ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ
§ 4. Основні вимоги до правильного застосування норм права
.
§ 4.
Основні вимоги до правильного застосування норм права
Вимоги
до застосування норм права — юридичні правила (умови), за допомогою яких
правозастосовний орган (суд, адміністрація державних органів та ін.) втілює в
життя принципи права.
Правозастосовний
орган керується такими вимогами:
1.
Законності (належного додержання законних процедур):
а)
при вирішенні справи грунтується на конкретній нормі чи права сукупності норм,
які прямо стосуються розглянутої справи; дотримується їх точного змісту;
б)
діє в рамках своєї компетенції; не виходить за межі повноважень, передбачених
законом; у разі їх порушення несе юридичну відповідальність;
в)
завжди застосовує правові норми, коли виникають обставини, передбачені нормою;
не ухиляється від застосування норми; не припиняє дії норми з будь-якого
приводу (застарілість, невідповідність місцевим умовам тощо) або під впливом
особи (органу), не уповноваженої на те законом. Доки норма права не скасована,
не змінена або не припинена у встановленому законом порядку, вона є
обов’язковою для правозастосовного органу.
2.
Обґрунтованості:
а)
виявляє всі факти, що стосуються справи;
б)
ретельно і неупереджено (об’єктивно) вивчає факти, визнає їх достовірними;
в)
відкидає всі сумнівні факти і факти, що не стосуються справи.
3.
Доцільності, тобто відповідності діяльності правозастосовних органів і осіб у
рамках закону конкретним життєвим умовам місця і часу; обрання оптимального
шляху реалізації норми в конкретній життєвій ситуації:
а) у
межах змісту норми (яка передбачає межі в рамках одного рішення, можливість
вибору між різними рішеннями, можливість застосувати норму або утриматися від
її застосування) обирає рішення, яке найповніше та найправильніше відображає
зміст закону;
б)
при однаковому і неухильному виконанні юридичних розпоряджень діє ініціативно —
з урахуванням місця і часу виконання, розумно розподіляє сили і засоби і т.д.;
в)
зважує на індивідуальні особливості справи, соціальну значущість застосовуваної
норми, її відповідність духу права.
4.
Справедливості:
а)
неупереджено ставиться до дослідження обставин справи, до осіб, що беруть
участь у ній, до остаточного рішення;
б)
приймає рішення, яке узгоджується з принципами моралі, загальнолюдськими
цінностями, власними моральними переконаннями і моральними переконаннями
суспільства в цілому.
.
