ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ
§ 3. Види юридичної відповідальності залежно від галузевої структури
права
.
§ 3.
Види юридичної відповідальності залежно від галузевої структури права
Залежно
від галузевої структури права розрізняють такі види юридичної відповідальності:
конституційну, матеріальну, дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову,
кримінальну.
Розглянемо
їх за допомогою схеми:
Вищи |
|||||
Конституційна (юридична |
— |
||||
Матеріальна (юридична |
— |
||||
Дисциплінарна (юридична |
— |
||||
|
Реалізується |
||||
Адміністративна (юридична |
— |
||||
Цивільна (юридична цпк) |
— |
||||
Кримінальна (юридична |
— |
||||
Відзначимо,
що в науковій літературі та у кодексах деяких держав (наприклад, Росії) існують
розбіжності щодо питання про те, чи можуть юридичні особи нарівні з фізичними
бути суб’єктами адміністративної відповідальності. Одні автори вважають, що три
види юридичної відповідальності — кримінальна, адміністративна, дисциплінарна —
настають виключно за винні діяння і розраховані по самій своїй сутності лише на
фізичних осіб (відображено в КпАП РФ). Другі вимагають встановлення
адміністративної відповідальності за протиправні або за протиправні винні
діяння фізичних і юридичних осіб (відображено в Торговому кодексі РФ,
Податковому кодексі РФ). Треті, з огляду на першу позицію — адміністративної
відповідальності лише фізичних осіб, доповнюють її відносно юридичних осіб у
такий спосіб: для юридичних осіб у сфері державного управління має
передбачуватися фінансова відповідальність, супроводжувана адміністративною,
дисциплінарною чи кримінальною відповідальністю посадових осіб, конкретно
юридичної відповідальності винних у вчиненні відповідного правопорушення —
проступку або злочину.
Види
юридичної відповідальності залежно від її функцій.
1.
Правовідновлююча (цивільно-правова і матеріальна) — примус, як правило, не
виявляється; має місце добровільне виконання правопорушником відповідальності.
Державний примус застосовується у разі виникнення конфлікту між учасниками
правовідносин.
2.
Штрафна (каральна) (кримінально-правова, адміністративно-правова) — примус
проявляється: а) в обмеженні прав особи, яка притягається до відповідальності
(позбавлення права обіймати певні посади, позбавлення права керувати
автомобілем, тимчасове призупинення зовнішньоекономічної діяльності тощо); б) у
накладенні додаткових обов’язків обтяжуючого характеру (штраф, встановлення
режиму індивідуального ліцензування тощо).
У
колишньому (радянському) суспільстві України, як і країн СНД, все було
одержавлено і головне значення надавалося штрафній (каральній)
відповідальності. Нерідкими були ситуації, коли громадянин, чиї права були
порушені протиправними діями працівників державних організацій і підприємств, замість
відшкодування шкоди і збитків одержував повідомлення про те, що на винних
накладено дисциплінарні стягнення.
В
умовах переходу до формування цивільного суспільства і правової держави зросло
значення правовідновлюючої відповідальності. У разі, якщо правопорушенням
заподіяно шкоду правам громадянина або об’єднанням громадян, першочерговим
завданням є відновлення порушених прав, відшкодування шкоди за рахунок
правопорушника.
.