ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ
5.4. Кваліфікація злочину
.
5.4. Кваліфікація злочину
Кваліфікація злочину — це кримінально-правова оцінка
вчиненого діяння на підставі встановлення тотожності його ознак з ознаками
відповідного складу злочину, визначеного відповідною нормою Особливої частини
КК України, та правове закріплення цього у встановленій законом формі (рис.
10).
Кваліфікація злочинів — це кримінально-правова оцінка
вчиненого
діяння на підставі встановлення тотожності його ознак з
ознаками
відповідного складу злочину, визначеного відповідною нормою
Особливої частини КК України та правове закріплення цього
у встановленій законом формі
У ПРОЦЕСІ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ
Здійснюється кримінально-правова оцінка фактичних обставин
справи
Проводиться об’єктивна і повна оцінка фактичних обставин
скоєного злочину
Зіставляються обставини скоєного злочину з
кримінально-правовою нормою
Кваліфікація злочинів є правовою підставою для притягнення
особи
до кримінальної відповідальності, застосування заходів
процесуального впливу, пред’явлення обвинувачення, віддання
до суду, призначення покарання та його виконання
Рис. 10. Кваліфікація злочинів
Кваліфікація злочинів — це процес співвідношення ознак
конкретного вчиненого діяння з моделлю злочину, якою є диспозиція норми, що
визначає ознаки складу конкретного злочину. Це здійснюється з метою правильного
застосування кримінального закону для вирішення завдань боротьби зі
злочинністю.
Кваліфікація злочину — важливий елемент діяльності судових
та правоохоронних органів, адвокатури.
У процесі кваліфікації злочину:
♦ здійснюється кримінально-правова оцінка фактичних
обставин справи;
♦ проводиться об’єктивна і повна оцінка
фактичних обставин скоєного злочину;
♦ зіставляються обставини скоєного злочину з
кримінально-правовою нормою.
Кваліфікація злочинів є правовою підставою для притягнення
особи до кримінальної відповідальності, застосування заходів кримінально-процесуального
впливу, пред’явлення обвинувачення, віддання до суду, призначення покарання та
його виконання.
Теорією та практикою вироблені правила кваліфікації
злочинів, основні з яких сформульовані М. Й. Коржанським і полягають у тому,
що:
> всі фактичні ознаки скоєного повинні відповідати
юридичним ознакам складу злочину;
> ознаки конкретного злочину повинні бути відмежовані,
відокремлені від суміжних складів злочину;
> до скоєного злочину завжди повинна бути застосована та
кримінально-правова норма, яка найбільш повно містить його ознаки;
> при конкуренції загальної та спеціальної норм
застосовується спеціальна норма;
> кваліфікований склад злочину має перевагу перед
основним складом;
> більш тяжка кваліфікуюча ознака має перевагу перед менш
тяжкою і поглинає її;
> кожна наступна стадія завершення злочину поглинає
попередню;
> умисел завжди поглинає необережність. Будь-яка вища
форма вини поглинає нижчу;
> якщо один злочин є способом вчинення другого, складовою
частиною його об’єктивної сторони, то перший з них поглинає другий.
> при конкуренції самостійної окремої норми і
норми, яка передбачає відповідальність за співучасть в більш тяжкому злочині,
застосовується норма про відповідальність за співучасть.
.