продаж цінних паперів за більш високою ціною, а потім викуповує її за більш низькою.
Вексель (bill) – цінний папір, що дає його власнику право на одержання певної суми грошей у встановлений термін. Випускається в обіг і приймається до сплати з урахуванням процентної ставки і терміну дії.
Вексель дисконт (discounting) – продаж чи переказ векселів (bill) за вартістю, нижчою від номіналу.
Вексель довгостроковий (long bill) – переказний вексель, термін погашення якого становить не менше тридцяти днів від дати подання. Однак на практиці цей термін використовується щодо векселів із терміном сплати до 60-90 днів.
Вексель домашній (house bill) – переказний вексель, що виставляється банком на власне відділення чи філію, розташовані за кордоном.
Вексель переказний (bill of exchange) – письмове боргове зобов’язання на певну суму у тій чи іншій валюті, що передбачає певний термін сплати. У випадку, якщо до такого векселя не додаються супровідні документи (транспортна накладна, коносамент та ін.), він має назву “чистий вексель” (clean bill). Вексель переказний, що використовується як розрахунковий документ при продажу чи купівлі конкретних товарів з кордоном, має назву “комерційний” (commercial bill).
Вексель на пред’явника (demand note, bill) – вексель, що повинен бути сплачений за першою вимогою кредитора.
Власний капітал банку – активи банку мінус пасиви.
Гарант (guarantor) – поручитель; держава, установа або особа, яка дає у чомусь гарантію, а також гарантує сплату фіксованого дивіденду за привілейованими акціями або процентів за облігаціями.
Гроші – особливий товар, який виконує роль загального еквівалента товару та є загальним засобом обміну.
Дата погашення (maturity date) – необхідність погашення облігацій і/або повернення боргів при настанні певного строку.
Дата реєстрації (record date) – дата, до якої власник акції повинен зареєструватися у реєстрі акціонерів у якості акціонера компанії для одержання проголошеного дивіденду і права голосу на зборах акціонерів.
Дебетовий баланс (debit balance) – на маржевому рахунку покупця так називається та частина товарів чи цінних паперів, яка була придбана за рахунок виданого брокером покупцю кредиту.
Делістинг (delisting) – відклик цінних паперів із фондової біржі. Здійснюється у випадках знецінення акцій, змін, що відбуваються у компанії-емітенті.
Депозитарій (Depositary Trust Company) – централізоване сховище цінних паперів різних видів, що дозволяє здійснювати торгівлю ними без їх фізичного переміщення за допомогою комп’ютерних систем і сертифікатів.
Депозити – цінні папери (акції, облігації), передані на зберігання в кредитні установи (банки); грошові суми, вкладені на зберігання у кредитні установи під певний процент.
Депозитний сертифікат (certificate of deposit) – свідоцтво банку-емітента про вклад коштів, яке засвідчує право вкладника чи його правонаступника на одержання після завершення встановленого терміну суми депозиту і процентів за ним.
Дивіденд (dividend) – частина чистого прибутку акціонерного товариства, що розподіляється між акціонерами пропорційно до кількості акцій, власниками яких вони є. Загальний розмір дивіденду визначається після вирахування з одержаного прибутку податків, відрахувань до фонду у розширення виробництва, поповнення страхових резервів, сплати процентів за облігаціями та ін. Розмір фіксованого дивіденду за привілейованими акціями встановлюється при їх видачі.
Дивіденд додатковий (extra-dividend) – дивіденд у вигляді цінних паперів або готівки, що сплачується компанією додатково до звичайного дивіденду.
Дивіденд пропущений (passed dividend) – неодержання дивіденду за акціями, що регулярно сплачується або запланований.
Дивіденди в аррiях (dividends in arrears) – дивіденди за кумулятивними привілейованими акціями, що були оголошені, але не сплачені протягом року від дня оголошення.
Дивідендне покриття (dividend cover) – число, що показує, у скільки разів прибуток компанії перевищує суму сплачених дивідендів.
Диверсифікація (diversification) – розподіл інвестицій між різними типами цінних паперів і компаніями, що належать до різних галузей виробництва.
Дилер (dealer) – учасник ринку цінних паперів, що торгує ними як за власний рахунок, так і за дорученням.
Дисконт (discount) – різниця між ціною фінансового інструмента, відповідною до його номіналу, та реально сплаченою ціною, меншою за номінал.
Дисконтування – у загальному випадку – визначення суми вкладених коштів на певний час за умови, що в майбутньому вона дорівнюватиме заданому значенню.
Доставка у звичайний термін (regular way delivery) – доставка цінних паперів і коштів у термін, визначений законодавством.
Еквіваленти готівки (cash equivalents) – короткострокові високоліквідні активи, у тому числі цінні папери, які легко конвертуються у певні суми наявних коштів, а також предмети незначного ризику вартісних змін.
Емісія (issue) – випуск і продаж цінних паперів компанії першим інвесторам.
Емiсiя, стабiлiзація випуску цінних паперів (stabilizing the issue) – заходи щодо підтримки курсу емітованих паперів, спрямовані на підвищення зацікавленості у них інвесторів.
Емісійний синдикат (underwriter’s syndicate) – група інвестиційних компаній, які об’єдналися з метою купівлі у емітента нових цінних паперів та пропозиції їх для перепродажу на фондовому ринку.
Синдикат може діяти за принципом “західного” чи ”східного” рахунка. При діях за принципом “західного” рахунка члени синдикату несуть окрему відповідальність у межах участі в емісійному синдикаті, виділеної їм частки випуску. При діях за принципом “східного” рахунка кожний член несе відповідальність не тільки за свою частку цінних паперів, які розповсюджуються, але й частку інших учасників цього синдикату.
Емісійна угода (underwriting agreement) – угода, яка укладається між емітентом та інвестиційною компанією, що виступає для емітента в якості андеррайтера.
Електронна комерція (Е-комерція, Е-торгівля) – форма комерції, коли вибір і замовлення товару чи послуг виконується через комп’ютерні мережі, а їх оплата – через використання електронних документів та платіжних засобів. Найчастіше реалізацій е-комерція (е-торгівля) – це Internet-комерція (і-комерція, і-торгівля).
Електронні платежі (е-платежі) – платежі з використанням електронних документів (е-документи) та платіжних засобів (пластикових карток, е-карток).
Ембосинг (або авторизація карток) – списання з карт-рахунка електронної картки суми купівлі чи отриманої у банкоматі готівки.
Єврооблігація (eurobond) – вид міжнародних цінних паперів, що виражають відношення займу між її пред’явником та емітентом. Їх емітентами та андеррайтерами виступають емісійні синдикати, які складаються з банків, що знаходяться у провідних європейських країнах.
Затримка відкриття (delayed opening) – затримка початку біржової сесії внаслідок виникнення певних ринкових умов, що вимагали від керівництва біржі такого втручання.
Зал фондової біржи (floor) – простір, у якому здійснюється торгівля акціями, облігаціями та опціонами.
Звіт про прибутки (earnings report) – річний звіт і баланс акціонерного товариства, які публікуються у встановлені терміни. До подання зборам акціонерів такий звіт повинен перевіритися та підтвердитися аудиторською фірмою.
Золотий фіксинг (gold fixing) – встановлення ціни на золото в Банку Англії (Лондон), що проводиться дилерами двічі на день, є основою утворення всесвітньої ціни на нього та використовується в усіх контрактах, пов’язаних із золотом.
Інвестування за формулою (formula investing) – засіб інвестиційної діяльності, який означає, що при досягненні певним ринковим індикатором значення, меншого раніше обумовленого, кошти необхідно перемістити з акцій в облігації. І навпаки, при досягненні наданим індикатором значення, вищого раніше обумовленого, необхідно перемістити кошти з облігацій в акції.
Інвестиційний банк (investment bank) – гарантує емітенту розміщення цінних паперів серед iнвесторів та здійснює це.
Інвестиційна компанія (investment company) – різновид кредитно-фінансових інститутів, що акумулюють кошти інвесторів шляхом емісії власних цінних паперів (зобов’язань). Розміщує ці кошти в акції та облігації різних емітентів як у середині країни, так і за кордоном.
Інвестиційні компанії закритого типу (closed end investment companies, investments trusts) – компанії, які випускають сувороо фіксовану кількість акцій тільки в момент свого утворення.
Інвестиційні компанії відкритого типу (open end investment) – компанії, які регулярно здійснюють емісію акцій і активно реалізують їх на відкритому ринку.
Інвестиційний консультант (investment advisor) – ліцензована юридична (приватна) особа, предметом діяльності якої є надання консультативних послуг щодо випуску та обігу цінних паперів.
Інвестиційний фонд (investment fund) – будь-яке акціонерне товариство відкритого типу, що здійснює діяльність, яка полягає у залученні коштів за рахунок емісії акцій, а також інвестує їх у цінні папери інших емітентів. Розрізняють наступні категорії інвестиційних фондів:
– інвестиційні фонди, орієнтовані на одержання інвестором постійних високих дивідендів (funds featuring income);
– інвестиційні фонди, орієнтовані на приріст капіталу інвестора (funds featuring growth or capital gain);
Інвестиційні фонди, орієнтовані на надійне розміщення коштів інвестора (funds featuring safety).
Інвестиційні фонди диверсифіковані (diversified common stock funds) – фонди, діяльність яких полягає у придбанні звичайних акцій підприємств, що діють у різних галузях та секторах суспільного виробництва.
Інвестиційні фонди облігаційні (bond and preferred shares funds) – інвестиційні фонди, діяльність яких полягає у придбанні облігацій та привілейованих акцій емітентів, що належать до різних галузей і секторів суспільного виробництва.
Інвестиційні фонди збалансовані (balanced funds) – фонди, що створюються на основі різних типів цінних паперів, що випускаються ними, вкладання коштів у які пов’язане із меншими коливаннями курсів.
Інвестиційні фонди спеціалізовані (specialised funds) – фонди, які створюються на базі звичайних акцій корпорацій однієї галузі чи корпорацій певного географічного регіону.
Інвестиційні фонди хеджування (hedge funds) – фонди, що активно займаються операціями на фондових ринках, у тому числі придбанням і продажем опціонів та ф’ючерсів.
Інвестор (investor) – суб’єкт інвестиційної діяльності, який здійснює вкладання власних чи залучених коштів у формі інвестицій і забезпечує їх цільове використання. Розрізняють інвесторів інституціональних (institutional investors) та індивідуальних (individual investors).
Індекси біржові (stock indexes) – середні чи средньозважені показники курсів цінних паперів, як правило акцій. Зазвичай застосовуються для оцінки змін курсів якого-небудь репрезентативного набору цінних паперів.
Індекс Доу-Джонса (Dow Jones average) – середній показник зміни курсів акцій групи найбільших компаній США. Існує декілька видів даного індексу: складовий індекс Доу-Джонса (Dow Jones comprosite); зведений індекс, що складається з усіх галузевих; промисловий індекс (Dow Jones industrial average), тобто показник зміни курсів акцій 30 найбільших промислових компаній; транспортний індекс (Dow Jones – transportation average), тобто показник зміни курсів акцій 20 транспортних корпорацій; комунальний індекс (Dow Jones municipal average), тобто показник руху курсів акцій 15 компаній газо- та електрозабезпечення.
Індекс Доу-Джонса, теорія Доу (Dow theory) – теорія аналізу ринку цінних паперів, яка ґрунтується на вивченні показників промислового та транспортного індексів Доу-Джонса. Її основне положення: при виникненні нової тенденції значення обох індексів повинні змінюватися в однаковому напрямі; у протилежному випадку (якщо стійко змінюється в одному напрямі лише один з індексів) ринковий сигнал вважається хибним.
Індекс Нью-Йоркської фондової біржі (New York Stock Exchange Composite index) – зважений за ринковою вартістю показник руху курсів акцій усіх корпорацій, які зареєстрували свої цінні папери на цій біржі.
Індекс Уiлшир 5000 (Wilshire 5000) – найрепрезентативніший індекс із тих, що публікуються за американськими фондовими ринками. Він є зваженим за ринковою вартістю всіх акцій, що входять до складу його компонентів, та відбиває вартість акцій усіх корпорацій, що котируються на Нью-Йоркськiй фондовій біржі та у позабiржовому обігу – майже 5000 випусків різноманітних акцій.
Iндосамент (endorsement) – передатний напис. Підпис (із супровідним написом чи без нього) на зворотному боці документа. Сторона, що здійснює iндосамент, – iндосант (endorser) – гарантує тим самим вчасне виконання певних операцій за даним документом. Iндосування розрахункового документа – це акт передачі (negotiation) права власності на документ, товарно-матеріальні цінності й кошти, що ним покриваються.
Інкасо – банківська операція, за якою банк одержує потрібні гроші на підставі розрахункових документів від імені й за рахунок своїх клієнтів.
Іпотечні банки – банки, що спеціалізуються на видачі довгострокових позик (іпотечного кредиту) під заставу нерухомості, землі, будівель.
Казначейська емісія (currency issue) – емісія цінних паперів, що здійснюється казначейством чи іншими державними органами; зазвичай її основна мета – покриття бюджетного дефіциту.
Капіталізація (capitalization) – загальна кількість цінних паперів різних видів, які були випущені корпорацією.
Капіталізація прибутку (capitalization of income) – спрямування одержаного акціонерами прибутку на розвиток підприємства.
Кліринг – система безготівкових розрахунків шляхом залік взаємних зобов’язань та вимог банків один до одного. Також використовуються похідні терміни: клірингові розрахунки, клірингові палати (центри, системи тощо) – структури, які виконують взаємозаліки, інформуючи про це відповідні банки.
Клірингова палата (clearing house) – організація, яка здійснює розрахунки за біржовими угодами та контролює їх виконання. При проведенні розрахунків використовує принцип врахування взаємних вимог.
Кореспондент (correspondent) – банк, фінансовий брокер чи інша компанія, що постійно виконує завдання, функції іншої фірми на ринку, до якого остання не має доступу.
Котировка (quotation) – визначення ринкової вартості цінних паперів.
Коефіцієнт відношення ціни акції до прибутку, одержаного на неї (price/ earnings ratio) – відношення поточної ринкової ціни акції до загального прибутку на одну акцію за 12 місяців; один із основних показників фінансового стану компанії.
Курс цінних паперів (stock market values rate) – ціна, за якою здійснюється торгівля цінними паперами. Курс цінних паперів прямо пропорційний дивіденду, який вони приносять, та обернено пропорційний існуючому рівню банківського процента. Ринковий курс цінних паперів залежить від багатьох факторів економічного, політичного та іншого характеру.
Левередж (leverage) – співвідношення між зовнішніми взаємними коштами, у тому числі емітованих облігацій, і власним капіталом акціонерів.
Ліквідація (liquidation) – розпуск компанії з розподілом усіх її активів між акціонерами після відповідного погашення боргових зобов’язань.
Ліквідність (liquidity) – мобільність активів підприємств та організацій, що дозволяє їм вільно здійснювати платежі за кредитами та іншими фінансовими зобов’язаннями.
Щодо фондового ринку – це один із показників якості цінних паперів, що характеризує можливість швидкого обернення їх у кошти без втрат для власника.
Лiстинг (listing) – допуск цінних паперів до торгів на біржі після перевірки (зазвичай аудиторської) фінансового стану їх емітентів.
Ліцензія (license) – дозвіл, що видається юридичним і/або фізичним особам для здійснення операцій на ринку цінних паперів.
Лот повний (round lot) – одиниця торгівлі цінними паперами, що характеризується кількістю цінних паперів і/або їх загальною сумарною вартістю. Кількість цінних паперів менша, ніж стандартизований лот (у США – 100 одиниць), називається “неповний лот” (odd lot).
Маржа (margin) – грошова сума, що підлягає внесенню за кожною відкритою позицією, наявною в учасника ф’ючерсної торгівлі у забезпеченні виконання укладеного контракту. Клірингова плата фондовій біржі встановлює певні вимоги до розміру даного внеску.
Місце на фондовій біржі (seat) – право укладати угоди з цінними паперами у залі фондової біржі.
Моніторинг – стеження за фінансовою та виробничою діяльністю компанії чи фондового ринку.
Надійність цінних паперів (safety of securities) – один із основних показників, що характеризують якість цінних паперів. Означає здатність цінних паперів зберігати свою ринкову вартість при зміні кон’юнктури ринку позичкових капіталів.
Наказ брокеру (order) – форма взаємовідносин брокера і клієнта, яка полягає у виданні брокеру вказівок стандартного типу. Такі накази розрізняються залежно від обмежень щодо встановленої ціни цінних паперів, що купуються/реалізуються, а також термінів виконання доручень.
Наказ відкритий (open order) – наказ клієнта брокеру про придбання (продаж) цінних паперів, що діє до його здійснення чи скасування.
Наказ денний (day order) – біржовий наказ на купівлю (продаж) цінних паперів, який діє протягом одного дня і скасовується наприкінці дня навіть у тому випадку, якщо його не було здійснено.
Наказ дискреційний (discretionary order) – наказ клієнта брокеру, що дозволяє останньому діяти самостійно в межах деякої суми. Рахунок, на якому клієнт надає брокеру такі права, називається дискреційним (discretionary account).
Наказ лімітований (limited order) – наказ клієнта брокеру здійснити купівлю чи продаж цінних паперів за спеціально обумовленою ціною, тобто за мінімальною ціною продажу чи максимальною ціною купівлі, а також (якщо можливо) на більш вигідних умовах.
Наказ місячний (month order) – наказ клієнта брокеру, що дійсний протягом місяця від дати його надходження.
Наказ на відкриття (opening order) – наказ клієнта брокеру вчинити угоду при відкритті біржової сесії.
Наказ на закриття (closing order) – наказ клієнта брокеру укласти угоду перед закриттям біржі за ціною закриття.
Наказ на здійснення торгівлі неповним лотом цінних паперів (odd lot order) – наказ клієнта брокеру на укладення угоди з невеликою кількістю цінних паперів.
Наказ на купівлю (buy order) – наказ клієнта брокеру придбати цінні папери.
Наказ на продаж (sale order) – наказ клієнта брокеру продати цінні папери.
Наказ ринковий (market order) – наказ клієнта брокеру про купівлю (продаж) цінних паперів за найбільш вигідною, але досяжною ціною, за умов, що склалися на ринку після одержання брокером цього наказу.
Наказ-стоп (stop-order) – наказ клієнта брокеру про купівлю (продаж) цінних паперів у момент, коли ціна досягає обумовленого рівня.
Наказ тижневий (week order) – наказ клієнта брокеру, який залишається в силі протягом тижня.
Наказ шкальний (scale order) – наказ клієнта брокеру на купівлю (продаж) цінних паперів, що визначає їх різну кількість при різному рівні цін.
Національна асоціація фондових дилерів (National Association of Security Dealers) – найбільша в США позабіржова система торгівлі цінними паперами. Застосовує автоматизовану комп’ютерну систему (National Association of Securities Dealers Automated Quotations – NASDAQ), що постачає дилерам інформацію про курси цінних паперів, торгівля якими здійснюється на позабіржовому ринку.
Неофіційна біржа (kerb) – укладання угод у той час, коли біржа офіційно не працює, тобто здійснення позабіржових угод із позабіржовими маклерами та брокерами (kerb stone broke).
Новий випуск (new issue) – вид цінних паперів компанії, які емiтiуються вперше.
Номінальна вартість (face value, par value) – вартість, що встановлюється для цінних паперів при їх емісії. У деяких країнах допускається емісія акцій без номінальної вартості (shares without par value). Це робить їх більш привабливими для біржових спекулянтів.
Облігація (bond) – боргове зобов’язання з фіксованим процентом, один із інструментів, за допомогою якого корпорації та держава мобілізують фінансові ресурси на фондових ринках.
Облігація беззаставна (debentures & unsecured bonds) – облігації цього виду не забезпечуються ніякими матеріальними активами.
Облігація високого класу (glit-edged) – облігація компанії, яка демонструвала протягом років значну прибутковість та спроможність вчасно виплачувати проценти за своїми облігаціями.
Облігація зареєстрована (registered bond) – облігація, виписана на ім’я її власника, який одержує іменний облігаційний сертифікат; не має купонів, а її власник одержує прибуток при її погашенні.
Облігація заставна (guaranteed bond) – облігація, забезпечена майном чи цінними паперами, які використовуються у вигляді застави. Бувають облігації першої і другої застави. Облігація, що забезпечується закладною на нерухоме майно компанії, має назву загальнозаставної облігації (general mortgage bond). Облігація, що забезпечується закладом інших цінних паперів, називається облігацією із заставою фондових паперів (collateral trust bonds).
Облігація купонна (coupon bond) – облігація, забезпечена купонами та незареєстрована в емітента на ім’я її власника. Купон, що додається до облігації, дає право на одержання процентів при настанні строку платежу.
Облігація, за якою не виплачується ніякого купонного прибутку, називається безкупонною (zero-coupon bonds). Як правило, такі облігації при випуску продаються з дисконтом.
Облігація муніципальна (municipal bond) – облігація, що емітується місцевими органами влади (міста, району). Джерелом виплати процентів за таким облігаціям є податки на прибуток і дохід, що надходять до відповідного бюджету.
Облігація ощадна (saving bond) – вид державних неринкових цінних паперів, що не підлягають куплівлі-продажу; не можуть використовуватися у вигляді забезпечення за позикою; високоліквідні, бо погашаються за номіналом у будь-який час за вимогою власника.
Облігація прибуткова (income bond) – облігації такого роду емітуються під зобов’язання компанії виплатити суму боргу, а проценти сплачуються тільки у випадку одержання отанньою прибутку. У деяких випадках сума накопичених, але не виплачених процентів може виставлятися як вимога до компанії-емiтента, коли приходить час погашення облігації.
Облігація серійна (serial bond) – облігації, що випускаються серіями з різними термінами погашення. Найчастіше це облігації, що випускаються муніципальною владою.
Облігація урядова (government bond) – облігація, що випускається державою та належить до розряду високонадійних цінних паперів. Розрізняють ринкові державні облігації, торгівля якими відбувається на грошовому ринку, та неринкові, що випускаються, головним чином, з метою залучення заощаджень населення. Такі цінні папери можуть у будь-який момент пред’являтися до сплати, але при достроковому погашенні процентні виплати за ними скорочуються.
Облігації, фонд погашення (sinking fund) – фінансовий резерв, що дозволяє компанії гарантувати погашення облігацій, коли настає час платежу, і позбавляє її від надмірних одночасних витрат при погашенні облігацій.
Обіг цінних паперів (turnover rate) – загальний обсяг цінних паперів, проданих на фондовій біржі протягом року, у процентному відношенні до всіх цінних паперів, які пройшли біржовий лiстинг, а, отже, і тих, які могли придбати.
Обернення цінних паперів (circulation) – сукупність угод, що здійснюються з цінними паперами на вторинному ринку.
Оживлення (rally, recovery) – підйом вартості окремих видів цінних паперів (усіх фінансових інструментів) після завершення ринкового спаду.
Операції на відкритому ринку (open market transactions) – грошово-кредитна політика держави, яка полягає у купівлі чи продажу центральним банком цінних паперів на відкритому ринку. Використовується для впливу на рівень ринкових процентних ставок, регулювання курсу державних та інших цінних паперів.
Опціон (option) – вид угоди, що укладається між двома учасниками ринку цінних паперів, один із яких виписує і продає опціон (writer), а інший набуває (buyer) права купити (опціон покупця – call option) або продати (опціон продавця – put option) цінні папери, обумовлені в опціоні (underlying stock), за встановленою ціною.
Опціон валютний (option of exchange) – опціон, власник якого одержує право вибору альтернативних валютних умов контракту.
Опціон, відкритий інтерес (open interest) – кількість опціонних контрактів у певний період часу, що не були виконані, бо за ними не настала дата виконання.
Опціон, справжня ціна (intrinsic value) – різниця між обумовленою ціною виконання опціону за певними цінними паперами та їх сучасною ринковою вартістю.
Опціон непокритий (naked option) – опціон, під який продавець опціону не має забезпечення (покриття) у вигляді якого-небудь фінансового інструмента. Непокриті опціони мають і великий ризик, і великі потенційні прибутки.
Опціон, позиція за опціоном – позиція, у якій знаходяться учасники опціонного контракту. Власник (покупець) опціону знаходиться у довгій позиції (long position), бо має право вибору використання чи невикористання опціону, а продавець – у короткій позиції (short position), бо не має подібного права.
Опціон покритий (covered option) – позиція за опціоном, що закривається шляхом укладення еквівалентного за обсягом і протилежного за дією опціонного контракту чи придбанням обумовлених у ньому цінних паперів.
Опціон, термін дії (expiration date) – термін, у межах якого власник американського опціону (american option) або після завершеня якого власник європейського опціону (european option) може здійснити свої права.
Опціон, ціна реалізації (exercise price, strike price) – ціна, за якою власник опціону може придбати або продати акції (цінні папери), обумовлені в ньому.
Пасиви (liabilities) – усі матеріальні претензії до корпорації: рахунки, що підлягають оплаті; зарплата; дивіденди, оголошені до сплати; заборгованість з виплати податків; різного роду зобов’язання та банківські позички.
Платоспроможність (ability to pay) – спроможність компанії задовольнити вимоги з оплати рахунків кредиторів та виплати процентів власникам облігацій.
Пластикова картка – предметний носій інформації в платіжних системах, системах аутентифікації тощо. Розміри пластикових карток: 85,6 мм * 53,98 мм * 0,76 мм. Використовуються магнітні, чіп- та смарт-картки.
Платоспроможний банк – банк, активи якого перевищують пасиви.
Податок на цінні папери (issue tax) – податок на емісію акцій, облігацій та інших цінних паперів, а також податок на біржові й позабіржові угоди з цінними паперами.
Подіум (podium) – місце у залі фондової біржі, призначене для офіційних оголошень адміністрації.
Покриття купівлею (short covering) – придбання цінних паперів з метою повернення раніше взятих у борг цінних паперів.
Портфель цінних паперів (portfolio of securities) – набір цінних паперів, що забезпечує задовільні для інвестора “якісні” характеристики фінансових інструментів, які до нього входять. Критеріями “якості” цінних паперів є їх прибутковість, ліквідність, надійність та рівень ризику.
Право голосу (voting right) – право власника звичайних акцій брати участь у прийнятті рішень на зборах акціонерів компанії-емiтента.
Право на контроль (right to the inspection) – право, що надається акціонерам компанії щодо перевірки її фінансово-господарської діяльності.
Право переважного придбання нових акцій (рreemptive right) – право, що надає акціонерам можливість купувати акції нового випуску до їх пропозиції іншим особам.
Представницький бюлетень (proxy ballot) – документ, що розсилається акціонерам, які до зборів затверджують їх порядок денний.
Премія (premium) – ціна, за якою може продаватися акція чи облігація понад її ринковий курс. Щодо опціонів, то це ціна, яку сплачує покупець опціону його продавцеві (writer).
Прибутковість (yield) – один із основних показників якості цінних паперів; відношення дивідендів, що сплачуються, до вартості цінного паперу; виражається у процентах.
Придатні документи (eligible papers) – вексель та інші розрахункові кошти, придатні для обліку в центральних банках. Повинні відповідати критерію придатності (acceptability), тобто бути виданими, акцептованими або індосованими надійними з фінансової точки зору сторонами.
Принципал (principal) – особа, накази якої виконує брокер при здійсненні торгівлі цінними паперами.
Проспект емiсiї (prospectus) – документ, що містить повну, правдиву і чітку інформацію про компанію-емiтента, її фінансовий стан та цінні папери, що емітуються.
Процент (interest) – сума коштів, яка сплачується емітентом облігацій їх покупцеві у вигляді винагороди за одержаний таким чином кредит.
Процент накопичений (accrued interest) – процент, нарахований на облігацію з часу виплати за нею останніх процентів. Покупець облігації виплачує її вартість та цей процент.
Пункт (point) – одиниця виміру кількісних змін курсу цінних паперів, валюти та індексів.
Робочий період (working period) – період, що характеризує тривалість торговельної сесії фондової біржі, під час якого можливе здійснення біржової торгівлі цінними паперами.
Розміщення закрите (closed subscription) – продаж цінних паперів обмеженому колу інвесторів і/або в обмеженому обсязі.
Розміщення відкрите (open subscription) – продаж цінних паперів серед необмеженого кола потенційних інвесторів, при цьому загальна вартість цінних паперів, що емітуються, також не обмежується.
Розподіл первинний (offering) – продаж цінних паперів на первинному фондовому ринку, тобто засновникам і першим акціонерам компаній.
Розподіл вторинний (secondary distribution) – перепродаж цінних паперів компанії після того, як вони вже були продані. Повторний розподіл відбувається на фондовій біржі чи позабіржовому ринку.
Розрахунок при угоді з цінними паперами (settlement) – остаточний розрахунок за угодою між клієнтом та його брокером.
Рейдер, агресивний інвестор (raider) – особа, яка намагається придбати контрольний пакет акцій компанії для встановлення свого керівництва, а також особа, яка намагається продати акції компанії з наміром викупити їх за нижчою ціною.
Рейтинг цінних паперів (rating) – рівень порівняльної оцінки, який встановлюється незалежними фірмами і характеризує “якість” цінних паперів.
Ремітент (remitter) – особа, на користь якої виписаний переказний вексель, перший векселеутримувач.
Рендит (rendit) – відносний показник прибутковості цінних паперів. Розраховується як відношення виплаченого дивіденду до поточного курсу акції (у процентах).
Рефондування, рефінансування (refunding, refinancing) – заміна одних облігацій іншими, із більш низьким процентом чи зміненим терміном погашення.
Ризик (risk) – кількісно визначений розмір потенційних фінансових збитків. При перевищенні певного рівня виникає ступінь ризику, при якому інвестор не бажає брати його на себе (risk aversion).
Ризик інвестиційний (investment risk) – можливість того, що прибуток від інвестиції може виявитися меншим заздалегідь розрахованого інвестором.
Ризик процентний (interest rate risk) – ризик, який приймає власник облігації. Полягає в тому, що в разі можливого перевищення загального рівня процентних ставок над рівнем, встановленим за наявними у нього облігаціями, він втрачає частину прибутку, яку у протилежному випадку міг би отримати.
Ризик фінансовий (financial risk) – ризик того, що розмір залучених коштів перевищить максимально допустимий рівень, і тим самим виникне загроза недоодержання акціонерами компанії дивідендів.
Ринок (market) – механізм формування і руху репродукційних зв’язків, що базуються на товарно-грошових відносинах та конкуренції економічно самостійних суб’єктів господарювання; сукупність актів купівлi-продажу.
Ринок активний (active market) – ринок цінних паперів із зростаючим і вже досить великим обсягом угод.
Ринок валютний (currency market) – система стійких економічних та організаційних відносин за операціями купівлi-продажу іноземних валют та платіжних документів в іноземних валютах.
Ринок позабіржовий (over the counter securities turnover) – торгівля цінними паперами через банки, інвестиційні компанії та посередницькі фірми, поза фондовою біржею.
Ринок другий (second market) – ринок, процес торгівлі на якому здійснюють члени фондової біржі, але з цінними паперами, які не пройшли біржовий лiстинг.
Ринок грошовий (money market) – ринок цінних паперів із терміном погашення до 1 року. Основні товари на даному ринку – казначейські білети (векселі) уряду та інші короткострокові цінні папери.
Ринок перший (first market) – фондова біржа, на якій здійснюються угоди із зареєстрованими (котируваними) на ній фондовими цінностями. Таку торгівлю здійснюють, як правило, члени біржі.
Ринок вільний і відкритий (free and open market) – ринок, на якому попит і пропозиція знаходять свій вираз у ціноутворенні, на відміну від контрольованого ринку, на якому попит, пропозиція і ціна можуть чим-небудь (ким-небудь) регулюватися.
Ринок позичкових капіталів (loan market) – ринок, об’єктом угод на якому виступає грошовий капітал, що надається у позику. На ньому концентруються попит і пропозиція на капітал. Ринок позичкових капіталів включає грошовий ринок, який обслуговує, головним чином, рух основного капіталу. Останній поділяється на іпотечний (ринок нерухомості) і фінансовий (ринок цінних паперів).
Ринок третій (third market) – позабіржовий ринок, процес торгівлі на якому здійснюється цінними паперами, які пройшли лiстинг на фондовій біржі, але здійснюють її не члени біржі.
Ринок четвертий (fourth market) – ринок цінних паперів, на якому інституціональні інвестори укладають угоди з цінними паперами через комп’ютерну біржу, без посередників.
Ринок цінних паперів (securities market) – частина ринку позичкових капіталів, на якому здійснюється купівля-продаж цінних паперів і перехід коштів від інвесторів до емітентів.
Свої (swapping) – продаж і купівля схожих цінних паперів. Обидві операції здійснюються майже одночасно з метою відбивання збитку, необхідного для зменшення суми податку.
Угода (transaction) – перехід цінних паперів від однієї особи до іншої.
Угода наявна (cash sale) – угода на фондовій біржі, при якій постачання цінних паперів повинно відбуватися у день здійснення угоди.
Угода термінова (forward transaction) з цінними паперами – угода, при якій постачання цінних паперів повинно відбуватися після закінчення певного терміну.
Сертифікат (certificate) – цінний папір, що є свідоцтвом володіння зазначеної у ньому особи певним числом акцій товариства. На сертифікаті акції необхідно відображати мінімальні відомості про емітента, що називаються реквізитами (requisites).
Спекуляція (speculation) – торгівля цінними паперами з метою одержання прибутку на різниці їх курсів.
Фахівець (specialist) – учасник торгівлі цінними паперами, що веде торгівлю їх певним видом.
Сплiт (split) – поділ раніше емітованих акцій компанії на більшу кількість. Мета – зменшення номінальної вартості однієї акції та збільшення її біржового курсу.
Спред (spread) – різниця між ціною покупки та ціною продажу фондового інструмента.
Стеллаж (straddle) – вид термінової угоди з премією, за якою платник премії набуває права самостійного визначення свого положення в угоді, тобто, коли настане час, оголосити себе покупцем чи продавцем, причому він зобов’язаний або купити у свого контрагента-одержувача премії папери за вищим курсом, або продати їх йому за нижчим курсом, зафіксованим в угоді. Ці курси називаються точками стеллажа.
Телеграфна система (ticker) – система повідомлення учасникам біржової торгівлі інформації про останні курси цінних паперів та обсяг біржових угод.
Технічне дослідження (technical research) – аналіз ринку цінних паперів, що ґрунтується на вивченні попиту і пропозиції, при якому вивчаються рух цін, обсяг торгівлі та інші фактори, що впливають на стан ринку, з метою визначення майбутнього попиту і пропозиції.
Трейлери (traders) – індивідуальні брокери, які здійснюють торгівлю цінними паперами за власний рахунок з метою одержання прибутку.
Трансферт (transfert) – зміна власника цінних паперів, що повинна відображатися відповідним записом у реєстрі акціонерів.
Тратта (draft) – письмовий наказ кредитора (трассанта – drawer) боржникові (трассату – drawee) сплатити певну суму третій особі.
Усереднення ціни в доларах (dollar cost averaging) – система придбання цінних паперів через регулярні інтервали часу на заздалегідь визначену суму доларів.
Засновницький прибуток (promotional profit) – прибуток, який одержують засновники акціонерного товариства у вигляді різниці між сумою, одержаною від реалізації акцій, та реальним капіталом, вкладеним у підприємство.
Фіксовані відрахування (fixed charges) – фіксовані відрахування компанії (наприклад, виплата процентів за облігаціями), які компанія повинна робити незалежно від того, чи отримала вона прибуток.
Фінансове боргове зобов’язання (financial paper) – короткострокове недокументоване боргове зобов’язання (вексель), видане фінансовою компанією. Кошти, одержані від продажу таких зобов’язань, використовуються на кредитування комерційних компаній для вкладання капіталу у товарні запаси і погашення поточної заборгованості.
Фінансові результати, паперовий прибуток чи збиток (paper profit, loss) – до моменту реалізації цінних паперів є чисто бухгалтерськими термінами. Коли приходить дата реалізації, можуть вимірятися в доларах.
Фондова біржа (stock exchange) – організація, винятковим предметом діяльності якої є забезпечення необхідних умов нормального обернення цінних паперів, визначення їх ринкових цін і розповсюдження інформації про них, підтримка високого рівня професіоналізму учасників ринку цінних паперів.
Ф’ючерс (futures) – контракт, за яким інвестор, який укладає його, бере на себе зобов’язання після закінчення певного терміну продати своєму контрагенту (або купити у нього) певну кількість цінних паперів за обумовленою ціною.
Хеджування (hedging) – страхування термінових угод від можливої зміни ціни при укладенні угоди на тривалий строк. Дане страхування здійснюється коштами фондового ринку. Суть хеджування полягає у купівлі (продажу) контрактів на строк на фондовій біржі одночасно з продажем (купівлею) реального товару з тим же терміном постачання і проведенням зворотної операції з настанням терміну фактичного постачання товару. Таким чином, розрізняються хеджування купівлею, хеджування продажем та більш складні види страхових операцій.
Холдингова компанія (holding company) – компанія, що володіє контрольним пакетом акцій в іншій компанії.
Ціна відкриття (opening price) – вартість цінного паперу на момент відкриття біржі, тобто на початок біржової сесії. Вартість цінного паперу на момент закриття біржі називається ціною закриття (closing price).
Ціна покупця, ціна продавця (bid and asked) – визначення курсу цінного паперу. Також часто використовується термін “котирування” (quotation). Ціна покупця (bid) – найвища ціна, за яку який-небудь покупець бажає придбати цінні папери на певний момент часу. Ціна продавця (asked) – найнижча ціна, за яку у той же момент часу який-небудь продавець згоден віддати свої цінні папери. Шляхом зіставлення обсягу попиту і пропозиції цінних паперів за даними цінами визначається їх ринкова вартість.
Ціна укладення угоди (actual price) – ціна, на яку погодились сторони при укладанні угоди.
Цінні папери (securities) – грошові документи, які посвідчують майнове право чи відношення займу власника документа щодо його емітента. Можуть існувати у формі уособлених документів чи записів на рахунках.
Цінні папери без дивіденду (ex-dividend) – покупець цінних паперів “без дивіденду” не має права на його одержання. Зазвичай до них відносяться акції, придбані пізніше ніж за 30 днів до офіційно оголошеної дати виплати дивідендів.
Цінні папери без прав (ex-rights) – акції, які не дають права на придбання акцій наступних випусків із дисконтом, тобто за ціною, нижчою за ринкову. Цим правом володіють лише власники акцій ”із правом”.
Цінні папери більш високого порядку (senior securities) – облігації, власники яких при ліквідації компанії мають переважні права порівняно з акціонерами.
Цінні папери, блакитні корінці (blue chips) – цінні папери широко відомих компаній, що є лідерами у своїх галузях і виплачують високі дивіденди.
Цінні папери конвертовані (convertible securities) – акції і облігації компанії, що надають їх власнику можливість обміну на який-небудь інший вид цінних паперів тієї ж компанії за обумовленим курсом, який називається рівнем конверсії (rate of conversion).
Чиста зміна (net change) – зміна курсу цінних паперів від ціни закриття попереднього дня до ціни закриття даного дня. Вимірюється у процентах до вартості цінних паперів (зазвичай вказується зі знаком + чи –).
Член біржі (member of exchange) – її акціонер, який володіє місцем на біржі і має право укладати угоди від власного імені.

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ