ТЕМА 9. ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

ТЕМА 9. ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

162
0


ТЕМА 9. ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

Господарська діяльність є ефективною, якщо підприємство:
— раціонально використовує активи,
— своєчасно погашає зобов’язання,
— рентабельне.
Використовуючи статті фінансової звітності — Балансу ф. № 1) і Звіту про фінансові результати (ф. № 2), проведемо аналіз ефективності господарської діяльності підприємства. Метою аналізу є проста і наочна оцінка динаміки розвитку підприємства, його фінансового стану. Розглянемо такі загальновизнані методи аналізу, якими може скористатися фінансовий аналітик:
1. Горизонтальний аналіз.
2. Вертикальний аналіз.
3. Аналіз із застосуванням коефіцієнтів.
Горизонтальний аналіз
Суть горизонтального аналізу полягає в порівняні показників звітності попереднього і поточного соку. При цьому здійснюється постатейне зіставлення звітів і визначається абсолютна і відносна зміна статей. Аналізуючи динаміку валюти балансу, порівнюють її значення на початок і кінець року (ряд. 280 і 640 ф. № 1). Зменшення валюти балансу на кінець року свідчить про скорочення підприємством обсягів його господарської діяльності.
Для визначення змін у господарській політиці підприємства не за два роки, а за декілька послідовних років застосовується аналіз тенденцій розвитку (аналіз тренду*), який є варіантом горизонтального аналізу.
Аналіз тенденцій розвитку передбачає використання індексів. При розрахунку індексів значення базисного року приймається за 100 %, відповідно до цього розраховуються індекси для інших років. Базисним роком вибирається такий рік, показники якого є типовими, характерними для здійснення підприємницької діяльності за нормальних умов. При цьому слід вибирати тільки значущі показники.
Аналіз діяльності підприємства за основними показниками за 1996 — 2000 роки поданий у табл. 1
Таблиця 1






1996
рік




1997
рік




1998
рік




1999
рік


2000
рік




і




Значення




%




Значення




%




Значення




%




Значення




%




Значення




%




Обсяг
реалізації




10600




100




10780




101,7




11500




108,5




14300




134,9




17800




167,9




Собівартість





5900




100




6200




105,1




7100




120,4




8000




135,6




9
600




162,7




Прибуток





4700




100




4580




97,4




4400




93,6




6300


.
^-1




134,0




8
200




174,5




Із даних таблиці видно, яких фінансових результатів у господарській діяльності досягло підприємство порівняно з фактичними даними базового року. Так, індекс 167,9 (див. обсяг реалізації за 2000 рік) означає, що в 2000 році цей показник перевищив обсяг реалізації за 1996 у 167,9 рази. Також можна зазначити, що за п’ятирічний період зростання собівартості випереджало зростання реалізації.

Вертикальний аналіз
На відміну від горизонтального, що показує динаміка статей фінансової звітності за ряд років, вертикальний аналіз є аналізом внутрішньої структури звітності. При проведенні такого аналізу ціла частина прирівнюється до 100 % і обчислюється питома вага кожної її складової. Цілими частинами приймаються підсумки Балансу (Актив, Пасив), обсяг реалізації Звіту про фінансові результати. За допомогою цього методу аналізу з’ясовують, яку частку у групі або підгрупі становить конкретна стаття, що дозволяє визначити вплив показника цієї статті на діяльність підприємства.

Аналіз Балансу
Базову структуру Балансу можна подати у вигляді простого рівняння:
Активи = Зобов’язання + Власний капітал.
Структурний аналіз балансу зосереджений на двох основних аспектах:
1. Яким чином розподілені активи підприємства, до яких вкладений капітал, яка структура активів.
2. Яким чином розподілені джерела цих активів між довгостроковою, короткостроковою заборгованістю і власним капіталом.

Аналіз Активу Балансу
Як правило, у структурі оборотних активів велику частину становлять запаси і дебіторська заборгованість.
Збільшення питомої ваги запасів у структурі активів може свідчити про таке:
— збільшення виробничого потенціалу підприємства;
— формування більш мобільної структури активів, що сприяє прискоренню оборотності оборотних коштів підприємства;
— прагнення захистити грошові кошти підприємства від знецінення під впливом інфляції за рахунок вкладень у запаси;
— нераціональність вибраної господарської політики, внаслідок чого значна частина поточних активів іммобілізована в запасах, ліквідність яких може бути незначною.
Збільшення питомої ваги дебіторської заборгованості в структурі активів може свідчити про надання підприємством товарних кредитів для споживачів своєї продукції, що говорить про фактичну іммобілізацію оборотних коштів підприємства з виробничого циклу.
Таким чином, абсолютне або відносне збільшення оборотних активів може свідчити не тільки про розширення виробництва або вплив чинника інфляції, але й про зниження швидкості V. обороту, що викликає збільшення маси оборотних активів. Чим вища швидкість обороту запасів і дебіторської заборгованості, тим ефективніше працює підприємство. Для визначення тенденції оборотності запасів і дебіторської заборгованості на підставі показників Балансу і Звіту про фінансові результати розраховують такі показники:
1) коефіцієнт оборотності запасів;
2) коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.

1. Коефіцієнт оборотності запасів. В управлінні запасами існує підхід, який називається «точно в термін», підтримка запасів на можливо низькому рівні, достатньому для реалізації відповідного обсягу продажу. Коефіцієнт оборотності запасів показує швидкість обороту запасів для забезпечення поточного обсягу продажу. Розраховується за формулою

* Тут і далі у формулах розрахунку коефіцієнтів слід вважати, що періодом може бути квартал, рік.
Чим вищий цей коефіцієнт, тим швидше обертаються запаси. Зменшення коефіцієнта, розрахованого на кінець періоду порівняно з коефіцієнтом, розрахованим на початок періоду, свідчить про зменшення швидкості оборотності запасів, тобто про зниження ефективності їх використання. Про цей факт може також свідчити більш низьке значення цього коефіцієнта порівняно із середньогалузевими показниками.
Умовний приклад. Собівартість реалізованої продукції (дані ф. № 2) — 4 200,0 гри. Середній розмір запасів (дані ф. № 1) — 1 500,0 грн. Коефіцієнт оборотності запасів:
4 200,0 : 1 500,0 = 2,8.
Розділивши тривалість звітного періоду (кварталу, року) на коефіцієнт оборотності запасів, отримаємо кількість днів, необхідну на один оборот запасів. Згідно із цифрами прикладу цей показник дорівнює 130 дням (365 : 2,8). Це означає, що для збереження поточного рівня продажу поповнення запасів необхідно здійснювати через 130 днів.
2. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (інше найменування цього коефіцієнта — коефіцієнт оборотності за розрахунками).. Показує, скільки оборотів здійснили за рік кошти, вкладені до розрахунків. Він обчислюється як відношення загального обсягу реалізації до середнього розміру дебіторської заборгованості:
Чим більша кількість оборотів, тим швидше підприємство отримує плату від своїх дебіторів.
Умовний приклад. Загальний обсяг реалізації (дані ф. № 2) — 4 500,0 грн. Середній розмір дебіторської заборгованості (дані ф. № 1) -1 000,0 грн. Коефіцієнт оборотності за розрахунками:
4 500,0 : 1 000,0 = 4,5.
Використовуючи, цей коефіцієнт, розрахуємо більш наочний показник — період інкасації, тобто час, протягом якого дебіторська заборгованість обернеться на грошові кошти. Для цього розділимо тривалість звітного періоду (один рік) на коефіцієнт оборотності за розрахунками. Згідно із цифрами прикладу період інкасації (період очікування підприємством отримання грошових коштів після реалізації продукції) складе 81 день (365 : 4,5)

Аналіз Пасиву Балансу
у джерел коштів підприємства у цьому розглянемо короткострокову кредиторську заборгованість. Інші джерела, такі як власний капітал і довгострокова кредиторська заборгованість, будуть представлені до уваги читачів в підрозділі «Аналіз із застосуванням коефіцієнтів”
Для забезпечення своєї господарської діяльності підприємство може брати кредити, що призводить до збільшення власної кредиторської заборгованості. Кредиторська заборгованість, на відміну від дебіторської, свідчить про наявність грошових коштів, що тимчасово залучені підприємством і підлягають поверненню. Якщо термін погашення кредиторської заборгованості перевищує термін погашення дебіторської заборгованості, необхідно з’ясувати причини такого стану, оскільки випереджальне зростання кредиторської заборгованості порівняно з дебіторською свідчить про погіршення фінансового стану підприємства. У зв’язку з цим розглянемо такий показник.
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, за допомогою якого розраховується період погашення цієї заборгованості. Він обчислюється як відношення собівартості до середнього розміру кредиторської заборгованості:

Умовний приклад. Загальний обсяг реалізації (дані ф. 2) — 4 500,0 гри.
Середній розмір кредиторської заборгованості (дані ф. № 1) — 800,0 грн. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості: 400,0 : 800,0 = 5,6
Розділивши тривалість звітного періоду (один рік) на коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, отримаємо середню кількість днів, протягом яких підприємство сплачує рахунки кредиторів. Згідно із цифрами прикладу цей період дорівнює 65 дням (365 : 5,6).

Аналіз Звіту про фінансові результати
Вертикальний аналіз при розгляді Звіту про фінансові результати є корисним інструментом, оскільки цей звіт поданий у зручній для аналізу формі, коли кожна стаття співвіднесена з обсягом реалізації.

Аналіз із застосуванням коефіцієнтів
Цей метод полягає в тому, що оцінку фінансового стану проводять за допомогою фінансових коефіцієнтів, розрахованих на підставі показників Балансу і Звіту про фінансові результати. Цим способом вивчаються такі важливі аспекти фінансового стану і результатів діяльності підприємства, як ліквідність, довгострокова платоспроможність, рентабельність.

Оцінка ліквідності підприємства
Ліквідність означає здатність перетворити актив на гроші швидко і без втрат його ринкової вартості.
Оцінюючи ліквідність підприємства, аналізують достатність поточних (оборотних) активів для погашення поточних зобов’язань — короткострокової кредиторської заборгованості.
При оцінці ліквідності розраховують три коефіцієнти:
1) коефіцієнт покриття;
2) коефіцієнт швидкої ліквідності;
3) коефіцієнт абсолютної ліквідності.
Перелічені показники розраховуються на підставі даних форми № 1 шляхом зіставлення поточних активів і поточних зобов’язань підприємства.
Поточні активи — це активи, які постійно обертаються у процесі господарської діяльності підприємства. До них належать:
1) оборотні активи, їх облік відповідно до Інструкції № 291 ведеться на рахунках класу 2 «Запаси» і класу 3 «Кошти, розрахунки та інші активи». У Балансі вони відображаються в розділі II Активу, рядках 100 — 260;
2) витрати майбутніх періодів. Незважаючи на те що це витрати, оплачені наперед, тобто здійснені заради прибутку, очікуваного в майбутньому, цілком імовірно, що частина цього прибутку може бути отримана протягом одного року або операційного циклу підприємства. Таким чином, витрати майбутніх періодів зберігають грошові кошти підприємства.

Відповідно до Інструкції № 291 витрати майбутніх періодів ураховуються на однойменному рахунку 39 і згідно з П(С)БО 2 «Баланс» відображаються в розділі III Активу Балансу, рядку 270. Прикладом таких витрат є витрати, пов’язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості, з освоєнням нових виробництв і агрегатів; оплачені авансом орендні платежі; оплата страхового полісу; передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання та ін.
Отже, у рядку 270 Балансу у складі витрат майбутніх періодів облічуються витрати, які підлягають списанню як протягом 12 місяців з дати балансу, так і й більш пізній час.
Доречно нагадати, що статті Балансу, які включають активи або зобов’язання, що підлягають використанню як протягом періоду, меншого 1: місяців з дати балансу, так і в більш тривалий період часу, повинні бути розкриті у Примітка до фінансової звітності в тій їх частині, яка буде використана (погашена) протягом терміну, щ перевищує 12 місяців з дати балансу.
Таким чином, інформацію про витрати майбутніх періодів, що підлягають списанню протягом 12 місяців з дати балансу, можна отримати використовуючи дані рядка 270 Балансу і Приміток до звітів.
У табл. 2 на підставі фрагмента Балансу зроблений розрахунок поточних активів (цифри умовні)




п/п


Найменування
активів


Облік
на рахунках згідно з Інструкцією № 291


Відображення
П(С)БО 2


Значення


показників,
грн.


1




2




3




4




5




II
.
Оборотні активи

1.


Запаси


Рахунки
класу 2 «Запаси»


Ряд.
100 -.140


1
160.


2


Векселі
отримані


Рахунок
34 «Короткострокові векселі отримані»


Ряд:150


400,
0


3.


Дебіторська
заборгованість за товари


Рахунок
36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»


Ряд.
160-162


500,0


4.


Дебіторська
заборгованість за розрахунками


Рахунок
37 «Розрахунки з різними дебіторами»


Ряд.170
— 200


300,0


НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Adblock
detector