§ 7. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп`яніння :: vuzlib.su

§ 7. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп`яніння :: vuzlib.su

1
0

ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ


§ 7. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп`яніння

.

§ 7. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у
стані сп’яніння

Питання кримінальної відповідальності за злочини, вчинені у
стані сп’яніння, має декілька аспектів: по-перше, його вирішення важливе для
визначення як обставини, яка обтяжує покарання; по-друге, воно пов’язане з
визначенням осудності (обмеженої осудності), з оцінкою психічного стану особи.

Відповідно до ст. 21 КК, особа, яка вчинила злочин у стані
сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших
одурманюючих речовин, підлягає кримінальній відповідальності.

Сп’яніння буває двох видів: фізіологічним і патологічним.

При фізіологічному сп’янінні (алкогольному, наркотичному,
токсичному) в особи послаблюється функціонування гальмових процесів нервової
діяльності й самоконтролю. Звичайне фізіологічне сп’яніння настає поступово.
Особа усвідомлює, що алкоголь, наркотик чи інша речовина одурманює його,
порушує нормальний стан психіки, швидкість реакції, координацію рухів тощо.
Продовжуючи вживати такі речовини та засоби, особа приводить себе у стан сильного
сп’яніння, що, хоча і порушує психічні процеси, але не є хворобливим станом.

Інший зміст має патологічне сп’яніння, яке може настати для
особи раптово, навіть при вживанні невеликих доз алкоголю, наркотику тощо.
Патологічне сп’яніння є хворобливим станом, що належить до короткочасних
психічних розладів і якісно відрізняється від тяжкого ступеня звичайного
побутового сп’яніння. За патологічного сп’яніння присутні психологічний і
медичний критерії неосудності.

Патологічне сп’яніння виявляється в основному в двох формах:
епілептоїдної і параноїчної. За епілептоїдної форми в особи виникає спотворене
сприйняття навколишнього середовища, сутінковий стан свідомості, що призводить
до неправомірної поведінки. За параноїчної форми виникають галюцинації, маревні
ідеї. У особи, яка перебуває у такому стані, виникає неадекватне сприйняття
реальної дійсності, у неї виникає почуття страху, тривоги, що породжує
прагнення рятуватися, захищатися, нападати на «ворогів» тощо. Характерною
ознакою патологічного сп’яніння у таких випадках може бути відсутність фізичних
ознак сп’яніння. Поведінка особи відзначається точними рухами, впевненою ходою,
чіткою мовою. Стан патологічного сп’яніння має короткочасний характер і
звичайно закінчується глибоким сном з повною втратою спогадів про здійснене
(амнезія). Психіатри вважають, що патологічне алкогольне сп’яніння має характер
одиничного випадку і не має тенденції до повторення.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 67 КК вчинення злочину особою, що перебуває
у стані алкогольного сп’яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних
або інших одурманюючих засобів, є обставиною, яка обтяжує покарання.

Суду надається право, залежно від характеру вчиненого
злочину, не визнавати цю обставину такою, що обтяжує покарання, навівши мотиви
свого рішення у вироку.

.

Назад

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ