§4. Державне будівництво і місцеве самоврядування у системі суспільних та юридичних наук ::...

§4. Державне будівництво і місцеве самоврядування у системі суспільних та юридичних наук :: vuzlib.su

95
0

ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ


§4. Державне будівництво і місцеве самоврядування у системі суспільних та
юридичних наук

.

§4. Державне будівництво
і місцеве самоврядування у системі суспільних та юридичних наук

Особливістю науки
державного будівництва і місцевого самоврядування є те, що вона має
комплексний, міжгалузевий характер. Систему органів публічної влади вивчає ціла
низка суспільних наук – історія держави і права, теорія держави і права, політологія,
наука конституційного права, наука адміністративного права та ін. Однак, для
всіх цих наук вивчення системи органів публічної влади не є єдиним об’єктом
дослідження; вони розглядають ці органи, досліджуючи лише певний зріз суспільних
відносин стосовно свого предмету, тобто фрагментарно. Так, філософія вивчає
державу в контексті дослідження загальних закономірностей фізичного,
соціального і духовного світу, буття і мислення і т.д. Загальна історія вивчає
держави в їх конкретно-історичних проявах і значеннях, перш за все як особливі
історичні явища, як історичні факти, об’єктивний емпіричний матеріал і
змістовну харак­теристику соціальної історії даного народу на певному етапі
його життя. Наука ж державного будівництва вивчає організацію та діяльність
органів публічної влади як свій основний об’єкт з політичних, економічних,
правових, організаційних, соціологічних сторін в їх єдності, що є надзвичайно корисним
для практичних працівників.

Сфера державного
будівництва і місцевого самоврядування має тісні зв’язки з багатьма суспільними
науками. Зокрема, наука державного управління озброює науки державного
будівництва знанням принципів організації державного управління, теоре­тичними
розробками питань прийняття управлінських рішень, проблем прогнозування,
планування, координації, контролю, що є загальними методами роботи органів
публічної влади. Зв’язки накуи державного будівництва із соціологією виявляються
як на теоретико-методологічному рівні (соціологія організацій, соціо­логія
праці, інші численні галузеві та спеціальні соціологічні теорії), так і на
рівні емпірічних досліджень (соціометрія). Соціометричні методи дослідження є
важливим інструментом одержання достовірної інформації про роботу органів
публічної влади, допомагають досліджувати реальне представництво соціальних
шарів і груп населення у цих органах. Соціальна психологія допо­магає
досліджувати мотивацію поведінки різних груп посадових осіб, простежити їхній
зв’язок із населенням.

Не менш істотні
зв’язки поєднують науку державного будівництва і місцевого самоврядування з
юридичними науками. Зокрема, історія держави і права дає можливість розглядати
існуючу систему органів державної влади у загальному контексті еволюції
державно-правових явищ, а теорія держави і права розкриває основні закономірності
виникнення, розвитку у функціонування держави та органів місцевого
самоврядування, виявляє сутнісні ознаки органів публічної влади та форми їх
діяльності. Однак найбільш тісно наука державного будів­ництва пов’язана з
галузевими науками, у першу чергу – з конституційним, адміністративним та
фінансовим правом.

Наука конституційного
права вивчає конституційно-правові норми, що закріплюють систему, організацію і
форми діяльності органів публічної влади, їхню компетенцію, і таким чином
слугують правовим фундаментом для науки державного будівництва, яка, у свою
чергу, поглиблено вивчає саме організацію роботи, звертаючи особливу увагу на
практику діяльності органів публічної влади. Наука адміністративного права має
справу з правовими нормами, що визначають організацію і форми діяльності
виконавчих органів, статус і функції керівників і співробітників апарату в
органах публічної влади, і таким чином надає науці державного будівництва
знання щодо оптимального внормування управлінських відносин. Наука фінансового
права вивчає регламентацію порядку підго­товки і прийняття бюджетів, бюджетну
та податкову системи, а науку державного будівництва ці питання цікавлять в
аспекті дос­лідження матеріально-фінансової основи організації й діяльності
органів публічної влади.

Наука державного
будівництва та місцевого самоврядування використовує знання інших наук не прямо
і безпосередньо, а лише у заломленні під специфічним понятійно-правовим кутом
зору свого предмета і методів, перетворюючи їх у свої складові частини. Таким
чином, розвиток міждисциплінарних зв’язків державного будівництва з іншими
науками на сучасному рівні – це не просте запозичення у суміжних наук готових
знань і їх безпосереднє використання у своїх дослідженнях, а творчий процес
удоско­налення і поглиблення специфічного юридичного знання про організацію
роботи органів публічної влади з урахуванням пізнавального досвіду і досягнень
інших наук.

Наука державного
будівництва має свої функції, які визначаються, насамперед, її предметом. Як
слушно зауважує з цього приводу Ю.М.Тодика, у функціях науки розкриваються її
сутність, призначення, роль для правотворчого і правозастосовчого процесів,
підвищення політико-правової культури населення, фахівців-юристів, для навчального
процесу. Серед функцій науки державного будівництва і місцевого самоврядування
на сьогодні можна виділити наступні:

1. Гносеологічна –
пізнання процесів організації та діяльності органів публічної влади.

2. Евристична –
відкриття загальних закономірностей розвитку системи органів публічної влади,
обґрунтування оптимальних моделей їхньої організації й діяльності.

3. Прикладна – надання
необхідних знань практичним працівникам для їх застосування у повсякденній
діяльності, при реалізації посадовими особами своїх повноважень, для
оптимальної організації праці.

4. Прогностична –
виявлення перспектив розвитку системи органів публічної влади, висунення
прогнозів про наступні зміни елементів організації їхньої діяльності (функцій,
компетенції, форм і методів роботи тощо).

5. Виховна –
прищеплення демократичних принципів розвитку, поваги до закону.

Державне будівництво і
місцеве самоврядування – наука відносно молода, але її значення для успішного
втілення в життя декларованих Конституцією принципів суверенної, демократичної,
правової, соціальної держави постійно збільшується. Вона інтенсивно розвивається,
і можна з певністю сказати, що в Україні на сьогодні формується власна наукова
школа державного будівництва та місцевого самоврядування.

.

    Назад

    НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

    ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ