ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ
§ 2. Політична система суспільства І держава
.
§ 2.
Політична система суспільства І держава
Держава
— не тільки результат розвитку суспільства, а й чинник формування політичної
системи суспільства.
Політична
система суспільства — упорядкована на засадах права система всіх політичних
явищ, що функціонують і взаємодіють (або протидіють) у суспільстві з метою
завоювання, утримання або участі у політичній владі; це механізм організації і
функціонування політичної влади.
Держава
хоча й найважливіша, але не одна лише політична організація в суспільстві. До
складу політичної системи суспільства входять такі недержавні громадські
об’єднання, як партії, професійні спілки, жіночі організації, громадські рухи
(наприклад, Народний рух в Україні), інститути громадської думки та ін.
Елементи
політичної системи суспільства:
•
суб’єкти політики — держава, політичні партії, політичні рухи, громадські
об’єднання та ін.;
•
політичні норми і принципи;
•
політичні відносини;
• політична
ідеологія, свідомість, погляди, культура;
•
зв’язки між названими елементами.
Взаємодія
елементів (компонентів) політичної системи суспільства дозволяє виділити п ‘ять
підсистем її функціонування.
1.
Інституціональна — суб’єктний склад (народ, соціальні верстви, політичні
партії, громадські організації та інші об’єднання громадян, трудові колективи,
держава та ін.).
2.
Нормативна (регулятивна) — система політичних (а також правових) норм і
принципів, що регулюють відносини між народами, соціальними групами, партіями,
політичними лідерами.
3.
Функціональна — політичні відносини, політичний процес, політичний режим,
оскільки через них формується, змінюється, здійснюється політика.
4.
Ідеологічна — політична ідеологія, свідомість, погляди, культура, можливість
громадянина оцінити політичне буття і обрати варіант поведінки.
5.
Комунікативна — интегративні (об’єднуючі) зв’язки всіх підсистем функціонування
політичної системи суспільства в цілому.
Кожна
із самостійних частин — ланок політичної системи суспільства має власну
структуру, свої принципи організації та діяльності, самостійність у вирішенні
питань, що належать до їх внутрішніх і зовнішніх справ.
Зазначені
елементи і частини об’єднуються в єдину політичну систему категорією «політична
влада».
Особливе
місце в політичній системі суспільства належить державі, оскільки вона є
головним засобом досягнення цілей, що постають перед суспільством, концентрує в
собі різноманіття політичних інтересів, надає усталеність політичній системі за
допомогою впорядкування її діяльності.
Ознаки
держави, що відрізняють її від громадських об’єднань:
1) у
кожній політичній системі суспільства може існувати лише одна держава, а
громадських об’єднань — багато;
2)
держава — організація всього населення, а громадські об’єднання — частини
населення;
3)
лише держава є одноособовою повновладною організацією в масштабі всієї країни,
здатною захистити основні права і свободи всіх осіб, що перебувають на її
території;
4)
лише держава має у своєму розпорядженні спеціальний апарат, який займається
управлінням громадськими справами;
5)
лише держава має у своєму розпорядженні спеціальні установи та заклади
примусового характеру і має монопольне право застосовувати примус на своїй
території; громадські об’єднання позбавлені цих ознак;
6)
лише держава має монопольне право видавати юридичні норми, обов’язкові для
всього населення, і забезпечувати їхню реалізацію. Громадські об’єднання
приймають програми, статути, поточні рішення, що мають внутрішньо організаційне
значення;
7)
лише держава має монопольне право встановлювати і стягувати податки, формувати
загальнонаціональний бюджет;
8)
лише держава є офіційною особою (представником усього народу) всередині країни
і на міжнародній арені — суверенною організацією. Громадським організаціям такі
якості і функції не властиві. Вони вирішують локальні за своїм змістом та
обсягом завдання у суворо визначеній сфері громадського життя.
.
