ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ
1. Загальні правила торгівлі.
.
1. Загальні правила торгівлі.
Власники підприємств торгівлі і
громадського харчування повинні забезпечити:
відповідність виробничого приміщення
(місця) чи будівлі для здійснення торговельної діяльності необхідним
екологічним і санітарно-гігієнічним умовам, а технічного стану приміщення
(місця), будівлі та устаткування, які будуть використані для торговельної
(торговельно-виробничої) діяльності, — вимогам нормативних документів щодо
зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів, а також охорони праці;
постійний розвиток
матеріально-технічної бази підприємств, оснащення їх сучасною технікою і
обладнанням;
застосування прогресивних форм
торговельного обслуговування населення;
наявність на видному місці в
торговельному приміщенні асортиментного переліку товарів, чинних санітарних і
ветеринарних правил, правил продажу товарів та іншої необхідної
нормативно-технічної документації та дотримання встановлених у них вимог;
продаж товарів громадянам чистою
вагою і повною мірою.
Засоби вимірювання, що
використовуються в торговельній діяльності для розрахунків із покупцями,
повинні мати державне повірочне тавро і проходити повірку в установленому
порядку.
На фасаді торговельного приміщення
повинна бути вивіска із зазначенням назви господарюючого суб’єкта та власника
або уповноваженого ним органу. Біля входу до цього приміщення на видному місці
розміщується інформація про режим роботи.
У разі здійснення виїзної (виносної)
торгівлі на робочому місці продавця встановлюється табличка із зазначенням назви,
місця розташування і номера телефону господарюючого суб’єкта, що організував
торгівлю, а також прізвища, імені та по батькові продавця. На робочому місці
громадянина-підприємця встановлюється табличка із зазначенням його адреси,
номера свідоцтва про державну реєстрацію господарюючого суб’єкта та назви
органу, що здійснив цю реєстрацію.
Усі відомості повинні оформлюватися
відповідно до Закону України “Про мов в Українській РСР”, тобто поряд з надписами
на Українській мові можуть даватися надписи на інших мовах.
Режим роботи підприємства торгівлі
встановлюється за узгодженням з виконкомами місцевих рад.
Покупці обслуговуються протягом
установленого часу роботи підприємства торгівлі. Вхід покупців до торговельного
залу припиняється з початком обідньої перерви або після закінчення роботи.
Про початок обідньої перерви та
закінчення й робочого дня покупці інформуються за 10 хвилин. При цьому всі
покупці, що мають розрахункові документи або підібрані товари, повинні бути
обслужені.
Суб’єкт господарювання зобов’язаний
реалізовувати товари за наявності цінника на товар (прейскуранта) у грошовій
одиниці України і на вимогу покупця надати йому повну інформацію про виробника,
основні споживчі якості та безпеку товару і його ціну, забезпечити належний
рівень обслуговування.
Працівники, які займаються
виробництвом, зберіганням, а також реалізацією харчових продуктів і
продовольчої сировини, зобов’язані мати професійну спеціальну освіту
(підготовку).
Розрахунки за продаж товарів
господарюючими суб’єктами здійснюються за готівку, в безготівковому порядку, за
чеками банків та в іншому порядку.
Касир або інший працівник, який
одержує гроші за товар, під час розрахунку з покупцем повинен чітко назвати
суму, одержану від покупця, і покласти одержані від нього гроші окремо на
видному місці, оформити розрахунковий документ установленої форми на повну суму
покупки, назвати покупцеві належну йому суму здачі і видати її разом з розрахунковим
документом.
Касири та інші працівники, які мають
право одержувати від покупців гроші за проданий товар, зобов’язані приймати від
них зношені купюри.
Правильність розрахунку покупець
перевіряє на місці, не відходячи від каси.
Забороняється зберігання в касі
(грошовому ящику, сейфі) грошей готівкою, які не належать підприємству, а також
особистих речей касира чи інших працівників підприємства.
Покупець має право на вільний вибір
товару, перевірку його якості, комплектності, міри, ваги та ціни,
демонстрування безпечного та правильного використання. На вимогу покупця
продавець зобов’язаний надати йому контрольно-вимірювальний прилад і документ,
що підтверджує ціну товару. У разі коли під час гарантійного терміну
користування необхідно визначити причину втрати якості товару, господарюючий
суб’єкт зобов’язаний протягом трьох днів з дня одержання письмової заяви від
покупця відправити цей товар на експертизу. Експертиза провадиться за рахунок
господарюючого суб’єкта. У торговельному залі повинні бути встановлені на
доступному для покупців місці контрольні ваги й інші вимірювальні прилади.
Вибрані покупцями непродовольчі
товари можуть зберігатися в торговельному підприємстві протягом двох годин з
відміткою часу наступної оплати на виписаному продавцем чекові. Після
закінчення встановленого часу не викуплений товар надходить у продаж.
Придбані великогабаритні товари
(меблі, будівельні матеріали, піаніно, холодильники, пральні машини тощо)
покупець має право залишити на зберігання в підприємстві, але не більш як на
одну добу. За погодженням з адміністрацією підприємства термін зберігання може
бути продовжено шляхом укладання договору схову відповідного товару. До залишеного
на зберігання купленого товару додається копія розрахункового документа, в якій
зазначається термін зберігання товару, і табличка «Продано».
Продавець протягом зазначеного терміну несе відповідальність за зберігання і
якість товару.
У разі продажу непродовольчих
товарів для особистого користування (одяг, взуття, трикотажні вироби тощо)
повинні бути створені умови для їх примірки, а складно технічних та інших, які
потребують перевірки, — умови для її проведення.
Забороняється продаж товарів, що не
мають належного товарного вигляду та із закінченим терміном придатності, а також
товарів, що надійшли без документів, які засвідчують їх якість та безпеку.
Забороняється обмовлення продажу
одних товарів з обов’язковим придбанням інших або примушування покупця одержувати
замість здачі інші товари.
Особливості торгівлі продовольчими
товарами.
Продаж продовольчих товарів
регулюється Правилами продажу продовольчих товарів, які затверджені наказом МЗЕЗторгу
від 28.12.94 № 237.
Роздрібний продаж продовольчих
товарів здійснюється через торговельні підприємства: спеціалізовані, з
універсальним асортиментом продовольчих товарів, товари повсякденного попиту,
відділи (секції) підприємств непродовольчих товарів, стаціонарну дрібно
роздрібну мережу (палатки, кіоски), торговельні автомати, пересувну торговельну
мережу (автолавки, автопричепи, візки, лотки, бочки, цистерни тощо), а також
шляхом доставки продовольчих товарів на замовлення.
Господарюючий суб’єкт зобов’язаний
забезпечити стан торговельних приміщень для роздрібного продажу продовольчих
товарів на рівні, що відповідає санітарно-гігієнічним, технологічним та
протипожежним нормам, установленим для приймання, зберігання та реалізації
харчових продуктів.
Торговельно-технологічне обладнання,
що використовується при організації роздрібного продажу продовольчих товарів,
повинно забезпечувати збереження їх якості і товарного вигляду протягом усього
строку їх придатності. Забороняється приймати, зберігати та продавати
продовольчі товари, що швидко псуються, без використання холодильного
обладнання.
Транспортні засоби для перевезення
харчових продуктів повинні мати санітарний паспорт, бути чистими, у справленому
стані. Кузов автомашини повинен мати спеціальне покриття, що легко піддається
миттю.
Працівники, що здійснюють
транспортування, зберігання і продаж продуктів харчування, повинні мати
спеціальну освіту (підготовку), вони, підлягають обов’язковому медичному огляду.
Кожен працівник повинен мати особисту медичну книжку. Працівники, які своєчасно
не пройшли медичне обстеження, до роботи не допускаються.
Неякісні, небезпечні,
фальсифіковані, неправильно марковані харчові продукти, ті харчові продукти,
які не отримали позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи
та сертифіката відповідності або строк придатності до споживання яких
закінчився, а також харчові продукти, на які відсутні документи, що
підтверджують їхню якість та безпеку, повинні бути вилучені з обігу та при
потребі передані на відповідну експертизу для визначення шляхів їх подальшого
використання, утилізації чи знищення.
Не допускаються до продажу фасовані
вітчизняні та імпортні харчові продукти без маркування державною мовою України.
Торгівля різними видами продовольчих
товарів має свої особливості. Так, для більшості продовольчих товарів
встановлюється термін придатності для реалізації. Для хліба житнього цей термін
встановлюється 36 годин з моменту виймання з печі, а для пшеничного – 24
години, молоко у флягах – 12 годин з моменту виготовлення, сметана – 72 години,
ковбаси сирокопчені – 30 діб та ін.
При відпуску хліба та хлібобулочних
виробів продавець повинен користуватися спеціальними щипцями, ложечками, виделками
або смужками чистого паперу. На практиці ж дуже часто користуються чистими
поліетиленовими пакетами.
Забороняється відпускати хліб та
хлібобулочні продукти продавцям, які приймають від покупців готівку.
Особливості торгівля алкогольними
напоями та тютюновими виробами.
Торгівля цими видами товарів
регулюється Законом України “Про державне регулювання виробництва і торгівлі
спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими
виробами” від 19.12.95, а також Постановою КМУ № 854 від 30.07.96 “Про
затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Дія цього Закону
та Постанови не поширюється на виробництво і торгівлю пивом, а також на
виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, наливок і настоянок,
виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.
Алкогольні напої — продукти,
одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на
основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об’ємних
одиниць.
Тютюнові вироби — сигарети, цигарки,
сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн та
інші вироби з тютюну і його замінники, які впливають на фізіологічний стан
людини під час вживання.
Роздрібна торгівля – це діяльність з
продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам
для особистого некомерційного використання , у тому числі на розлив у
ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування.
Роздрібна торгівля алкогольними
напоями та тютюновими виробами здійснюється тільки при наявності у підприємців
ліцензії. Щорічна плата за ліцензію на роздрібну торгівля алкогольними напоями
складає 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на кожне місце
торгівлі, а тютюновими виробами 50, а у селищах міського типу та сільській
місцевості 20 і 10. Ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями
та тютюновими виробами у містах обласного підпорядкування видається виконкомами
міських рад, а у сільській місцевості в органах місцевого самоврядування за
місцем торгівлі суб’єкта підприємницької діяльності терміном на один рік і
підлягають обов’язковій реєстрації у відповідній державній податковій
інспекції.
Роздрібна торгівля алкогольними
напоями з вмістом етилового спирту понад 8,5 відсотків здійснюється через
спеціалізовані підприємства чи спеціалізовані відділи у закритому приміщенні з
торгівельним залом не менш як 20 кв. метрів, обладнане вітриною, прилавком або пристінною гіркою, охоронною і протипожежною сигналізацією, з достатнім
освітленням, опаленням і вентиляцією, реєстратором розрахункових операцій.
Забороняється роздрібна торгівля
алкогольними напоями або тютюновими виробами:
у дрібно-роздрібній мережі, з рук та
в не пристосованих для цього приміщеннях;
на території дошкільних, навчальних
і лікувальних закладів та прилеглих територіях;
у місцях проведення спортивних
змагань;
гуртожитках та прилеглих територіях;
в інших місцях, визначених
сільськими, селищними, міськими радами;
працівниками, яким не виповнилося 18
років.
Забороняється продаж алкогольних
напоїв та тютюнових виробів громадянам, які не досягли 18-річного віку. В разі
виникнення сумніву щодо віку покупця продаж алкогольних напоїв здійснюється за
умов пред’явлення документа, що засвідчує особу.
Алкогольні напої, що надходять до
торгівельної мережі повинні супроводжуватися наступними документами:
товарно-транспортними накладними;
сертифікатами відповідності або їх
копіями;
документами, що підтверджують
належну якість напоїв, чи їх копіями, скріпленими підписом і печаткою
начальника.
Забороняється роздрібна торгівля
спиртом етиловим, коньячним та плодовим.
Зберігання і реалізація алкогольних
напоїв та тютюнових виробів дозволяється тільки при наявності марки акцизного
збору.
Алкогольні напої належної якості
обміну і поверненню не підлягають.
Правила роздрібної торгівлі
алкогольними напоями повинні знаходитися в торгівельному залі магазина,
відділу, секції, підприємства громадського харчування в доступному для
ознайомлення споживачів місці.
Правила торгівлі непродовольчими
товарами.
Роздрібна торгівля непродовольчими
товарами в значній мірі регулюється правилами продажу непродовольчих товарів,
затверджених наказом МЗЕЗ і торгівлі України №294 від 27.05.96 р.
Роздрібна торгівля непродовольчими
товарами здійснюється в торгових підприємствах: спеціалізованих, в тому числі
фірмових, з універсальним асортиментом непродовольчих товарів. Порядок продажу
ювелірних виробів, нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів, побутового
палива, мисливської зброї та набоїв до неї, а також дрібно-роздрібна торгівля
та торгівля деякими іншими товарами регулюється окремими нормативними актами.
Специфікою продажу непродовольчих
товарів є положення, згідно яких забороняється продаж товарів, на які нормативними
документами встановлені гарантійні терміни, без технічного паспорта або інших
документів, які його замінюють.
При продажу таких товарів продавець
зобов’язаний зробити у гарантійному талоні технічного паспорту відмітку про дату
і місце продажу товару за підписом матеріально відповідальної особи, яку
завіряють штампом або печаткою, а також представляють інформацію про
підприємства (майстерні), які здійснюють гарантійний ремонт.
Розрахунки з покупцями здійснюються
через електронні контрольно-касові апарати. Разом з товаром покупцеві
обов’язково видається касовий або товарний чек.
Товарний чек виписується на
відібрані покупцем технічно-складні товари, а також на деякі непродовольчі
товари (тканини, одяг, трикотаж, взуття, килими, меблі, будівельні матеріали та
деякі інші товари), в ньому вказується номер або найменування торгового
підприємства, назва та ґатунок товару, його ціна, дата продажу, прізвище
продавця. Товарний чек виписується у двох примірниках, один з яких видається
покупцю.
Відібрані покупцем непродовольчі
товари можуть зберігатися у торговому підприємстві на протязі двох годин з
відміткою часу оплати на виписаному товарному чеку.
Оплачені великогабаритні товари,
окрім оформлених для перевезення до дому, можуть зберігатися під охороною магазину
на протязі доби. До товару прикріплюється ярлик з вказівкою дати продажу,
номеру товарного чеку та табличкою “Продано”.
При продажі взуття його маркування
передбачає наявність підприємства-виготівельника, його адреса, товарного
(фірмового) знаку, артикулу, номеру моделі, розміру, повноти, ґатунку, дати
виготовлення, номеру контролера ВТК, визначення нормативного документу.
В індивідуальну упаковку кожної пари
повинна бути вкладена інформація (рекомендації) по її експлуатуванню та догляду
за нею.
Продаж взуття в торгових
підприємствах, де відсутні умови для їх примірювання, забороняється.
Господарюючий суб’єкти зобов’язаний
забезпечити покупця зручними умовами для ознайомлення, вибору та примірювання
взуття. Для цього торговельні зали повинні бути обладнані банкетками або
ослінчиками, підставками, дзеркалами, килимками, рожками. Інформація про
розміри взуття повинна бути представлена у штихмасовій та метричній системах
нумерації.
У торговому залі на видному місці
обов’язково повинна вивішуватися інформація про гарантійні терміни носіння
взуття, яке мається у продажу, їх обчислювання з урахуванням сезонності.
При продажу телерадіотоварів
визначається цілісність упаковки, наявність та правильність заповнення
супроводжувальних документів, заводських пломб, повнота комплектації.
Зразки телерадіотоварів повинні мати
короткі анотації, в яких містяться основні технічні характеристики виробу.
Зона продажу радіотоварів повинна
бути забезпечена розетками для підключення в електро- та радіосітку, приладами
для перевірки якості радіодеталей, антенними виводами для демонстрації
радіоприймачів, телевізорів та інших радіоприладів.
Продавці, які реалізують
радіотовари, зобов’язані у присутності покупця перевірити якість, комплектність
виробу, наявність технічного паспорту, інструкції по експлуатації, гарантійних
талонів. Справність радіотоварів необхідно перевіряти шляхом їх підключення до
електро -, радіосітки на усіх діапазонах, режимах роботи і по усім функціям,
які передбачені експлуатаційними документами.
Правила торгівлі на ринках.
Ринок — це суб’єкт господарювання,
створений на відведеному за рішенням місцевого органу виконавчої влади або органу
місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований у встановленому
порядку, функціональними обов’язками якого є надання послуг і створення для
продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами,
що складаються в залежності від попиту та пропозицій.
Торгівлю на ринках можуть
здійснювати фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни, особи без
громадянства, суб’єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи
незалежно від форм власності.
Види ринків:
по конструкції — криті, відкриті і
комбіновані;
за часом діяльності — постійно діючі
або сезонні, ранкові і вечірні;
по місцезнаходженню — міські,
селищні і сільські;
по видах економічної діяльності — по
оптовій торгівлі, по роздрібній торгівлі;
по товарній спеціалізації — із
продажу продовольчих товарів, непродовольчих товарів, транспортних засобів,
худоби і кормів, тварин і птахів, квітів і т.п., а також змішані.
Територія ринку повинна мати окрему
і відгороджену від проїжджої частини, житлового і комунального секторів ділянці
землі, підземні або наземні переходи для пішоходів, стоянки для транспортних
засобів відвідувачів, безпечні для руху пішоходів входи і виходи, штучне
освітлення території ринку, автостоянок і під’їздів, телефонний зв’язок,
електро — і водопостачання, водовідвід, туалет, обладнані контейнерами площадки
для збору відходів і сміття і т.п. Робота ринків не повинна погіршувати
санітарний і екологічний стан місцевості і негативно впливати на умови
проживання населення.
На вході в ринок розміщається
вивіска з указівкою повної назви ринку і його власника, спеціалізації ринку,
режиму роботи, а також графічно виконаний план території з позначенням усіх
стаціонарних об’єктів ринку (обов’язково лабораторії ветеринарно-санітарної
експертизи), пішохідних і транспортних маршрутів, аварійних виходів.
На видному, доступному для огляду
місці встановлюється оформлений стенд із розміщенням на ньому копії свідчення
про реєстрації ринку як суб’єкта підприємницької діяльності, дійсних Правил,
витягів із Закону України «Про захист прав споживачів», нормативно-правових
актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій і відповідальності
за несплату ринкового збору, а також ставок ринкового збору, тарифів плати за
послуги і правил їхнього надання, Ветеринарно-санітарних правил для ринків,
інформації про адресу і номери телефонів органів, що забезпечують державний
захист прав споживачів, місцезнаходження і телефон суб’єкта господарювання,
інформації про місцезнаходження Книги відгуків і пропозицій і т.п.
На території відкритого ринку, у
критих ринках і павільйонах, де реалізуються продукти рослинного і тваринного походження,
повинні бути обладнані спеціалізовані зони з продажу окремих видів продукції:
овочів і фруктів, м’яса і забитих птахів, яєць, молочних продуктів, риби, меду,
олії і т.п.
Робоче місце продавця повинне бути
належним чином обладнане (криті або відкриті столи, прилавки), мати площу для
викладення і збереження запасів товарів і т.п.
Одне торговельне місце на прилавках
(столах) дорівнює одному погонному метрові, при продажі продукції із транспортного
засобу, причепа, візка, у тому числі ручного, у контейнерах, кіосках, наметах і
т.п. — двом повним або неповним квадратним метрам займаної площі.
Місця для продажу продукції із
транспортних засобів виділяються на спеціально обладнаних і розмічених
площадках, що не створює небезпеки для покупців.
Продаж продовольчих і непродовольчих
товарів здійснюється в окремих зонах цих площадок відповідно до затвердженої
адміністрації ринку схемою дислокації торговельних місць на ринку. У відведених
місцях торгівлі пересування транспортних засобів дозволяється тільки до початку
торгівлі і після її завершення.
Використання транспортних стоянок
для продажу товарів не допускається.
На торговельному місці продавця
(юридичної особи) установлюється табличка з указівкою назви, місцезнаходження і
номери телефону суб’єкта підприємницької діяльності, що організували торгівлю,
прізвища, імені і по батькові продавця і розміщається копія ліцензії у випадку
здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
На торговельному місці продавця
(фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності) установлюється табличка
з указівкою його прізвища, імені і по батькові, номера свідоцтва про державну
реєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності і назви органа, що здійснив
цю реєстрацію, прізвища, імені, по батькові його продавця, а також розміщається
копія патенту по фіксованому розмірі податку або копія свідчення про сплату
єдиного податку і копія ліцензії у випадку здійснення господарської діяльності,
що підлягає ліцензуванню.
У випадку заняття торговельного
місця на умовах оренди на робочому місці продавця повинна бути копія укладеного
з адміністрацією ринку угоди про оренду, а на умовах суборенди — копія такої
угоди із суб’єктом підприємницької діяльності (орендодавцем).
За право заняття торговельного місця
на ринку стягується ринковий збір у порядку, визначеному законодавством.
Продавцям (фізичним особам, що не є
суб’єктами підприємницької діяльності) забороняється використовувати власний
санітарний і спеціальний одяг, торговельний інвентар і засоби вимірювальної
техніки.
Продавці (суб’єкти підприємницької
діяльності) можуть мати свій санітарний або інший одяг, торговельний інвентар,
засоби вимірювальної техніки.
Засоби вимірювальної техніки, що
використовуються продавцями на ринку, повинні бути в справному стані, мати
перевірочне клеймо територіального органу Держстандарту України і проходити
періодичну перевірку у встановленому порядку.
Продавці повинні дотримуватися
Правил користування засобами вимірювальної техніки в сфері торгівлі,
громадського харчування і надання послуг, затверджених наказом Держстандарту
України від 24.12.2001 р. № 633.
Продавці на ринках зобов’язані
сплатити ринковий збір до початку торгівлі. Стягування ринкового збору, плати
за утримання торговельного місця в належному стані й інші послуги ринку
здійснюють касири і контролери ринку з застосуванням реєстраторів розрахункових
операцій з видачею касових чеків.
Ринковий збір і інші платежі
стягуються після проведення ветеринарно-санітарної експертизи продукції
тваринного і рослинного походження до початку торгівлі. Торгівля без
документів, що підтверджують сплату ринкового збору, послуги за утримання
торговельного місця в належному стані й інших послугах ринку, забороняється.
При стягуванні ринкового збору
початком торгівлі вважається час, що настає через дві години від початку роботи
ринку.
Документи про сплату ринкового збору
і за утримання торговельного місця в належному стані повинні зберігатися продавцем
до закінчення торгівлі, забороняється передавати їх особам, що знаходяться на
ринку.
Усі продавці зобов’язані надавати
покупцям відомості про товари, не допускати порушення прав споживачів, бути
ввічливими, охайно одягненими, відпускати товар упакованим або в тару покупця
повною мірою і вагою, їм забороняється курити, розпивати спиртні напої і
приймати їжу на торговельному місці. Особи в нетверезому стані не допускаються
до торгівлі на ринку.
За вимогою покупців продавці
зобов’язані пред’явити їм висновок лабораторії ветеринарно-санітарної
експертизи про відповідність реалізованих продуктів ветеринарно-санітарним
нормам.
За вимогою покупця продавець
(суб’єкт підприємницької діяльності, що відповідно до законодавства звільнений
від застосування реєстраторів розрахункових операцій і розрахункових книжок)
повинен видати товарний чек, що засвідчує факт покупки, у якому вказуються:
найменування суб’єкта господарювання і ринку, ряд і номер торговельного місця,
найменування товару, ціна товару, дата продажу, прізвище, ініціали продавця і
його підпис.
Якщо покупцеві проданий неякісний
товар, він має право жадати від продавця (суб’єкта підприємницької діяльності)
задоволення своїх вимог, передбачених Законом України «Про захист прав
споживачів».
Усі працівники ринку повинні бути
одягнені в одяг, що відповідає санітарним вимогам, а контролери повинні мати нагрудну
табличку або спеціальну пов’язку на рукаві. Працівники, що безпосередньо
продають або надають послуги з продажу продовольчих товарів (продавці, рубчики
м’яса та інші), підлягають обов’язковому медичному обстеженню, результати якого
заносяться в їхні особисті медичні книжки встановленого зразка. Особи, що не
пройшли медичне обстеження, до роботи не допускаються.
Адміністрація ринку повинна
забезпечити постійний вивіз відходів і сміття, а також після закінчення роботи
ринку належне очищення (з вологим прибиранням) і дезінфекцію всіх приміщень,
торговельних об’єктів і торговельних місць ринку. Поточне прибирання
провадиться безперервно протягом усього дня за умови захищеності продукції
(товарів) від забруднення і дотримання норм охорони праці.
Особливості торгівлі продовольчими
товарами
Продаж продовольчих товарів на
ринках здійснюється з дотриманням Ветеринарно-санітарних правил для ринків. Правил
продажу продовольчих товарів. Правил роботи дрібно роздрібної торговельної
мережі, інших нормативно-правових актів, що регулюють торговельну діяльність і
захист прав споживачів.
Висновок державної лабораторії
ветеринарно-санітарної експертизи на ринку (експертний висновок, етикетка) про
якість і безпеку продукції у ветеринарному відношенні, наявність документів про
сплату ринкового збору і наданих послуг є підставою для заняття продавцем місця
на ринку по профілю торгівлі.
На ринках дозволяється продавати
харчові продукти, не заборонені для реалізації. Такі харчові продукти можна
продавати тільки за умови:
готові м’ясні вироби і м’ясні напівфабрикати,
молоко і молочні продукти, консерви, курячі яйця і т.п. промислового виробництва
— наявності документів, що підтверджують їхню якість і безпеку (копії
сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання, якщо продукція підлягає
обов’язкової сертифікації, і копії документа виробника, що підтверджує належну
її якість, а також відповідних ветеринарних документів);
м’ясо, отримане від забою худоби у
власних або фермерських господарствах, — наявності ветеринарної довідки про перед
забійному клінічному стані тварин або ветеринарного свідоцтва (довідки),
виданих місцевою установою державної ветеринарної медицини, і висновку
державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку;
молоко і молочну продукцію, отриману
від власних або фермерських господарств, — наявності довідки про клінічний
огляд тварини і епізоотичний стан місцевості, виданої установою державної
ветеринарної медицини по місцю виготовлення продукції, особистої медичної
книжки продавця, виданої у встановленому порядку, і при наявності висновку
державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку;
курячі яйця, отримані від власних
або фермерських господарств, — наявності свідчення або довідки про клінічний огляд
птаха і епізоотичного стану місцевості, виданої місцевою установою державної
ветеринарної медицини, і при наявності висновку державної лабораторії
ветеринарно-санітарної експертизи на ринку;
мед, отриманий від власних або
фермерських господарств, при продажі в межах району проживання власника —
наявності ветеринарного свідчення (довідки) місцевої установи ветеринарної
медицини (за межами району — ветеринарно-санітарного паспорта на пасіку) і
наявності висновку державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на
ринку;
рибу і рибопродукти, інші гідро
біонти промислового виробництва — наявності копії документа виробника, що
підтверджує належну якість, і копії сертифіката відповідності або довідку про
визнання, якщо продукція підлягає обов’язкової сертифікації, а також
відповідних ветеринарних документів;
рибу, інші гідро біонти
непромислового виробництва — наявності ветеринарного свідчення (довідки)
місцевої установи ветеринарної медицини і висновку державної лабораторії
ветеринарно-санітарної експертизи на ринку;
картопля, овочі, фрукти, у тому
числі тропічні, ягоди, баштанні культури, сухофрукти, горіхи, сушені гриби
окремо від солінь, квашеної і маринованої плодоовочевої продукції — наявності
висновку державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку;
продукцію рослинного походження,
доставлену для реалізації від власних або фермерських тепличних господарств і
яка має експертний висновок державної лабораторії ветеринарної медицини по
місцю вироблення продукції щодо якості і безпеки, — ветеринарного контролю
(огляду), а при необхідності і лабораторного дослідження;
олія (крім промислової розфасовки),
дикоростучі плоди, ягоди і свіжі гриби — наявності висновку державної
лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку;
квашені солоні, мариновані овочі і
фрукти — наявності висновку державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи
на ринку і дотримання діючих ветеринарно-санітарних вимог при торгівлі;
зернові, круп’яні продукти, борошно
в чистих мішках або іншій тарі, розміщені на підставках, стелажах або піддонах,
— наявності висновку державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на
ринку.
Продукція, що підлягає обов’язкової
сертифікації, дозволяється до продажу при наявності копій сертифіката
відповідності або свідчення про визнання, виданих у встановленому порядку.
На ринках забороняється продаж:
фізичними особами, що не є
суб’єктами підприємницької діяльності, хліба і хлібобулочних виробів,
алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
кондитерських і кулінарних виробів,
напівфабрикатів з м’яса і риби (фарш, котлети, кров’яні і домашні ковбаси,
сальтисон, холодець, ікра рибна і т.п.), а також консервованих продуктів
(овочі, м’ясо, риба, ікра й інші консерви), виготовлених у домашніх умовах;
готових продуктів тваринного
походження промислового виробництва — олії вершкового, сирів, ковбас, копчення
і т.п. без наявності документів, що засвідчують їхня якість і безпека (копії
сертифіката відповідності або свідчення про визнання, якщо продукція підлягає
обов’язкової сертифікації, і копії документа виробника, що підтверджує належну
якість товару, а також відповідних санітарних документів);
тварин, риб і рослин, занесених у
Червону книгу України, дикоростучих рослин, у тому числі лікарських, польових
квітів;
тропічних фруктів і овочів без
документів, що підтверджують джерело їхнього придбання і проходження
фітосанітарного контролю;
зернових, круп’яних продуктів,
забруднених насіннями шкідливих бур’янів.
Особливості торгівлі непродовольчими
товарами
На ринках дозволяється реалізовувати
як нові непродовольчі товари, так і такі які були у вживанні, крім заборонених
для продажу.
Окремі непродовольчі товари можна
продавати на ринках тільки за умови:
нові товари, що підлягають
обов’язкової сертифікації, — наявності копій сертифіката відповідності або
довідки про визнання, виданої у встановленому порядку;
предмети гігієни, санітарії, товари
побутової хімії, іграшки для грудних дітей тільки в індивідуальній споживчій
тарі з указівкою на ній необхідної для споживача інформації відповідно до
діючого законодавства. На кожній іграшці або індивідуальній споживчій тарі
повинна бути зазначена необхідна доступна, достовірна інформація. Перевірка
іграшок на звук повинна провадитися за допомогою повітродувного устаткування;
парфумерно-косметичні вироби —
дотримання температурних режимів у місцях, не доступних для влучення прямих сонячних
променів;
газові плити — наявності документів,
що підтверджують їхню придатність до подальшої експлуатації і виданих
відповідними службами газового господарства;
транспортні засоби (автомобілі,
автобуси, мотоцикли всіх типів і моделей, самохідні машини, причепи,
напівпричепи, мотоколяски і номерні агрегати до них) — спеціально виділеного
для них місця або створення спеціального ринку відповідно до Правил торгівлі
транспортними засобами і номерними агрегатами, затвердженим наказом МЗЕЗторгу
України від 18.12.95р.№ 168;
меблі, одяг і головні убори з
натурального хутра, електропобутові і телерадіотовари — розміщення в
приміщеннях, пристосованих для торгівлі цими товарами. В експлуатаційних
документах (інструкції з експлуатації, паспорті, етикетці, гарантійному талоні)
нової побутової техніки продавцем обов’язково робиться відмітка про продаж;
шкіри коштовних порід звірів, одяг і
головні убори з них — відповідного їхнього маркірування і наявності документів,
що підтверджують законність їхнього придбання;
екземпляри аудіовізуальних творів і
фонограм — через спеціалізовані підприємства торгівлі, спеціалізовані відділи
(секції) підприємств з універсальним асортиментом товарів;
ювелірні й інші вироби з
дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів, дорогоцінних каменів органогенного
утворення і напівкоштовних каменів — наявності ліцензії;
пестициди й агрохімікати — наявності
ліцензії;
ліки, лікарські рослини — наявності
ліцензії.
На ринку забороняється продавати:
вогнепальну, газову, пневматичну,
холодну зброя, бойові припаси і спеціальні засоби самооборони;
готове армійське спорядження, а
також тканини, які використовувалися для його виробництва, інші товари
військового асортименту, формене обмундирування;
білизну зі штампом організацій і
підприємств;
наркотичні засоби;
пальне для транспортних засобів,
гас, мазут;
балони з побутовим газом;
піротехнічні вироби і вибухові
кошти;
порнографічні видання.
Правове регулювання використання
електронних контрольно-касових апаратів і книги обліку розрахункових операцій.
Усі торгові угоди, які здійснюються
за готівку або із застосуванням інших засобів платежу (платіжних карток, чеків
та жетонів), повинні підлягати обліку. Первинні облікові документи повинні бути
складені в момент проведення господарської операції, або безпосередньо після її
завершення.
Облік торгових угод здійснюється з
допомогою реєстраторів розрахункових операцій або з допомогою розрахункової
книжки.
Реєстратор розрахункових операцій —
пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні
функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу
товарів або реєстрації кількості проданих товарів.
До реєстраторів розрахункових
операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний
контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний
таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Електронний контрольно-касовий
апарат – реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє
програмування кожного найменування і ціни товарів (послуг) та облік їх
кількості, друкування розрахункових та інших звітних документів.
Книга обліку розрахункових операцій
— прошнурована та відповідним чином зареєстрована в органах державної
податкової служби України книга, яка містить щоденні звіти, які складаються на
підставі розрахункових документів по руху готівкових засобів, товарів (Додаток
№1).
Розрахункова книжка — належним чином
зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної
податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які
видаються покупцям у випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових
операцій.
Реєстратори розрахункових операцій
застосовуються підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, а
також фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності, які здійснюють
операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із
застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу
товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Продавці при продажу товарів у сфері
торгівлі та громадського харчування зобов’язані:
1) проводити розрахункові операції
на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку
та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з
роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання
розрахункових операцій, або із застосуванням зареєстрованих у встановленому
порядку розрахункових книжок;
2) видавати особі, яка отримує або
повертає товар розрахунковий документ встановленої форми на повну суму
проведеної операції;
3) застосовувати реєстратори
розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів
розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування;
4) забезпечувати цілісність пломб
реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та
програмного забезпечення;
5) у разі незастосування
реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених Законом, проводити
розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової
книжки (Додатки № 1, 2);
6) забезпечувати зберігання
використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок
протягом трьох років після їх закінчення;
7) подавати до органів державної
податкової служби звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора
розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного
за звітним місяця;
8) реалізовувати товари за умови
наявності цінника на товар (меню, прейскуранта) у грошовій одиниці України;
9) щоденно друкувати на реєстраторах
розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів фіскальні
звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;
10) друкувати на реєстраторах
розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів контрольні
стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років;
11) проводити розрахункові операції
через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього
програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості;
12) вести у встановленому порядку
облік товарів за місцем їх реалізації та зберігання, реалізовувати тільки
обліковані товари;
13) забезпечувати відповідність сум
готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в
денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання
розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями,
виданими з початку робочого дня;
14) вводити в експлуатацію,
проводити технічне обслуговування, ремонтувати реєстратори розрахункових
операцій через центри сервісного обслуговування у встановленому порядку.
15) надавати покупцю товарів за його
вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання
права власності на них від продавця до покупця.
На період виходу з ладу реєстратора
розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але
не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення
розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових
операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином
зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.
Реєстратори розрахункових операцій
не застосовуються:
1) при здійсненні торгівлі
продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх
форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі
проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з
оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних
квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку;
2) при продажу товарів суб’єктами
підприємницької діяльності — фізичними особами, оподаткування доходів яких від
такої діяльності здійснюється за фіксованим розміром податку шляхом придбання
патенту, якщо такі суб’єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива
на розлив);
3) при продажу товарів фізичними
особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з
питань оподаткування суб’єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом
отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб’єкти не
здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення
такими особами книг обліку доходів і витрат;
4) при продажу товарів суб’єктами
підприємницької діяльності, які придбали спеціальний торговий патент відповідно
до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності,
якщо такі суб’єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на
розлив);
5) при продажу товарів (крім
підакцизних) особами які отримали пільговий патент для продажу товарів за умови
ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у разі коли такі особи не є
платниками податку на додану вартість;
6) при здійсненні фізичними особами
торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках,
якщо вони сплачують ринковий збір;
7) при продажу у кіосках, з лотків та
розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової
оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків
загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних
непродовольчих товарів, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах
метрополітену;
8) при продажу води, молока, квасу,
олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та
безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів
і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу».
На території України дозволяється
реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій
вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру
реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення
яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Контроль за додержанням суб’єктами
підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари здійснюють
органи державної податкової служби України шляхом проведення оперативних
перевірок.
Порядок ведення книги обліку
розрахункових операцій (КОРО), Книги обліку доходів та витрат, Розрахункової
книжки.
Книга обліку розрахункових операцій
(далі КОРО) — прошнурована та відповідним чином зареєстрована в органах
державної податкової служби України книга, яка містить щоденні звіти, які
складаються на підставі розрахункових документів по руху готівкових засобів,
товарів (Додаток №1).
Господарюючий суб’єкт повинен
забезпечити використання КОРО в тій господарюючий одиниці або з тим
реєстратором розрахункових операцій, які вказані на титульному аркуші книги при
її реєстрації.
В КОРО, яка зареєстрована на певну
господарюючу одиницю, вносяться записи про реквізити розрахункових квитанцій до
початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після її
використання в межах робочого дня або зміни, а також щоденно ведуться записи
про рух готівки.
Розрахункова книжка — належним чином
зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної
податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які
видаються покупцям у випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових
операцій.
Розрахункова квитанція — це
розрахунковий документ, бланк якого виготовлений друкарським способом, а окремі
реквізити заповнюються від руки або шляхом проштамповування при реєстрації
розрахункових операцій за продані товари або при видачі коштів покупцеві у разі
повернення товару. (Додаток № 2 ).
Розрахункова квитанція складається з
двох частин — корінця та відривної частини. В розрахунковій квитанції повинні бути
внесені обов’язкові реквізити про продавця товару, данні про проданий товар,
його кількість, ціну, загальну вартість усіх товарів оплачених по цій
квитанції, підпис особи що здійснила розрахунки, дату продажу та деякі інші
відомості. У разі відсутності хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також
недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.
У разі коли розрахунок за проданий
товар не перевищує 0,3 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян може бути
застосована Спрощена розрахункова квитанція — розрахунковий документ, бланк
якого виготовлений друкарським способом, а окремі реквізити заповнюються від
руки або шляхом проштамповування при реєстрації розрахункових операцій, якщо
відповідно до чинного законодавства розрахунки проводяться без застосування
реєстратора розрахункових операцій. Така квитанція також повинна мати
обов’язкові реквізити. (Додаток №3 ).
Суб’єкти малого підприємництва –
юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та
звітності зобов’язані вести „Книгу обліку доходів і витрат суб’єкта малого
підприємництва – юридичної особи, який застосовує спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності”, до якої в хронологічній послідовності на
підставі первинних документів здійснює записи про операції, які проведені в
звітному періоді. Ведення цієї Книги передбачено Інструкцією про порядок
ведення „Книги обліку прибутків і витрат суб’єкта малого підприємництва –
юридичної особи, який застосовує спрощену систему оподаткування, обліку і
звітності”, затвердженої наказом ДПА України №477 від 13.10.98 (в редакції від
12.10.99 №554).
Суб’єкти підприємницької діяльності
— фізичні особи, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством
з питань оподаткування суб’єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом
отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають
пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) відповідно до
законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності,
якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість, ведуть „Книгу
обліку доходів і витрат”.
Прошнурована і пронумерована книга
реєструється в органі державної податкової служби за місцем державної
реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.
До органу реєстрації подається
належним чином оформлений примірник книги разом із заявою про її реєстрацію.
Книга реєструється безоплатно протягом двох робочих днів з дати подання
зазначених документів.
Записи у книзі виконуються
розбірливо кульковою або чорнильною ручкою. У разі внесення виправлень новий
запис засвідчується підписом суб’єкта підприємницької діяльності — фізичної
особи або підписом керівника суб’єкта підприємницької діяльності — юридичної
особи.
Суб’єктом підприємницької діяльності
до книги заносяться такі відомості:
порядковий номер запису;
дата здійснення операції, пов’язаної
з проведеними витратами і/або отриманим доходом;
сума витрат за фактом їх здійснення,
в тому числі заробітна плата найманого працівника;
сума вартості товарів, отриманих для
їх продажу;
сума виручки від продажу товарів —
з підсумком за день.
Книга зберігається у суб’єкта
підприємницької діяльності протягом 3 років після виконання останнього запису.
Документи, які необхідні для
здійснення торгівлі та торгової діяльності.
Для здійснення торгівлі особи які
здійснюють купівлю-продаж товарів повинні мати слідуючи документи:
Юридичні особи – суб’єкти торгової
діяльності:
дозвіл на розміщення об’єкту
торгівлі (рішення сесії місцевої ради) або договір про оренду приміщення;
реєстратор розрахункових операцій, а
в окремих передбачених законодавством випадках – товарно-касову книгу (книгу
обліку розрахункових операцій);
ліцензії або їх копії, які
затверджені органом, що видав ліцензію, на право торгівлі окремими видами
товарів;
торговий патент ( в необхідних
випадках) на кожну торгову точку, де торгова діяльність здійснюється за
готівку;
квитанцію про сплату ринкового збору
при торгівлі на ринку;
відповідні документи на товар:
накладні та інші документи про походження товару.
Фізичні особи – суб’єкти торгової
діяльності:
свідоцтво про державну реєстрацію
підприємця, яке видане органами місцевого самоврядування за місцем проживання
особи;
дозвіл на розміщення об’єкта
торгівлі або договір про оренду приміщення;
квитанцію про сплату ринкового збору
при торгівлі на ринку;
зошит обліку прибутків та витрат, а
у випадках, передбачених законодавством, реєстратор розрахункових операцій або
товарно-касову книгу;
свідоцтво про сплату єдиного податку
суб’єктом малого підприємництва;
ліцензії або копії, які затверджені
органом, що видав ліцензію, на право торгівлі окремими видами товарів;
торговий патент (в необхідних
випадках) на кожну торгову точку, де торгова діяльність здійснюється за
готівку;
відповідні документи на товар:
накладні або інші документи про походження товарі.
Громадяни, які здійснюють реалізацію
товарів за угодами, укладеними з суб’єктами підприємницької діяльності, окрім
документів, які вказані вище, повинні мати:
паспорт;
трудовий договір, договір підряду
або доручення чи інший документ, що підтверджує відношення до власника товару;
фото-ксерокопію Свідоцтва їх наймача
на роботу про сплату єдиного податку суб’єкта малого підприємництва;
Громадяни України, особи без
громадянства та іноземні громадяни, які не зареєстровані як суб’єкти
підприємницької діяльності і здійснюють торгівлю:
паспорт.
одноразовий патент на торгівлю, який
видається державними податковими адміністраціями на 3 – 7 днів;
квитанцію про сплату ринкового збору
при торгівлі на ринку;
довідку місцевої ради про продукцію
тваринництва та рослинництва, яка вирощена у власному підсобному господарстві,
на присадибних, дачних, садових ділянках, а також продукцію їх забою у сирому
вигляді або у вигляді первинної переробки. ( У цьому випадку одноразовий патент
на торгівлю не потрібний).
.
