2.1. Умови вступу на державну службу :: vuzlib.su

2.1. Умови вступу на державну службу :: vuzlib.su

64
0

ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ


2.1. Умови вступу на державну службу

.

2.1. Умови вступу на державну службу

Інститут проходження державної служби складається із ор­ганізації
підбору кадрів в управлінський апарат, здійснення пе­реміщень працівників по
службі, встановлення і реалізації за­собів звільнення з державної служби.

Кожний державний службовець проходить свій службо­вий шлях,
тобто має свою індивідуальну кар’єру.

Законодавством України визначається порядок при­йняття на
державну службу, проходження випробувального терміну, порядок проведення
атестації службовців, заміщення державних посад, присудження категорій і
рангів.

Відповідно до статті 38 Конституції України “громадя­ни
користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в
органах місцевого самоврядування”. Про­те статтею 12 Закону України “Про державну
службу” передба­чаються обмеження, пов’язані з прийняттям на державну служ­бу.
Зокрема, в ній говориться, що не можуть бути обраними або призначеними на
посаду в державному органі та його апа­раті особи, які:

визнані у встановленому порядку недієздатними;

мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади;

у разі прийняття на службу будуть безпосередньо
підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родича­ми чи свояками;

в інших випадках, встановлених законами України.

Заміщення посади означає, що громадянин став носієм
комплексу службових прав і обов’язків.

Посади заміщуються шляхом призначення або за кон­курсом.

Призначення на державну посаду – це юридичний акт
компетентного державного органу або посадової особи, який визначає момент
офіційного дозволу на здійснення службов­цем певних функцій, обов’язків і прав,
які закріплені за поса­дою. Призначення проводиться органами державної влади і
по­садовими особами в межах їхньої компетенції з додержанням встановленого
порядку заміщення посад тієї чи іншої категорії.

Що стосується конкурсу при прийнятті на посади в державні
органи, то це є принципово новий інститут державної служби.

У статті 15 Закону України “Про державну службу”, зокрема,
зазначається, що “прийняття на державну службу на посади третьої – сьомої
категорій, передбачених статтею 25 цього Закону, здійснюється на конкурсній
основі, крім ви­падків, коли інше встановлено законами України”.

Інститут конкурсного прийому на державну службу ба­зується
на таких основних принципах:

принцип рівноправності, який виключає диск­римінацію за
походженням, статтю, віросповіданням або політичними поглядами;

принцип відповідності здібностей та професійного рівня
вимогам конкретного виду діяльності в системі державної служби;

принцип гласності – забезпечення гласності при про­веденні
конкурсів.

Зазначене загальне положення Закону розширене і де­талізоване
в Положенні про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад
державних службовців, затвердже­ного постановою Кабінету Міністрів України від
4 жовтня 1995 р. № 782.

Конкурсний прийом на роботу – це той фактор, який повинен
гарантувати об’єктивність оцінки ділових якостей працівника, і як наслідок –
ефективність його роботи.

Заміщення державної посади за конкурсом передбачає:

оголошення даних про вакансії на державній службі через
засоби масової інформації, з повідомленням основних вимог до кандидатів;

можливість участі у конкурсі декількох претендентів;

рекомендацію кандидата на посаду конкурсною ко­місією;

видання наказу уповноваженою посадовою особою про
призначення на посаду.

Особа, яку прийнято на державну службу, набуває ста­тусу
державного службовця і суб’єкта державно-службових відносин. Особливість цих
відносин полягає в тому, що вони складаються між державою в особі її органів і
державним служ­бовцем.

.

Назад

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ