§ 1. Поняття і основні форми реалізації норм права :: vuzlib.su

§ 1. Поняття і основні форми реалізації норм права :: vuzlib.su

222
0

ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ


§ 1. Поняття і основні форми
реалізації норм права

.

§ 1.
Поняття і основні форми реалізації норм права

Реалізація
норм права — це втілення розпоряджень правових норм у правомірній поведінці
суб’єктів права, в іх практичній діяльності, її можна розглядати як процес і як
кінцевий результат.

Реалізувати
нормативні розпорядження, що містяться в законах та інших нормативно-правових
актах, означає втілити в життя — у суспільні відносини, поведінку громадян —
волю законодавця й інших суб’єктів правотворчості, спрямовану на встановлення
правопорядку. Без такої реалізації право втрачає своє соціальне значення і
призначення.

Поняття
реалізації права охоплює декілька способів і форм впливу на поведінку суб’єктів
права.

За
рівнем (глибиною) реалізації розпоряджень, що містяться в нормативних актах,
можливі:

Реалізація
загальних установлень

Реалізація
загальних правових норм поза правовідносинами: активна, пасивна

Реалізація
правових норм у конкретних правовідносинах

Реалізація
загальних установлень

— це
втілення в життя загальних установлень, які містяться в преамбулах законів,
статтях, що фіксують загальні завдання і принципи права та правової діяльності.
Вплив права на суспільні відносини в результаті реалізації його загальних
установлень, завдань і принципів може бути чималим, але вона позбавлена
юридичної специфіки і скоріше має ідейний, моральний характер, виражає «дух»
права, а не його «літеру».

Реалізація
загальних правових норм поза правовідносинами

— це
втілення в життя загальних норм, які встановлюють правовий статус і компетенцію
суб’єктів права, тобто безперешкодне використання суб’єктивних юридичних прав і
свідоме виконання суб’єктивних юридичних обов’язків — без конкретних зв’язків
або відносин між суб’єктами права.

Є дві
форми такої реалізації:


активна — припускає реалізацію загальних правових норм, якими користуються
суб’єкти права щодо всіх інших суб’єктів. Цим правам відповідають обов’язки
всіх інших суб’єктів не робити дій, які б могли перешкодити їх здійсненню;


пасивна — припускає реалізацію норм, що містять заборони, через утримання
суб’єкта від дій, за які встановлюється юридична відповідальність. Вона полягає
в додержанні обов’язків, непорушенні заборонних норм, узгодженні своєї
поведінки зі змістом норм права, які встановлюють юридичну відповідальність.

Реалізація
конкретних правових норм у конкретних правовідносинах

—  це
втілення в реальні відносини конкретних норм права (див. главу «Правовідносини.
Юридичні факти»).

Форми
реалізації права за суб’єктами такі:


індивідуальна;


колективна.

Форми
реалізації права за складністю і характером дій суб’єкта (за участю чи без
участі держави) такі:

Проста,
безпосередня

(без
участі держави)

Складна,
опосередкована

(за
участю держави)


додержання — виконання — використання


застосування

Схематично
представимо три форми безпосередньої реалізації права:

Додержання


полягає в утриманні від дій, заборонених юридичними нормами, суворому
додержанні встановлених заборон (наприклад, дотримання швидкості руху
автомобіля у місті 60 км на годину).

Припускає
пасивну поведінку суб’єкта — незалежно від його власного бажання

Виконання


полягає в обов’язковому вчиненні активних дій, що наказуються нормами права в
інтересах правомочної сторони, у виконанні обв’язків (наприклад, своєчасне
заповнення та подання до податкової інспекції декларації про доходи).

Припускає
активну поведінку суб’єкта — незалежно від його власного бажання

Використання


полягає у використанні можливостей, наданих правовими нормами, у здійсненні
суб’єктивних прав для задоволення власного інтересу (наприклад, реалізація
права на вищу освіту).

Припускає
як активну, так і пасивну поведінку

.

Назад

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ