§ 2. Види об`єктів злочину :: vuzlib.su

§ 2. Види об`єктів злочину :: vuzlib.su

36
0

ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ


§ 2. Види об`єктів злочину

.

§ 2. Види об’єктів злочину

У вітчизняній науці кримінального права найбільш прийнятною
вважається триступенева класифікація об’єктів «по вертикалі». Згідно з нею
розрізняють загальний, родовий і безпосередній об’єкти. Визначальною рисою такої
класифікації є те, що вся сукупність охоронюваних кримінальним законом
суспільних відносин, її окремі групи та конкретні суспільні відносини повною
мірою відповідають взаємовідносинам філософських категорій «загального»,
«особливого» («спеціального») та «окремого» («конкретного»). Усе це дає змогу
визначити об’єкти кримінально-правової охорони на різних рівнях їх
узагальнення.

Загальним об’єктом злочину визнається вся сукупність
суспільних відносин, поставлених під охорону кримінального закону. Тобто — це
система всіх об’єктів кримінально-правової охорони. До цієї системи входять
різноманітні суспільні відносини: життя, здоров’я та інші інтереси особи,
національна безпека, власність, сфера господарської діяльності, громадська
безпека, нормальна Діяльність органів державної влади тощо. Загальний об’єкт
злочину не є раз і назавжди усталеним, він може змінюватися (збільшуватися або
зменшуватися) у зв’язку із змінами кримінального законодавства, обумовленими
змінами у суспільному житті. Існування загального об’єкта дозволяє розкрити
спрямованість злочину на зміну суспільних відносин, адже суспільна небезпека
злочинного діяння і полягає в тому, що воно змінює встановлені у суспільстві
відносини. Саме так розуміється загальний об’єкт злочину в ст. 1 КК.

Загальний об’єкт об’єднує вичерпне коло суспільних відносин,
взятих під охорону закону про кримінальну відповідальність. Якщо ж ті чи інші
відносини не взяті під охорону (наприклад, дружні стосунки, товариство), то
завдання їм (відносинам) шкоди не є злочином. Загальний об’єкт злочину має
важливе значення для визначення природи та сутності злочинів, відмежування від
незлочинних діянь тощо.

Під родовим об’єктом злочину розуміють окрему групу
однорідних або тотожних суспільних відносин, що утворюють певну сферу
суспільного існування. Суспільні відносини даного виду становлять собою менш
високий рівень узагальненості та охороняються визначеною сукупністю
кримінально-правових норм. Родовий об’єкт відображає характер і ступінь
суспільної небезпеки окремої групи злочинів, через що виступає своєрідним
критерієм об’єднання окремих злочинів у групи та подальшого розташування таких
груп в Особливій частині КК.

Невипадково, що родовий об’єкт злочинів найчастіше зазначається
у назві розділу Особливої частини КК. Наприклад, розділ VII названо «Злочини у
сфері господарської діяльності». Родовим об’єктом виступають саме ці суспільні
відносини, тобто такий їх стан, який забезпечує встановлений у державі порядок
господарювання. Іноді родовий об’єкт злочину вказується в самій
кримінально-правовій нормі. Так, у ст. 401 КК (поняття військового злочину) як
родовий об’єкт військових злочинів зазначається встановлений порядок несення
або проходження військової служби.

Безпосереднім об’єктом злочину є ті суспільні відносини, на
які посягає конкретний злочин і яким він заподіює шкоду. Так, безпосереднім
об’єктом при вбивстві є життя конкретної особи, при викраденні майна —
державна, колективна або приватна власність (власність конкретної особи), при
хуліганстві — громадський порядок у конкретному місці (кафе, на стадіоні, в
кінотеатрі тощо). Безпосередній об’єкт є обов’язковою (конструктивною) ознакою
будь-якого складу злочину. Без його точного встановлення суттєво ускладнюється
або унеможливлюється здійснення правильної кваліфікації діяння.

З родовим безпосередній об’єкт найчастіше співвідноситься як
частина та ціле, але іноді вони збігаються за обсягом (наприклад, і родовим, і
безпосереднім об’єктом убивства є життя особи). У певних випадках кілька
злочинів мають один безпосередній об’єкт: так, безпосереднім об’єктом злочинів,
передбачених статтями 121-126, є здоров’я особи, а злочинів, передбачених
статтями 328-330 КК,-сфера охорони державної таємниці. У деяких нормах
безпосередній об’єкт зазначається у диспозиції статті Особливої частини КК
(наприклад, безпосереднім об’єктом державної зради ст. Ill KK називає
суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність, обороноздатність,
державну, економічну чи інформаційну безпеку України). Проте найчастіше
безпосередній об’єкт конкретного злочину встановлюється шляхом тлумачення
закону.

На думку деяких вчених, між родовим і безпосереднім об’єктом
слід виділяти ще й видовий об’єкт (суспільні відносини одного виду), тобто
об’єкт певного окремого виду злочину — крадіжки, вбивства, хуліганства тощо.
Оскільки стаття КК передбачає (описує) не конкретний злочин, а його вид, то
пропонується визнавати об’єктом цього виду злочину не безпосередній
(конкретний), а видовий об’єкт, тобто об’єкт певного виду. Безпосередній об’єкт
у такому разі є лише частковим випадком прояву, буття видового (окремого) виду
суспільних відносин.

Крім класифікації безпосередніх об’єктів «по вертикалі»,
виділяють їх класифікацію й «по горизонталі». Сутність останньої полягає в
тому, що на рівні безпосереднього об’єкта розрізняють основний (головний) та
додатковий об’єкти. Це має місце тоді, коли одним і тим же злочином
заподіюється шкода кільком видам суспільних відносин. Отже, йдеться про
багатооб’єктні злочини, в яких одні безпосередні об’єкти є основними, а інші —
додатковими. Наприклад, при пошкодженні об’єктів магістральних нафто-, газо-та
нафтопродуктопроводів, якщо це спричинило загибель людей, інші нещасні випадки
з людьми чи інші наслідки, передбачені ч. З ст. 292 КК, основним об’єктом
виступає нормальна робота зазначених трубопроводів, а додатковим — життя особи,
її здоров’я, власність, пожежна безпека, довкілля.

Основним (головним) безпосереднім об’єктом називаються ті
суспільні відносини, посягання на які становить суспільну сутність злочину та
заради охорони яких законодавець створив відповідну кримінально-правову норму.
Завдяки основному безпосередньому об’єкту визначається місце злочину в системі
Особливої частини КК.

Додатковим безпосереднім об’єктом є ті суспільні відносини,
яким заподіюється або стосовно яких виникає загроза заподіяння шкоди поряд з
основним об’єктом. Розрізняють додатковий необхідний (обов’язковий)
безпосередній об’єкт і додатковий факультативний (необов’язковий) безпосередній
об’єкт.

Додатковий необхідний об’єкт злочину — це суспільні
відносини, яким при вчиненні даного злочину завжди спричиняється шкода.
Наприклад, у складі необережного знищення або пошкодження майна (ст. 196 КК)
основним безпосереднім об’єктом є власність, а додатковим необхідним — життя
або здоров’я особи.

Додатковий факультативний об’єкт злочину — це ті суспільні
відносини, яким при вчиненні даного злочину в одному випадку заподіюється
шкода, а в іншому — завдання шкоди цим відносинам не відбувається (наприклад,
здоров’я при вчиненні зґвалтування -ч. 1ст. 152 КК).

Проведення обґрунтованої класифікації об’єктів
кримінально-правової охорони допомагає більш точному розкриттю ролі та значення
кожного з них, визначенню місця конкретного об’єкта в загальній системі
суспільних відносин, а також з’ясуванню суспільної небезпеки злочинного
посягання. Класифікація об’єктів злочину впливає також і на вирішення питання
про кваліфікацію злочинів.

.

Назад

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ