ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ
§ 9. Злочини проти порядку несення служби на полі бою і в районі воєнних
дій
.
§ 9. Злочини проти порядку несення служби на полі бою і в районі воєнних
дій
Безпосереднім об’єктом цих злочинів є встановлений порядок управління
військовими силами і засобами в бойовій обстановці.
Здача або залишення ворогові засобів ведення війни (ст. 427). Об’єктивна
сторона цього злочину виражається в здачі ворогові начальником ввірених йому
військових сил, а також не зумовлене бойовою обстановкою залишення ворогові
укріплень, бойової та спеціальної техніки чи інших засобів ведення війни, якщо
зазначені дії вчинені не з метою сприяння ворогові. Злочин вважається закінченим
з моменту фактичного заволодіння ворогом зданими йому військовими засобами або
залишеними укріпленнями, бойовою та спеціальною технікою чи іншими засобами
ведення війни.
З суб’єктивної сторони цей злочин може бути вчинений як умисно (але без
мети сприяння ворогові), так і через необережність.
Суб’єкт цього злочину — начальник, який здійснює оперативне управління в
бойовій обстановці підлеглими силами, бойовою та спеціальною технікою чи іншими
засобами ведення війни.
Покарання за злочин: за ст. 427 — позбавлення волі на строк від трьох до
десяти років.
Залишення гинучого військового корабля (ст. 428). Об’єктивна сторона цього
злочину виражається в залишенні гинучого військового корабля командиром, який
не виконав до кінця своїх службових обов’язків, а також особою із складу
команди корабля без належного на те розпорядження командира.
Злочин вважається закінченим з моменту залишення командиром або особою із
складу команди гинучого військового корабля.
З суб’єктивної сторони залишення гинучого військового корабля командиром,
який не виконав до кінця своїх службових обов’язків, може бути вчинено як
умисно, так і через необережність. Залишення гинучого військового корабля
особою із складу команди без належного на те розпорядження командира може бути
тільки умисним.
Суб’єкт цього злочину — тільки командир корабля або особа із складу команди
корабля.
Частина 2 ст. 428 передбачає відповідальність за те саме діяння, вчинене в
умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 428 — позбавлення волі на строк від трьох
до восьми років; за ч. 2 ст. 428 — позбавлення волі на строк від семи до десяти
років.
Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю (ст. 429).
Об’єктивна сторона цього злочину полягає в самовільному залишенні поля бою під
час бою або у відмові під час бою діяти зброєю. Залишення поля бою — це вихід
військовослужбовця з бойової позиції, яку займає підрозділ. Воно охоплює і
випадки, коли військовослужбовець залишається на колишній позиції, в той час як
весь підрозділ займає нову бойову позицію. Відмова діяти зброєю виражається в
припиненні застосування зброї під час бою. Сам винний знаходиться при цьому на
встановленому для нього місці, не залишає поле бою.
Суб’єктивна сторона цього злочину — прямий умисел. Мотив, як правило, —
боягузтво або легкодухість, але можуть бути й інші мотиви, наприклад,
релігійні.
Суб’єкт цього злочину — будь-який військовослужбовець.
Покарання за злочин: за ст. 429 — позбавлення волі на строк від п’яти до
десяти років.
Добровільна здача в полон (ст. 430). Об’єктивна сторона цього злочину
виражається в добровільній здачі в полон ворогу, як шляхом вчинення дії, так і
бездіяльності. Під здачею в полон розуміється добровільний перехід
військовослужбовця на бік ворога.
Злочин вважається закінченим з моменту переходу військовослужбовця на бік
ворога.
Суб’єктивна сторона цього злочину — прямий умисел, поєднаний зі спеціальним
мотивом — боягузтвом або легкодухістю.
Суб’єкт цього злочину — будь-який військовослужбовець.
Покарання за злочин: за ст. 430 — позбавлення волі на строк від семи до
десяти років.
Злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні (ст. 431).
Злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні, можуть виражатися в
добровільній участі такого військовослужбовця у роботах, що мають військове
значення, або в інших заходах, які завідомо можуть заподіяти шкоду Україні або
союзним з нею державам, за відсутності ознак державної зради (ч. 1); в
насильстві над іншими військовополоненими або в жорстокому поводженні з ними з
боку військовополоненого, який перебуває на становищі старшого (ч. 2); у
вчиненні військовослужбовцем, який перебуває в полоні, дій, спрямованих на
шкоду іншим військовополоненим, з корисливих мотивів або з метою забезпечення
поблажливого до себе ставлення з боку ворога (ч. 3).
Для об’єктивної сторони досить вчинення однієї із зазначених дій. Женевська
конвенція «Про поводження з військовополоненими» від 12 серпня 1949 р. забороняє
залучати військовополонених до робіт, що мають військове значення (від таких
робіт військовополонені мають право відмовитися).
Суб’єктивна сторона цього злочину — вина у формі прямого умислу, а за ч. З
ст. 431 — ще й поєднана зі спеціальною метою — забезпечення поблажливого до
себе ставлення з боку ворога або з корисливих мотивів.
Суб’єкт злочину — військовослужбовець, який перебуває в полоні, за ч.2 —
той самий військовослужбовець, але який перебуває на становищі старшого.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 431 — позбавлення волі на строк від трьох
до семи років; за ч. 2 ст. 431 — позбавлення волі на строк від п’яти до восьми
років; за ч. З ст. 431 — позбавлення волі на строк до трьох років.
Мародерство (ст. 432). Об’єктивна сторона мародерства виражається у
викраденні на полі бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених.
Викрадення може бути як таємним, так і відкритим, з насильством або без такого.
Під речами розуміють предмети обмундирування та особисті речі вбитого або
пораненого (годинник, гроші тощо). До них не відносяться озброєння і
боєприпаси, документи, засоби ведення бою та інші предмети, що збираються з
метою подальшого бойового застосування. Викрадення повинно відбуватися на полі
бою, тобто на ділянці, де ведуться або велися бойові дії, а також ділянці, що
знаходиться в тилу, але піддається обстрілу ворогом. Злочин вважається
закінченим з моменту появи реальної можливості розпорядитися викраденою річчю.
Суб’єктивна сторона цього злочину — прямий умисел.
Суб’єкт злочину — тільки військовослужбовець.
Покарання за злочин: за ст. 432 — позбавлення волі на строк від трьох до
десяти років.
Насильство над населенням у районі воєнних дій (ст. 433). Об’єктивна
сторона цього злочину полягає в насильстві, протизаконному знищенні майна, а
також протизаконному відібранні майна під приводом воєнної необхідності,
вчинювані щодо населення в районі воєнних дій.
Насильство над населенням включає різні форми посягання на життя та
здоров’я, честь та гідність громадян: тілесні ушкодження, незаконне позбавлення
волі тощо. Якщо насильство виражається в більш тяжких діях — вбивство,
заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, зґвалтування тощо — відповідальність
настає за сукупністю злочинів. Протизаконне відібрання майна шляхом розбою
тягне відповідальність за ч. 2 ст. 433.
Суб’єктивна сторона цього злочину — лише прямий умисел, часто поєднаний з
корисливою метою.
Суб’єкт злочину — будь-який військовослужбовець.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 433 — позбавлення волі на строк від трьох
до восьми років; за ч. 2 ст. 433 — позбавлення* волі на строк від семи до
десяти років.
.
