ТЕМА 2. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ. Частина 4. Ищите Господа, когда можно найти Его, призывайте Его, когда Он близко. (Библия, книга пророка Исаии 55:6) Узнать больше о Боге
Главная Книги Статьи Реклама на сайте

ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ

ТЕМА 2. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ

Місце міжнародної торгівлі в МЕВ. Світовий ринок товарів і послуг та особливості його розвитку в сучасних умовах. Показники масштабів, структури, динаміки й результативності міжнародної торгівлі. Еволюція теорій міжнародної торгівлі. 

Види міжнародної торгівлі. Торгівля товарами та послугами. Традиційна торгівля, торгівля продукцією у межах кооперації, зустрічна торгівля. Торгівля науково-технічною продукцією та послугами.

Методи міжнародної торгівлі. Торгівля навпрямки і через посередників. Біржова торгівля, міжнародні аукціони та тендери. 

Ціноутворення в міжнародній торгівлі. Тарифне і нетарифне регулювання міжнародних торгово-економічних відносин. Світова організація торгівлі (СОТ). Україна на світовому ринку товарів та послуг.

Ціноутворення в міжнародній торгівлі.
Міжнародна (світова) ціна – це грошовий вираз інтернаціональної вартості виробництва.
У більш практичному плані міжнародна ціна – це ціна, за якою здійснюються великі комерційні роздільні експортно-імпортні операції з оплатою у вільноконвертованій валюті. Ключовою особливістю міжнародної ціни на відміну від внутрішньої є множинність, коли по одному й тому ж товару можуть встановлюватися різні ціни або ціна різного рівня.
Множинність міжнародних цін обумовлена наступними факторами:
ь відмінностями торгової політики по відношенню як до конкретних ринків, так і до тих чи інших імпортерів;
ь валютною державною та міждержавною політикою;
ь політикою протекціонізму;
ь відмінностями в методології та методиці розрахунку цін;
ь іншими факторами.


Рис. 2.4. Систематизація цін у міжнародній торгівлі

Виходячи з особливостей ціноутворення як правило виділяють дві основні групи цін:
- на продукцію обробної промисловості;
- на сировину.
Ціни в МТ систематизуються за наступними ознаками:
За напрямком товарних потоків:
Експортна ціна – ціна за якою товар реалізується зарубіжному контрагенту.
Імпортна ціна – ціна по якій товар купується у зарубіжного контрагента.

За умовами розрахунків:
Ціна комерційних угод - відображає інтернаціональну ціну виробництва при звичайному порядку здійснення угоди купівлі-продажу.
Ціна клірингових розрахунків – ціна товару, в якій враховані умови і особливості клірингу.
Кліринг – це система безготівкових розрахунків за товари та послуги, заснована на заліку взаємних вимог та обов’язків.
Ціна програм допомоги – ціна товару, в якій враховані умови і особливості реалізації програм допомоги.
Трансфертна ціна – ціна товару, по якій здійснюються внутрікорпораційні операції.
За повнотою врахування витрат:
Ціна нетто – чиста ціна товару на місці його купівлі-продажу.
Ціна споживання – сума затрат покупця, включаючи витрати на придбання та використання товару в нормативний строк.
За характером реалізації:
Оптова ціна – ціна товару при продажу його крупними партіями.
Роздрібна ціна – ціна товару при продажу його індивідуальному споживачу.
За мірою фіксації:
Контрактна ціна – ціна, яка встановлюється в контракті і виражається у валюті країни експортера, імпортера або третьої країни.
Тверда (firm, fixed price)– встановлюється в момент підписання контракту та не підлягає ніякому коригуванню впродовж терміну його дії. Тверда ціна використовується, в основному, при негайних поставках (від 1 до 14 днів), рідше при поставках на більш тривалі терміни. В контракті в цьому випадку робиться запис: “ціна тверда, зміні не підлягає”.
Рухома – фіксується в момент укладання контракту і може бути переглянута в подальшому, якщо ринкова ціна даного товару до моменту його поставки зміниться.
Змінна (sliding price) – ціна, що встановлюється в момент виконання контракту шляхом перегляду договірної ціни з урахуванням змін в виробництві, в період виконання тривалого термінового контракту (велике промислове обладнання, будівельні об’єкти, суднобудування і т. ін.).
З наступною фіксацією (price to be fixed) – ціна за якою в контракті обговорюються умови фіксації та принципи визначення її рівня.
Ціна, яка публікується – ціна, яка повідомляється в спеціальних та фірмових джерелах інформації. Вони, як правило, відображають рівень світових цін. До них відносяться:
ь Довідкова ціна – ціна товару у внутрішній оптовій чи зовнішній торгівлі промислово розвинутих країн, що опубліковується в різних виданнях. Довідкові ціни грають роль відправного пункту, з якого починається процес узгодження ціни при укладанні угоди.
ь Біржове котирування – ціна товару, що являється об’єктом біржової торгівлі.
ь Аукціонна ціна – ціна товару, що являється об’єктом аукціонної торгівлі і відображає реальні угоди.
ь Статистична ціна – середня експортна ціна, на основі даних зовнішньоторговельної статистики шляхом ділення вартості товару на його кількість.
ь Ціни фактичних угод – ціни, що виражають окремі фактичні комерційні операції.
ь Ціни пропозицій крупних фірм – початковий рівень ціни товару, запропонований продавцем.
Довідкові ціни в більшості випадків являють собою так звані базисні ціни, тобто ціну товару визначеної кількості і якості в тому чи іншому раніш визначеному географічному базисному пункті. Базисні ціни встановлюються у відповідності з так званими базисними умовами постачання.
Класифікація умов “Інкотермс” з точки зору обов'язків продавця

 

Обов'язки продавця

 

Умова «Інкотермс»

 

 

 

Група

 

назва

 

український еквівалент

 

Відправлення товару

EXW

 

Ex Works

 

 

 

Франко-завод

 

Е

 

Основні витрати з перевезення не сплачені

FCA

 

Free Carrier

FAS

 

Free Alongside Ship

FOB

 

Free On Board

 

 

 

Франко-перевізник

 

 

 

Франко вздовж борту судна

 

 

 

Франко-борт

 

 

 

 

 

F

 

Основні витрати з перевезення сплачені

CFR

 

Cost and Freight

CIF

 

Cost, Insurance and Freight

CPT

 

Carriage Paid To

CIP

 

Carriage and Insurance Paid To

 

 

 

Вартість і фрахт

 

 

 

Вартість, страхування і фрахт

 

 

 

Перевезення сплачене до

 

 

 

Перевезення і страхування сплачені до

 

 

 

 

 

 

 

 

 

С

 

Постачання товару

DAF

 

Delivered At Frontier

DES

 

Delivered Ex Ship

DEQ

 

Delivered Ex Quay

DDU

 

Delivered Duty Unpaid

DDP

 

Delivered Duty Paid

 

 

 

Поставлено на кордон

 

 

 

Поставлено франко-судно

 

 

 

Поставлено франко-пристань

 

Поставлено, мито не сплачене

 

 

 

Поставлено, мито сплачене

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D


Базисними умовами в зовнішньо-торгівельному (базисні умови у внутрішній торгівлі не використовуються) контракті купівлі-продажу називають спеціальні умови, які визначають обов'язки продавця і покупця і покупця по доставці товару і встановлюють момент виконання продавцем своїх обов'язків по поставці товару і перехід ризику випадкової загибелі чи пошкодженні товару з продавця та покупця, а також витрат, які виникають за таких умов.
Використання базисних умов постачання спрощує складання і узгодження контрактів, допомагає відповідальності і вирішення суперечок, які Міжнародна торгівельна палата розробила і випустила збірники тлумачення базисних умов, так звані “International commercial Terms”, чи скорочено “Інкотермс”, що широко використовуються в торгівельній практиці. Остання редакція Інкотермс вийшла в 2000 році.

При визначенні контрактної ціни можуть бути враховані також різноманітні знижки:

Знижки

Умови надання

Середній розмір, %

Загальна (проста)

 

 

 

 

-       при укладенні угод на машини та стандартне обладнання з довідкової ціни (прейскурантної);

при поставках промислової сировини з довідкової ціни (коли довідкова ціна передбачає короткостроковий кредит, а покупець згоден платити готівкою)

20-40

(в деяких випадках

30-40)

 

2-5

Сконто

При покупці товару за готівковий рахунок

2-3

Бонусна

(за оборот)

Постійним покупцям на основі спеціальної домовленості. В контракті встановлюється шкала знижок в залежності від досягнутого обороту, впродовж визначеного терміну (як правилу року), а також порядок виплати сум на основі цих знижок.

15-30

За к-сть чи серійність (прогресивна)

При покупці завчасно визначеного збільшуючої к-сті товару.

-

Дилерська

Постійним представникам чи посередникам по збуту.

15-20

Спеціальні

-       Привілегійованим покупцям, в замовленнях яких особливо зацікавлені продавці

-       Знижки на пробні партії і закази.

5-8

Експортні

При продажу товару іноземним покупцям поверх знижок, діючих для покупців внутрішнього ринку

-

Сезонні

За покупку товару поза сезоном

До 15

Приховані

-       знижки на фрахт

-       пільгові чи безготівкові кредити шляхом надання безкоштовних послуг.

-

-

 

За повернення раніше купленого товару

При поверненні покупцем раніше купленого товару у даної фірми застарілої моделі

25 - 30

При продажу раніше використовуваного обладнання

При покупці раніше використовуваного обладнання

До 50


Регулювання міжнародних торговельних відносин
Розрізняють такі види державного регулювання міжнародної торгівлі:
1) одностороннє;
2) двостороннє;
3) багатостороннє.
Одностороннє регулювання полягає у застосуванні методів впливу урядами країн в односторонньому порядку без погодження або консультацій з торговими партнерами. Такі заходи вживають здебільшого під час загострення політичних відносин.
Двостороннє регулювання передбачає, що заходи торгової політики попередньо узгоджуються країнами – торговими партнерами. Кожна зі сторін попереджує свого торгового партнера про вживання будь-яких заходів, які, як правило, не вносять суттєвих змін у торгові відносини, а лише сприяють їм.
Багатостороннє регулювання передбачає узгодження і регулювання торгової політики багатосторонніми угодами.
Найважливіше значення в регулюванні торгово-економічних відносин країн світової співдружності має Генеральна угода про тарифи та торгівлю (ГАТТ).
В залежності від масштабів втручання в міжнародну торгівлю розрізняють протекціоністську торгову політику і політику вільної торгівлі.
Вільна торгівля (free trade) – політика мінімального державного втручання в зовнішню торгівлю, що розвивається на основі вільних ринкових сил попиту і пропозиції. Така політика базується на усуненні будь-яких перешкод до ввезення та вивезення іноземних та вітчизняних товарів. Митні органи виконують лише реєстраційні функції. Цю політику проводять країни з високим рівнем розвитку продуктивних сил, що дає змогу місцевим підприємцям витримувати конкуренцію.
Протекціонізм (protectionism) – державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання тарифних і нетарифних інструментів торговельної політики.
Проводячи політику протекціонізму, держава захищає національних виробників, стимулює розвиток національного виробництва. З іншого боку, така політика може призвести до застійних явищ, оскільки послаблюються стимули до технічного прогресу, що, своєю чергою, веде до падіння конкурентоспроможності національних товарів. За такої політики посилюється нелегальне ввезення товарів контрабандою. Крім того, торгові партнери можуть вжити відповідних заходів щодо експорту товарів цієї країни, що завдасть її економіці збитків. Протекціонізм переважає в зовнішньоторговельній політиці країн, що розвиваються.
Виділяють декілька форм протекціонізму:
· селективний – скерований проти окремих країн або окремих видів товарів;
· галузевий – скерований на захист окремих галузей, найчастіше сільського господарства;
· колективний – проводиться об'єднаннями країн щодо країн, які не входять у ці об'єднання;
· прихований – здійснюється методами внутрішньої економічної політики.
Стосовно того, що і для якої країни краще – політика вільної торгівлі чи протекціонізм, єдиної думки немає. Сучасний протекціонізм концентрується, в основному, у відносно вузьких галузях. Політика вільної торгівлі є привабливішою. Тому здебільшого країни проводять гнучку зовнішньоторговельну політику, використовуючи як методи протекціонізму, так і політику вільної торгівлі.

Рівні регулювання міжнародної торгівлі
Фірмовий – це угода між фірмами про розподіл ринку сировини, матеріалів, збуту товарів, сфер впливу, цінової політики.
Національний – при якому зовнішня торгівля кожної країни здійснюється у відповідності з національно-правовим забезпеченням регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Міжнаціональний – проявляється в укладенні відповідних угод між державами, групами держав.
Наднаціональний – здійснює стратегію світового співтовариства чи заходів з регулювання міжнародної торгівлі шляхом створення міжнародних спеціальних інституціональних структур, відповідних угод (Всесвітні торгові організації – ГАТТ/СОТ, міжнародна торгова палата – МТП).
Міжнародні торгові відносини регулюються за допомогою двох груп інструментів:
1) тарифне регулювання;
2) нетарифне регулювання.



Тарифне регулювання міжнародної торгівлі
Митний тариф (customs tariff) у залежності від контексту може визначатися як:
- інструмент торгової політики і державного регулювання внутрішнього ринку країни при його взаємодії зі світовим ринком;
- перелік ставок мита, що застосовуються до товарів, що переміщуються через митний кордон, систематизований відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності;
- конкретна ставка мита, що підлягає сплаті при вивозі або ввезенні певного товару на митну територію країни. У цьому випадку поняття митного тарифу цілком збігається з поняттям мита.
Мито (customs duty) – обов’язковий податок, що стягується митними органами при імпорті або експорті товару і є умовою імпорту або експорту.
Мито виконує три основні функції:
- фіскальну, що відноситься як до імпортного, так і до експортного мита, оскільки воно є однією зі статей доходної частини державного бюджету;
- протекціоністську (захисну), що відноситься до імпортного мита, оскільки з його допомогою держава захищає місцевих виробників від небажаної іноземної конкуренції;
- балансуючу, що відноситься до експортного мита, встановленого з метою запобігання небажаного експорту товарів, внутрішні ціни на які з тих або інших причин нижче світових. Існує декілька класифікацій мита.
По засобу стягування:
- адвалорні – начисляються у відсотках до митної вартості товарів, що обкладаються митом (наприклад, 20% від митної вартості);
- специфічні – начисляються у встановленому розмірі за одиницю товару (наприклад, 10 дол. за 1 г);
- комбіновані – містять обидва названих види митного обкладення (наприклад, 20% від митної вартості, але не більше 10 дол. за 1 г).
Нетарифне регулювання
Кількісні обмеження (quantative restrictions) – адміністративна форма нетарифного державного регулювання торговельного обігу, що визначає кількість і номенклатуру товарів, дозволених до експорту чи імпорту.
Квотування (контингентування) – це обмеження щодо вартості або кількості, які вводяться на імпорт або експорт певних товарів на певний період. Квоти поділяються: 
1. За напрямком їх дії:
ь експортні – вводяться у відповідності з міжнародними стабілізаційними угодами, що встановлюють частку кожної країни в загальному експорті певного товару (експорт нафти з країн ОПЕК), чи урядом країни для попередження вивозу товарів, дефіцитних на внутрішньому ринку;
ь імпортні – вводяться національним урядом для захисту місцевих виробників, досягнення збалансованості торговельного балансу, регулювання попиту і пропозиції на внутрішньому ринку, а також як відповідь на дискримінаційну торговельну політику інших держав.
2. За обсягом дії:
ь глобальні – встановлюються на імпорт або експорт певного товару на певний період часу незалежно від того, з якої країни він імпортується чи в яку країну він експортується;
ь індивідуальні – встановлена в рамках глобальної квоти квота кожної країни, яка експортує або імпортує товар.
Ліцензування (licensing) – регулювання зовнішньоекономічної діяльності шляхом дозволу, який видається державними органами на експорт або імпорт товару в певній кількості за певний проміжок часу. Ліцензії бувають:
1) разові – письмовий дозвіл терміном до 1 року на імпорт (експорт), що видається урядом, певній фірмі на здійснення однієї зовнішньоторговельної угоди;
2) генеральні – дозвіл імпорт (експорт) певного товару протягом року без обмеження кількості угод;
3) глобальні – дозвіл на експорт (імпорт) певного товару в будь-яку країну світу за певний проміжок часу без обмеження кількості або вартості;
4) автоматичні – дозвіл, що видається негайно після отримання від експортера (імпортера) заявки, яка не може бути відхилена державним органом.
“Добровільне” обмеження експорту (voluntary export restraint) – це кількісне обмеження експорту, що базується на зобов’язанні одного з партнерів по торгівлі добровільно обмежити або не збільшити обсяг експорту товару, що прийнятий в рамках офіційної міжурядової або неофіційної угоди про встановлення квот на експорт товару.
Серед нетарифних методів регулювання важливу роль відіграють приховані методи, які можна назвати методами прихованого протекціонізму. Їх є дуже багато, за деякими даними до кількох сотень. Але основними з них є:
- адміністративні формальності – національні правила проведення імпортних операцій, які обмежують імпорт (обов’язкове використання міжнародних торгів при закупівлі обладнання, отримання імпортних ліцензій при виконанні ряду вимог і т. ін.);
- технічні бар’єри – приховані методи торговельної політики, які виникають тому, що національні технічні, адміністративні та інші норми і правила, побудовані таким чином, щоб перешкоджати ввезенню товарів з-за кордону. Наприклад, вимоги про дотримання національних стандартів, спеціальне упакування і маркування тощо;
- встановлення мінімальних імпортних цін – передбачає суворе дотримання експортером рівня цін, установлених країною-імпортером;
- імпортні податки – прикордонний податок, яким обкладаються товари при перетині митних кордонів конкретної країни. До них відносяться: митні збори, пов’язані з оформленням митних документів, або зі здійсненням митного контролю; сплата зборів за перевірку якості імпортованого товару; торговельні збори; статистичні збори; збори за здійснення фітосанітарного контролю; сезонні та екологічні збори;
- імпортний депозит – форма задатку, який імпортер повинен внести в свій банк в національній чи іноземній валюті перед закупівлею іноземного товару;
- валютні обмеження – регламентація операцій резидентів і нерезидентів з валютою і іншими валютними цінностями;
- компенсаційне мито – накладається на імпорт тих товарів, під час виробництва яких прямо або непрямо використовувалися субсидії, якщо їх імпорт завдає шкоди національним товаровиробникам аналогічних товарів;
- антидемпінгове мито – застосовується, якщо на територію країни товар ввозиться за демпінговими цінами.
Демпінг (dumping) – засіб фінансової нетарифної торговельної політики, що полягає в просуванні товару на зовнішній ринок за рахунок зниження експортних цін нижче нормального рівня цін, існуючого в цих країнах.
Демпінг може здійснюватись як за рахунок ресурсів окремих фірм, що прагнуть опанувати зовнішній ринок своєї продукції, так і за рахунок державних субсидій експортерам. В комерційній практиці демпінг може набувати однієї з наступних форм:
- спорадчий демпінг – епізодичний продаж надлишкових запасів товару на зовнішній ринок за заниженими цінами. Відбувається тоді, коли внутрішній обсяг виробництва товару перевищує ємність внутрішнього ринку і перед компанією постає дилема – або взагалі не використовувати частину виробничих потужностей і не виробляти товар, або виробити товар і продати за більш низьку, ніж внутрішня, ціну на зовнішній ринок;
- навмисний демпінг – тимчасове навмисне зниження експортних цін з метою витіснення конкурентів з ринку і наступного встановлення монопольних цін. На практиці це може означати експорт товару за цінами нижче цін свого внутрішнього ринку або навіть нижче витрат виробництва;
- постійний демпінг – постійний експорт товарів за цінами нижче справедливої;
- зворотній демпінг – завищення цін на експорт порівняно з цінами продажу тих же товарів на внутрішньому ринку. Зустрічається вкрай рідко, зазвичай в результаті непередбачених різких коливань курсів валют;
- взаємний демпінг – зустрічна торгівля двох країн одним і тим самим товаром за заниженими цінами. Зустрічається також рідко в умовах високої монополізації внутрішнього ринку певного товару в кожній з країн.
В основі демпінгу лежить ринкова ситуація, за якої еластичність попиту по ціні на внутрішньому ринку нижче, ніж на зовнішньому. Це дозволяє фірмам, що мають відносно монопольне становище на внутрішньому ринку, продавати свої товари за більш високими цінами, ніж на зовнішньому ринку, де попит більш еластичний по ціні і де конкуренція вище. Необхідними умовами для здійснення демпінгу також є:
- ситуація недосконалої конкуренції, що дозволяла б виробнику встановлювати і диктувати ціни;
- сегментованість ринку, тобто спроможність виробника відокремити внутрішній ринок, де він продає товар за високими цінами, від зовнішнього ринку, де він це робить за більш низькими цінами. Звичайно цьому сприяють високі транспортні витрати і встановлені державою торговельні бар’єри.
Демпінг заборонений як міжнародними правилами в рамках СОТ, так і національними антидемпінговими законами багатьох країн, що дозволяють застосовувати антидемпінгове мито у разі відкриття факту демпінгу.
Ставку антидемпінгового мита зазвичай визначають одним з наступних засобів:
- як різницю в ціні, за якою товар реально продається на ринку країни-експортера і на ринку країни-імпортера. Якщо товар виробляється тільки на експорт і не продається на ринку країни-експортера, то ціна на нього на внутрішньому ринку країни-імпортера порівнюється з його ціною на внутрішньому ринку будь-якої третьої країни;
- як різницю в ціні, за якою товар повинен був би продаватися на ринку країни-експортера, і ціни, за якою він реально продається на ринку країни-імпортера. Потенційна ціна продажу товару на ринку експортера встановлюється на базі суми витрат виробництва, загальних витрат, прибутку з продажу на внутрішньому ринку і вартості упаковки і транспортування товару до країни-імпортера.
Антидемпінгове мито, як і звичайне мито, призводить до підвищення внутрішніх цін і витрат у добробуті країни. Водночас, якщо введення антидемпінгового мита змусить фірму, що здійснює демпінг, ще більш знизити експортну ціну, то країна-імпортер може одержати виграш, як у випадку з оптимальним тарифом.
Регулювання міжнародної торгівлі
1 січня 1995 року почала свою діяльність Всесвітня торговельна організація (World Trade Organization), враховуючи норми діючої до 1994 року Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).
Генеральна угода з тарифів і торгівлі грала ведучу роль в регулюванні міжнародної торгівлі. Вона являла собою багатосторонню міжнародну угоду, що містила зведення правових норм, на яких базувались торговельні відносини між країнами-учасницями. Угода була підписана в Женеві 30 жовтня 1947 року і вступила в силу 1 січня 1948 року для 23 країн, які її підписали. В 1994 році учасницями ГАТТ були 118 держав.
ГАТТ виконувала три функції:
- вплив на державну торговельну політику шляхом вироблення правил світової торгівлі;
- форум для переговорів з лібералізації торгівлі;
- врегулювання суперечок.
Основною метою ГАТТ було забезпечення безпечності передбачуваних міжнародних торговельних відносин шляхом:
- скасування митних та інших торговельних обмежень;
- усунення всіх форм дискримінації в міжнародній торгівлі з метою підвищення рівня життя, забезпечення повної зайнятості;
- підвищення реальних доходів населення і попиту, більш ефективного використання сировини, зростання виробництва і торговельного обміну.
До 1994 року відбулося вісім торговельних раундів, метою яких була подальша лібералізація світової торгівлі і усунення торговельних бар’єрів.
Переговори під егідою ГАТТ тільки в 60-х і 70-х роках скоротили митні бар’єри з 25-30 до 3-4% і допомогли потроїти обсяги світової торгівлі за 70-80-ті роки.
СОТ – законодавча і інституціональна основа міжнародної торговельної системи, механізм багатостороннього узгодження і врегулювання політики країн-членів в сфері торгівлі товарами та послугами, врегулювання торговельних спірних питань і розробки стандартної зовнішньоторговельної документації.
СОТ була створена в 1995 році. Угода про створення СОТ містить 29 правових документів і 25 міністерських декларацій, які визначають права і обов'язки країн в рамках багатосторонньої торговельної системи, що увібрали в себе все найкраще, що було досягнуте в рамках ГАТТ і додали багато нового.
Принципова різниця між СОТ і ГАТТ полягає в тому, що ГАТТ була просто зведенням правил, багатосторонньою угодою, яка мала невеликий секретаріат. СОТ є постійною міжнародною організацією, що діє на основі угоди, ратифікованої країнами-членами, і має свій секретаріат. ГАТТ як угода складалась зі сторін, які брали в ній участь. СОТ складається з країн-членів. ГАТТ початково вважалась тимчасовою угодою, що діяла б до моменту створення СОТ. СОТ – постійно діюча організація. ГАТТ була присвячена практично тільки торгівлі товарами. На СОТ покладені функції регулювання торгівлі не тільки товарами, але й послугами, включаючи такі специфічні, як права на інтелектуальну власність. Система врегулювання спірних торговельних питань, що діяла в рамках ГАТТ була громіздкою й неефективною, оскільки дозволяла окремим країнам блокувати прийняття рішень. Система врегулювання торговельних спорів, що діє у СОТ, більш ефективна, оскільки дозволяє приймати багато рішень, що не можуть бути блоковані окремими країнами, на автоматичній основі.
В наш час СОТ є головною міжнародною організацією, що регулює торгівлю товарами, послугами та інтелектуальною власністю. Це регулювання містить в собі реалізацію узгоджених принципів поведінки країн в міжнародній торгівлі та комплекс заходів, що проводяться під егідою СОТ з участю більшості країн світу. Найбільш важливі принципи, на яких базується міжнародна торговельна система, наступні:
· торгівля без дискримінації;
· лібералізація міжнародної торгівлі;
· застосування заходів, які обмежують імпорт, тільки на основі правил СОТ – відмова країн від використання протекціонізму як засобу торговельної політики;
· передбачуваність торговельної політики;
· сприяння конкуренції.
Процес приєднання України до системи ГАТТ-СОТ розпочався 17 грудня 1993 р., коли до Секретаріату ГАТТ було подано офіційну заяву Уряду України про намір приєднатися до ГАТТ. Наступним кроком відповідно до процедури приєднання стало подання 28 червня 1994 р. Меморандуму про зовнішньоторговельний режим України на розгляд Робочої комісії з питань розгляду заявки України щодо приєднання до ГАТТ. Відтоді відбулося вже кілька засідань Робочої комісії. У 1997 р. розпочався процес двосторонніх переговорів з країнами членами СОТ.
На початок 2000 р. членами СОТ були 134 держави, а 32 мали статус країн-спостерігачів, серед них і Україна.

ГЛОСАРІЙ
Зовнішня торгівля (ЗТ) — обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами.
Міжнародна торгівля — сукупність зовнішньої торгівлі різних країн.
Міжнародна товарна біржа — постійно діючий оптовий ринок декількох країн, де укладаються угоди купівлі-продажу широкого асортименту сировинних і продовольчих товарів, що відповідають уніфікованій системі стандартних вимог до товарів.
Міжнародний аукціон — це спеціально організовані, періодично діючи в певних місцях ринки, на яких шляхом публічних торгів в завчасно обумовлені терміни та в спеціально визначеному місці проводиться продаж раніше оглянутих товарів, які переходять у власність покупця, які запропонував найвищу ціну.
Міжнародні торги є методом міжнародної торгівлі, сутність якого полягає в конкурентному відборі зарубіжних постачальників і підрядників через організованих товарних ринок шляхом залучення до певної, заздалегідь встановленої дати пропозиції від зарубіжних і національних постачальників та підрядників, проведення конкурсу (порівняння) представлених проектів (умов) та укладання контракту з тим з них, пропозиції якого найповніше задовольняють потреби і вимоги імпортерів-замовників.
Виставка — це показ, яким би не була його назва, основа мета котрого полягає в ознайомлені публіки шляхом демонстрації із засобами, які маються в розпорядженні людства, для задоволення його потреб, а також з метою сприяння прогресу в одній або кількох сферах діяльності або майбутніх перспектив.
Ярмарок — це міжнародна економічна виставка зразків, яка незалежно від її назви у відповідності з традиціями країни, на території якої він проводиться, являє собою великий ринок товарів широкого вжитку та /або обладнання, діє у визначені терміни протягом обмеженого періоду в одному і тому ж місті та на якій експонентам дозволяється представляти зразки своєї продукції для укладання торговельних угод у національному та міжнародному масштабах.
Міжнародна (світова) ціна — це грошовий вираз інтернаціональної вартості виробництва.
Мито — обов’язковий податок, що стягується митними органами при імпорті або експорті товару і є умовою імпорту або експорту.
Демпінг — засіб фінансової нетарифної торговельної політики, що полягає в просуванні товарів на зовнішній ринок за рахунок зниження експортних цін нижче нормального рівня цін, існуючого в цих країнах.

Питання для самоконтролю 
1. В чому полягає сутність МТ?
2. Яку роль відіграє МТ в системі форм МЕВ?
3. Які існують концепції МТ?
4. У чому проявляється взаємозв’язок між видами і методами міжнародної торгівлі. Наведіть приклади.
5. Чи має сенс міжнародне порівняння рівня життя в окремих країнах за показником рівня доходів на душу населення, беручи до уваги, що різниця в цінах на товари в різних країнах здебільшого залежить від штучних бар’єрів на шляху торгівлі?
6. На які групи можна поділити сукупність показників розвитку МТ?
7. Охарактеризуйте сфери застосування кількісних показників розвитку МТ?
8. Назвіть склад і методику розрахунку результуючих показників розвитку МТ?
9. Які типи товарних структур експорту та імпорту використовуються в аналізі розвитку МТ?
10. За якими ознаками структурують товарні потоки в МТ?
11. Які показники використовуються для глобальних оцінок розвитку МТ?
12. За якими класифікаційними критеріями виділяють форми МТ?
13. Які існують види міжнародної кооперації?
14. У чому полягає специфіка взаємовідносин експортера та імпортера при компенсаційній (зустрічній) торгівлі?
15. Якими специфічними рисами характеризується торгівля послугами порівняно з традиційною МТ товарами?
16. Які існують методи МТ? Охарактеризуйте їх.
17. У чому полягають переваги та недоліки прямої торгівлі?
18. На які типи поділяється торгівля через посередників?
19. Назвіть види посередницьких операцій у МТ?
20. Які функції виконує міжнародна торгівельна біржа?
21. На які види поділяються біржові угоди?
22. У чому полягає сутність та які існують форми аукціонної торгівлі товарами?
23. У чому полягає сутність міжнародного тендеру?
24. Охарактеризуйте сучасну сутність міжнародних виставок та ярмарків.
25. Які рівні можна виокремити в системі регулювання МТ?
26. Які основні типи зовнішньоторговельних політик існують у міжнародній практиці?
27. За якими ознаками можна класифікувати форми протекціонізму?
28. Які напрями та інструменти регулювання МТ використовують на міжнаціональному рівні?
29. Якими особливостями характеризується наднаціональний рівень регулювання МТ?
30. За якими критеріями можна класифікувати сучасні інструменти регулювання зовнішньої торгівлі країни?
31. Яким чином класифікуються кількісні обмеження у МТ?
32. Охарактеризуйте функції та основні напрями діяльності Світової організації торгівлі?

ПЛАН СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
1. Суть та еволюція міжнародної торгівлі, її місце в системі міжнародних економічних відносин.
2. Форми та показники міжнародної торгівлі.
3. Масштаб, структура та основні тенденції розвитку сучасної міжнародної торгівлі.
4. Роль ціни в міжнародній торгівлі та механізм її формування.
5. Методи та рівні регулювання міжнародних торгівельних відносин.
6. Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ), Світова організація торгівлі (СОТ), їх роль в розвитку міжнародної торгівлі.

ЛІТЕРАТУРА
Основна 
1. Герчикова И.Н. Маркетинг и международное комерческое дело .- М.: Внешторгиздат, 1991.
2. Киреев А. Международная экономика: движение товаров и факторов производства. – М.: Международные отношения, 1997, с. 77-280.
3. Козак Ю.Г., Лук’яненко Д.Г., Макогон Ю.В. та ін. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. - Одеса: Астропринт, 1998, с. 55-68.
4. Линдерт П.Х. Экономика мирохозяйственных связей. Пер. с англ.- М.: Прогресс. Универс, 1992, с.19-273.
5. Лук’яненко Д.Г. Міжнародна економіка. Навчальний посібник.- К.: ВІПОЛ, 1996, с.24-37.
6. Лук’яненко Д.Г. Міжнародна економічна інтеграція. - К.: ВІПОЛ, 1996, с. 104-120.
7. Міжнародні економічні відносини: Сучасні міжнародні економічні відносини: Підручник для студентів економічних вузів і факультетів /А.С. Філіпенко, В.А. Вергун, С.Я. Боринець, І.В. Бураковоський, В.С. Будкін.- К.: Либідь, 1992, с. 131-145.
8. Пахомов Ю.М., Лук’яненко Д.Г., Губський Б.В. Національні економіки у глобальному конкурентному середовищі. – К.: Україна, 1997, с. 139-159.
9. Фомичев В.И. Международная торговля Москва, 2000.
10. Філіпенко А.С. Світова економіка. — К., 2000.
11. Холопов А.В. Теория международной торговли. - М.: РОССПЭН, 2000.
12. Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля . — К., 2001.
13. Школа І.М. Козменко В.М. Міжнародні економічні відносини: середовище, форми, бізнес та інстрація: Навчальний посібник. – Чернівці, Рута, 1996, с. 126-162.

Додаткова 
1. Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Внешнеэкономические связи. — М., 2001.
2. Боровиков В.И. Основы мировой экономики. — М., 2002.
3. Основы внешнеэкономических знаний / Под ред. И.П. Фаминского и др. - М.: Международные отношения, 1990, с. 154-400, 427-431, 473-489, 505-516.
4. Соколенко С.И. Глобальные рынки XXI столетия: Перспективы Украины. – К.: Логос,1998, с. 384-431.
5. Тодаро М.П. Экономическое развитие: Учебник / Пер. с англ. под ред. С.М. Яковлева, Л.З. Зевина. – М.: Экономический факультет МГУ, ЮНИТИ, 1997, с. 374-407.
6. Тэор Т.Р. Мировая экономика. — Санкт-Петербург, 2002.
7. Устинов И.Н. Мировая торговля Справочно-аналитический справочник. - М.: Экономика, 2000

Зовнішньоторговельний баланс України, млн. дол. США

 

Обсяг торгівлі

1999

2000

 

 

ЗТО

Експорт

Імпорт

Сальдо

ЗТО

Експорт

Імпорт

Сальдо

 

Торгівля товарами та послугами – всього у тому числі

28154,8

 

15195,5

12959,3

2236,2

33376,1

18059,3

15316,8

2742,5

 

З країнами СНД

12482,6

5503,0

6979,6

-1476,6

14899,4

6638,9

8260,5

-1621,6

 

З іншими країнами

15672,2

9692,5

5979,7

3712,8

18476,7

11420,4

7056,3

4364

 

Торгівля товарами – всього у тому числі

23427,7

11581,6

11846,1

-264,5

28528,5

14572,5

13956,0

616,5

 

З країнами СНД

9995,4

3252,2

6743,2

-349,1

12537,4

4497,5

8039,9

-3542,4

 

З іншими країнами

13432,3

8329,4

5102,9

3226,5

15991,1

10075,0

5916,1

4158,9

 

Торгівля послугами – всього у тому числі

4727,1

3613,9

1113,2

2500,7

4847,6

3486,8

1360,8

2126,0

 

З країнами СНД

2487,2

2250,8

236,4

2014,4

2362,0

2141,4

220,6

1920,8

 

З іншими країнами

2239,9

1363,1

876,8

486,3

2485,6

1345,4

1140,2

205,2

 

 

ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ УКРАЇНИ ТОВАРАМИ 3 КРАЇНАМИ ЄС*, млн дол. США

Країна

1999

 

2000

 

 

 

ЗТО

Експорт

 

Імпорт

 

Сальдо

 

ЗТО

 

Експорт

 

Імпорт

 

Сальдо

 

Австрія

 

273,2

 

139,8

 

133,4

 

+6,5

 

348,7

 

163,6

 

185,1

 

-21,5

 

Бельгія

 

289,4

 

188,5

 

100,9

 

+87,5

 

241,1

 

106,4

 

134,7

 

-28,3

 

Велика Британія

Британія

 

252,0

 

108,4

 

143,6

 

-35,2

 

340,5

 

137,7

 

202,8

 

- 65,1

 

Німеччина

 

1503,1

 

560,1

 

942,9

 

-382,8

 

1875,7

 

741,4

 

1134,3

 

-392,9

 

Греція

 

129,5

 

75,0

 

54,5

 

+20,6

 

86,5

 

48,0

 

38,5

 

9,5

 

Данія

 

82,4

 

23,0

 

59,4

 

-36,5

 

92,8

 

24,7

 

68,1

 

- 43,4

 

Ірландія

 

304,0

 

250,3

 

53,7

 

+196,6

 

52,9

 

27,2

 

25,7

 

1,5

 

Іспанія

 

166,4

 

105,8

 

60,6

 

+45,3

 

263,1

 

162,9

 

100,2

 

62,7

 

Італія

 

735,9

 

459,4

 

276,5

 

+183,0

 

984,9

 

638,9

 

346,0

 

292,9

 

Люксембург

 

5,2

 

3,0

 

2,2

 

+0,8

 

10,3

 

1,4

 

8,9

 

-7,5

 

Нідерланди

 

217,2

 

83,6

 

133,6

 

-50,0

 

284,6

 

138,0

 

146,6

 

-8,6

 

Португалія

 

17,4

 

13,4

 

4,0

 

+9,4

 

27,8

 

20,1

 

7,7

 

12,4

 

Фінляндія

 

100,3

 

18,1

 

82,2

 

- 64,1

 

120

 

24,0

 

96,0

 

-72,0

 

Франція

 

322,0

 

85,1

 

236,9

 

-151,8

 

347,8

 

111,7

 

236,1

 

-124,4

 

Швеція

 

119,5

 

5,0

 

114,5

 

-109,5

 

158,7

 

8,3

 

150,4

 

-142,1

 

Всього

 

4517,4

 

2118,5

 

2398,8

 

-280,3

 

5235,4

 

2354,3

 

2881,1

 

-526,8

 


 

 

<< попередня     зміст     наступна >>

polkaknig(at)narod.ru, ICQ - 474849132 © 2005-2009 Матеріали цього сайту можуть бути використані лише з посиланням на даний сайт.