ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ
§ 4. Демократія і самоврядування
.
§ 4.
Демократія і самоврядування
Самоврядування
народу — вид соціального управління, який грунтується на самоорганізації,
саморегулюванні та самодіяльності учасників суспільних відносин.
Самоорганізація — самостійне здійснення організаційних дій. Саморегулювання —
самостійне встановлення норм, правил поведінки. Самодіяльність -самостійна
діяльність з прийняття рішень та їх реалізації. При самоврядуванні об’єкт і
суб’єкт управління збігаються, тобто люди самі управляють своїми справами,
приймають спільні рішення і спільно діють із метою реалізації прийнятих рішень.
В умовах самоврядування його учасники визнають над собою владу лише свого
об’єднання.
Отже,
ознаки самоврядування:
1)
це різновид соціального управління;
2)
влада належить усьому колективу;
3)
влада здійснюється колективом безпосередньо або через виборні органи;
4)
суб’єкт і об’єкт управління єдині, збігаються;
5)
саморегулювання відбувається за допомогою разом прийнятих соціальних норм;
6)
загальні справи ведуться спільно, разом приймаються рішення;
7)
інтереси співтовариства відстоюються і захищаються на основі самодіяльності.
Самоврядування
як одна з форм організації людського гуртожитку грунтується на принципах
свободи, рівності та безпосередньої участі (прямого волевиявлення) в
управлінні. Термін «самоврядування» зазвичай вживається стосовно кількох рівнів
об’єднання людей:
—
усього суспільства: суспільне самоврядування;
—
окремих територій: регіональне і місцеве самоврядування;
—
управління виробництвом: виробниче самоврядування (приміром, самоврядування
установ освіти);
—
управління громадських об’єднань та ін.
Яке
співвідношення демократії та самоврядування?
Чи
можна їх ототожнювати ?
Не
можна ставити знак рівності між демократією І самоврядуванням, оскільки
самоврядування — об’ємніше поняття 1 триваліше явище, ніж демократія: воно
передує їй і переживає її,
Самоврядування
склалося в період родового ладу. В умовах первісного роду публічна влада
здійснювалася самим населенням через загальні збори членів роду, Тут фактично
збігалося управління і самоврядування, оскільки всі члени роду брали участь в
управлінні його справами,
З
виникненням держави на зміну самоврядуванню прийшло управління: державний
апарат зосередив у своїх руках владу, використовуючи її з метою управління
справами суспільства. Самоврядування не зникло. Воно набуло локального характеру,
Воно «пішло собі» у певні структури і сфери життя (далекі від центру) —
селянські общини, робітники артілі. У середні століття воно виявилося у
самоврядуванні міст (магдебурзьке право), козацьких об’єднаннях (наприклад, в
Україні); за нових часів у земському самоврядуванні, автономії університетів
(наприклад, у дореволюційній Росії).
Не
можна протиставляти демократію і самоврядування, оскільки демократія допускає
самоврядування, тоді як самоврядування може існувати і без демократії як форми
політичної влади народу.
На
ранніх стадіях суспільного розвитку системи самоврядування нерідко
конфліктували з недемократичною формою держави (наприклад, Запорізька Січ в
Україні — із монархічною формою правління в Росії). В міру розвитку демократії
— від часу виникнення буржуазних держав, що проголосили джерелом влади народ, —
самоврядування знаходить у демократії гаранта своєї ефективності.
Спільне
у самоврядуванні і демократії:
•
будуються на однакових принципах свободи, рівності, гласності;
• є
формами здійснення влади;
•
реалізуються безпосередньо і через виборні органи;
•
можуть здійснюватися з використанням загальної нормативної бази.
Проте
між ними є й певні відмінності, які не дозволяють їх ототожнювати.
Основні
ознаки, що відрізняють самоврядування від демократії
Самоврядування |
Демократія |
1. |
1. |
Державне
управління і самоврядування —не альтернативні. У рамках демократії вони діють
паралельно на основі взаємодії і взаємного доповнення. Демократія є умовою
розвитку самоврядування. Самоврядування є ядром демократії. Елементи
самоврядування використовуються при здійсненні політичної влади. В моменти
участі у вирішенні державних справ системи самоврядування набувають політичного
характеру, який визначається конкретною мірою цієї участі.
Самоврядування
у сфері виробництва проявляється в економіці багатьох країн, де існує
самоврядний сектор, до якого входять підприємства, викуплені трудовими
колективами, якими трудові колективи управляють. Тут виробнича демократія
виражається у співучасті робітників в управлінні підприємствами разом із
адміністрацією. На засадах самоврядування діють кооперативи, індивідуальні та
сімейні підприємства.
Особливим
різновидом самоврядування є місцеве самоврядування (див. § «Управління в
адміністративно-територіальних одиницях. Місцеве самоврядування»).
.