§ 8. Міжнародний захист прав людини :: vuzlib.su

ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ


§ 8. Міжнародний захист прав людини

.

§ 8.
Міжнародний захист прав людини

Права
людини регулюються як внутрішньодержавним, так і міжнародним правом. Стаття 55.
Конституції України говорить: «Кожен має право після використання всіх
національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і
свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів
європейських і міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна».

Міжнародний
захист прав людини набуває, особливо останнім часом,великого значення.

Організаційна
структура європейської системи захисту прав людини:

1.
Європейська комісія з прав людини (складається з 43 чоловік, що обираються
строком на 3 роки).

2.
Європейський суд з прав людини — єдиний юрисдикційний орган, який працює на
постійній основі — всього 39 суддів (у його складі діє Велика палата — 17
суддів, що займається питаннями внутрішньосудової апеляції);

3.
Комітет міністрів Ради Європи — функції обмежуються лише наглядом за виконанням
остаточних постанов Європейського суду.

Усі
вони є суб’єктами формування європейського права як органічного «сплаву»
англо-американського і континентального типів правових систем, їх статутна
форма (Європейська Конвенція про захист прав і основних свобод людини, Статути
Комісії та Суду, Процедурні правила роботи Комісії та Суду) має прецедентный
зміст.

Європейська
система захисту прав людини включає дві можливості (два права):

•
можливість (право) особи подавати індивідуальні петиції;

•
право держав — учасниць Європейської системи захисту прав людини ініціювати провадження
у справах про порушення прав будь-яких людей, включаючи іноземців.

Перш
ніж подавати петицію, необхідно попередньо вичерпати усі внутрішні засоби
захисту, які відповідають загальновизнаним нормам міжнародного права, а також
додержання строків давності — від дня винесення остаточного рішення
національною владою має пройти не більш ніж 6 місяців.

Петиція
повинна бути прийнятною, а саме:

—  не
може бути анонімною;

— не
може повторювати петицію, яка раніше вже аналізувалася судом або є предметом
іншої процедури міжнародного розгляду;

— не
повинна суперечити за змістом положенням Конвенції або Протоколу до неї;

—
повинна бути достатньо обгрунтованою та правомірною. Стадії розгляду справи в
Європейському суді:

1	— розгляд питання про прийнятність чи неприйнятність індивідуальних петицій і скарг, поданих у встановленому порядку державами-учасницями Європейської системи захисту прав людини	форма — рішення
2	— розгляд справи по суті, включаючи процедуру дружнього врегулювання	форма -рішення
3	— вирішення справи, результатом якого є юридичне оформлення Палатою суду	форма — постанова

Право
сторін на апеляцію здійснюється шляхом її подання до Великої Палати суду
протягом трьох місяців від дня винесення постанови звичайною Палатою суду.

Постанова
Палати суду є остаточною, якщо:

1)
сторони заявили, що не звертатимуться з проханням про направлення справи до
Великої Палати;

2)
через три місяці після винесення постанови звичайною Палатою відсутнє прохання
про направлення справи до Великої палати;

3)  комітет
Великої палати відхилив таке прохання.

.

Назад