§ 2. Елементи складу злочину та їх ознаки. Обов`язкові та факультативні ознаки складу...

§ 2. Елементи складу злочину та їх ознаки. Обов`язкові та факультативні ознаки складу злочину :: vuzlib.su

11
0

ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ


§ 2. Елементи складу злочину та їх ознаки. Обов`язкові та факультативні
ознаки складу злочину

.

§ 2. Елементи складу злочину та їх ознаки. Обов’язкові та
факультативні ознаки складу злочину

Як уже зазначалось, склад злочину утворює лише певна
кількість ознак, що встановлюється тільки кримінальним законом.

Сам термін «склад» передбачає наявність якоїсь єдності,
чогось цілого, що утворюється з певних складових частин.

Наука в багатьох випадках при дослідженні якогось складного
явища вдається спочатку до його розподілу на складові, які дослідити простіше,
а згодом, складаючи вже досліджені складові до одного цілого, формує уявлення
стосовно явища в цілому.

Кримінально-правова наука, досліджуючи інститут складу
злочину, вдалася саме до такого прийому, що дало можливість отримати позитивні
результати.

Виходячи із законодавчих положень, наука кримінального права
визначила, що склад злочину утворюють чотири елементи: об’єкт, об’єктивна
сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона.

Кожен з елементів складу злочину характеризують певні
ознаки. Так, до ознак об’єкта злочину, крім суспільних відносин, що
охороняються кримінальним законом, віднесено предмет злочину. Об’єктивну
сторону характеризують: дія (бездіяльність), злочинні наслідки, причиновий
зв’язок між дією (бездіяльністю) та наслідками, що настали, час, місце, спосіб,
обстановка, знаряддя та засоби вчинення злочину. Суб’єкт злочину: осудність,
вік, з якого настає кримінальна відповідальність, посадове становище,
відношення до військової служби тощо. Суб’єктивну сторону: вина, мотив, мета та
емоційний стан.

З цих ознак, що наповнюють правовий зміст елементів складу
злочину, обов’язковими, тобто необхідними, є ознаки складу злочину, що
притаманні всім злочинам без винятку. Відсутність таких ознак свідчить про
відсутність певного елементу складу злочину і, відповідно, самого складу
злочину. До таких обов’язкових ознак складу злочину відносяться: а) суспільні
відносини, що охороняються кримінальним законом; б) злочинна дія
(бездіяльність); в) ознаки загального суб’єкта (фізична особа, осудність, вік,
з якого настає кримінальна відповідальність); г) вина (умисел або необережність).

Таким чином, в межах загального поняття складу злочину всі
ознаки, що характеризують елементи складу, поділяються на дві групи: уже
розглянуті нами необхідні (обов’язкові) ознаки, і другу групу складають
факультативні (необов’язкові) ознаки.

Факультативними (необов’язковими) є ознаки, що притаманні не
усім, а тільки окремим складам злочину. До таких ознак віднесені: а) предмет
злочину; б) злочинні наслідки, причиновий зв’язок між дією (бездіяльністю) і
наслідками, що настали, місце, час, спосіб, обстановка, знаряддя та засоби
вчинення злочину; в) ознаки спеціального суб’єкта (службове становище,
державно-правове становище тощо); г) мотив, мета та емоційний стан.

У тих випадках, коли названі ознаки вказані безпосередньо у
законі про кримінальну відповідальність, вони стають обов’язковими для даного
складу злочину і підлягають встановленню та доказуванню. Так, склад злочину,
передбаченого ст. 148 КК, має місце тоді, коли підміна чужої дитини вчинювалася
з корисливих або інших особистих мотивів. Склад одержання хабара (ст. 368 КК) є
лише за умови, що суб’єктом такого діяння виступає службова особа.

Розподіл ознак на обов’язкові та факультативні має сенс
тільки на рівні загального поняття про склад злочину, а для конкретного складу
(крадіжки чи зґвалтування) усі описані в законі ознаки є важливими та
обов’язковими.

Окремі елементи та ознаки складу злочину отримали своє
законодавче визначення безпосередньо у законі про кримінальну відповідальність
(зокрема, суб’єкт злочину — у ст. 18 КК, осудність -ст. 19 КК; вік, з якого
може наставати кримінальна відповідальність,- ст. 23 КК); а інші, такі, як
об’єкт, об’єктивна сторона, предмет, спосіб, знаряддя, мотив, законодавчого
визначення не мають і визначаються кримінально-правовою наукою.

Теорією кримінального права ознаки складу злочину, за
логічним характером понять, що використовуються для опису цих ознак,
поділяються на позитивні й негативні.

Перші виражені позитивними поняттями. Вони вказують на
наявність певних якостей, властивостей злочину, що обов’язково повинні бути
присутні в нього (наприклад, ч. З ст. 133 КК передбачає відповідальність за
зараження венеричною хворобою, що спричинило тяжкі наслідки).

Другі — негативними поняттями, що вказують на відсутність
певних якостей або властивостей (наприклад, ч. 1 ст. 122 КК визначає умисне
середньої тяжкості тілесне ушкодження як таке, що не є небезпечним для життя і
не потягло за собою наслідків, передбачених уст. 121 КК).

За специфікою опису в законі розрізняють конкретно визначені
й оціночні ознаки складу злочину.

Зміст перших чітко й однозначно зафіксовано в законі
(наприклад, позбавлення життя при вбивстві). Оціночні ознаки отримують реальне
значення лише в процесі їх тлумачення правозастосовними інстанціями (наприклад,
особлива жорстокість, шкода здоров’ю потерпілого, тяжкі наслідки тощо).

За стійкістю застосування ознаки складу злочину ще
поділяються на постійні та перемінні.

До постійних ознак складу злочину належать ті, дія яких не
змінюється протягом дії закону (наприклад, спосіб при крадіжці таємне викрадення).

Перемінними називаються ознаки бланкетних норм, що можуть
неодноразово змінюватися протягом дії самої кримінально-правової норми
(наприклад, ст. 286 КК, де йдеться про порушення правил дорожнього руху або
правил експлуатації транспорту).

Елементи та їх ознаки утворюють склад злочину лише при
певній їх сукупності. Відсутність хоча б одного з елементів складу злочину чи
його обов’язкової ознаки виключає можливість притягнення особи до кримінальної
відповідальності за даний злочин.

.

Назад

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ