§ 7. Система законодавства. Співвідношення системи права і системи законодавства :: vuzlib.su

§ 7. Система законодавства. Співвідношення системи права і системи законодавства :: vuzlib.su

119
0

ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ


§ 7. Система законодавства. Співвідношення системи права і системи
законодавства

.

§ 7.
Система законодавства. Співвідношення системи права і системи законодавства

Можливі
два трактування законодавства: широке і вузьке.

Широке
трактування включає в поняття законодавства: акти законодавчих органів і
підзаконні акти (акти органів управління та ін.), вузьке — акти законодавчих
органів: закони і постанови парламенту про введення цих законів у дію.

У
СРСР під законодавством розумілися всі нормативно-правові акти держави, чим
знижувалася значимість закону, відбувалася його девальвація. Закон «обростав»
підзаконними, особливо відомчими, нормативними актами, і його значення як
основи законності і правопорядку в державі нівелювалося.

Нині
перевага віддана вузькому трактуванню законодавства.

Законодавство
держави — це система всіх упорядкованих певним чином законів даної країни, а
також міжнародних договорів, ратифікованих парламентом.

Не
обов’язково, щоб нормативні акти, що входять до складу законодавства, мали
форму закону. Важливо, щоб у конституції була вказівка на них як таких, що
мають силу закону. До складу законодавства припустимо включати
нормативно-правові акти президента, уряду, видані в порядку делегування їм
законодавчих повноважень, тобто переданих законодавчим органом (парламентом)
відповідно до конституції. Це так зване «делегування законодавство» (Франція,
Великобританія та ін.).

Законодавство
— форма життя права. Саме законодавство надає нормам права формальну
визначеність (одна з ознак права).

Система
права і система законодавства співвідносяться між собою як зміст і форма.
Позаяк поняття системи права характеризує сутнісну внутрішню сторону
об’єктивного права, поняття системи законодавства відбиває його зовнішню
сторону — форму.

Між
системою права і системою законодавства є відмінності. Вони спостерігаються в
структурних елементах, змісті, обсязі.

1.
Система права є невидимою, оскільки відбиває внутрішню будову права, а система
законодавства є видимою, зовнішньою формою системи права.

2.
Система права є сукупністю правових норм, а система законодавства — сукупністю
нормативно-правових актів.

3. В
системі права норми права логічно розподілені за галузями, підгалузями та
інститутами. Як правило, норми галузей права — будівельний матеріал, із якого
(у різному наборі та різному поєднанні) складається конкретна галузь
законодавства. Можливим є варіант, коли галузь права є, а галузі законодавства
— немає (фінансове право, право людини на соціальне забезпечення та ін.). У
цьому випадку галузі права не кодифіковані, а нормативний матеріал
розосереджений по кількох правових актах, які потребують на уніфікацію.

У
системі законодавства нормативно-правові акти об’єднані за галузями
законодавства, які поділені на інститути законодавства. Галузі законодавства
створюються як з урахуванням галузевого принципу, так і без його врахування:
галузь законодавства може містити норми різних галузей права (комплексні
галузі) або створюватися на підґрунті інституту або підгалузі права. Можливим є
варіант, коли галузь законодавства існує без галузі права (митне законодавство
та ін.).

4.
Система права складається з галузей права, які мають свій предмет і метод
правового регулювання, а система законодавства включає галузі законодавства, в
яких відсутній метод регулювання, а предмет регулювання не завжди однорідний,
як у галузей права.

5.
Система права має лише галузеву, горизонтальну будову, а система законодавства
може мати будову і горизонтальну (галузеве), і вертикальну (ієрархічне). У
федеративних державах існує законодавство федерації і законодавство її
суб’єктів (вертикальна будова).

6.
Первинний елемент системи права — норма права зі своєю структурою: гіпотеза,
диспозиція, санкція, а первинний елемент системи законодавства — стаття закону,
яка містить нормативне розпорядження, котре, як правило, не містить у собі всі
три структурні елементи логічної правової норми. Нормативне розпорядження
нерідко складається лише з гіпотези і санкції; диспозиція може міститися або в
іншій статті даного закону (відсильний спосіб викладу), або в іншому правовому
акті (бланкетний спосіб викладу). Закони, що включають норми різних галузей
права, забезпечуються санкціями, які викладені в інших нормативно-правових
актах (наприклад, закони про власність, про підприємницьку діяльність та ін.).

7.
Система права формується об’єктивно, відповідно до існуючих суспільних
відносин, а система законодавства створюється в результаті цілеспрямованої
діяльності уповноважених суб’єктів і тому включає суб’єктивний момент.

8.
Структурні елементи системи права не мають зовнішніх реквізитів: назв розділів,
статей, глав та інших частин, властивих закону. Структурні елементи системи
законодавства (нормативно-правові акти), як правило, мають назви розділів,
глав, статей. Вони можуть містити преамбули, формулювання цілей і принципів,
загальні нормативні визначення, що складають загальну частину тощо.

Система
законодавства є головною, але не одною лише формою існування системи права,
оскільки:

1)
право може існувати до законодавства, коли воно формувалося завдяки звичаям,
які підтримувалися тільки-но виниклою державою (т. зв. «дозаконодавче право»);

2)
право існує поза законодавством: природні права людини мають правовий характер
незалежно від закріплення їх у законі (т. зв. «показаконодавче право»).

До
«позазаконодавчого права» належать й такі юридичні форми права, як правовий
прецедент, правовий звичай, правовий договір (див. про них в § «Юридичні джерела
(форми) права»).

.

    Назад

    ПОДЕЛИТЬСЯ
    Facebook
    Twitter
    Предыдущая статьяСоздание сайтов
    Следующая статьяФ. НИЦШЕ :: vuzlib.su

    НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

    ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ