§ 5. Сучасні концепції праворозуміння :: vuzlib.su

§ 5. Сучасні концепції праворозуміння :: vuzlib.su

18
0

ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ


§ 5. Сучасні концепції праворозуміння

.

§ 5.
Сучасні концепції праворозуміння

Розпочинаючи
до визначення поняття права, ми повинні знати, що йтиметься не про
безпосередньо-соціальне, а про юридичне право, не про природне, а про позитивне
право, тобто про право, виражене в законах, інших джерелах, які є результатом
цілеспрямованої вольової діяльності законодавців, суддів, самих суб’єктів
права. Відокремлюючи позитивне право від природного, слід зважувати й на те, що
юридичні норми можуть бути одночасно втіленням природного права, носієм
природно-правових цінностей. Коротше це можна сказати так: «позаконодавче»
(природне) право може стати і стає «законодавчим».

Отже,
ми розглядатимемо, головним чином, «законодавче» право, юридичне право,
позитивне право, котре є волевиявленням держави, полягає у регулюванні
суспільних відносин за допомогою норм і забезпечується її примусовою силою.

Кожна
історична епоха виробляла своє розуміння права. Є кілька оригінальних концепцій
походження, сутності та призначення права, створених за тисячоліття.

Сучасні
наукові концепції (теорії) праворозуміння можна звести до трьох підходів:

1.
Ідеологічний (аксіологічний), або природно-правовий: вихідна форма буття права
— громадська свідомість; право — не тексти закону, а система ідей (понять) про
загальнообов’язкові норми, права, обов’язки, заборони, природні умови їх
виникнення та реалізації, порядок і форми захисту, яка є у громадській
свідомості та орієнтована на моральні цінності[14].
При такому підході право і закон розмежовуються, першість віддається праву як
нормативно закріпленій справедливості, а закон розглядається як його форма,
покликана відповідати праву як його змісту.

2.
Нормативний (позитивістський): вихідна форма буття-права — норма права, право —
норми, викладені в законах та інших нормативних актах. При такому підході
відбувається ототожнення права і закону. Водночас нормативне праворозуміння
орієнтує на такі властивості права, як формальна визначеність, точність,
однозначність правового регулювання.

3.
Соціологічний: вихідна форма буття права — правовідносини; право — порядок
суспільних відносин, який проявляється у діях і поведінці людей. При такому
підході правом визнається його функціонування, реалізація, його «дія» у житті —
у сформованих і таких, що формуються, суспільних відносинах, а не його
створення правотворчими органами у формі закону та інших нормативно-правових
актів. При усій цінності врахування «життя» права в суспільному середовищі,
прихильники цього підходу плутали самостійні процеси правотворчості та
застосування права, тоді як умовою дотримання і забезпечення режиму законності
може бути діяльність правозастосувальника в межах, встановлених законом.

Віддати
перевагу слід інтегративному підходу, який враховує і поєднує усе цінне в
зазначених концепціях праворозуміння.

.

Назад

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ