ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ
1.5. Принципи кримінального права
.
1.5. Принципи кримінального права
Принципи кримінального права — це фундаментальні ідеї, які
лежать в основі побудови кримінального права, визначають його систему та методи
реалізації.
Розгляд принципів кримінального права в сучасній науці
кримінального права різними авторами здійснюється по-різному. Саме кримінальне
законодавство України, на відміну від кримінально-процесуального, не містить їх
визначення.
Важливість принципів важко переоцінити — вони визначають
«обличчя» кримінального права, рівень демократизму суспільства, забезпечують
вирішення завдань, які стоять перед цією галуззю законодавства.
Всі принципи, які лежать в основі чинного кримінального
права, можуть бути поділені на:
конституційні (загальноправові);
галузеві (спеціальні).
До перших належать ті, що закріплені в Конституції України,
а саме:
♦ принцип поділу державної влади на законодавчу,
виконавчу та судову (ст. 6);
♦ принцип верховенства права (ст. 8);
♦ принцип справедливості права (ст. 19);
♦ принцип рівності громадян перед законом (ст.
24);
♦ принцип забезпечення гідності особи (ст. 28);
♦ принцип законності (статті 29, 61, 62, 124);
♦ принцип гуманізму.
Загальноправові принципи притаманні фактично всім галузям законодавства,
оскільки Конституція України є витоком для всіх галузей системи права.
Галузевими (спеціальними) є ті принципи, які визначають
структуру, методи реалізації саме кримінального права у світлі завдань, які
стоять перед ним.
До спеціальних принципів кримінального права належать:
принцип нормативного визначення кола злочинних діянь. Цей
принцип має чи не основоположне значення, оскільки визначає і систему
кримінального законодавства, і обсяги кримінального регулювання, і межі
кримінальної репресії, і підстави кримінальної відповідальності. Він практично
скасував притаманний десятиріччями радянському кримінальному праву принцип
аналогії кримінального закону, за «допомогою» якого тисячі людей були
репресовані в часи тоталітаризму. Принцип походить від латинського nullum
crimen sine lege — немає злочину без вказівки на те в законі;
принцип відповідальності за власні діяння передбачає
можливість притягнення до кримінальної відповідальності виключно за діяння, які
вчинені безпосередньо винним. Це випливає зі змісту ст. 2 КК України, яка
встановлює, що «1. Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою
суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим
Кодексом»;принцип відповідальності при наявності вини також випливає зі змісту
ст. 2 КК України. «2. Особа вважається не винною у вчиненні злочину і не може
бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному
порядку і встановлено обвинувальним вироком суду»;
принцип сукупності відповідальності знаходить свій прояв у
притягненні до відповідальності за всі злочинні діяння, які вчинені особою і за
які до цього вона до відповідальності не притягалась (статті 70, 71 КК);
принцип відповідності покарання тяжкості злочину —
ідеалізований принцип кримінального законодавства, який полягає в необхідності
співвідношення злочину і призначеного за нього покарання. Цей принцип
зафіксовано в ст. 65 ч. 1 п. З КК, яка визначає необхідність призначення
покарання з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину. У реальній
практичній діяльності цей принцип, на жаль, ще діє недосконало;
принцип економії кримінальної репресії визначає
співвідношення кола діянь, які визнані в суспільстві злочинами, і загального
рівня економічного та культурного розвитку суспільства.
Слід зауважити, що наведене коло принципів кримінального
права — це один з поглядів на це питання. В науці кримінального права
висловлювалися й інші думки з цього приводу.
.