3. Основні методи і технології планування та прогнозування прибутку підприємства. Ищите Господа, когда можно найти Его, призывайте Его, когда Он близко. (Библия, книга пророка Исаии 55:6) Узнать больше о Боге
Главная Книги Статьи Реклама на сайте

ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ

Тема 5. Управління прибутком.
І Інформаційно-методологічне забезпечення управління прибутком.
1.1. Сутність та завдання управління прибутком підприємства.
1.2. Фінансові звіти та управлінський облік.
1.3. Стратегії управління прибутком підприємства.
1.4. Особливості моделі управління прибутком підприємства.
1.5. Нормативно-правові основи управління прибутком підприємства.

II Цінова політика підприємства та її вплив на формування доходів.
2.1. ціна продукції підприємства та її структура.
2.2. Фінансові механізми стимулювання збуту.
2.3. Грошові розрахунки та їх вплив на формування доходів.

III Управління затратами підприємства.
3.1. структура та класифікація затрат підприємства.
3.2. Методи оптимізації абсолютної величини затрат підприємства.
3.3. Основні методи і технології планування та прогнозування прибутку підприємства.
3.4. Фінансування підприємства за рахунок прибутку (самофінансування).

Додатки


3. Основні методи і технології планування та прогнозування прибутку підприємства.
Значне функціонально - організаційне навантаження в структурі моделі управління прибутком суб'єкта господарювання приходиться на блок цільового планування та прогнозування прибутку (див. Рис. 05.01.01.), у рамках якого забезпечується обґрунтування, прийняття, виконання та контроль за виконанням управлінських фінансових рішень (зокрема, щодо операційного фінансового плану), при цьому цільове планування та прогнозування прибутку являється узагальнюючим та підсумовуючим етапом у структурі моделі управління прибутком суб'єкта господарювання, оскільки передбачає реалізацію наступних завдань:
співвідношення запланованого рівня затрат та доходів, оцінка цільового рівня обсягів реалізації (забезпечення гарантованого виходу на точку беззбитковості);
кількісна оцінка прогнозної величини абсолютної потреби підприємства у капіталі для фінансування господарської діяльності у плановому періоді та рівня її самофінансування (у тому числі, за рахунок прибутку;
визначення абсолютної величини потреби суб'єкта господарювання у залученні додаткового капіталу (перш за все. позикового) та оцінка на основі ефекту фінансового лівериджу доцільності використання окремих джерел капіталу;
виявлення, оцінка та мобілізація резервів
скорочення затрат на основі методів мобілізації управління затратами (наприклад, вартісний аналіз);визначення загальних параметрів формування вхідних та вихідних грошових потоків (див. тема 3.) суб'єкта господарювання, визначення напрямків скорочення вихідних грошових потоків та деякі інші .
важливим елементом реалізації завдань та досягнення цілей планування та прогнозування прибутку суб'єкта господарювання, що визначає її підсумкову ефективність, являється форма інтеграції та взаємоузгодження із іншими функціональними блоками моделі управління прибутком та методологічне забезпечення (перш за все, фінансове математичний інструментарії обґрунтування управлінських рішень). Загалом, під методологічним забезпеченням необхідно розуміти сукупність форм та методів фінансове
організаційного наповнення інформаційних каналів, первинного зведення, узагальнення та обробки фінансової інформації з метою обґрунтування та оптимізації параметрів планування та прогнозування прибутку суб'єкта господарювання (наприклад, аналіз точки беззбитковості інтеграція аналіз точки беззбитковості, бюджетування фінансових результатів діяльності у плановому періоді тощо).
Як вже відзначалося, суттєвим етапом при реалізації цільового планування та прогнозування прибутку у загальній у структурі моделі управління прибутком суб'єкта господарювання являється аналіз точки беззбитковості, що безпосередньо пов'язаний із аналізом Безпосередньо, аналіз точки беззбитковості - це фінансове - математична модель дослідження взаємозв'язку між формуванням прибутку суб'єкта господарювання залежно від зміни доходів від реалізації продукції (надання послуг чи виконання робіт) у розрізі покриття окремих груп витрат (умовно-змінних та умовно-постійних витрат).
Аналіз точки беззбитковості підприємства має на маті визначення того цільового рівня обсягів продаж та рівня доходу (вхідних грошових потоків), за умови досягнення якого підприємство забезпечує повне покриття власних затрат (вихідних грошових потоків), включаючи умовно - змінних та умовно - постійних витрат. Слід відмітити, що рівень обсягу реалізації (ділової активності на цільовому ринку) суб'єкта господарювання що відповідає точці беззбитковості, має розглядатися як орієнтир формування ринкової позиції підприємства, неможливість досягнення якого свідчить про недоцільність виходу на даний ринок або ж присутності на ньому. З іншого боку, точка беззбитковості використовується для оптимізації структурування витрат з метою збільшення рівня прибутковості (абсолютної величини прибутку) з позиції зменшення частки постійних витрат.
Аналіз точки беззбитковості, як і будь - яка фінансове - математична модель, передбачає введення певних допущень (фінансових та математичних обмежень) моделі, за умови виконання яких забезпечується її ефективність та максимальна точність та достовірність. Так, серед основних припущень аналізу точки беззбитковості суб'єкта господарювання використовуються наступні:
у структурі затрат суб'єкта господарювання протягом усього періоду, що аналізується, можна чітко виділити групу умовно - змінних та умовно - постійних витрат. Умовно постійні витрати не залежать від обсягів виробництва (реалізації) продукції, і, навпаки, величина умовно - змінних затрат обумовлена рівнем виробництва (реалізації) товарі в;
вся вироблена продукція буде реалізована протягом планового періоду (відрізку часу, на який складається план (прогноз) прибутку суб'єкта господарювання);
критерієм оцінки приймається не чистий прибуток підприємства, а його прибуток до сплати податків та інших обов’язкових платежів до бюджету; 
аналізується прибуток суб'єкта господарювання від операційної (основної) діяльності, нехтуючи абсолютної величиною прибутку (потенційного прибутку) від інвестиційної та фінансової діяльності.
кількісно точка беззбитковості визначається наступним чином (графічна інтерпретація точки беззбитковості представлена на Рис. 05.04.01.):

ВЕР - точка беззбитковості (break - even point); FC - умовно - постійні витрати (fixed costs); МР - маржинальний прибуток (marginal profits);
price - ціна одиниці продукції (дохід або вхідний грошовий поті к);
AVC - величина середніх умовно - змінних витрат на одиницю продукції (average variable cost per unit).
Для фінансового менеджера граничний аналіз (marginal analysis або volume vs. price analysis) представляє собою дієвий механізм цільового планування та прогнозування прибутку суб'єкта господарювання, зокрема, у частині інтеграції планування прибутку суб'єкта господарювання та його грошових потоків, крім того, граничний аналіз використовується для оцінки реальності окремих сценаріїв розвитку підприємства у плановому періоді, у тому числі обґрунтованості цільових показників планування та прогнозування прибутку суб'єкта господарювання. Основні параметри практичної реалізації моделі граничного аналізу визначаються, як і будь-якої фінансово-математичної моделі, шляхом обґрунтованого введення певних допущень (фінансових та математичних обмежень) моделі, виконання яких і є об'єктивною умовою забезпечення її достовірності, об'єктивності і, відповідно, ефективності (точності).
Так, для граничного аналізу як форми цільового планування та прогнозування прибутку суб'єкта господарювання характерним є вимоги щодо дотримання наступних вимог, зокрема: (1) максимальний обсяг прибутку суб'єкта господарювання досягається у точці поєднання оптимальних величин обсягів реалізації продукції (надання послуг чи виконання робіт) та ціни за одиницю продукції (послуги чи роботи); (2) групування затрат підприємства у розрізі умовно - постійних та умовно - змінних витрат; (3) механізмом цільового планування та прогнозування прибутку у рамках граничного аналізу є дослідження ринкового механізму реакції попиту на продукції підприємства залежно від зміни основних параметрів його пропозиції; (4) цільовим напрямком граничного аналізу є виявлення рівня динамічної рівноваги між попитом та пропозицією та кількісна оцінка рівноважної ціни та обсягів реалізації, при цьому ціна на одиницю продукції суб'єкта господарювання розглядається як основний інструмент (на рівні із грошовими розрахунками як складовою цінової політики підприємства та моделі управління грошовими потоками (див. Тема 3.)) стимулювання попиту, що дозволяє говорити про об'єктивну необхідність при цільовому плануванні та прогнозуванні прибутку органічної інтеграції граничного аналізу та формування політики ціноутворення.
Операційний ліверидж використовується як механізм здійснення кількісної оцінки впливу окремих (кількісних та якісних) факторів на формування абсолютної величини прибутку суб'єкта господарювання, а також фінансово-математична модель функціонально - організаційного забезпечення потреб планування (прогнозування) її зміни під впливом різних обставин відповідно до альтернативних сценарії фінансове - господарської діяльності суб'єкта господарювання у плановому періоді, при цьому, як вже неодноразово відзначалося раніше, одним із основних напрямків моделі управління прибутком суб'єкта господарювання є забезпечення прийнятного рівня рентабельності не просто підприємства, а, перш за все, рентабельності власного капіталу суб'єкта господарювання та її стабільності у просторі та часі, що, у свою чергу, безпосередньо пов'язано із забезпечення зростання добробуту акціонерів (shareholder value) у довгостроковому періоді. Одним із варіантів забезпечення приросту рентабельності власного капіталу суб'єкта господарювання, поряд і зростанням загальної рентабельності, може виступати органічне використання ефекту операційного важеля (degree of operating leverage) у поєднанні із ефектом фінансового лівериджу (degree of financial leverage), що дозволяє за певних умов збільшити прибутковість власного капіталу підприємства (див. тема 7).
Операційний важіль досліджує рівень впливу на абсолютну величину прибутку суб'єкта господарювання структурний змін у складі сукупних затрат підприємства (total costs - ТС), виділяючи при цьому умовно-постійні (fixed costs - FC) та умовно - змінні затрати (variable costs - vc ) суб'єкта господарювання. Математично ефект операційного лівериджу описується наступною моделлю:

DOL - ефект операційного лівериджу (degree of operating leverage);
MP - маржинальний прибуток (marginal profits);
ЕВІТ - прибуток до сплати процентів та податку на прибуток (earnings before interests and tax).
Якщо ж модифікувати приведену формулу [05.4.01] із використання первинних фінансових показників, отримаємо:

DOL - ефект операційного лівериджу (degree of operating leverage);
TR - виручка від реалізації (total revenue);
ТС - сукупні затрати суб'єкта господарювання (total costs);
Q - обсяг реалізації суб'єкта господарювання (quantity);
Р - ціна одиниці продукції суб'єкта господарювання (price);
AVC - середні умовно - змінні затрати на одиницю продукції суб'єкта господарювання (average variable costs);
FC - умовно - постійні затрати суб'єкта господарювання fixed costs);
ЕВІТ- прибуток до сплати процентів та податку на прибуток (earnings before interests and tax).
в основі цільового планування та прогнозування прибутку суб'єкта господарювання, як вже згадувалося раніше, лежить органічне поєднання фінансове математичних методів та технік кількісної та якісної оцінки прибутковості та рентабельності операційної діяльності підприємства. Слід відмітити, що практична реалізація такого поєднання передбачається шляхом проведення бюджетування фінансових результатів (перш за все, операційного прибутку) підприємства, в основі якої лежить система планових (прогнозних) бюджетів - цільовий комплекс оперативних планових завдань, сформульованим по окремим напрямках фінансово-господарської діяльності підприємства. Складання бюджетів у рамках моделі цільового планування та прогнозування прибутку підприємства є окремим функціонально - організаційним блоком фінансового менеджменту суб'єкту господарювання взагалі, який прийнято ідентифікувати як бюджетування (budgeting).
Слід відмітити, що бюджетування фінансових результатів суб'єкта господарювання у структурі моделі управління прибутком підприємства має виконувати наступну сукупність функціонально - організаційні завдань:
по-перше, визначення об'ємів та складу затрат, що пов'язані із окремими напрямками фінансове - господарської діяльності підприємства (у розрізі операційної, інвестиційної та фінансової), або ж затрат суб'єкта господарювання у розрізі центрів затрат, перш за все, структурних підрозділів підприємства;
по-друге, забезпечення покриття згаданих затрат за рахунок сукупності джерел формування фінансових ресурсів суб'єкта господарювання, перш за все, прибутку від операційної діяльності.
При цьому, важливими елементами бюджетування фінансових результатів є достовірна оцінка абсолютних величин таких фінансових показників як виручка від реалізації, сукупні затрати та їх структурування, прибуток суб'єкта господарювання, методологічним же забезпечення бюджетування фінансових результатів, залежно від індивідуальних особливостей суб'єкта господарювання та його потреб, є сукупність різноманітних фінансово-математичних методів та технік кількісної та якісної оцінки ключових параметрів формування прибутку суб'єкта господарювання.

 

 

<< попередня     зміст     наступна >>

polkaknig(at)narod.ru, ICQ - 474849132 © 2005-2009 Матеріали цього сайту можуть бути використані лише з посиланням на даний сайт.