3.2. Методи оптимізації абсолютної величини затрат підприємства. Ищите Господа, когда можно найти Его, призывайте Его, когда Он близко. (Библия, книга пророка Исаии 55:6) Узнать больше о Боге
Главная Книги Статьи Реклама на сайте

ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ

Тема 5. Управління прибутком.
І Інформаційно-методологічне забезпечення управління прибутком.
1.1. Сутність та завдання управління прибутком підприємства.
1.2. Фінансові звіти та управлінський облік.
1.3. Стратегії управління прибутком підприємства.
1.4. Особливості моделі управління прибутком підприємства.
1.5. Нормативно-правові основи управління прибутком підприємства.

II Цінова політика підприємства та її вплив на формування доходів.
2.1. ціна продукції підприємства та її структура.
2.2. Фінансові механізми стимулювання збуту.
2.3. Грошові розрахунки та їх вплив на формування доходів.

III Управління затратами підприємства.
3.1. структура та класифікація затрат підприємства.
3.2. Методи оптимізації абсолютної величини затрат підприємства.
3.3. Основні методи і технології планування та прогнозування прибутку підприємства.
3.4. Фінансування підприємства за рахунок прибутку (самофінансування).

Додатки


3.2. Методи оптимізації абсолютної величини затрат підприємства.
У структурі блоку управління затратами суб'єкта господарювання важливе місце відродиться оптимізації процесу формування затрат, що реалізується шляхом використання сукупності різноманітних фінансове математичних методів та моделей обґрунтування як абсолютної та відносної величини, так і структури затрат. Управління затратами суб'єкта господарювання із використанням методів оптимізації передбачає реалізацію сукупності взаємоузгоджених ітерацій, що є спільними для усіх методів і можуть несуттєво відрізнятися у функціонально - організаційному наповненні.
Оптимізація затрат підприємства спрямована на вирішення наступних питань: (1) оцінку обґрунтованості абсолютної величини затрат, (2) її відповідність плановим величинами, (3) оцінкою факторів формування величини та структури затрат, (4) своєчасне виявлення резервів зменшення витрат та (5) виявлення та обґрунтування механізмів мобілізації таких резервів, відповідно, оптимізація затрат суб'єкта господарювання є одним із сукупності технологій цільового планування прибутку, що визначає параметри моделі управління прибутком суб'єкта господарювання, при цьому під методом оптимізації абсолютної величини затрат підприємства може розумітися органічна сукупність фінансових, математичних та статистичних прийомів цільового моделювання фінансових процесів та показників, що дозволяють із прийнятним рівнем статистичної достовірності обґрунтовувати управлінські рішення щодо визначення абсолютної величини чи структури затрат суб'єкта господарювання. Слід відмітити, що серед таких методів оптимізації абсолютної величини затрат суб'єкта господарювання заслуговують на увагу наступні: (1) АВС-аналіз; (2) ХУ2-аналіз; (3) вартісний аналіз.
АВС-аналіз представляє собою технологію обґрунтування та прийняття управлінських рішень щодо цільової локалізації затрат суб'єкта господарювання для потреб моделі управління його прибутком. Основою АВС-аналізу є поняття „центру затрат" - відокремленого функціонально організаційного процесу або явища (технологічна операція, угода і т.д.), що пов'язаний із формування однорідної сукупності затрат підприємства. Центр затрат може розглядатися як у масштабах усього підприємства, окремого структурного підрозділу, або ж іншого об'єкта аналізу. Типова сукупність центрів затрат підприємства може включати (1) обслуговування обладнання, (2) поставка сировини та матеріалів, (3) доставка продукції покупцям, (4) науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, (5) та інші.
Виходячи з визначеного вище можна обґрунтувати безпосередньо порядок та процедуру реалізації ABC-аналізу, при цьому слід відмітити, що групування затрат суб'єкта господарювання у межах ABC-аналізу реалізується у два етапи - (1) ідентифікацію затрат із визначеними базовими показниками (критеріями ідентифікації) та (2) групування ідентифікованих затрат відповідно до центрів затрат, так, загальна структура реалізації ABC - аналізу включає наступні складові елементи:
аналіз техніко-організаційних та фінансових особливостей процесу виробництва продукції (надання послуг чи виконання робіт);
обґрунтування та визначення центрів затрат суб'єкта господарювання. при цьому рекомендується (на основі досвіду західних підприємств) використовувати 4-ри ступінчату модель аналізу центрів затрат - виготовлення одиниці продукції , виготовлення партії продукції, виготовлення окремого виду продукції, діяльність загального характеру;
відслідковування розподілу сукупності затрат відповідно до визначених вище центів затрат;
оцінка кількісних та структурних параметрів центрів затрат та обґрунтування відповідних управлінських рішень.
Однак, ABC-аналіз має також певні недоліки, зокрема: суб'єктивність обгрунтування та вибору базових параметрів АВС-аналізу;
трудомісткість та затратність інформаційного забезпечення, організації та проведення АВС-аналізу.
ХУZ-аналіз являє собою технологію обґрунтування управлінських рішень щодо оптимізації абсолютної величини затрат підприємства шляхом виявлення та ідентифікації резервів їх зменшення, а також визначення методів мобілізації таких резервів. Організація та проведення ХУZаналізу ґрунтується на таких основних припущеннях як (1) величина економії затрат підприємства має корегувати із величиною зусиль на виявлення резервів економії та їх мобілізації; (2) співрозмірна економія підприємства на затратах може досягатися, перш за все, шляхом скорочення фінансування тих статей затрат, що складають суттєву частку у структурі сукупних затрат суб'єкта господарювання.
Виходячи з визначеного вище можна обґрунтувати безпосередньо порядок та процедуру оптимізації абсолютної величини затрат суб'єкта господарювання на основі ХУZ - аналізу, при цьому слід відмітити, що групування затрат підприємства у межах ХУZ-аналізу реалізується як сукупність послідовних взамопов'язаних ітерацій - (1) кількісна оцінка абсолютної величини окремої статті затрат та ідентифікацію її відносної частки у сукупних затратах суб'єкта господарювання, (2) ранжування статей затрат відповідно до скорочення відносної частки статті затрат у сукупних затратах суб'єкта господарювання (від статті з найбільшою відносною часткою до найменшої) і, нарешті, (3) групування статей затрат відповідно до їх відносної частки у сукупних затратах. при цьому формується наступні три укрупненні групи затрат підприємства:
х-затрати: перші найбільші статті затрат, частка яких складає не менше 50 відсотків сукупних затрат суб'єкта господарювання;
У-затрати: наступні статті затрат, частка яких складає не менше 25 відсотків сукупних затрат суб'єкта господарювання;
Z-затрати: решта статей затрат, частка яких, відповідно, складатиме не більше 25 відсотків сукупних затрат суб'єкта господарювання.
Зрозуміло, що найбільша увага при виявленні резервів скорочення затрат суб'єкта господарювання або ж оптимізації їх структури зосереджується на групі х-затрат, які спроможні забезпечити максимальну віддачу, у той час як навіть суттєве скорочення статті затрат, що включена до групі 7. - затрат, у масштабах підприємства забезпечить несуттєву (а, інколи, і невиправдану) економію, крім того, реалізація ХУ2-аналізу передбачає його інтеграцію із іншими фінансове - математичними методами, оскільки ХУZ-аналізу являється лише методологічною основною, що дозволяє прискорити прийняття обґрунтованих управлінських рішень, а також скоротити витрати (як фінансові витрати, так і витрати часу) на їх прийняття.
Якщо попередні форми та методи оптимізації абсолютної величини затрат підприємства були зорієнтовані виключно на пошук та мобілізацію резервів скорочення затрат, то вартісний аналіз передбачає дослідження процесу формування затрат суб'єкта господарювання > співвідношенні із їх доцільністю - співставлення (визначення кореляції) абсолютної величини статті затрат на виготовлення продукції із її впливом на рівень якості такої продукції, відповідно, метою аналізу є (1) пошук резервів скорочення затрат суб'єкта господарювання, мобілізація яких не матиме негативного впливу на якість продукції (або інші цільові характеристики, визначені менеджментом підприємства у якості критеріїв оптимізації) або забезпечення напрямків покращення цільових характеристик виробничого процесу та продукції за наявного рівня затрат.
Реалізація моделі вартісного аналізу передбачає, як правило, співвідношення наступних послідовних ітерації - (1) визначення об'єкта аналізу та формування цільової функції (як в масштабах підприємства в цілому, так і його окремих структурних підрозділів, виробництв чи технологічних процесів); (2) формування інформаційної бази аналізу, у тому числі оцінка наявного рівня затрат (в абсолютних та відносних величинах) та функціональних характеристик виробничого процесу та/або продукції; (3) співставлення рівня поточних затрат із відповідним результатом (якістю продукції) та оцінка їх обґрунтованості; (4) формування альтернативних сценаріїв розвитку та обґрунтування оптимального управлінського фінансового рішення; (5) прийняття, виконання та контроль за виконанням такого управлінського рішення.

 

 

<< попередня     зміст     наступна >>

polkaknig(at)narod.ru, ICQ - 474849132 © 2005-2009 Матеріали цього сайту можуть бути використані лише з посиланням на даний сайт.