ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ
Стаття 297. Наруга над могилою
.
Стаття 297. Наруга над могилою
Наруга над могилою, іншим місцем поховання, над трупом або
урною з прахом покійного, а також викрадення предметів, що знаходяться в місці
поховання або на трупі, —
караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до
трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
1 Об’єкт злочину — моральні засади суспільства в частині
поваги до померлих та місць їхнього поховання Цей злочин заподіює моральну
шкоду насамперед рідним і близьким померлих, порушує громадський спокій, може
викликати міжетнічні та міжконфесійні конфлікти, негативно впливає на виховання
підлітків Ставлення до померлих чи не найбільш яскраво показує різницю між
цивілізацією і дикістю, в ньому відображається і ставлення особи до інших
соціальних цінностей
2 Предметами злочину є 1) могила, 2) інше місце поховання;
3) труп, 4) урна з прахом, 5) предмети, що знаходяться в
місці поховання або на трупі
Могила включає яму для поховання тіла померлого, а також
насип, споруди (хрест, стела, камінь) над місцем поховання
Інше місце поховання — це склеп, мавзолей, меморіальна
стіна з прахом померлих, частина шахти, корабель чи літак’з тілами загиблих
тощо,
Груп — це тіло померлого як ціле, так і розчленоване, чи
його окремі частини Труп виступає предметом злочину незалежно від його стану
(«свіжий’, бальзамований, муміфікований) Під урною з прахом покійного
розуміється посудина, звичайно у формі вази, для зберігання праху померлого,
який піддано спаленню, або ж праху, зібраного на місці давнього поховання
Предмети, що знаходяться в місці поховання або на трупі, — це будь-які речі,
які перебувають в могилі чи на ній, в іншому місці поховання (одяг, індивідуальні
речі та прикраси, ордени і медалі, труна, вінки, світильники, вази тощо)
3 Об’єктивна сторона злочину проявляється у 1) нарузі над
могилою, іншим місцем поховання, над трупом або урною з прахом покійного; 2)
викраденні предметів, що знаходяться в місці поховання або на трупі.
Наруга — це образливе ставлення, грубе знущання,
демонстрація зневаги до місця поховання чи праху покійного. Способи вчинення
наруги в законів не визначені Це можуть бути: осквернення, у т.ч. шляхом
вчинення непристойних надписів, малюнків, виливання нечистот; руйнування
надмогильних споруд; розкопування місця поховання, розчленування трупа чи його
знищення, зривання одягу Наруга характеризується як об’єктивним моментом —
вчиненням щодо праху чи місця поховання певних діянь, так ї суб’єктивним —
прагненням зневажити пам’ять про померлого, продемонструвати своє негативне
ставлення до суспільних принципів, які панують в цій сфері Наруга переважно
вчиняється шляхом дії Однак не можна виключати її вчинення і через
бездіяльність, наприклад, невтручання в поведінку свійських тварин, які,
наприклад, розривають могилу, справляють на ній природні потреби.
Викрадення відповідних предметів — це протиправне їх
вилучення і звернення на свою користь чи користь інших осіб. Сюди належать,
зокрема, демонтаж і наступний продаж могильних загорож, пам’ятників, плит, а
також вінків, квітів, лампад, які знаходяться на могилі.
Діяння, передбачене ст. 297, відсутнє, якщо у встановленому
порядку здійснюються ексгумація трупа, перенесення могили на інше Місце, впорядкування
місця поховання, а також якщо певні дії з трупом не становлять собою наруги
(наприклад, мотивом розчленування трупа є приховування вчиненого вбивства).
Момент закінчення злочину визначається з врахуванням змісту
вчинюваного діяння Якщо воно полягає у нарузі, то закінченим цей злочин є
відтоді, коли виконане діяння достатньо вказує на наявність й об’єктивних і
суб’єктивних ознак. Коли ж діяння виражається у викраденні, то злочин
закінчений з моменту набуття винним можливості розпорядитися викраденим на
власний розсуд (сховати, продати, подарувати тощо).
4. Суб’єкт злочину загальний.
5 Суб’єктивна сторона аналізованого злочину характеризується
умислом
.
