4. Відповідальність співучасників :: vuzlib.su

4. Відповідальність співучасників :: vuzlib.su

79
0

ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ


4. Відповідальність співучасників

.

4. Відповідальність співучасників

1. Сформулюємо кілька тез щодо
кваліфікації дій співучасників та їх покарання.

1) Відповідальність співучасників,
які діють в організованій групі або злочинній організації, визначається в такий
спосіб:

а) організатор злочину підлягає
відповідальності за всі злочини, вчинені будь-яким співучасником цієї групи, за
умови, якщо вони (ці злочини) охоплювалися умислом організатора (ч. 1 ст. 30);

б) інші співучасники (учасники
групи) підлягають відповідальності за злочини, у підготовці чи вчиненні яких
вони брали участь, незалежно від тієї ролі, що виконував у злочині кожний з них
(ч. 2 ст. 30);

в) дії всіх цих співучасників
кваліфікуються за тією статтею Особливої частини КК, яка передбачає
відповідальність за вчинення даного злочину злочинною організацією чи
організованою групою (наприклад, всі учасники банди, незалежно від тієї ролі,
яку вони виконували в злочині, несуть відповідальність безпосередньо за ст.
257; всі учасники організованої групи, що вчинила вимагання, — за ч. 4 ст. 189).

2) При простій співучасті, тобто
співвиконавстві, всі співучасники несуть відповідальність за тією статтею
Особливої частини КК, яка передбачає вчинений ними злочин (ч. 1 ст. 29).

3) При співучасті з розподілом ролей
питання про відповідальність вирішується так:

а) виконавець (співвиконавці)
відповідають за тією статтею Особливої частини КК, яка передбачає
відповідальність за вчинений ними злочин (ч. 1 ст. 29);

б) всі інші співучасники
(організатори, підбурювачі, пособники) відповідають за той злочин, що вчинив
виконавець (співвиконавці);

в) дії всіх співучасників у зв’язку
з цим, за винятком виконавця (виконавців), кваліфікуються за тією статтею
Особливої частини КК, за якою кваліфіковані дії виконавця, але з обов’язковим
посиланням на відповідну частину ст. 27. Так, пособник вбивства відповідає за
ч. 5 ст. 27 і ч. 1 ст. 115.

Отже, кваліфікація діяння
співучасників у принципі завжди визначається діями виконавця, за винятком
деяких випадків, про що мова йтиме далі.

2. При вирішенні питання про
відповідальність співучасників виникає проблема щодо ставлення їм у вину
об’єктивних і суб’єктивних ознак злочину, які характеризують підвищену або,
навпаки, знижену відповідальність виконавця. Питання ці вирішені в ч. З ст. 29.
Тут слід виходити з такого:

1) Об’єктивні обставини (обставини,
що характеризують об’єктивну сторону складу і впливають на кваліфікацію
злочину), вчиненого виконавцем злочину (наприклад, спосіб вчинення), можуть
бути поставлені у вину іншим співучасникам лише за умови, що вони заздалегідь знали
про ці обставини, були поінформовані про них. Якщо ж співучасники не були
поінформовані про наявність цих обставин (не усвідомлювали їх існування), вони
за них відповідальності не несуть і ці обставини не можуть визначати
кваліфікацію діянь співучасників (наприклад, виконавець вчинив вбивство з
особливою жорстокістю, а інші співучасники про це не знали — виконавець
відповідає за п. 4 ч. 2 ст. 115, а інші співучасники — заст. 27 і ч. 1 ст.
115). У цих випадках, як видно, дії співучасників кваліфікуються за різними
статтями КК, хоча вони і вчинили один злочин — вбивство.

2) Суб’єктивні ознаки, які
визначають кваліфікацію злочину, вчиненого виконавцем (наприклад, мотив),
можуть бути поставлені у вину іншим співучасникам також за умови, що вони
заздалегідь знали про них, були поінформовані про їх наявність. Якщо ж ці
ознаки їм заздалегідь не були відомі, співучасники не були поінформовані про
них, ці обставини (суб’єктивні ознаки) поставлені їм у вину не можуть бути.
Так, якщо підбурювач умовив виконавця вбити потерпілого з помсти, а виконавець,
давши на це згоду, вбиває жертву, переслідуючи корисливу мету, то такий
виконавець відповідає за п. 6 ч. 2 ст. 115 (вбивство з користі), а підбурювач,
що не знав про корисливі мотиви, якими керувався виконавець, — за ч. 4 ст. 27 і
ч. 1 ст. 115. Якщо ж підбурювачу було відомо про такі мотиви виконавця, то він
буде нести відповідальність за ч. 4 ст. 27 і п. 6 ч. 2 ст. 115.

3) Обставини, що посилюють або
пом’якшують відповідальність, але характеризують лише особу співучасника,
навіть якщо інші співучасники знали про їх наявність, ставляться у вину лише
тому співучаснику, на боці якого вони мають місце. Інакше кажучи, «особисті»
обставини (наприклад, повторність, рецидив) не можуть впливати на
відповідальність інших співучасників. Якщо, скажімо, пособник сприяє особі, яка
раніше була засуджена за вбивство, у вчиненні нового вбивства, то незалежно від
того, знав пособник про це чи ні, ця кваліфікуюча обставина йому у вину в
будь-якому випадку не може ставитися, вона характеризує лише особу виконавця. У
цій ситуації виконавець відповідає за п. 13 ч. 2ст. 115 (вбивство, вчинене
повторно), а пособник за ч. 5 ст. 27 і ч. 1 ст. 115. Або, наприклад, коли мати
в процесі пологів вбиває свою дитину, то її дії, враховуючи стан, в якому вона
перебувала, кваліфікуються за ст. 117 (дітовбивство), як вбивство при
пом’якшуючих обставинах, а будь-який співучасник цього вбивства буде
відповідати за статтями 27 і 115, тобто за більш тяжке вбивство, тому що
особисті ознаки, що пом’якшують відповідальність матері немовляти, не можуть
впливати на відповідальність інших співучасників.

.

    Назад

    ПОДЕЛИТЬСЯ
    Facebook
    Twitter
    Предыдущая статьяСамсунг Галакси S10
    Следующая статьяФ. НИЦШЕ :: vuzlib.su

    НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

    ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ