2. Аналіз теорій мотивацій :: vuzlib.su

2. Аналіз теорій мотивацій :: vuzlib.su

43
0

ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ


2. Аналіз теорій мотивацій

.

2. Аналіз теорій мотивацій

Мотивація – це процес спонукання людини до діяльності для
досягнення цілей.

Мотив – це те, що викликає певні дії людини.

Стимул – спонукання до дії чи причина поведінки (рис.
7.2.1).

Рис.7.2.1. Взаємозв’язок понять мотивації

Процес мотивації можна поділити на 4 основні етапи:

виникнення потреби;

розробка стратегій і пошук шляхів задоволення потреб;

визначення тактики діяльності;

задоволення потреби.

Потреба – це нестатки чогось необхідного для підтримки
життєдіяльності і розвитку організму, особистості й соціальної групи.
Розрізняють первинні (біологічні) і вторинні (соціальні) потреби.

Важливе значення для задоволення потреб мають стимули,
основними формами яких є: примус, матеріальне заохочення, моральне заохочення,
самоствердження.

Розрізняють початкові, змістовні і процесуальні теорії
мотивації.

Початкові теорії мотивації складалися виходячи із аналізу
історичного досвіду поведінки людей і застосування простих стимулів спонукання.
Із найбільш відомих варто відмітити мотивацію “кнута і пряника” і теорії “X”,
“Y”, “Z” відносно процесу праці.

Теорії “Х” (небажання працювати – егоїст), “Y” (бажання
працювати – індивідуаліст), “Z” (хороший працівник – колективіст) виходять із
наявності різних типів працівників і передбачають неоднакові стимули до праці:
примус, самоствердження, матеріальне і моральне заохочення.

Змістовні теорії мотивації вивчають потреби людини і
пропонують ієрархічну класифікацію, яка дає можливість робити висновки про
механізм мотивації людини. Відповідно до теорії Маслоу, п’ять основних типів
потреб (фізіологічні, безпеки, соціальні, визнання і поваги, самовираження)
утворюють ієрархічну структуру, яка як домінанта визначає поведінку людини
(рис. 7.2.2).

У теорії Альдерфера передбачені три групи потреб: ріст,
зв’язок і існування, які корелюють з пірамідою Маслоу.

Макклелланд доповнив класифікацією потреб Маслоу, ввівши
поняття потреб досягнення, владарювання і співучасті. Ці групи потреб можуть
знаходитися на різних рівнях задоволення і залежать від особистості людини.

Герцберг прийшов до висновку, що фактори, які діють у
процесі роботи, впливають на задоволення потреб. Для досягнення цілей необхідно
забезпечити вплив таких факторів мотивації, як відчуття успіху, пересування по
службі, визнання з боку оточуючих, відповідальність – ріст можливостей.

Рис. 7.2.2. Мотиви працівника (ієрархія потреб, за Маслоу)

Процесуальні теорії мотивації аналізують, як людина порівнює
потреби і розподіляє зусилля для досягнення різних цілей, та яким чином вона
вибирає конкретний тип поведінки.

Теорія чекання Врума базується на передбаченні, що найбільш
ефективна мотивація досягається, коли люди вірять, що їх зусилля обов’язково
дозволять їм досягнути цілі і приведуть до отриманняцінної винагороди.

Теорія справедливості Адамса передбачає, що люди піддають
суб’єктивній оцінці відношення винагороди до затрачених зусиль і співвідносять
його з винагородою інших працівників за аналогічну роботу. Несправедлива
винагорода призводить до виникнення психологічного напруження. При цьому
працівник буде зменшувати зусилля.

Теорія Портера-Лоулера базується на тому, що мотивація є
функцією потреб, чекань і сприйняття працівниками справедливої винагороди.
Об’єм затрачених зусиль залежить від оцінки працівником цінності винагороди і
впевненості в тому, що вона буде отримана. Результативність праці породжує
задоволеність.

.

Назад

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ