§ 1. Поняття законності :: vuzlib.su

§ 1. Поняття законності :: vuzlib.su

134
0

ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ


§ 1. Поняття законності

.

§ 1.
Поняття законності

Законність
— це комплексне (принцип, метод, режим) соціально-правове явище, що
характеризує організацію і функціонування суспільства і держави на правових
засадах.

Термін
«законність» є похідним від терміна «закон» і, будучи комплексним поняттям,
охоплює всі сторони життя права — від його ролі в створенні закону до
реалізації його норм в юридичній практиці. Законність відображає правовий
характер організації суспільно-політичного життя, органічний зв’язок права і
влади, права і держави, права і суспільства. Вимога законності рівною мірою
стосується вищих органів державної влади, інших державних органів, які
ухвалюють у межах своєї компетенції під-законні акти (сфера правотворчості),
безпосередніх виконавців законів — посадових осіб, а також громадських
організацій, комерційних корпорацій, громадян (сфера правореалізації).

Законність
характеризується поєднанням двох ознак:

зовнішньої
(формальної) — обов’язком виконувати розпорядження законів і підзаконних
правових актів державними органами, посадовими особами, громадянами і різними
об’єднаннями;

внутрішньої
(сутнісної) — наявністю науково обґрунтованих і відповідних праву законів;
якістю законів.

Важливо
не тільки додержуватися законів, а й створювати справедливі, тобто правові,
закони. Правові закони повинні бути нормативним підґрунтям законності.
Законність є не самоціллю, не виконанням заради виконання, її призначення —
додержання законів в ім’я торжества свободи, справедливості. Законність — явище
прогресивне і покликане сприяти суспільному прогресу. В історії було чимало
випадків, коли громадяни дододержувалися законів, а законність порушувалася,
коли «суворе додержання» у дійсності означало «суворе порушення» (наприклад,
масові репресії за часів культу особи Сталіна в СРСР). У таких випадках закон
не відповідав праву, потребам суспільного прогресу. Щоб у державі була
«правозаконність», чинні закони, насамперед Конституція, повинні адекватно
відображати правові принципи, загальнолюдські цінності. У сфері правотворчості
це виражається в забезпеченні видання закону, який відповідає праву,
Конституції.

Законність
— явище багатоаспектне і може виступати як принцип, метод, режим. Законність є
принципом діяльності державних органів, громадських організацій, комерційних
корпорацій, посадових осіб, громадян. Принцип законності притаманний лише
демократичним державам, оскільки він є антиподом сваволі і беззаконня,
припускає пов’язаність всіх органів держави правовими нормами, дії в їх рамках
і в ім’я їх реалізації. Разом з тим з боку діяльності держави законність
виступає як певний метод державного управління суспільством, тобто воно
здійснюється виключно правовими засобами. Як метод державного управління
суспільством законність означає, що:

1)
органи держави і посадові особи при здійсненні своєї діяльності, розробляючи і
приймаючи рішення, спираються на принципи і вимоги законності;

2)
при організації реалізації прийнятих рішень вони не виходять за межі своєї
компетенції;

3)
при здійсненні контролю і нагляду за законністю дій учасників суспільних відносин
вони додержуються правових процедур, використовують правові засоби і способи.

Метод
законності є основою для застосування інших методів державного управління:
організації, примусу, виховання, контролю тощо. Він припускає високий рівень
правової культури й одночасно є засобом підвищення рівня загальної та правової
культури.

Законність
є й режим реально діючого права, стан (атмосфера) відповідності суспільних
відносин законам і підзаконним нормативно-правовим актам, які, у свою чергу,
покликані відображати принципи свободи і справедливості, закладені в праві.

Режим
законності — неодмінний елемент демократії, тому що без законності демократія
може перетворитися на охлократію — владу юрби. Без законності як режиму
суспільно-політичного життя суспільство може бути ввергнуте в анархію і хаос,
коли особа стає уразливою для безконтрольних дій з боку державної влади,
незахищеною від її сваволі.

Без
законності немає демократії, без демократії неможливо забезпечити законність.
Законність і демократія — фактори побудови правової держави.

Що
таке законність — принцип, метод чи режим?

І
принцип, і метод, і режим. Усе залежить від кута зору. Однак без принципу
законності як засадничого начала діяльності державних органів, державних і
громадських організацій, посадових осіб, громадян, без законності як методу
державного управління суспільством не відбудеться режим законності. У широкому
розумінні законність — це режим суспільно-політичного життя, створюваний:


державою, яка встановлює порядок видання (зміни, скасування) законів і
підзаконних нормативно-правових актів, забезпечує їх відповідність потребам
суспільного поступу;


всіма суб’єктами права (державними органами, посадовими особами, громадськими
організаціями, комерційними організаціями, громадянами) у результаті
однозначного розуміння і неухильного здійснення ними розпоряджень законів і
підзаконних актів.

При
режимі законності створюється правова атмосфера, де панують ідеї права,
гуманізму, справедливості, свободи і відповідальності; особа захищена від
сваволі влади, суспільство — бід анархії, хаосу, безладдя і насильства.

.

Назад

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ