§ 4. Потерпілий від злочину :: vuzlib.su

§ 4. Потерпілий від злочину :: vuzlib.su

4
0

ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ


§ 4. Потерпілий від злочину

.

§ 4. Потерпілий від злочину

Проблема потерпілого від злочину в кримінальному праві є ще
недостатньо розробленою. Вона має комплексний і міжгалузевий характер. За
загальним правилом, потерпілим визнається фізична особа, якій злочином
безпосередньо заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Потерпілими
вважаються тільки окремі індивіди (учасники суспільних відносин), а отже,
юридичні особи за чинним законодавством не можуть виступати потерпілими. Згідно
з КПК (ст. 49) потерпілий є учасником кримінального процесу (при цьому має бути
винесена відповідна постанова особи, яка проводить дізнання, слідчого, судді
або ухвала суду), він має певні процесуальні права та обов’язки. Щодо
кримінологічного аспекту, то в межах віктимології (вчення про жертву злочину)
вивчаються всі потерпілі — жертви злочинних посягань: живі та загиблі,
засуджені та недієздатні, у відокремленні та у своїй сукупності.

Кримінально-правове розуміння поняття «потерпілий» має певні
особливості. КК пропонує декілька варіантів позначення потерпілого від злочину:
«потерпілий» (ст. 116), «потерпіла» (ч. 2 ст. 134), «потерпіла особа» (ч. 1 ст.
152), «потерпіла (потерпілий)» (ч. 2 ст. 154) тощо. Структура особи потерпілого
включає три основних компоненти (так звані підсистеми): 1)
соціально-демографічні якості (стать, вік, освіта, сімейний стан тощо); 2)
соціальні ролі особи, включаючи сукупність видів її діяльності в системі
суспільних відносин як громадянина чи члена трудового колективу, сім’янина; 3)
морально-психологічна характеристика, що відображає ставлення особи до
соціальних цінностей і соціальних функцій, які вона виконує. У своїй сукупності
потерпілий від злочину та його поведінка мають важливе кримінально-правове
значення, оскільки враховуються при кваліфікації злочинів і призначенні
покарання.

Сама ж кримінально-правова оцінка поведінки потерпілого та
її вплив на кримінальну відповідальність залежить, по-перше, від ролі цієї
поведінки у вчиненні злочину і, по-друге, від його соціальної, моральної та
правової характеристики. Наприклад, у статтях 116, 118, 123, 124 ЮС передбачено
значне пом’якшення кримінальної відповідальності у зв’язку з неправомірною
поведінкою потерпілого, що викликала стан сильного душевного хвилювання,
перевищення меж необхідної оборони або перевищення заходів, необхідних для
затримання злочинця. Навпаки, у ст. 350 КК встановлюється більш сувора
відповідальність за погрозу вбивством, умисне нанесення побоїв, заподіяння
легкого, середньої тяжкості чи тяжкого тілесного ушкодження у зв’язку з
виконанням потерпілим свого службового або громадського обов’язку. Перелічені
обставини також визнаються такими, що пом’якшують або обтяжують покарання
(див., наприклад, п. 7 ч. 1 ст. 66, п. 4 ч. 1 ст. 67 КК).

Залежно від певних вихідних критеріїв, усіх потерпілих від
злочинів можна класифікувати на декілька груп: 1) за об’єктом злочинного
посягання (потерпілий від вбивства; потерпілий від зґвалтування; потерпілий від
крадіжки тощо); 2) за типом поведінки потерпілого від злочину (потерпілий з
правомірною поведінкою; потерпілий з неправомірною поведінкою; потерпілий з
нейтральною поведінкою); 3) за формою вини злочинного посягання (потерпілий від
навмисного злочину; потерпілий від необережного злочину) тощо. Існують й інші
класифікації потерпілих, наприклад, залежно від їх статі, віку, специфіки
виконуваної діяльності, соціального статусу, рівня освіти тощо.

У межах кримінально-правового вчення про потерпілого від
злочину ще й досі залишаються дискусійними питання про кримінальну
відповідальність при «згоді» потерпілого на заподіяння йому шкоди, провокації
потерпілим злочину, неповідомленні потерпілим про факт вчинення злочинного
посягання тощо. Усе це повинно мобілізувати на більш глибинне дослідження
різноманітних аспектів даної проблеми.

.

Назад

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ