§ 3. Види юридичної відповідальності залежно від галузевої структури права :: vuzlib.su

§ 3. Види юридичної відповідальності залежно від галузевої структури права :: vuzlib.su

246
0

ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ


§ 3. Види юридичної відповідальності залежно від галузевої структури
права

.

§ 3.
Види юридичної відповідальності залежно від галузевої структури права

Залежно
від галузевої структури права розрізняють такі види юридичної відповідальності:
конституційну, матеріальну, дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову,
кримінальну.

Розглянемо
їх за допомогою схеми:

Вищи
юридичної відповідальності

Конституційна

(юридична
підстава — Конституція)


настає за порушення норм Конституції України. Маючи високий ступінь
нормативної концентрації та ціннісної орієнтації, норми Конституції є нормами
прямої дії. Питання про притягнення суб’єкта (фізичної або юридичної особи)
до конституційно-правової відповідальності вирішується судом.

Матеріальна

(юридична
підстава — КЗпП)


настає за вчинене майнове правопорушення, шкоду, заподіяну підприємству,
установі, організації робітниками та службовцями при виконанні ними своїх
трудових обов’язків. Притягає до відповідальності адміністрація підприємства.
Захід матеріальної відповідальності — грошове стягнення. Правозастосовний акт
— наказ.

Дисциплінарна

(юридична
підстава -КЗпП)


накладається адміністрацією підприємств, установ, організацій (особою, що має
розпорядчо-дисциплінарну владу над конкретним працівником) внаслідок вчинення
дисциплінарних проступків: 1) відповідно до правил внутрішнього трудового
розпорядку; 2) в порядку підпорядкованості; 3) відповідно до дисциплінарних
статутів і положень.

Реалізується
виключно в рамках службової підпорядкованості . Засоби дисциплінарної
відповідальності: догана, пониження в посаді, звільнення. Правозастосовний
акт — наказ.

Адміністративна

(юридична
підстава — КпАП)


накладається за адміністративні правопорушення органами державного управління
(органами так званої адміністративної юрисдикції) до осіб, що не
підпорядковані їм по службі. Заходи адміністративної відповідальності —
попередження, штраф, адміністративний арешт, позбавлення спеціальних прав
(наприклад, прав водія) і т.ін. Правозастосовний акт — рішення.

Цивільна

(юридична
підстава —

цпк)


настає з моменту правопорушення — невиконання договірного зобов’язання
майнового характеру у встановлений строк або виконання неналежним чином,
заподіяння позадоговірної шкоди (цивільно-правової проступку) або здоров’ю чи
майну особи, її особливість полягає у добровільному виконанні правопорушником
відповідальності без застосування примусових заходів. Державний примус
використовується у разі виникнення конфлікту між учасниками цивільних
правовідносин. Питання про притягнення суб’єкта (фізичної або юридичної
особи) до цивільно-правової відповідальності вирішується судом, арбітражним
судом або адміністративними органами держави за заявою учасника
правовідносини або потерплого. Заходи цивільно-правової відповідальності —
відшкодування майнових втрат, скасування незаконних угод, штраф, пеня та інші
міри, які полягають у примушуванні особи нести негативні майнові наслідки.
Правозастосовний акт — постанова.

Кримінальна

(юридична
підстава -КПК)


настає за вчинення злочинів, вичерпний перелік яких міститься в КК кодексі,
тобто встановлюється лише законом, настає з моменту офіційного обвинувачення,
реалізується виключно в судовому порядку. Заходи кримінальної
відповідальності — жорсткі заходи кримінального покарання, які впливають на
особу винного іпозбавлення волі, виправні роботи без позбавлення волі та ін.;
застосовуються лише в судовому порядку. Правозастосовний акт — вирок.

Відзначимо,
що в науковій літературі та у кодексах деяких держав (наприклад, Росії) існують
розбіжності щодо питання про те, чи можуть юридичні особи нарівні з фізичними
бути суб’єктами адміністративної відповідальності. Одні автори вважають, що три
види юридичної відповідальності — кримінальна, адміністративна, дисциплінарна —
настають виключно за винні діяння і розраховані по самій своїй сутності лише на
фізичних осіб (відображено в КпАП РФ). Другі вимагають встановлення
адміністративної відповідальності за протиправні або за протиправні винні
діяння фізичних і юридичних осіб (відображено в Торговому кодексі РФ,
Податковому кодексі РФ). Треті, з огляду на першу позицію — адміністративної
відповідальності лише фізичних осіб, доповнюють її відносно юридичних осіб у
такий спосіб: для юридичних осіб у сфері державного управління має
передбачуватися фінансова відповідальність, супроводжувана адміністративною,
дисциплінарною чи кримінальною відповідальністю посадових осіб, конкретно
юридичної відповідальності винних у вчиненні відповідного правопорушення —
проступку або злочину.

Види
юридичної відповідальності залежно від її функцій.

1.
Правовідновлююча (цивільно-правова і матеріальна) — примус, як правило, не
виявляється; має місце добровільне виконання правопорушником відповідальності.
Державний примус застосовується у разі виникнення конфлікту між учасниками
правовідносин.

2.
Штрафна (каральна) (кримінально-правова, адміністративно-правова) — примус
проявляється: а) в обмеженні прав особи, яка притягається до відповідальності
(позбавлення права обіймати певні посади, позбавлення права керувати
автомобілем, тимчасове призупинення зовнішньоекономічної діяльності тощо); б) у
накладенні додаткових обов’язків обтяжуючого характеру (штраф, встановлення
режиму індивідуального ліцензування тощо).

У
колишньому (радянському) суспільстві України, як і країн СНД, все було
одержавлено і головне значення надавалося штрафній (каральній)
відповідальності. Нерідкими були ситуації, коли громадянин, чиї права були
порушені протиправними діями працівників державних організацій і підприємств, замість
відшкодування шкоди і збитків одержував повідомлення про те, що на винних
накладено дисциплінарні стягнення.

В
умовах переходу до формування цивільного суспільства і правової держави зросло
значення правовідновлюючої відповідальності. У разі, якщо правопорушенням
заподіяно шкоду правам громадянина або об’єднанням громадян, першочерговим
завданням є відновлення порушених прав, відшкодування шкоди за рахунок
правопорушника.

.

    Назад

    ПОДЕЛИТЬСЯ
    Facebook
    Twitter
    Предыдущая статьяЭлектромоторы
    Следующая статьяАРИСТОТЕЛЬ :: vuzlib.su

    НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

    ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ