5.3. Види складів злочину :: vuzlib.su

5.3. Види складів злочину :: vuzlib.su

228
0

ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ


5.3. Види складів злочину

.

5.3. Види складів злочину

Як і кожне явище, склад злочину може бути класифікований
залежно від того, які критерії покладені в основу.

Основні види класифікації (рис. 9):

— за ступенем тяжкості злочину (нормативна класифікація ст.
12 КК);

— за ступенем суспільної небезпечності;

— за конструкцією об’єктивної сторони (момент закінчення
злочину) в диспозиції конкретної норми Особливої частини КК;

— за способом опису в законі.

Класифікація за ступенем тяжкості злочину. Цей вид
класифікації є єдиним нормативним, визначеним чинним законодавством (ст. 12
КК). Вона збігається з класифікацією злочинів за ступенем тяжкості, яка
розглянута раніше.

За ступенем суспільної небезпечності склади злочинів
поділяються на три види:

♦ основні види складів злочину;

♦ кваліфіковані види складів злочину;

♦ привілейовані види складів злочину.

Основний склад злочину — це склад злочину, в якому не
передбачені обтяжуючі чи пом’якшуючі обставини. Як правило, він описується в
диспозиції ч. 1 відповідної статті Кримінального кодексу (напр., ст. 115 ч. 1
КК «Умисне вбивство»). Буває, що стаття

ЗА СТУПЕНЕМ СУСПІЛЬНОЇ НЕБЕЗПЕЧНОСТІ

Основний — визначає основні ознаки конкретного злочину

без обтяжуючих та пом’якшуючих обставин

Кваліфікований (з обтяжуючими обставинами) — поруч з
основними визначає ознаки, які підвищують суспільну небезпеку злочину

Привілейований (з пом’якшуючими обставинами) — поруч з
основними визначає ознаки, які зменшують суспільну небезпеку злочину

ЗА СПОСОБОМ ОПИСУ В ЗАКОНІ

Прості

ЗА КОНСТРУКЦІЄЮ ОБ’ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ

Складні

Матеріальні

Формальні

Усічені

Рис. 9. Види складів злочину

Кримінального кодексу містить у собі лише основний склад
злочину, а кваліфікований або привілейований склади злочину законодавчо взагалі
не передбачені (напр., ст. 178 КК «Пошкодження релігійних споруд чи культових
будинків»).

Кваліфікований склад злочину — склад злочину з обтяжуючими
обставинами. Залежно від позиції законодавця такі обставини можуть поділятись
на обтяжуючі та особливо обтяжуючі. Тому кваліфіковані склади злочину можуть бути
кваліфіковані і особливо кваліфіковані (напр., ст. 188 КК «Викрадення шляхом
демонтажу та іншим способом електричних мереж, кабельних ліній зв’язку та їх
обладнання», яка в ч. 1 передбачає основний склад злочину, в ч. 2
-кваліфікований, а в ч. З — особливо кваліфікований склад злочину).

Кваліфікований чи особливо кваліфікований склад злочину
можуть утворювати декілька альтернативних ознак. У цьому випадку наявність хоча
б одної з вказаних ознак буде утворювати склад кваліфікованого (особливо
кваліфікованого) злочину.

Привілейований склад злочину — це склад злочину з
пом’якшуючими обставинами. У кримінальному кодексі такі склади злочину виділені
в окремі правові норми (напр., ст. 116 КК «Умисне вбивство в стані сильного
душевного хвилювання»; ст. 117 КК «Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої
дитини»; ст. 118 КК «Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або
у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця» та ін.).

Види складу злочину за конструкцією об’єктивної сторони (за
моментом закінчення злочину) в диспозиції конкретної норми Особливої частини
КК. При конструюванні складу конкретного злочину законодавець, обов’язково
визначаючи об’єктивну сторону складу злочину, вказує на момент закінчення
злочину залежно від настання чи ненастання шкідливих наслідків. Звичайно, при
цьому враховується те, що настання злочинних наслідків суттєво збільшує
суспільну небезпеку злочину. В більшості випадків законодавець визначає момент
закінчення злочину ще до настання таких наслідків. І це зрозуміло: він не бажає
очікувати настання шкоди і вважає злочином реалізацію самого діяння, яке
повинно або може спричинити шкоду охоронюваним законом об’єктам
кримінально-правової охорони.

Однак деякі злочини взагалі не можуть існувати без настання
шкідливих наслідків (напр., «Вбивство», якого не може бути без наслідку —
настання смерті потерпілого).

Виходячи з цього склади злочинів за цим критерієм
поділяються на:

— злочини з матеріальним складом;

— злочини з формальним складом;

— злочини з усіченим складом.

Матеріальні склади злочинів — це такі склади злочинів у яких
момент закінчення злочину співвідноситься з моментом настання шкідливих
наслідків. До цієї групи складів злочинів належать, зокрема, всі види вбивства,
тілесних ушкоджень, крадіжок, грабежів та низка інших злочинів.

Формальні склади злочинів — це ті, момент закінчення яких
співвіднесено з моментом виконання винним діяння, яке утворює об’єктивну
сторону складу злочину або її частину. Таких злочинів у чинному Кримінальному
кодексі абсолютна більшість (напр., ст. 167 КК «Зловживання опікунськими
правами»; ст. 222 ч. 1 КК «Шахрайство з фінансовими ресурсами»; ст. 328 ч. 1 КК
«Розголошення державної таємниці» та ін.).

Усічені склади злочинів. До цієї групи належать склади
злочину, момент закінчення яких віднесено на ранню стадію розвитку злочинної
діяльності — на стадію готування. Класичним видом злочину, який належить до
цієї групи, є злочин, передбачений ст. 257 КК «Бандитизм». Момент закінчення
цього злочину співвіднесено з діями по організації банди, що в будь-якому
іншому випадку розглядається як готування до злочину.

Злочини цього виду створюють також діяння які
характеризуються як «погроза», «заклики», «змова» та Ін. Детальніше це питання
буде розглянуто в темі «Стадії злочину».

Одночасно не може бути сприйнятою позиція П. С
Матишевського, який узагалі заперечував існування групи усічених злочинів.
Можливо, дійсно сам термін «усічений» не є досконалим (хоча і загальновизнаним
протягом багатьох років) і запропонований термін sui generis — «особливий» є
більш сприйнятливим. Термін не визначає змісту поведінки, яка визнається
злочинною. А те, що існує специфіка злочинів, які сьогодні визначаються як
«усічені», визнається більшістю вчених криміналістів.

За способом опису в законі склади злочинів поділяються на:

прості;

S складні.

Прості — це склади злочинів, які визначаються одиничністю
всіх його елементів і передбачають один об’єкт посягання, одне діяння, одну
форму вини (ст. 185 ч. 1 КК «Крадіжка»).

Складні — склади злочинів, які передбачають подвійність
одного з його елементів: дві або більше дій; дві форми вини та ін. (напр., ст.
263 КК України).

.

    Назад

    НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

    ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ