ЧАСТИНА III. ПРОВАДЖЕНЯ ПО ПЕРЕГЛЯДУ АДМІНІСТРАТИВНИХ РІШЕНЬ У СПРАВАХ ПО ЗАЯВАХ :: vuzlib.su
Ищите Господа когда можно найти Его; призывайте Его, когда Он близко. (Библия, книга пророка Исаии 55:6) Узнать больше о Боге
Главная Новости Книги Статьи Реферати Форум
ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ

ЧАСТИНА III. ПРОВАДЖЕНЯ ПО ПЕРЕГЛЯДУ АДМІНІСТРАТИВНИХ РІШЕНЬ У СПРАВАХ ПО ЗАЯВАХ

.

ЧАСТИНА III. ПРОВАДЖЕНЯ ПО ПЕРЕГЛЯДУ АДМІНІСТРАТИВНИХ РІШЕНЬ У СПРАВАХ ПО ЗАЯВАХ

Проектом Кодексу загальних адміністративних процедур України від 25 січня 2001 року передбачається два вида таких проваджень: 1) провадження по справі за скаргою (глава 16); 2) провадження з адміністративного оскарження в апеляційному порядку (глава 17).

В адміністративній практиці зустрічаються два вида скарг. Перший використовується громадянами та юридичним особами для захисту своїх, порушених суб'єктами оскарження, прав та інтересів. Справи по таких скаргах провадяться в порядку розгляду заяв. Тобто провід по таких скаргах приймає первісне рішення та поновлює права і задовільняє інтереси заявників. Інший вид скарг використовується заявниками для ініціювання перегляду первісних адміністративних рішень по справах, участь у яких брали скаржники. При цьому на відміну від першого виду скарг в якості скаржників можуть виступати не тільки громадяни та юридичні особи, а й лідируючі суб'єкти, звернення яких (протоколи, акти, подання) були залишені проводом без задоволення.

Скарга провадиться в порядку провадження по скаргах, якщо оспорювань адміністративне рішення приймалося в порядку провадження за заявами. Так, на практиці існують скарги, які подають на акти, дії (бездіяльність) суб'єктів управління, причому такі акти і діяння не застосовуються за наслідками провадження по заявах. Тобто відповідні функції суб'єктів управління не підлягають процесуальному оформленню. Тому і скарги на такі акти і діяння будуть провадитись за процедурами розгляду заяв, а не за процедурами перегляду рішення по справах за заявами. Прикладом такої скарги є скарга постачальника (виконавця) щодо організації та здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Як провадження за заявами, так і провадження за скаргами організовуються відповідними проводами. При цьому функції таких проводів не повинні покладатись на один і той самий орган. Тобто перегляд власного рішення проводом, що розглядав звернення, не формує провадження за скаргою. Тому, до прикладу, на перегляд власного рішення Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі не поширюються процедури провадження по скарзі.

Деякі нормативні акти некоректно іменують процедури оскарження апеляційними. До прикладу, процедуру розгляду скарг платників податків іменують апеляційним узгодженням Однак, в даних процедурах відсутній провід в якості поза структурного апеляційного органу. Скарга розглядається органом (посадовою особою), якому доручене загальне керівництво певною сферою управління. А вирішення адміністративних спорів вважається їх неосновною, доданою функцією. Тоді як апеляційні органи вирішують спори за апеляціями в якості виконання свого основного завдання.

Сучасна адміністративна практика вимагає запровадження ще одного, третього виду провадження по перегляду рішень у справах по заявах, скаргах. Мова йде про провадження за ново-виявленими обставинами. Проект Кодексу загальних адміністративних процедур України не передбачає процедур даного провадження, хоча в розділі 6 передбачає скасування рішення з підстав, що можуть розцінюватись як ново виявлені:

1)  неправдивість чи неточність відомостей   і документів, поданих суб'єктом заяви, скарги;

2) помилковість актів судових та інших органів, на основі яких було прийняте адміністративне рішення.

Крім того, обґрунтовується необхідність нормативно закріпити ще одну обставину, яку належить віднести до нововиявлених - неконституційність закону чи Іншого нормативного акта, що визнається рішенням Конституційного суду України'.

Хоча це не вичерпний перелік підстав для порушення даного провадження. До прикладу, Кодекс адміністративного провадження Республіки Польща від 14 червня 1960 серед згаданих вище також передбачає такі: 1) суттєві для справи нові фактичні обставини або нові докази, що існують в день видання рішення, не відомі органові, який видав рішення; 2) преюдиційне питання було розв'язане компетентним органом або судом у спосіб, відмінний від оцінки, прийнятої при виданні рішення.

Процедури провадження за нововиявленими обставинами могли в включати такі елементи: 1) термін подання заяви про виявлення обставин, що не були відомі в ході провадження по справі за заявою чи скаргою; 2) підвідомчість правових вимог, що викладені у такій заяві; 3) порядок зупинення виконання рішення за заявою, скаргою; 4) форми участі зацікавлених осіб у вирішенні такої заяви; 5) варіанти можливих рішень по суті справи.

.

Назад

Главная Новости Книги Статьи Реферати Форум
 
 
 
polkaknig@narod.ru © 2005-2006 Матеріали цього сайту можуть бути використані лише з посиланням на даний сайт.