КОРОТКИЙ ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК

КОРОТКИЙ ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК

150
0

КОРОТКИЙ
ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК



Абіогенні
цикли речовин

— комплекс атмосферних, геологічних гео­хімічних
і гідрологічних процесів.


Агрегування
— об’єднання
показників у групи за якоюсь ознакою.

Агролісомеліорація

система лісоводних заходів по боротьбі з засу­хою,
суховіями, ерозією грунту та ін. Включає
створення захисних лісових насаджень,
заліснення пісків, агротехнічні,
гідротехнічні, ор ганізаційно-господарські
та інші заходи.

Агротехніка

система прийомів вирощування
сільськогосподарських культур, технологія
рослинницгва. Включає сівозміни, обробіток
грунту, внесення добрив, підготовку насіння
до посіву, посів і по­садку, догляд за
рослинами, боротьбу з шкідниками, хворобами і
бур’янами, збирання врожаю.

Антропогенні
фактори середовища

внесені в природу людською діяльністю зміни,
що впливають на органічний світ. Переробляючи
природу, пристосовуючи її до своїх потреб,
людина змінює середо­вище існування тварин і
рослин, тим самим впливає на їх життя.

Антропогенний
ландшафт

частина природного середовища, розвиток
якого постійно підтримується людиною.

Ареал

область розпорсюдження на земній поверхні
певних явищ, тих або інших видів (родів, сімей)
тварин і рослин, корисних ко­палин


Атмосфера
Землі — газова
оболонка, що оточує Землю. Атмосферою
прийнято вважати область навколо Землі, в
якій газове середовище обертається разом із
Землею. Маса атмосфери близько 5,15-Ю15 т.
Атмосфера забезпечує можливість життя на
Землі і помітно впли­ває на жигтя людини.

Біогеоценоз

однорідна ділянка земної поверхні з певним
складом живих (біоценоз) і неживих (приземний
шар атмосфери, сонячна енергія, грунт)
компонентів і динамічною взаємодією між ними
(об­міном речовин і енергією).

Біологічні
цикли речовин

комплекс процесів, що характеризують жит­тєдіяльність
організмів: живлення і живильні зв’язки,
розмноження і ріст, відмирання, розклад і
мінералізація.

Біомаса


загальна маса особин одного виду на одиницю
поверхні або об’єму місцезнаходження. Біомаса
рослин називається фітома-сою, тварин —
зоомасою.

Біосфера


область активного життя на земній кулі. В
біосфері живі
організми і
середовища їх існування органічно пов язані
одне з од­ним, утворюючи цілісну динамічну
систему. Біосфера охоплює ниж­ню частину
атмосфери, гідросферу і верхню частину
літосфери.


Біота — сукупність видів рослин, тварин і
мікрооріанізмів, об’єднаних спільною областю
поширення. На відміну від біоценозу, може ха­рактеризуватися
відсутністю екологічних зв’язків між видами.

Біотоп

ділянка земної поверхні (суші або водойми) з
однотипними умовами середовища, зайнята
біоценозом.

Відвал

штучний насип із пустих порід, некондиційних
корисних ко­палин тощо.

Генетика

наука про закони спадковості та мінливості
організмів і методи управління ними.

Географічне
середовище

частина природного середовища, включена в
сферу людської діяльності, необхідна умова
існування суспільства,

Гідросфера


сукупність усіх водних об’єктів земної кулі:
океанів, мо­рів, рік, озер, водосховищ, боліт,
підземних вод, льодовиків і сні­гового
покриву.

Деградація
грунту

процес, що призводить до часткової вірати у
грунті нагромаджених органічних речовин.

Дифузія

рух
часток середовища, внаслідок якого
відбувається пере­несення речовини і
вирівнювання концентрацій або встановлення
рів­ного розподілу концентрацій частинок
даного виду в середовищі.

Еволюція
біологічна

історичний розвиток живої природи, який су­проводжується
пристосуванням організмів до умов існування,
пере­творенням біогеоценозів і біосфери.

Екологія

наука про відносини рослинних і тваринних
організмів, які утворюють спільності між
собою і з навколишнім середо­вищем.

Екологізація
сільськогосподарського виробництва
— об’єктивно
зумов­лена, планомірно здійснювана система
загальнодержавних, галузевих і регіональних
заходів, спрямованих на впровадження в
практику якісно нових, екологічно безпечним
видів техніки, технологій та ор­ганізації
матеріального виробництва, способів і
методів функціону­вання промислових,
аграрних та аграрно-промислових комплексів з
метою найефективнішого використання
природних ресурсів, їх збе­реження,
відтворення і примноження, підтримання
динамічної еко­логічної рівноваїи у
навколишньому середовищі. Кінцевим підсум­ком
екологізації розвитку продуктивних сил може
бути досягнен­ня (забезпечення) повної
гармонізації відносин між суспільством і
природою.


Екологічний підхід — виявлення і
дослідження зв’язків, які існують
між об’єктами
(процесами), що вивчаються, і навколишнім
середо­вищем.

Екологічна
ефективність —

аналіз ефективності вирішення екологічних
економічних або соціальних проблем для
досягнення заданих еколо­гічних показників.

Екологічна
експертиза

особлива комплексна діяльність з ідентифі­кації
негативних впливів виробничої діяльності на
навколишнє се­редовище і природні комплекси
з тенденціями економічного розвитку.

Екологічні
показники

аналітичні величини, що характеризують стан
екосистеми та її елементів, включаючи
елементи середовища (вода, повітря, земля та
ін.).

Економіка

сукупність виробничих відносин певної
суспільно-еконо­мічної формації, економічна
основа суспільства або його структур­ної
виробничої одиниці.

Екосистема

єдиний природний комплекс, який утворюють
живі орга­нізми та середовище їх існування.
Поняття «екосистема» застосо­вується до
природних об’єктів різної складності і
розмірів (весь •океан або невеликий ставок,
лісовий масив або ділянка березового гаю).

Жива
речовина

сукупність живих організмів біосфери,
кількісно виражена в елементарному хімічному
складі, масі та енергії. Пред­ставлена такими
організмами: автотрофними (зелені рослини),
гете­ротрофними (безхлорофільні рослини; все
живе, людина), мікросо-профними (які живляться
готовими органічними рослинами).

Заказник

територія (акваторія), на якій у певний сезон
або цілоріч­не охороняється ландшафт, усі або
окремі види тварин і рослин при обмеженому
використанні інших ресурсів.

Заповідник

територія, яка охороняється і на якій
забороняється будь-яка діяльність, що порушує
природні комплекси або загрожує їх
збереженню.

Землеробство
богарне

вирощування переважно зернових (частко­во —
кормових і технічних) культур на неполивних
землях в райо­нах зрошуваного землеробства.

Землеробство
зрошуване

впрошування сільськогосподарських куль­тур
в умовах зрошення.

Зооценоз

сукупність тварин, що входять до складу
біоценозу.

Інвестиція

довготермінові вкладення капіталу в галузі
економіки.

Кадастр

систематизований збір відомостей, який
складається періо­дично або шляхом
безперервних спостережень над відповідним об’­єктом.

Комплексне
використання ресурсу —

найбільш повне використання всіх
компонентів
ресурсу. Наприклад, комплексне використання
мінераль­ної сировини при видобутку сланців
передбачає одержання із від­критих порід
будівельних матеріалів, рідкоземельних
елементів, а
також
використання шахтових виробіток під
складські примі­щення.

Криза
екологічна

напружений стан взаємовідносин між людством
і природою, що характеризується
невідповідністю розвитку продук­тивних сил і
виробничих відносин у людському суспільстві
ресурсно-екологічним можливостям біосфери.

Лісовий
фонд —

сукупність усіх лісів як природного
походження, так
і
штучно вирощених. У складі лісового фонду
розрізняють лісові

і нелісові
площі (сільськогосподарські угіддя, просіки,
дороги тощо).


Лісові
ресурси

запаси деревини, а також хутровини, дичини,
грибів,
ягід,
лікарських рослин тощо в лісах. Ліси займають
3700 млн га,

або близько
30% суші земного шару.

Літосфера

зовнішня сфера «твердої» землі, включаючи
земну кору і частину верхньої мантії (субстрат).

Меліорація

сукупність організаційно-господарських і
технічних захо­дів, спрямованих на докорінне
поліпшення земель з несприятливими водними і
повітряними режимами, хімічними і фізичними
властиво­стями, які піддаються механічній
дії вітру або води. Забезпечує стійкі врожаї,
сприяє раціональному використанню землі.
Види ме­ліорації: осушення, зрошення, хімічна
меліорація, агролісомеліора­ція.

Моніторинг


постійне спостереження, аналіз (порівняння з
норматив­ними параметрами) і прогноз стану
навколишнього середовища в зв’язку з
господарською діяльністю людини. Розрізняють
три голов­ні ступені моніторингу: глобальний
біосферний, регіональний геосис-темний, або
природогосподарський, і локальний
біоекологічний, аб» санітарно-гігієнічний. Це
один із головних елементів системи управ­ління
середовищем. Моніторинг вимагає серйозного
обгрунтування складу показників, місця
частоти і прийомів їх аналізу та прогнозу,
узагальнення, зберігання і передачі
інформації.

Навколишнє

середовище — середовище існування і
виробничої діяль­ності людини. Під цим
терміном звичайно розуміють природне сере­довище,
що оточує людину. . Нерідко в це поняття
включають еле­менти штучного середовища (жилі
будинки, промислові підприєм­ства, канали,
водосховища тощо). З розвитком суспільного
вироб­ництва і розширення сфери людської
діяльності, яка охоплює май­же всю
географічну оболонку, стають необхідними
комплексні за­ходи з охорони навколишнього
природного середовища. Навколишне середовище
— поняття більш загальне, ніж природне
середови­ще існування.

Національне
багатство

народне багатство, важливий показник еко­номічного
стану країни, у вартісному вигляді —
сукупність спожив­них вартостей, створених і
нагромаджених суспільством за весь час його
виробничої діяльності.

Національний
парк —

заповідник, у який допускаються відвідувачі
для відпочинку.

Ноосфера

оболонка Землі, в якій виявляється вплив
людини на структуру й хімічний склад біосфери.


Охорона
природи — система заходів, спрямованих на
підтримання ра­ціональної взаємодії
суспільства і природи, яка забезпечує збере­ження
і відновлення природних ресурсів, попереджає
прямі та не­прямі негативні впливи
діяльності суспільства на природу і здоров’ї
людини.

Природа
— 1) у
широкому розумінні — весь світ у розмаїтті
його форм; 2) об’єкт природознавства; 3)
сукупність природних умов іс­нування
людського суспільства; 4) «друга природа» —
створені лю­диною матеріальні умови її
існування. Здійснення обміну речовин між
людиною і природою — закон, який регулює
суспільне вироб­ництво як необхідну умову
самого людського життя. Сукупна діяль­ність
суспільства суттєво впливає на природу, що
вимагає раціо­налізації і регулювання їх
взаємодії.

Природні
ресурси

важливі компоненти навколишнього середови­ща,
які використовуються в суспільному
виробництві для задо­волення матеріальних і
культурних потреб суспільства. Головні види
природних ресурсів — сонячна енергія,
внутріземне тепло, водні, земельні,
мінеральні, рослинні ресурси і ресурси
тваринного світу.

Природно-ресурсний
потенціал

сукупність природних процесів і явищ, яка
впливає на господарську діяльність для
одержання певного со­ціально-економічного
результату (ефекту).

Природне
техногенне середовище

нове утворення, яке поєднує при­родні і
техногенні елементи з певними соціально-економічними
функ­ціями.

Природокористування

задоволення потреб суспільства в елемента
природи, може бути прямим і непрямим. Прямим
називається без-.посереднє використання
ресурсів як джерел сировини і енергії, про­стору.

Продуктивність
біологічна —

відтворення біомаси рослин, мікроорганіз­мів,
тварин, які входять до складу тієї чи іншої
екологічної систе­ми. Звичайно виражається в
масі продукції за рік на одиницю пло­щі або .на
одиницю обсягу. В більш вузькому розумінні —
відтворення диких рослин і тварин, які
використовуються людиною. Най­більша
біологічна продуктивність спостерігається в
тропічних лісах.

Рекреація

відпочинок, відновлення сил людини,
витрачених у про­цесі праці. В багатьох
країнах рекреаційне обслуговування — сут­тєва
галузь економіки.

Рекреаційні

ресурси — сукупність природних ресурсів (клімат,
вода, ліс, мінеральні джерела, земля,
рослинність, ландшафти, пам’ятники культури
тощо), яка визначає умови (можливості)
відпочинку за межами постійного житла.

Ресурсний
потенціал

характеристика можливості використання пев­ного
ресурсу за сучасною технічного рівня
розвитку галузей, які провадять його
видобуток і переробку. Деякі відмінності
тракту­вання і складових частин має аграрний
ресурсний потенціал.

Сель


грунтові або грунтово-кам’янисті потоки, які
раптово вини­кають у руслах гірських рік
внаслідок різкої повені, що викликана
інтенсивними зливами, швидким сніготаненням
та іншими причина­ми. Боротьба з селями
ведеться переважно шляхом закріплення
грунтів і рослинного покриву, будівництва
спеціальних гідротехніч­них споруд.

Система
інформаційного забезпечення

сукупність способів і засобів, які
забезпечують збирання, зберігання, обробку та
надання інфор­мації про стан навколишнього
середовища і реалізації запланованих.
програм. Має декілька видів класифікації за
сутністю, джерелами даних, способами обробки
і перевірки.

Системний

аналіз — це сукупність методологічних і
практичних при­йомів, які використовуються
для підготовки і обгрунтування рішень
стосовно складних проблем соціального,
економічного, технічного, політичного та
іншого характеру. Такий аналіз оснований на
за­стосуванні понять і принципів системи як
єдності взаємопов’язаних елементів цілісного
для досягнення поставленої мети.

Системний
підхід

спосіб розв’язання практичних завдань, який
по­лягає в розгляді у єдиній системі вихідних
умов, необхідних опера­цій і засобів їх
проведення.

Стабільність
екосистеми

здатність протистояти будь-яким впливам і
повертаїись у початковий стан.

Стічні
води

води, забруднені побутовими і виробничими
відходами^ Усуваються з території населених
місць і промислових підприємств системами
каналізації.

Територіальна
комплексна схема охорони природи —

передплановин. документ у системі
регіонального планування, в якому
обгрунтованокомплекс заходів з охорони і
раціонального використання, освоєимя та
відтворення ресурсів.

Туризм

один із видів активного відпочинку в формі
подорожей за певними маршрутами з метою
пізнання тих чи інших районів, тери­торій.
Часто поєднується з елементами спорту.
Масштабний і неор­ганізований туризм може
несприятливо впливати на навколишнє природне
середовище, пам’ятники історії, культури та
мистецтва.

Фітоценоз

сукупність видів рослин на однорідній
ділянці, які пере— бувають у складних
взаємовідносинах між собою і з умовами нав­колишнього
середовища (ліс, луг, степ тощо),
характеризуються певним видовим складом,
будовою; частина біоценозу.


«Фотосинтез
— перетворення
зеленими рослинами і фотосинтезуючими
організмами променевої енергії Сонця в
енергію хімічних зв’язків органічних речовин.
Відбувається за участю поглинаючих світло
пігментів (хлорофіл та ін.).

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ