§ 10. Розірвання трудового договору на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво...

§ 10. Розірвання трудового договору на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу :: vuzlib.su

221
0

ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ


§ 10. Розірвання трудового договору на вимогу профспілкового чи іншого
уповноваженого на представництво трудовим колективом органу

.

§ 10. Розірвання трудового договору
на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим
колективом органу

На вимогу профспілкового органу,
який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір, власник
або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір (контракт) з
керівним працівником або усунути його з опанованої посади, якщо він порушує
законодавство про працю і не виконує зобов’язань за колективним договором.

У разі, коли колективний договір
підписав інший уповноважений на представництво орган, трудовий договір з
керівником, який не виконав зобов’язань за колективним договором, має бути
розірвано на вимогу цього органу.

Якщо власник або уповноважений ним
орган, працівник, щодо якого заявлено вимогу про розірвання трудового договору,
не згодні з цією вимогою, вони можуть оскаржити її до суду у двотижневий строк.
У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до
винесення судом рішення.

Пленум Верховного Суду України в п.
14 постанови від 6 листопада 1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових
спорів» в редакції від 26 жовтня 1995 р. роз’яснив судам, що при розгляді
справ, пов’язаних з вимогою профспілкового або іншого уповноваженого на
представництво трудовим колективом органу з керівним працівником або усунення
його з опанованої посади слід виходити з того, що така вимога може бути
заявлена профспілковим органом, який за дорученням трудового колективу підписав
колективний договір, і що ця вимога може бути оскаржена до суду працівником,
власником або уповноваженим ним органом у двотижневий строк.

За змістом статті 43і КЗпП України
керівним працівником належить вважати керівника підприємства (філіалу,
представництва, відділення тощо). При цьому йдеться не про будь-який
структурний підрозділ (цех, управління, службу, ферму тощо), а про
відокремлений підрозділ, який утворюється у спеціально передбаченому порядку
(наприклад, зазначеному в ст. 7 Закону України «Про підприємства в Україні»).

Відхилення судом скарги на вимогу
профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом
органу не є перешкодою для оспорення працівником в суді законності його
звільнення. Але працівник відповідно до ст. 231 ЦП К України у судовому процесі
не може оспорювати факти, встановлені судом при вирішенні його скарги на вимогу
цього органу.

.

    Назад

    НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

    ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ