§ 3. Малозначність діяння :: vuzlib.su

§ 3. Малозначність діяння :: vuzlib.su

5
0

ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ


§ 3. Малозначність діяння

.

§ 3. Малозначність діяння

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КК не є злочином вчинене суб’єктом
злочину винне діяння, передбачене КК, якщо воно через малозначність не
становить суспільної небезпеки. Це положення конкретизує зміст суспільної
небезпеки як загальної ознаки злочину. Мета його введення до КК обумовлена
необхідністю підкреслити, що правосуддя в Україні має здійснюватися на засадах
принципів справедливості та індивідуалізації кримінальної відповідальності, за
яких формальний момент — кримінальна протиправність типового діяння — не може
превалювати над фактичним — відсутністю суспільної небезпеки конкретного
діяння.

Від злочинів малозначні діяння відрізняються відсутністю
суспільної небезпеки. Тому не можуть визнаватись малозначними діяння,
спрямовані на заподіяння шкоди найбільш важливим об’єктам кримінально-правової
охорони (життю людини, безпеці людства тощо), а так само діяння, які спричинили
тяжкі наслідки.

Визнання того чи іншого діяння малозначним не залежить від
наявності обставин, що пом’якшують покарання або є правовими підставами для
звільнення від кримінальної відповідальності, від позитивних характеристик
винного, його посткримінальної поведінки тощо. Так, вчинення злочину внаслідок
збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин, добровільне відшкодування
завданого злочином збитку або усунення заподіяної ним шкоди, факт примирення
потерпілого з обвинуваченим (підсудним) у справах приватного обвинувачення,
втрата суспільної небезпечності особою на час розслідування злочину не
перетворюють його (злочин) у малозначне діяння.

Не можуть визнаватися малозначними і діяння, які не містять
складу злочину. Так, якщо істотність матеріальної (майнової чи фізичної) шкоди
визначена безпосередньо в законі через певну кількість неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян, тяжкість тілесних ушкоджень тощо, то недосягнення
певного рівня шкоди є свідченням відсутності складу злочину. Щодо
нематеріальної шкоди, то визначення її істотності здійснюється в межах судової
дискреції, а тому визнання конкретного діяння таким, що становить суспільну
небезпеку або не становить її через малозначність, залежить від конкретних
обставин справи та їх оцінки судом. Наприклад, відсутність умислу в діях особи
може бути такою обставиною лише у разі, якщо відповідне діяння може бути
вчинене як умисно, так і через необережність (якщо воно може бути вчинене лише
умисно, то відсутність умислу означає відсутність складу злочину).

В силу прямої вказівки закону (статті 37-43 КК) не
визнається малозначним діяння, вчинене у стані необхідної оборони, крайньої
необхідності, під впливом фізичного примусу та в силу інших обставин, що
виключають злочинність діяння, а також готування до злочину невеликої тяжкості
(ч. 2 ст. 14 КК).

Не можуть визнаватись малозначними діяннями і вчинки, які
взагалі не містять ознак злочину, передбачених у ст. 11 КК: не являють собою
дію або бездіяльність, не є винними тощо. Кримінальна справа про вчинок, який
не містить ознак злочину, не може бути порушена через відсутність події
злочину.

Таким чином, малозначне діяння — це така формально
передбачена КК умисна дія або бездіяльність суб’єкта злочину, яка через
малозначність заподіяної чи потенційної шкоди не є суспільно небезпечною. При
цьому відсутність суспільної небезпеки у даному випадку означає, що така дія
або бездіяльність хоча і заподіяла охоронюваному КК об’єкту посягання шкоду
(створила загрозу заподіяння шкоди), але ця шкода не є істотною.

У цьому зв’язку слід підкреслити, що не може бути визнано
малозначним діяння, яке посягає на об’єкт, який взагалі не охороняється КК
(скажімо, справа про скотолозтво не може бути порушена за відсутністю події
злочину), або хоча й посягає на об’єкт, який перебуває під кримінально-правовою
охороною, але не заподіяло йому і не могло заподіяти не тільки істотної, а й
будь-якої шкоди.

Кримінальні справи про малозначні діяння не можуть бути
порушені, а порушені підлягають закриттю на підставі ч. 2 ст. 11 КК.

.

Назад

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ