ТЕМА 4. МІЖНАРОДНИЙ КРЕДИТ. ГЛОСАРІЙ.

ТЕМА 4. МІЖНАРОДНИЙ КРЕДИТ. ГЛОСАРІЙ.

44
0


ТЕМА 4. МІЖНАРОДНИЙ КРЕДИТ


1. Міжнародний кредит та його роль в
міжнародних економічних відносинах.
2. Форми та види міжнародного кредиту.
3. Світовий фінансовий ринок.
4. Міжнародні валютно-фінансові організації.
5. Проблема заборгованості та можливі шляхи її
розв’язання.

ГЛОСАРІЙ
Акцептні кредити – застосовуються у формі акцепту тратти імпортером або банком.
Акцептно-рамбурсний кредит – банк імпортера в межах узгоджених лімітів кредитування виставляє безвідкличні акредитиви на банк експортера, котрий зобов’язується акцептувати трати й оплатити їх з настанням терміну.
Багатостороннє агентство гарантії інвестицій – функціонує з 1990 р., його спрямована на розповсюдження потоку прямих іноземних інвестицій серед країн-членів. БАГІ забезпечує гарантії інвестицій, захищаючи інвесторів від некомерційних ризиків.
Бланкові кредити – кредити, надані просто під зобов’язання боржника вчасно погасити, документом при цьому виступає соло-вексель з одним підписом позичальника.
Валютний ринок — обслуговує міжнародний платіжний обіг, пов’язаний з оплатою грошових зобов’язань юридичних і фізичних осіб різних країн;
Валютні (грошові) кредити – кредити, надані у грошовій формі: у національній або іноземній валюті.
Варанти – це опціон на придбання певної кількості акцій (варант акцій) або облігацій (варант облігацій) за ціною виконання в будь-який момент часу до закінчення строку дії варанту. Варанти звичайно випускаються як додаток до якогось боргового інструменту, наприклад облігації, щоб зробити його привабливішим для інвестора.
Вексельний кредит передбачає, що експортер укладає договір про продаж товару, а потім виставляє перевідний вексель на імпортера. Останній, одержавши комерційні документи, акцептує його, тобто дає згоду на оплату в строк, який на ньому вказано.
Внутрішні кредити – це кредити, що надаються національними суб’єктами для здійснення зовнішньоекономічної діяльності іншим національним суб’єктам.
Грошовий ринок – система відносин попиту і пропозиції фінансових ресурсів, що надаються на короткостроковий термін.
Депозитні сертифікати – документи, які свідчать про вкладення грошових коштів, поміщення їх на депозитний рахунок у банк під оголошену ставку відсотка;
Довгострокові кредити – кредити, що надаються на строк понад 5-7 років.
Експортний кредит — надається банком країни-експортера банку країни-імпортера (чи безпосередньо імпортеру) для кредитування поставок машин, устаткування і т.п.
Єврокредити – кредити, що надаються у валюті, яка є іноземною для банку — євровалюті, єврокредити видаються на євроринку.
Євроноти – цінні папери, які випускають корпорації на строк від трьох до шести місяців зі змінною ставкою, яка базується на ЛІБОР.
Єврооблігації – боргові зобовўязання, що випускаються позичальником при отриманні довгострокової позики на євроринку. Вони розміщуються одночасно на ринках декількох країн і номіновані у валюті, яка є для кредитора іноземною.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) – функціонує з 1991 р. з метою сприяння економічним реформам у країнах Східної Європи та колишнього СРСР.
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) – створений у 1958 р. як фінансова організація ЄС, яка забезпечує довгострокові позики для сприяння збалансованого і рівномірного розвитку країн Союзу.
Європейський фонд валютного співробітництва (ЄФВС) – створений у 1973 р. в межах європейської валютної системи, надає кредити країнам – членам ЄС для покриття дефіциту платіжного балансу та виконує функції кредитно-розрахункового обслуговування.
Забезпечені кредити – кредити, забезпечені нерухомістю, товарами, документами, цінними паперами, золотом та іншими цінностями як заставою.
Зв’язані кредити – надаються на конкретні цілі, обумовлені в кредитній угоді.
Зовнішній борг – фінансові зобов’язання держави (зовнішні позики та несплачені за них відсотки іноземним кредиторам на певну дату).
Інвестиційні кредити – надаються для будівництва конкретних об’єктів, погашення заборгованості, придбання цінних паперів;
Іноземні (зовнішні) кредити – це кредити, що надаються іноземними кредиторами національним позичальникам для здійснення зовнішньоекономічних операцій.
Іноземні облігації – цінні папери, які розміщуються позичальником в іншій країні, але в своїй національній валюті. Наприклад, облігації іноземців, які обертаються в США, називаються “янкі бондз”, в Японії – “самураї бондз”, у Великій Британії – “буль-догз”.
Комерційні кредити – надаються для закупівлі певних видів товарів і послуг.
Компенсаційні та надзвичайні кредити (ССФФ) – кредити МВФ для компенсації скорочення експортного виторгу за незалежними від країни-позичальника причинами (на 3-5 років). Викуп національної валюти здійснюється у строк до 5 років, звичайно — на умовах 3,25% річних.
Компенсаційні угоди – форма довгострокового кредитування, за якої в рахунок погашення кредиту здійснюються зустрічні поставки продукції, виробленої на обладнанні, під купівлю якого був наданий кредит.
Контокорент – одна з найстаріших, особливих форм банківських операцій, згідно з якою кредитна операція передбачає відстрочку платежу, який мав би бути здійсненим за відсутності контокорентної угоди.
Короткострокові кредити – кредити, що надаються на строк до 1 року.
Кредит за відкритим рахунком проводять через відповідні рахунки банків імпортера та експортера. Згідно з борговою угодою експортер записує на рахунок імпортера його борг у сумі, еквівалентній загальній вартості відвантажених товарів із заліком відсотків, що нараховуються. Імпортер, у свою чергу, зобов’язується в термін, який вказано в угоді, погасити суму кредиту та сплатити відсотки.
ЛІБОР – ставка, запропонована на Лондонському міжбанківському ринку депозитів. Це відсоткова ставка, за якою провідні банки Лондона надають позиковий капітал у певній валюті іншим банкам. Вона служить базовою ставкою для багатьох операцій на міжбанківському ринку позикових капіталів.
Лізинг – кредитування купівлі машин, обладнання, споруд виробничого призначення на основі укладання орендної угоди, за якої орендар сплачує орендну плату частинами та орендодавець зберігає право власності на товари до кінця терміну.
Маржа – різниця між цінами, курсами, ставками; надбавка до орієнтира – вартості певного кредиту.
Міжбанківський ринок – ринок, на якому залучаються тимчасово вільні грошові ресурси кредитних закладів і розміщуються у формі міжбанківських депозитів на короткі строки (1,3,6 місяців, до 1-2 років);
Міжнародна асоціація розвитку (МАР) – заснована у 1960 р. з метою доповнити діяльність МБРР в напрямі довгострокового фінансування найбідніших країн світу.
Міжнародна фінансова корпорація — заснована в 1956 р. для сприяння розвитку приватного підприємництва в країнах, що розвиваються.
Міжнародний банк реконструкції та розвитку (Світовий банк) — заснований одночасно з МВФ як частина нової структури в системі організації міжнародного співробітництва на Бреттон-Вудській конференції в 1944 р.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) – це міжурядова валютно-кредитна організація, яка виконує функції регулювання, фінансування, нагляду та консультування держав-членів у сфері валютно-фінансових відносин. Створений на міжнародній конференції в м. Бреттон-Вудсі (США) в 1944 р., розпочав працювати з 1947 р., має статус спеціалізованого закладу ООН.
Міжнародний кредит – це форма руху позикового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, де кредиторами і позичальниками виступають суб’єкти різних країн.
Надстрокові кредити – добові, тижневі, до трьох місяців.
Обліковий ринок – ринок, на якому основними інструментами є казначейські й комерційні векселі та інші види короткострокових зобов’язань;
Овердрафт — при наданні овердрафту банк здійснює списання коштів з рахунку клієнта у розмірах, більших ніж залишки на його рахунку, відкриваючи таким чином кредит. Угода про овердрфат кожного разу укладається знову і означає тільки одну домовленість про надання кредиту, тоді як за контокорентом передбачається автоматичне продовження кредитування протягом усього контокорентного періоду.
Опціон – це угода між двома сторонами про передання права (для покупця) та зобов’язання (для продавця) купити або продати відповідний актив (цінні папери, валюту та ін.) за відповідною (фіксованою) ціною у заздалегідь узгоджену дату або протягом узгодженого строку. Опціон дає одній із сторін угоди право вибору виконати контракт або відмовитися від його виконання.
Проміжкові – для змішаних форм вивезення капіталів, товарів і послуг, наприклад, у вигляді виконання підрядних робіт (інжиніринг).
Резервні кредити (“стенд-бай”) – кредит МВФ для стабілізації платіжного балансу, дефіцит якого має тимчасовий або циклічний характер, в межах одного-двох років з можливим його продовженням до 4-5 років, за середньою ставкою 3,25%.
Ринок цінних паперів – інвестиційний сектор міжнародного фінансового ринку, сфера наднаціонального обігу цінних паперів.
Розширене кредитування (ЕФФ) – кредит МВФ для підтримки середньострокових програм (3-4 роки) подолання труднощів платіжного балансу, причиною яких є макроекономічні та структурні проблеми, звичайно за ставкою 4,5% річних.
Розширене фінансування (ЕСАФ) – кредит МВФ для структурної перебудови зовнішніх розрахунків, якщо наявні серйозні порушення платіжного балансу (до 3 років), відсоткова ставка 0,5%.
Роловерний кредит – кредит, що видається на 5-10 років, причому весь договірний строк ділиться на періоди по 3-6 місяців. Тверда відсоткова ставка встановлюється лише для першого періоду, а для кожного наступного вона коректується з врахуванням зміни цін та валютних курсів на міжнародному грошову ринку.
Світовий фінансовий ринок – система відносин попиту і пропозиції щодо фінансового капіталу, що функціонує у міжнародній сфері в якості покупних і платіжних засобів, кредитів, інвестиційних ресурсів.
Своп – це угода між двома контрагентами про обмін у майбутньому платежами відповідно до визначених у контракті умов.
Секўюрітізація кредитів – операції по зменшенню кредитних ризиків. На суму виданого клієнту кредиту банки випускають цінні папери типу облігацій, що вільно обертаються на ринку, і таким чином страхуючи навіть самі проблематичні кредити.
Середньострокові кредити – кредити, що надаються на строк від 1 до 5 років.
Синдиковані кредити — надаються декількома банками одному позичальнику. Створення синдикату банків дозволяє об’єднати ресурси його учасників для проведення великих кредитних операцій.
Стабілізаційний (“буферний”) кредит (БСФФ) – кредит МВФ для фінансування запасів сировини в зв’язку з несприятливою кон’юнктурою на світових ринках (на 3-5 років).
Товарні кредити – міжнародні кредити, що надаються експортерами своїм покупцям у товарній формі з умовою майбутнього покриття платежем у грошовій чи іншій товарній формі.
Факторинг – придбання банком або спеціалізованою факторинговою компанією права вимоги щодо виплат за фінансовими зобовўязаннями здебільшого у формі дебіторських рахунків за поставлені товари чи послуги.
Фінансові кредити – це кредити, які не мають цільового призначення і можуть використовуватися позичальниками на будь-які цілі.
Фінансування системних перетворень (СТФ) – кредит МВФ для країн з перехідною економікою, які мали значні проблеми з платіжним балансом внаслідок переходу від торгівлі на базу неринкових цін до торгівлі на ринковій основі.
Фінансування структурної перебудови (САФ) – кредит МВФ для надання пільгової допомоги найменш забезпеченим країнам-членам Фонду. Сума, яка може бути надана країні, становить не більше 50% квоти з річними лімітами 15, 20 та 15% для першого, другого та третього року відповідно. Кредити надаються за 0,5% річних на строк до 10 років.
Фірмовий (комерційний) кредит — позичка, яка надається експортером однієї країни імпортеру іншої у вигляді відстрочки платежу, це комерційний кредит у зовнішній торгівлі.
Фондовий ринок (ринок капіталів) – система довгострокових позик на міжнародному рівні, коли капітал використовується позичальниками для фінансування капіталовкладень.
Форвардний контракт – це контракт між двома сторонами про майбутню поставку предмета договору. Форвардний контракт – це тверда угода, тобто угода, обов’язкова до виконання.
Форфейтинг – кредитування експортера шляхом придбання векселів, акцептованих імпортером, або інших боргових вимог.
Ф’ючерсний контракт – це контракт, який укладається на біржі між двома сторонами про майбутню поставку предмета договору. Ці контракти укладаються з метою хеджування, гри на курсовій різниці і, як правило, рідко мають своєю метою виконання реальної поставки активу.

Питання для самоконтролю
1. Що таке міжнародний кредит і які функції він виконує?
2. Назвіть основні сутнісні ознаки міжнародного кредиту.
3. На які форми та види можна класифікувати міжнародний кредит?
4. Охарактеризуйте основні форми міжнародного кредиту.
5. У чому полягає звўязок фірмового кредиту з банківським?
6. Які Ви знаєте нові методи фінансування експорту? Розкрийте їх суть.
7. Розкрийте сутність такого явища як євроринок та основні причини його формування.
8. Назвіть види позик на євроринку.
9. Які вироблено гарантійні інструменти покриття боргових зобовўязань?
10. Вкажіть призначення та охарактеризуйте діяльність МВФ.
11. У чому полягає проблема зовнішньої заборгованості? Розкрийте її сутність та масштаби.
12. Які, на Вашу думку, можливі шляхи зменшення зовнішньої заборгованості для України?
13. Якими причинами зумовлена необхідність залучення зовнішніх кредитів для країни?
14. Які, на Вашу думку, позитивні та негативні наслідки діяльності міжнародних валютно-фінансових організацій, зокрема – для країн, що розвиваються?
15. Які причини зумовили зростання зовнішньої заборгованості України протягом 90-х років?
16. Назвіть та охарактеризуйте діяльність європейських валютно-кредитних організацій.

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ
1. Сутність міжнародного кредиту.
2. Основні види міжнародного кредиту.
3. Функціональна та географічна структура світового фінансового ринку.
4. Кредити міжнародних валютно-фінансових організацій та їх роль в розвитку національних економік.

ЛІТЕРАТУРА
Основна
1. Світова економіка. Підручник, А.С.Філіпенко, О.І.Рогач, О.І.Шнирков та ін. – К.: Либідь,2000.-582 с. (глави 7,8 – с.132-182).
2. Лукўяненко Д.Г. Міжнародна економіка.К.,1996.
3. Мировая экономика. Экономика зарубежных стран: Учебник / Под ред. В.П.Колесова и М.Н.Осьмоввой. — М.: Флинта: МПСИ, 2000 – 480 с. (глава 3, с.69 –95).
4. Міжнародні валютно-кредитні відносини: Підручник/ А.С.Філіпенко, В.І.Мазуренко, Д.Сікора; за ред А.С.Філіпенка.- К.:Либідь,1997.-С.113-192.

Додаткова
1. В.В.Козик, Л.А.Панкова, Н.Б.Даниленко. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. — К.: Знання-Прес, 2000. — 277 с. (глави 1.7 і 1.10 – с.119-137, 167-176).
2. Международные экономические отношения: Учебник/ Под общей ред. В.Е.Рыбалкина. — М.:ЗАО «Бизнес-школа», «Интел-Синтез», Дипломатическая академия МИД РФ, 1998.
3. Румянцев А.П., Румянцева Н.С. Международная экономика: краткий конспект лекций.- К.: МАУП, 1999.
4. Колосова В.П. Особливості кредитування Світовим банком країн із перехідною економікою// Фінанси України.-№8.-2002.-С.48-53.
5. Трифоном С.В. Україна і МВФ: шляхи подальшої співпраці// Фінанси України.-№9.-2002.-С.113-117.
6. Смоляр Ю.О. Розвиток державних запозичень у країнах Західної Європи// Фінанси України.-№4.-2002.-С.58-62.
7. Хорошковський В.І. Міжнародні фінансові інститути й економічні інтереси України// Фінанси України.-№6.-2002.-С.61-71.

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ