Розділ шостий Суспільно-політичний устрій і право України в період наступу на її автономію...

Розділ шостий Суспільно-політичний устрій і право України в період наступу на її автономію (XVIII ст.) :: vuzlib.su

59
0

ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ


Розділ шостий Суспільно-політичний устрій і право України в період
наступу на її автономію (XVIII ст.)

.

Розділ шостий Суспільно-політичний устрій і право України в
період наступу на її автономію (XVIII ст.)

На початку XVIII ст. Лівобережжя, Слобожанщина та Запорізька
Січ перебували у складі Російської імперії. Правобережжя залишилось у складі
Речі Посполитої.

І. Мазепа наполегливо рекомендував Петру І приєднати Пра­вобережжя,
але той не піддався вмовлянням. У 1711 р. він офіційно пообіцяв не втручатися у
справи Правобережжя. Проте було оче­видним, що роздільне існування Лівобережжя
і Правобережжя — справа часу. У 1795 p., після третього поділу Польщі,
Правобереж­жя (Брацлавщина, Волинь, Київщина, Поділля) було передане Росії та
об’єднане з Лівобережжям. Згодом, коли українські та російські війська у війні
з Туреччиною визволили Північне Причорномор’я — споконвічні слов’янські землі,
а пізніше і Крим, їх було включено до адміністративного поділу України, Ці
землі заселяли вихідці з України та Росії. Вони освоювали нові території,
захищали їх від ворогів. Саме тут були засновані нові міста, які з часом
перетвори­лися в торгово-промислові центри України і Росії — Єлисаветград,
Єкатеринослав, Олександрівськ.

Починаючи з XVIII ст. наступ царату на права і вільності
України посилюється. Річ у тім, що порядок управління Україною, заснований на
демократичних засадах воєнно-козацької системи, суперечив самій природі
абсолютизму — єдиновладному, тота­літарному правлінню. Особливо інтенсивно
процес обмеження прав та вільностей України, її народу відбувається за
царювання Пет­ра І та Катерини II.

Дослідники справедливо вказували на імперський характер
російських царів як на серйозну причину наступу Росії на вільності України.
Центризм Російської імперії не міг примиритися з децент­ралізацією автономної
України. Мало значення й те, що в міру сво­їх зовнішньополітичних успіхів Росія
більше не потребувала допо­моги України як політичного буфера на своїх
південних кордонах.

.

Назад

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ