ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ
Передмова
.
Передмова
До найважливіших функцій держави
Конституція України віднесла забезпечення прав і свобод людини, соціальний,
правовий та економічний захист громадян. Саме права і свободи людини та їх
гарантії визначають зміст і спрямованість державної діяльності, а їх
утвердження та забезпечення є головним обов’язком держави.
Реалізація конституційних положень
значною мірою залежить від організації державного управління, діяльності
відповідних державних органів та їх посадових осіб.
З метою забезпечення реформування
системи державного управління, створення умов для побудови демократичної,
соціальної, правової держави, утвердження і забезпечення прав людини і
громадянина розроблена і втілюється в життя Концепція адміністративної реформи
в Україні.
Зміст адміністративної реформи
полягає, по-перше, у комплексній перебудові існуючої державно-управлінської
системи; по-друге — у розбудові нових інститутів державного управління. Її
метою є поетапне створення системи управління, здатної забезпечити становлення
України як високорозвинутої, правової, цивілізованої держави з високим рівнем
життя, соціальної стабільності, культури та демократії.
Ключове місце у правовому
забезпеченні адміністративної реформи посідає адміністративне право —
найважливіша фундаментальна галузь правової системи України. Воно базується на
положеннях Конституції України, законодавчих актах Верховної Ради, актах
Президента та Уряду країни, актах центральних і місцевих органів державної
виконавчої влади і тісно пов’язано з теоретичними положеннями таких суміжних
юридичних дисциплін, як теорія держави і права, конституційне (державне) право,
цивільне право, кримінальне право, кримінальний процес, кримінологія, трудове
право та інших.
Адміністративне право органічно
пов’язано з виконавчою владою та державним управлінням. Воно виступає
обов’язковим інструментом, за допомогою якого здійснюється реалізація державної
виконавчої влади у формі державного управління. Його норми є правовою основою
побудови й ефективного функціонування найбільш активної та потужної державної
підсистеми — апарату державного управління.
Безпосередньо нормами
адміністративного права встановлюються державно-владні управлінські
правовідносини та закріплюються права і обов’язки громадян, а також інших
суб’єктів, що не мають владних повноважень, у відношеннях з представниками
держави; встановлюються організаційні та правові засади функціонування всієї
системи державної адміністрації; здійснюється розподіл повноважень між органами
державного управління та їх структурними одиницями; визначаються принципи,
методи, форми державно-управлінської діяльності.
На сучасному етапі розвитку нашого
суспільства метою адміністративно-правового регулювання є встановлення і
регламентація таких взаємовідносин громадян, якими кожній людині має бути
гарантовано реальне додержання і охорона у сфері виконавчої влади належних їй
прав і свобод, а також ефективний захист цих прав і свобод у випадках їх
порушення.
В адміністративному праві традиційно
виділяють дві частини — Загальну та Особливу.
Загальна частина адміністративного
права об’єднує норми, якими закріплюються основні принципи державного
управління, регулюється правове положення його суб’єктів, визначаються методи
та форми виконавчо-розпорядчої діяльності, встановлюється адміністративна
відповідальність, регламентуються процесуально-процедурні питання у сфері
державного управління.
Особлива частина адміністративного
права об’єднує норми, якими закріплюються правові основи виконавчо-розпорядчої
діяльності держави в адміністративно-політичній сфері, в сферах економіки і
соціально-культурного будівництва, підприємництва, міжгалузевого управління, а
також забезпечення законності в державному управлінні.
Зміст Загальної та Особливої частин
адміністративного права взаємозалежні і складають єдине ціле.
.
