ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ
§ 1. Поняття злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних
машин (комп`ютерів), систем та комп`ютерних мереж
.
§ 1. Поняття злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин
(комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж
Науково-технічний прогрес не можливий без широкомасштабного впровадження в
управлінську діяльність, у різні сфери науки, техніки та виробництва
електронно-обчислювальної техніки. Це потребує розвитку і вдосконалення
правових засобів регулювання суспільних відносин у сфері комп’ютеризації
діяльності людини. Регулювання здійснюється такими нормативними актами: Законом
України «Про захист інформації в автоматизованих системах» від 5 липня 1994 р.,
Положення про технічний захист інформації в Україні, затвердженим Указом
Президента України від 27 вересня 1999 р. № 1229 та ін.
У XVI розділі КК України встановлена відповідальність за злочини у сфері
використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та
комп’ютерних мереж. До них відносяться: незаконне втручання в роботу
електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж
(ст. 361), викрадення, привласнення, вимагання комп’ютерної інформації або
заволо-діння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем (ст.
362), порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних
систем (ст. 363).
Родовим об’єктом цих злочинів є суспільні відносини у сфері безпеки
комп’ютерної інформації і нормального функціонування електронно-обчислювальних
машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж.
Предмет злочину: 1) електронно-обчислювальна машина (ЕОМ) — комп’ютер —
комплекс технічних засобів, призначених для автоматичної обробки інформації в
процесі вирішення обчислювальних та інформаційних задач; 2) автоматизовані
комп’ютерні системи (АКС) — сукупність взаємопов’язаних ЕОМ, периферійного
обладнання та програмного забезпечення, призначених для автоматизації прийому,
зберігання, обробки, пошуку і видачі інформації споживачам. Комп’ютерні системи
можуть бути регіонального та галузевого характеру; 3) комп’ютерні мережі
(мережа ЕОМ) — це з’єднання декількох комп’ютерів (ЕОМ) та комп’ютерних систем,
що взаємопов’язані і розташовані на фіксованій території та орієнтовані на
колективне використання загальномережових ресурсів. Комп’ютерні мережі
передбачають спільне використання ресурсів обчислювальних центрів (ОЦ), запуск
загальних програм, які входять до комп’ютерних систем; 4) носії комп’ютерної
інформації — фізичні об’єкти, машинні носії, призначені для постійного
зберігання, перенесення і обробки комп’ютерної інформації. До них відносяться
гнучкі магнітні диски (дискети), жорсткі магнітні диски (вінчестери), касетні
магнітні стрічки (стримери), магнітні барабани, магнітні карти тощо; 5)
комп’ютерна інформація — це текстова, цифрова, графічна чи інша інформація
(дані, відомості) про осіб, предмети, події, яка існує в електронному виді,
зберігається на відповідних електронних носіях і може використовуватися,
оброблятися або змінюватися за допомогою ЕОМ (комп’ютерів).
Об’єктивна сторона цих злочинів може виражатися в активних діях (наприклад,
в незаконному втручанні в роботу автоматизованих електронно-обчислювальних
машин (комп’ютерів), їх систем чи комп’ютерних мереж, в розповсюдженні
комп’ютерного вірусу (ст. 361), а також в злочинній бездіяльності, наприклад,
при порушенні правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних
машин, їх систем чи комп’ютерних мереж (ст. 363).
Для об’єктивної сторони цих злочинів потрібне не тільки вчинення суспільне
небезпечного діяння (незаконне втручання в роботу ЕОМ, викрадення, привласнення
комп’ютерної інформації тощо), а й настання суспільне небезпечних наслідків
(перекручення або знищення комп’ютерної інформації чи носіїв такої інформації,
заподіяння істотної шкоди власнику ЕОМ (комп’ютерів), систем та комп’ютерних
мереж (ч. 2 ст. 361)). При цьому вимагання комп’ютерної інформації може розглядатися
і як злочин з формальним (і усіченим) складом.
Суб’єктивна сторона цих злочинів передбачає, як правило, умисну вину. Хоч
можлива і необережність — при порушенні правил експлуатації автоматизованих
електронно-обчислювальних систем (ст. 363).
Мотиви і цілі можуть бути різними — помста, заздрість, прагнення до
володіння інформацією. Якщо ж, наприклад, викрадення інформації, вчиняється з
корисливих мотивів і містить ознаки складу шахрайства, вчинене слід
кваліфікувати за сукупністю злочинів — за статтями 362 і 190.
Суб’єкт цього злочину — будь-яка особа, а у деяких випадках суб’єкт
спеціальний — службова особа (ст. 362), особа, відповідальна за експлуатацію
ЕОМ (ст. 363).
.
