1. Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння :: vuzlib.su

1. Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння :: vuzlib.su

61
0

ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ


1. Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння

.

1. Поняття і види обставин, що
виключають злочинність діяння

1. Нерідко громадяни, а також
службові особи змушені здійснювати вчинки, що за зовнішніми своїми ознаками
збігаються з тим або іншим злочинним діянням (наприклад, з вбивством, знищенням
майна, перевищенням влади тощо), які, проте, не є суспільне небезпечними і
кримінальне протиправними, а навпаки, визнаються правомірними і, як правило,
суспільно корисними (наприклад, позбавлення життя того, хто посягає, при
захисті від його нападу; знищення майна для усунення небезпеки, викликаної пожежею;
застосування зброї працівником міліції при затриманні небезпечного злочинця і
т. ін.). У науці такі вчинки — необхідна оборона, крайня необхідність,
затримання злочинця, виправданий ризик, виконання службового обов’язку,
виконання законного наказу тощо — називаються обставинами, що виключають
суспільну небезпечність і протиправність, або, інакше кажучи, злочинність
діяння.

Новий КК вперше виділив такі
обставини в самостійний розділ VIII Загальної частини, їх перелік значно
розширений (необхідна оборона, затримання особи, що вчинила злочин, крайня
необхідність, фізичний або психічний примус, виконання наказу або
розпорядження, діяння, пов’язане з ризиком (виправданий ризик), виконання
спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої
групи або злочинної організації. У КК 1960 р. були передбачені лише три перші
із цих обставин.

2. Зазначені обставини
характеризуються низкою загальних ознак. Перша з них полягає в тому, що всі
воли являють собою свідомі і вольові вчинки людини у формі дії (наприклад,
необхідна оборона) або бездіяльності (наприклад, ненадання допомоги при
виконанні наказу). Подібні вчинки, проте, можуть бути виправдані лише в тому
разі, якщо вони викликані винятковими подіями, процесами або діями, тобто певними
підставами, що й обґрунтовують необхідність таких вчинків. Якщо, наприклад,
оборона становить собою заподіяння тому, хто посягає, шкоди, то її підставою є
суспільне небезпечне посягання, що викликає необхідність його негайного
запобігання або припинення. При крайній необхідності дія особи виражається в
заподіянні шкоди різним правоохоронюваним інтересам (наприклад, чужому майну) і
її підставою виступає небезпека, що їм загрожує, яку неможливо усунути в даній
обстановці іншими засобами (пожежа, повінь) тощо.

Друга ознака – це зовнішня
подібність (збіг) фактичних, видимих, об’єктивних ознак здійсненого вчинку і
відповідного злочину (наприклад, позбавлення життя при необхідній обороні
збігається із зовнішніми ознаками вбивства, а застосування зброї працівником
міліції при затриманні небезпечного злочинця — з видимими ознаками перевищення
влади тощо). Про те, що вчинок підпадає під ознаки діяння, передбаченого
кримінальним законом, можна говорити, якщо: 1) дія або бездіяльність особи
спрямована проти об’єкта кримінальне-правової охорони; 2) вчинене діяння
відповідає фактичним, зовнішнім ознакам об’єктивної сторони того чи іншого
складу злочину; 3) це діяння вчинила особа, яка здатна бути суб’єктом
відповідного злочину. Якщо вчинене діяння із зовнішньої сторони не збігається з
тим чи іншим злочином, не можна навіть порушувати питання про наявність цих
обставин.

Третя ознака обставин, що
розглядаються, полягає в тому, що вони мають незлочинний характер, їм властива
правомірність заподіяння шкоди. Така правомірність ґрунтується або на
суб’єктивному праві, або на юридичному обов’язку, або на владних повноваженнях.
Тому зазначені обставини знайшли своє закріплення не тільки в КК, айв інших
законодавчих актах (наприклад, законах України «Про міліцію», «Про Службу безпеки
України», «Про оперативно-пошукову діяльність», в адміністративних та інших
законах). До обставин, передбачених іншими законодавчими актами, належать
виконання професійних обов’язків, виконання службового обов’язку, застосування
сили, спеціальних засобів, зброї тощо.

Четверта ознака характеризує ці
обставини як суспільна корисні, тобто такі, що відповідають інтересам особи,
суспільства або держави. Водночас це не виключає того, що в ряді випадків такі
вчинки можуть і не бути суспільне корисними (наприклад, окремі випадки
заподіяння потерпілому шкоди за його згодою, заподіяння шкоди в стані крайньої
необхідності тощо). У цьому разі вони визнаються соціальне допустимими
(прийнятними).

Нарешті, п’ята ознака характеризує
кримінально-правові наслідки вчинення діянь. Ці наслідки полягають у тому, що
вчинення таких діянь, якщо вони відповідають приписам закону, виключає
кримінальну відповідальність особи за заподіяну шкоду.

Таким чином, обставини, що
виключають злочинність діяння, — це передбачені КК, а також іншими
законодавчими актами зовнішньо схожі зі злочинами суспільна корисні (соціальна
прийнятні) і правомірні вчинки, які здійснені за наявності певних підстав і
виключають злочинність діяння, а тим самим і кримінальну відповідальністю особи
за заподіяну шкоду.

Обставини, що розглядаються, в КК
посідають різне місце: одні з них передбачені в Загальній частині, інші — у
частині Особливій. Ті з них, що підпадають під ознаки декількох або багатьох
злочинів, закріплені в Загальній частині КК і вивчаються в курсі Загальної
частини кримінального права (необхідна оборона, крайня необхідність, затримання
злочинця, виконання наказу тощо). Інші обставини, що підпадають під ознаки
одного якогось злочину, вивчаються в курсі Особливої частини кримінального
права (наприклад, використання права захисту або набуття статусу біженця (ч. 4
ст. 331), воєнна необхідність (ч. 1 ст. 433) тощо).

.

    Назад

    НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

    ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ