§ 3. Суспільно небезпечні наслідки :: vuzlib.su

§ 3. Суспільно небезпечні наслідки :: vuzlib.su

3
0

ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ


§ 3. Суспільно небезпечні наслідки

.

§ 3. Суспільно небезпечні наслідки

Будь-який злочин тягне за собою суспільно небезпечні
наслідки, які виражаються у спричиненні шкоди об’єкту кримінально-правової
охорони.

Шкода може бути: а) фізичною (наприклад, при вбивстві
(статті 115-119 КК), тілесному ушкодженні (статті 121-125 КК); б) майновою
(зокрема, при грабежі (ст. 186 КК), умисному знищенні або пошкодженні майна
(ст. 194 КК); в) моральною (скажімо, при незаконному позбавленні волі або
викраденні людини (ст. 146 КК), нарузі над могилою (ст. 297 КК); г) політичною
(наприклад, при посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України
(ст. ПО КК), при посяганні на державного чи громадського діяча (ст. 112 КК).

Шкідливі наслідки настають як від злочинів, що вчинюються
шляхом активних дій, так і злочинів, які з об’єктивної сторони характеризуються
бездіяльністю (наприклад, залишення людини в небезпеці утворює склад злочину,
передбаченого ч. З ст. 135 КК, за умови настання в результаті такої
бездіяльності смерті потерпілого або інших тяжких наслідків).

Як уже зазначалось у главі VI, залежно від того, обов’язковими
чи необов’язковими ознаками об’єктивної сторони є суспільно небезпечні
наслідки, тобто залежно від конструкції складу злочину, всі злочини поділяються
на злочини з матеріальним складом та злочини з формальним складом.

У злочинах із матеріальним складом суспільно небезпечні
наслідки передбачені в якості обов’язкової ознаки об’єктивної сторони складу
злочину. У законі вони формулюються по-різному:

а) називається сутність злочину, що свідчить про
обов’язковість наслідку, наприклад, смерті людини при вбивстві (ст. 115 КК);

б) наслідки перелічуються у диспозиції статті Особливої
частини КК — наприклад, у ст. 264 КК (недбале зберігання вогнепальної зброї або
бойових припасів) називаються загибель людей та інші тяжкі наслідки;

в) вказується вид та (або) розмір спричиненої шкоди
(наприклад, у ст. 227 КК йдеться про випуск або реалізацію недоброякісної
продукції, якщо такі дії вчинені у великих розмірах; у ст. 367 КК (службова
недбалість) — про істотну шкоду).

Усі названі види наслідків мають свої особливості, а тому
при розслідуванні і судовому розгляді кримінальних справ необхідно детально
з’ясовувати їх характер і відповідність описаним у законі ознакам об’єктивної
сторони.

Злочини з матеріальним складом вважаються закінченими з
моменту настання суспільно небезпечного наслідку, який передбачено в диспозиції
статті Особливої частини КК у якості обов’язкової ознаки конкретного злочину.
Якщо передбачений у законі наслідок не настав, злочин вважається незакінченим,
і кваліфікація вчиненого повинна бути з посиланням на відповідну частину ст. 15
КК.

Злочини з формальним складом — це злочини, для визнання яких
закінченими достатньо самого факту скоєння суспільно небезпечного діяння. У
таких злочинах наслідки не включені в об’єктивну сторону і на кваліфікацію
діяння не впливають. Злочини з формальним складом фактично можуть заподіювати
суспільно небезпечні наслідки (наприклад, при вчиненні хуліганських дій може
знищуватись майно чи заподіюватися тілесне ушкодження), але вони перебувають за
межами об’єктивної сторони складу злочину, є факультативними і на кваліфікацію
цього діяння не впливають. У таких випадках наслідки можуть враховуватись судом
при призначенні покарання як обтяжуюча обставина або ж отримувати самостійну
оцінку за іншими частинами цієї статті чи іншими статтями Особливої частини КК.

До злочинів із формальним складом віднесені, зокрема:
державна зрада (ст. 111 КК), підміна чужої дитини (ст. 148 КК), порушення
таємниці голосування (ст. 159 КК), незаконне ввезення на територію України
відходів і вторинної сировини (ст. 268 КК), ввезення, виготовлення або
розповсюдження товарів, що пропагують культ насильства й жорстокості (ст. 300
КК), незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних
речовин (ст. 319 КК), підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх
збут, використання підроблених документів (ст. 358 КК), давання хабара (ст. 369
КК), самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК).

При конструюванні злочинів із формальним складом
враховуються особливості суспільної небезпеки і характер самого злочинного
діяння, а також те, що конкретно визначити, підрахувати шкідливі наслідки
діяння у багатьох випадках неможливо чи вкрай складно. Це стосується, зокрема,
таких злочинів, як державна зрада, шпигунство, бандитизм.

.

Назад

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ