ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ
§ 5. Поняття і ознаки норми права
.
§ 5.
Поняття і ознаки норми права
Норма
права — це загальнообов’язкове, формально-визначене правило поведінки (зразок,
масштаб, еталон), встановлене або санкціоноване державою як регулятор
суспільних відносин, яке офіційно закріплює міру свободи і справедливості відповідно
до суспільних, групових та індивідуальних інтересів (волі) населення країни,
забезпечується всіма заходами державного впливу, аж до примусу.
Ознаки
норми права такі ж, що й права в цілому, але норма не має такої ознаки, як
системність, оскільки вона регулює групу певних суспільних відносин і лише в
сукупності з іншими, узгодженими з нею нормами складає систему права.
Оскільки
ознаки права вже наводилися, перелічимо специфічні ознаки норми права:
1.
Правило поведінки регулятивного характеру — норма права вводить нове правило,
фіксує найтиповіші соціальні процеси і зв’язки; впливає на суспільні відносини,
поведінку людей; є модель (зразок, еталон, масштаб) регульованих суспільних
відносин. Регулятивність норми права підкреслює її дія, «роботу», яка повинна
призвести до певного результату.
2.
Загальнообов’язкове правило поведінки — норма права виходить від держави,
повинна сприйматися як керівництво до дії, котре не підлягає обговоренню щодо
доцільності.
3.
Правило поведінки загального характеру — норма права має загальний (без
зазначення конкретного адресата — неперсоніфікований) характер, тобто
поширюється на усіх, хто стає учасником відносин, регульованих нормою. Як
регулятор суспільних відносин, норма має багаторазовість застосування
(наприклад, заборона хуліганства).
4.
Формально-визначене правило поведінки представницько-зобов’язуючого характеру
— норма права закріплює права і обов’язки учасників суспільних відносин, а
також юридичну відповідальність (санкції), яка застосовується у разі її порушення.
Надаючи права одним, норма права покладає обов’язки на інших (наприклад, молоді
люди мають право на навчання, обов’язок інших — забезпечити це право).
Формальну визначеність норма права отримує після викладення її в законах, інших
писаних джерелах права.
5.
Правило поведінки, прийняте в суворо встановленому порядку, — норма права
видається уповноваженими на те суб’єктами в межах їх компетенції з дотриманням
певної процедури: розробка, обговорення, прийняття, набуття чинності, зміна або
скасування чинності.
6.
Правило поведінки, забезпечене всіма заходами державного впливу, аж до примусу,
— держава створює реальні умови для добровільного здійснення суб’єктами зразків
поведінки, сформульованих у нормі права; застосовує способи переконання і
примусу до бажаної поведінки, зокрема, ефективні санкції у разі невиконання
вимог норми права.
Риси
норми права як класичного розпорядження:
1)
норма відтіняє, підкреслює кількісну і якісну сторони поведінки (вид і міру
поведінки);
2)
норма вбирає в себе всі основні властивості права (нормативність, формальну
визначеність, стабільність, владність);
3)
норма має чітко виражену структуру, складається з елементів (диспозиція,
гіпотеза, санкція).
Поряд
із цим норма права має внутрішній зміст:
— є
мірою свободи і справедливості;
— є
результатом владної діяльності держави, яка полягає в узагальненні і
систематизації типових конкретних правовідносин, що виникають у громадянському
суспільстві;
—
має завжди загальний характер, тобто це таке розпорядження, що адресоване безлічі
індивідуально не визначених суб’єктів і розраховано на багатократність
застосування за певних життєвих обставин.
.
