ТЕМА 8 РЕСУРСНІ ПЛАТЕЖІ

ТЕМА 8 РЕСУРСНІ ПЛАТЕЖІ

1
0


ТЕМА 8 РЕСУРСНІ ПЛАТЕЖІ
1. Плата за землю

2. Плата за спеціальне використання лісних ресурсів

3. Плата за спеціальне використання водних ресурсів

4. Плата за спеціальне використання надр при добуванні корисних копалин

5. Рентні платежі за нафту та газ

6. Збір за геологорозвідувальні роботи.

7. Збір за забруднення навколишнього середовища

8. Збір за використання радіочастотного ресурсу


1. НАЛОГ НА ЗЕМЛЮ
Плата за землю в Украине взимается в виде земельного налога или арендной платы, которая зависит от качества и местонахождения земельного участка, исходя из денежной оценки земли. Размер земельного налога определяется из расчета на год и устанавливается в виде платежей за единицу земельной площади. При этом размер налога не зависит от результатов хозяйственной деятельности собственников или пользователей участков
Суб’єктом плати за землю є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Объектом платы является земельный участок, который находится в собственности, пользовании (в том числе и на условиях аренды). Единицей начисления налога является один гектар пахотных земель, покосного луга, пастбищ, многолетних насаждений.
Пользование землей может быть постоянным или временным. Постоянным признается землепользование без заранее установленного срока. Временное пользование землей может быть краткосрочным — до 3 лет и долгосрочным — от 3 до 25 лет.
Средние ставки налога варьируют в зависимости от двух принципов: конкретного региона; целевого использования земельного участка.
В зависимости от областей Украины ставки делятся на две группы по землям сельскохозяйственного назначения: пахотные земли, пастбища и многолетние насаждения. Средние ставки налога за земельные участки в границах населенных пунктов устанавливаются в зависимости от численности населения.
Ставки земельного налога по земельным участкам (за исключением сельскохозяйственных угодий) дифференцируют и утверждают соответствующие сельские, поселковые, городские советы, исходя из средних ставок налога, функционального использования и местонахождения земельного участка, но не более чем в два раза выше средних ставок налога с учетом коэффициентов.
Ставки земельного налога определяются с учетом кадастровой оценки, месторасположения земельного участка, единицы земельной площади (в зависимости от экономической оценки территории и месторасположения земельного участка).
Ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах:
для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,1;
для багаторічних насаджень — 0,03.
За сільськогосподарські угіддя, що надані у встановленому порядку і використовуються за цільовим призначенням, незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені, земельний податок справляється згідно з частиною першою цієї статті.
Ставки земельного податку з земель встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки. Якщо грошову оцінку земельних ділянок не встановлено, середні ставки земельного податку встановлюються у таких розмірах:
Законодательством предусмотрены увеличенные ставки налога на землю в случаях: нецелевого использования; превышения норм отвода.
Цель и назначение использования земель, площадь земельного участка, предоставленного во временное пользование или в аренду, оговариваются в договоре на право временного пользования землей.

Групи населених пунктів з чисельністю населення (тис. чол.) Середня ставка податку (коп. за 1 кв. метр) Коефіцієнт, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі, та містах обласного підпорядкування
до 0,2 1,5
від 0,2 до 1 2,1
від 1 до 3 2,7
від 3 до 10 3,0
від 10 до 20 4,8
від 20 до 50 7,5 1,2
від 50 до 100 9,0 1,4
від 100 до 250 10,5 1,6
від 250 до 500 12,0 2,0
від 500 до 1000 15,0 2,5
від 1000 і більше 21,0 3,0

Для освобождения имущества от налогообложения используются два принципа: объектный и видовой. В первом случае освобождаются от налогообложения отдельные, конкретные объекты. Во втором — некоторые виды имущества, принадлежащего любым юридическим лицам, а также все имущество, которое находится в собственности определенных категорий юридических лиц.
Льготы на данный вид налога можно сгруппировать таким образом: исключение имущества из налогооблагаемого; уменьшение стоимости налогооблагаемого имущества; уменьшение налоговой ставки. Льготы по данному налогу позволяют выделить три группы освобождений: пределенные земельные участки (заповедники, заказники); закрепленные законодательством учреждения (культуры, науки, образования, физической культуры и спорта, благотворительные фонды и т. д.); физические лица (инвалиды I и II группы, участники Великой Отечественной войны, граждане, пострадавшие от Чернобыльской катастрофы).
Основанием для начисления земельного налог являются данные Государственного земельного кадастра, который включает данные регистрации права собственности, права пользования землей и договоров на аренду земли, учет количества и качества земель, зонирование территорий населенных пунктов, экономическую оценку земель.
Податок за частину площ земельних ділянок, наданих підприємствам, установам і організаціям (за винятком сільськогосподарських угідь), що перевищують норми відведення, справляється у п’ятикратному розмірі.
Ставки земельного податку застосовуються з урахуванням коефіцієнтів індексації.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастр.
Юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.
По нововідведених земельних ділянках розрахунки розмірів податку подаються юридичними особами протягом місяця з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.
Нарахування земельного податку громадянам проводиться державними податковими інспекціями, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про сплату податку.
Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Облік платників (товаровиробників сільськогосподарської продукції та громадян) і нарахування земельного податку проводиться щорічно за станом на 1 травня, інших суб’єктів — платників податку — за станом на 1 лютого.
Надмірно сплачені суми податку підлягають поверненню платнику за його письмовою заявою або за його бажанням зараховуються до сплати податку за наступний рік.
Перегляд неправильно нарахованого податку, стягнення або повернення його платнику допускаються не більш як за два попередні роки. Платежі за землю зараховуються на спеціальні бюджетні рахунки бюджетів сільської, селищної, міської Ради, на території яких знаходяться земельні ділянки.
Грошова оцінка земельної ділянки проводиться Держкомітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою КМУ. Грошова оцінка земельної ділянки щороку за станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується КМУ. Грошова оцінка землі застосовується для економічного регулювання земельних відносин при укладанні цивільно-правових угод, передбачених законодавством України.
За прострочення встановлених строків сплати податку справляється пеня. Розмір пені за несвоєчасне внесення орендної плати передбачається у договорі оренди, проте він не може перевищувати ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку.

2. ПЛАТА ЗА СПЕЦИАЛЬНОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЛЕСНЫХ РЕСУРСОВ
Использование лесных ресурсов подразделяется на специальное и общее. Специальное использование лесных ресурсов осуществляется только на территории земельных участков, предоставленных в пользование. Общее использование лесных ресурсов — бесплатное.
Плательщиками сбора за пользование лесными ресурсами являются все лесопользователи, которые пользуются правом специального использования лесных ресурсов. Платным является специальное использование лесных ресурсов и земельных участков лесного фонда для нужд охотничьего хозяйства, культурно-оздоровительных, рекреационных, спортивных и туристических целей, а также для проведения научно-исследовательских работ.
К лесным ресурсам относятся: древесина, техническое и лечебное сырье, кормовые, пищевые и другие продукты леса, которые используются для удовлетворения нужд населения и производства. Лесные ресурсы по своему значению делятся на лесные ресурсы государственного и местного значения. Земельные участки лесного фонда могут предоставляться в постоянное или во временное пользование.
Постоянными пользователями могут быть: специализированные лесохозяйственные предприятия, другие предприятия, учреждения, организации, в которых созданы специализированные подразделения для ведения лесного хозяйства, а также для специального использования лесных ресурсов, нужд охотничьего хозяйства, культурно-оздоровительных, рекреационных, спортивных и туристических целей, а также проведения научно-исследовательских работ. Под постоянное использование могут предоставляться земельные участки лесного фонда, площадь которых не превышает 5 гектаров.
Временные пользователи: предприятия, учреждения, организации, объединения граждан, религиозные организации, граждане Украины, иностранные юридические лица и граждане. Земельные участки лесного фонда предоставляются во временное пользование при условии согласия постоянного лесопользователя земельными участками лесного фонда. Временное пользование земельными участками лесного фонда может быть краткосрочным — до 3-х лет и долгосрочным — от 3-х до 25 лет. Во временное пользование земельные участки лесного фонда могут предоставляться на условиях аренды.
Виды платы за специальное использование лесных ресурсов: по установленным таксам; в виде арендной платы; в виде дохода, полученного от реализации лесных ресурсов на конкурсных условиях.
Размер платы за специальное использование лесных ресурсов устанавливается, исходя из лимитов их использования, такс на лесную продукцию и услуг с учетом качества и доступности. Таксы и порядок взимания таких платежей устанавливаются Кабинетом Министров Украины. В случае применения конкурсных условий реализации лесных ресурсов плата устанавливается не ниже действующих такс. Размер арендной платы устанавливается по соглашению сторон в договоре аренды, но не ниже установленных такс на лесные ресурсы.
Платежи за специальное использование лесных ресурсов государственного значения зачисляются в размере 80% в Государственный бюджет, 20% — в бюджет областей. Плата за специальное использование лесных ресурсов местного значения зачисляется в местные бюджеты.

3. ПЛАТА ЗА СПЕЦИАЛЬНОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ПРЕСНЫХ ВОДНЫХ РЕСУРСОВ
К специальному использованию пресных водных ресурсов относится использование водных ресурсов для удовлетворения водой производственных и сельскохозяйственных потребностей и нужд населения.
Плата установлена за специальное использование пресных водных ресурсов общегосударственного и местного значения.
К пресным водным ресурсам общегосударственного значения относятся:
поверхностные воды, отнесенные к бассейнам рек, которые расположены или используются на территории нескольких областей, включая все притоки;
подземные пресные воды.
К пресным водным ресурсам местного значения относятся водные ресурсы, которые не относятся к ресурсам общегосударственного значения.
Специальное использование водных ресурсов возможно только при наличии соответствующего разрешения. Разрешение выдается на право использования воды из водного объекта в пределах лимита. Лимит использования – предельное количество воды, на использование которого из водного объекта водопотребителю выдается разрешение. Выдача разрешения на специальное использование пресных водных ресурсов, его отмена осуществляется в соответствии с постановлением КМУ.
Лимит утверждается на годовой объем использования воды для производственных и других нужд до 10 января, а для оросительного земледелия — до 10 марта. Не подлежат лимитированию водные ресурсы, которые используются без изъятия их из водных источников (например вода, проходящая через турбины ГЭС; водные ресурсы, используемые водным транспортом). За сверхлимитное использование пресных водных ресурсов плата исчисляется и взимается в пятикратном размере.
Плательщиками платежей являются: СПД — водопользователи, которые считаются ЮЛ, включая предприятия гидроэнергетики и водного транспорта, предприятия с иностранными инвестициями, их филиалы, представительства, отделения и прочие обособленные подразделения, которые не считаются ЮЛ, но имеют отдельный баланс, текущий и расчетный счета в банке. Плату за специальное использование пресных водных ресурсов вносят также хозяйственные производственные подразделения, не имеющие юридического статуса и подведомственные нехозрасчетным организациям.
Объектом исчисления платы является объем воды, которую водопотребители используют для собственных нужд. Размер платы за забор воды из водных объектов определяется на основе нормативов оплаты фактического забора воды и установленных лимитов на забор воды.
Размер платы за сброс загрязняющих веществ в водные объекты определяется на основе нормативов оплаты фактического сброса загрязняющих веществ и установленных лимитов сброса. Нормативы платы за специальное водопользование и порядок взимания таких платежей устанавливается КМУ.
Для водопользователей, водообеспечение которых осуществляется из водохозяйственных систем (рек, водохранилищ, каналов, озер, подземных вод), нормативы платы за специальное использование пресных водных ресурсов устанавливаются в гривнях за 1 м3 воды.
Для водопотребителей, производственные нужды которых удовлетворяются без изъятия воды из водного источника и для которых не устанавливается лимит использования пресных водных ресурсов, нормативы платы определяются.
— для ГЭС — за 1 куб. м воды, пропущенной через турбинные агрегаты;
— для действующего грузового флота — за 100 тонн грузоподъемности в год;
— для действующего пассажирского флота — за 100 единиц пассажировместимости в год.
К нормативам платы за специальное использование пресных водных ресурсов предприятиями гидроэнергетики применяется коэффициент 0,005. При использовании воды, поступающей из смешанных источников норматив ее использования исчисляется по средневзвешенным измерениям с учетом установленных поставщику лимитов использования воды из разных источников и соответствующих нормативов платы.
Плата за специальное использование пресных водных ресурсов не взимается:
за воду, которая отпускается плательщиками сбора за специальное использование пресных водных ресурсов другим водопользователям;
за использование подземных вод, являющихся сырьем в технологическом процессе, для извлечения находящихся в них компонентов;
за использование подземных вод, которые извлекаются из недр вместе с добычей полезных ископаемых, а также забор которых помогает устранять опасное действие вод в хозяйственной деятельности (загрязнение, подтопление, засоленность, заболоченность, сдвиги и т. п.).
Сумма платежа исчисляется плательщиками самостоятельно с учетом льготных коэффициентов. Платежи исчисляются квартальным расчетом, исходя из фактического объема использованной воды, установленного лимита и нормативов платы с учетом льгот.
Уплата платежа производится ежеквартально.
Плата за специальное использование пресных водных ресурсов общегосударственного значения в размере 50% перечисляется в Госбюджет и 50% — в бюджет АРК или местные бюджеты. Плата за специальное использование пресных водных ресурсов местного значения перечисляется в бюджет АРК или местный бюджет. Плата за сверхлимитное использование пресных водных ресурсов общегосударственного и местного значения поступает в местные внебюджетные фонды охраны окружающей природной среды.

4. ПЛАТА ЗА СПЕЦИАЛЬНОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ НЕДР ПРИ ДОБЫЧЕ ПОЛЕЗНЫХ ИСКОПАЕМЫХ
Недра — это часть земной коры, которая расположена под поверхностью суши и дном водоемов и простирается до глубин, доступных для геологического изучения и освоения.
Плательщиками сбора за специальное использование недр при добыче полезных ископаемых являются СПД, которые осуществляют добычу полезных ископаемых.
Объектом взимания платы является объем фактически погашенных в недрах балансовых и забалансовых запасов полезных ископаемых. Объем погашенных балансовых запасов полезных ископаемых определяется как сумма объемов добытых полезных ископаемых и фактических их потерь в недрах во время их добычи.
Базовые нормативы платы за добычу полезных ископаемых устанавливаются: для угля каменного, угля бурого, металлических полезных ископаемых, нерудного сырья для металлургии, горно-химической, горно-рудной отраслей и строительного сырья — как фиксированная сумма отчислений в гривнях за единицу погашенных в недрах запасов полезных ископаемых.
Для нефти, конденсата, газа природного, подземных вод, минеральных грязей и ила — как фиксированная сумма отчислений в гривнях за единицу добытых полезных ископаемых.
Для урана, сырья ювелирного, ювелирно-производственного, производственного и для облицовочных материалов — как часть (%) стоимости добытых полезных ископаемых.
При превышении указанных базовых нормативов взимается плата в двойном размере.
Размер платы определяется недропользователями самостоятельно: исходя из объемов погашенных в недрах балансовых и забалансовых запасов полезных ископаемых и нормативов платы и единицы погашения в недрах запасов полезных ископаемых; исходя из объемов добытых полезных ископаемых и нормативов платы за единицу добытых полезных ископаемых; исходя из стоимости минерального сырья или продукции его первичной обработки и нормативов платы.
От уплаты сбора освобождаются землевладельцы, землепользователи, которые добывают полезные ископаемые без дальнейшей их реализации (для собственных нужд). Льготы предусмотрены при использовании недр для хозяйственных и бытовых нужд, если земельные участки находятся в собственности или в пользовании субъектов, добывающих полезные ископаемые. Скидка за использование недр применяется к платежам за пользование недрами и может предоставляться пользователю недр, осуществляемому добычу:
— дефицитных полезных ископаемых при низкой экономической эффективности разработки залежей, объективно обусловленной и не связанной с нарушением условий рационального использования разведанных запасов;
— полезных ископаемых из оставшихся запасов сниженного качества, кроме случаев ухудшения качества запасов полезных ископаемых в результате выборочной отработки месторождений.
СПД — пользователи недр — обязаны ежеквартально начислять и перечислять до 20 числа месяца, следующего за отчетным кварталом, плату за использование недр при добыче полезных ископаемых. Плата взимается с фактического объема добытых полезных ископаемых. СПД обязаны подавать в налоговые инспекции расчеты платы за использование недр при добыче полезных ископаемых, исходя из: объема добытых полезных ископаемых; объема погашенных запасов полезных ископаемых; стоимости добытого минерального сырья.
Расчеты подаются по месту нахождения месторождения, не позднее 25 числа месяца, следующего за отчетным кварталом, и 15 февраля года, наступающего за отчетным; в налоговые инспекции по месту регистрации субъектов предпринимательской деятельности до 30 числа месяца, следующего за отчетным кварталом.
Платежи за пользование недрами направляются в Госбюджет, бюджеты АРК, областей, городов Киева и Севастополя в таком соотношении:
1) за добычу полезных ископаемых общегосударственного значения: в Госбюджет — 40%, бюджеты АРК, областей, городов Киева и Севастополя — 60%;
2) за добычу полезных ископаемых местного значения и за пользование недрами в целях, не связанных с добычей полезных ископаемых: в бюджеты АРК, областей, городов Киева и Севастополя — 100%;
3) за поиск и разведку месторождений полезных ископаемых: в Государственный бюджет — 80%, в бюджеты Автономной Республики Крым, областей, городов Киева и Севастополя — 20%;
4) за пользование недрами континентального шельфа и в пределах исключительной (морской) экономической зоны: в Государственный бюджет — 100%.
Плата за пользование недрами может уплачиваться как в виде денежных платежей, так и в натуральном виде.

5. РЕНТНА ПЛАТА ЗА НАФТУ І ПРИРОДНИЙ ГАЗ
Підприємства, які здійснюють видобуток нафти і природного газу вносять до державного бюджету рентну плату за нафту і природний газ. Рентна плата за видобуті нафтогазодобувними підприємствами конденсат і нафтовий (попутний) газ не справляється
Рентна плата включається до оптової відпускної ціни на нафту і природний газ (без податку на додану вартість) на дату відпуску продукції нафтогазодобувними підприємствами.
Датою відпуску продукції є:
щодо нафти, яка відвантажується залізничним транспортом, — дата оформлення товарно-транспортної накладної на маршрут чи групу вагонів;
щодо нафти, яка відвантажується трубопровідним транспортом, — дата оформлення акта приймання-здавання на пунктах здавання нафти;
щодо газу — дата оформлення (щодекади) акта приймання-здавання на пунктах заміру газу.
Під час визначення податку на додану вартість рентна плата включається до бази оподаткування.
Платниками рентної плати є підприємства, які здійснюють видобуток нафти і природного газу. За рішенням підприємства рентну плату можуть вносити безпосередньо його філіали та інші відокремлені підрозділи, які мають поточні рахунки в установах банку.
Сума рентної плати за нафту і природний газ визначається нафтогазодобувними підприємствами виходячи з обсягів відпущених ними нафти і газу та ставок рентної плати (крім підприємств, що здійснюють видобуток на родовищах з важкодобувними та виснаженими запасами).
Підприємства, що видобувають нафту і природний газ на родовищах з важкодобувними та виснаженими запасами, суму рентної плати визначають виходячи із ставок рентної плати та обсягів видобутих нафти і газу в межах базових обсягів, які враховуються в щомісячних розрахунках і визначаються як 1/12 річних базових обсягів.
Підприємства, що видобувають нафту і природний газ на родовищах, визначених КМУ як такі, що мають важкодобувні та виснажені запаси, звільняються від рентної плати за нафту і газ, видобуті понад базові обсяги.
Після закінчення року підприємства одночасно із складанням розрахунку з рентної плати за нафту і природний газ проводять протягом грудня перерахунок рентної плати з урахуванням фактичних обсягів видобутку за рік у межах базових обсягів.
Рентна плата за нафту і природний газ вноситься до Державного бюджету України щодекади авансовими платежами виходячи з обсягів відпущеної нафти і газу за минулу декаду, 15 і 25 числа поточного місяця — відповідно за першу і другу декаду, 5 числа наступного місяця — за решту днів звітного періоду.
Платники рентної плати, базовий податковий (звітний) період якої дорівнює календарному місяцю, подають відповідним податковим органам за місцем податкової реєстрації розрахунки рентної плати за нафту і природний газ (окремо за кожним видом продукції) щомісяця протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Сума рентної плати у повному обсязі, обчислена відповідно до розрахунку за звітний місяць (з урахуванням фактично внесених авансових платежів за цей місяць), повинна бути внесена платником до державного бюджету протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.
Сума рентної плати, яка не була внесена протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, вноситься до державного бюджету з нарахуванням пені згідно із законодавством.
Рентна плата зараховується до Державного бюджету України.
Контроль за правильністю обчислення та своєчасністю внесення рентної плати до Державного бюджету України здійснюють органи державної податкової служби.

6. СБОР ЗА ГЕОЛОГОРАЗВЕДОЧНЫЕ РАБОТЫ
Отчисления за геологоразведочные работы, выполненные за счет Государственного бюджета, взимаются с пользователей недрами, которые осуществляют добычу полезных ископаемых на ранее разведанных месторождениях.
Платниками збору за геологорозвідувальні роботи є всі надрокористувачі, незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах:
раніше розвіданих та переданих в установленому порядку для промислового освоєння;
з попередньо оціненими запасами, що за згодою заінтересованих надрокористувачів передані їм для дослідно-промислової розробки та промислового освоєння.
Об’єктом обчислення збору за геологорозвідувальні роботи є обсяг видобутих корисних копалин — для нафти, конденсату, газу природного, у тому числі і метану вугільних родовищ, торфу, сапропелю, сировини для виготовлення оптичної та п’єзооптичної продукції, сировини ювелірної і ювелірно-виробної, підземних вод (прісних, мінеральних, термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей і мулу та обсяг погашених у надрах запасів корисних копалин — для інших корисних копалин.
Обсяг погашених запасів корисних копалин визначається як сума обсягів видобутих корисних копалин та фактичних їх втрат у надрах під час видобування. Нормативи збору за геологорозвідувальні роботи встановлені окремо для кожного виду корисних копалин чи групи близьких за призначенням корисних копалин у гривнях до одиниці видобутку чи погашення у надрах запасів корисних копалин.
Надрокористувачі самостійно обчислюють збір за кожний звітний квартал виходячи з обсягів видобутих (погашених запасів) корисних копалин, нормативів збору з урахуванням індексу інфляції та коефіцієнтів.Размер отчислений за геологоразведочные работы определяется пользователями самостоятельно, исходя из стоимости добытого минерального сырья или продукции его переработки за соответствующий период на основе нормативов отчислений и понижающих коэффициентов.
При видобуванні більше як одного виду корисних копалин збір за геологорозвідувальні роботи обчислюється за кожен їх вид окремо.
Размер отчислений зависит от вида минерального сырья. Единица измерения для минерального сырья определяется в % от стоимости добытого минерального сырья по ценам его реализации без учета платы за пользование недрами при добыче полезных ископаемых, рентной платы и налога на добавленную стоимость. Существует два вида расчета:
расчет отчислений за геологоразведочные работы, выполненные за счет Государственного бюджета (по добытым полезным ископаемым, часть которых реализуется в непереработанном, а часть в переработанном виде);
расчет отчислений за геологоразведочные работы, выполненные за счет Государственного бюджета (при добыче водных ресурсов).
От уплаты отчислений за геологоразведочные работы освобождаются собственники земли, землепользователи, осуществляющие в установленном порядке добычу полезных ископаемых местного значения для собственных нужд или использующие недра для хозяйственных и бытовых потребностей на предоставленных им в собственность или пользование земельных участках.
Сбор за выполненные геологоразведовательные работы не взимается при добыче:
1) ранее погашенных запасов полезных ископаемых, отнесенных в процессе разработки месторождений к категории утраченных в недрах;
2) углеводородного сырья из нерентабельных скважин с целью недопущения взрывоопасных газопроявлений в населенных пунктах нефтегазопромышленных районов;
3) подземных вод, не используемых в хозяйстве, добыча которых является технологически вынужденной в связи с добычей других полезных ископаемых;
4) ископаемых, которая осуществляется для устранения загрязнения недр;
5)ископаемых для устранения их вредного действия.
Стоимость добытого минерального сырья определяется, исходя из объемов добычи и цены единицы реализованного минерального сырья. Цена единицы реализованного минерального сырья определяется путем деления фактически полученной выручки от реализации минерального сырья на объем его реализации за отчетный период. Понижающие коэффициенты применяются в случаях:
1. Если геологоразведовательные работы выполнялись частично за счет собственных средств, то, уплачивая сбор, применяют коэффициенты для отдельных месторождений.
2. Если добывается больше одного вида полезных ископаемых.
Уплата отчислений за геологоразведочные работы в Госбюджет производится:
а) при среднемесячной сумме отчислений 10 000 гривень и более (по данным предыдущего месяца) — исходя из фактической стоимости добытых полезных ископаемых или продукции их переработки за каждую прошедшую декаду до 13 и 23 числа текущего месяца, соответственно за первую и вторую декаду, и до 3-го числа следующего месяца — за остальные дни отчетного месяца;
б) при среднемесячной сумме отчислений менее 10 000 гривень — исходя из фактической стоимости добытых полезных ископаемых или продукции их переработки за каждый прошедший месяц не позднее 15 числа следующего месяца.
Окончательная уплата отчислений производится в 5 дневный срок с даты, установленной для подачи бухгалтерской отчетности за первый квартал, полугодие, 9 месяцев и год.
Расчеты отчислений за геологоразведочные работы составляются плательщиками ежеквартально и представляются налоговым органам в сроки, установленные для представления бухгалтерских отчетов.
Розрахунки збору подаються надрокористувачами протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, органам державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин.
Надрокористувач, який перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби іншого району (міста), ніж місцезнаходження родовища корисних копалин, що ним експлуатується, протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, додатково подає до податкового органу копію розрахунку збору з відміткою органу державної податкової служби, яка прийняла оригінал розрахунку.
Надрокористувачі сплачують авансові квартальні внески збору до 20 числа третього місяця звітного кварталу і до 20-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, у розмірі однієї третини суми збору, визначеної у попередньому розрахунку.
Сума збору в повному обсязі, обчислена відповідно до розрахунку за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів за цей квартал), сплачується протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку збору (тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу), за місцем податкової реєстрації платника.
Збір в повному обсязі зараховується до держбюджету. Збір справляється з дати видобутку корисної копалини. Сума збору відноситься на валові витрати виробництва.

7. СБОР ЗА ЗАГРЯЗНЕНИЕ ОКРУЖАЮЩЕЙ ПРИРОДНОЙ СРЕДЫ
Сбор взимается с предприятий за:
выбросы стационарными источниками загрязнения (исчисляется самостоятельно на основании утвержденных лимитов, исходя из фактических объемов выбросов, сбросов и размещения отходов и корректирующих коэффициентов, лимиты устанавливаются сроком на 5 лет),
выбросы передвижными источниками загрязнения (исчисляется плетельщиками самостоятельно на основании нормативов сбора за эти выбросы и количества фактически использованного топлива конкретного вида);
скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
розміщення відходів.
Нормативи збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення та скиди, нормативи збору за розміщення відходів встановлюються відповідно до виду забруднюючих речовин та класу небезпеки відходів.
У разі відсутності у платників збору затверджених в установленому порядку лімітів скидів і розміщення відходів збір справляється як за понадлімітні скиди та розміщення відходів відповідно до їх обсягів.
Остаточний річний розрахунок збору подається платниками до органів державної податкової служби за місцем податкової реєстрації платника протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного року.
Платники перераховують суми збору одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, які здійснюють розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом.
Збір, який справляється за скиди та розміщення відходів у межах лімітів, відноситься на валові витрати виробництва та обігу, а за перевищення цих лімітів — справляється за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні юридичних осіб. Фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності включають збір до складу витрат виробництва (обігу).
Збір, який справляється за викиди стаціонарними та пересувними джерелами забруднення, відноситься на валові витрати виробництва та обігу.
Сбор за загрязнение окружающей природной среды рассчитывается на основании лимитов выбросов и сбросов загрязняющих веществ и размещаемых отходов промышленного, сельскохозяйственного, строительного и других производств.
Устанавливается дифференцированный подход в части установления лимитов для различных видов загрязнения окружающей среды. За сверхлимитные объемы выбросов и сбросов, размещения отходов сбор исчисляется в пятикратном размере. Если у плательщиков сбора отсутствует утвержденный лимит выбросов, сбросов, размещения отходов, то сбор взимается как за сверхлимитные выбросы и сбросы, размещение отходов в соответствии с их объемами. Предварительный расчет сбора представляется налоговой инспекции до 1 июня текущего года на последующий год.
Суммы сбора за загрязнение окружающей природной среды относятся на валовые расходы в пределах устанавливаемых лимитов выбросов и сбросов загрязняющих веществ. За сверхлимитные выбросы и сбросы таких веществ устанавливается увеличенный размер сбора. При превышении лимита сбор уплачивается за счет средств, оставшихся в распоряжении плательщика.
Уплата сбора производится ежеквартально до 15 числа месяца, следующего за отчетным кварталом Окончательный годовой расчет сбора представляется плательщиками в 10 дневный срок после представления годовой отчетности о количестве выбросов. Окончательный расчет сбора за отчетный год и уплата сбора осуществляется плательщиками до 15 января.

8. ПРО РАДІОЧАСТОТНИЙ РЕСУРС УКРАЇНИ
Органом управління у галузі зв’язку, розподілу та використання радіочастотного ресурсу в Україні є Адміністрація зв’язку та радіочастот України.
Повноваження АЗРЧ покладаються на Державний комітет зв’язку та інформатизації України.
Розподіл смуг радіочастот визначається Національною таблицею розподілу смуг радіочастот України. Національна таблиця розподілу смуг радіочастот України розробляється АЗРЧ з урахуванням інтересів України за участю зацікавлених міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на основі Регламенту радіозв’язку Міжнародного союзу електрозв’язку, рекомендацій міжнародних організацій.
Порядок виділення, присвоєнь радіочастот встановлюється АЗРЧ.
АЗРЧ надає ліцензії на використання радіочастотного ресурсу. Порядок надання ліцензії користувачам радіочастотного ресурсу України визначається Кабінетом Міністрів України.
Телерадіоорганізаціям — користувачам каналів мовлення ліцензії на використання радіочастот видаються в порядку, визначеному Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення і погодженому з АЗРЧ.
Порядок надання дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів мовлення визначається АЗРЧ за погодженням з Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.
Рішення АЗРЧ про видачу ліцензії на використання радіочастот або про відмову у її видачі приймається у термін не пізніше 60 календарних днів з дня одержання АЗРЧ заяви на отримання ліцензії. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинні бути вказані причини відмови.
За видачу ліцензії встановлюється плата.
Термін дії ліцензії на використання радіочастотного ресурсу України визначається АЗРЧ, але не може бути меншим ніж 5 років.
Продовження терміну дії ліцензії на використання радіочастотного ресурсу України здійснюється в порядку, встановленому для її отримання. Після припинення користувачем радіочастотного ресурсу України своєї діяльності надана АЗРЧ ліцензія втрачає силу.
У разі порушення користувачем радіочастотного ресурсу України умов, зазначених у ліцензії, чи цього Закону АЗРЧ видає відповідне розпорядження про усунення порушень та/чи тимчасове зупинення її дії на термін до одного місяця.
У разі повторного порушення користувачем цього Закону та умов, зазначених у ліцензії, АЗРЧ може прийняти рішення про анулювання відповідної ліцензії в порядку, встановленому законом.
Категорії користувачів радіочастотного ресурсу України визначаються залежно від використання ними смуг радіочастот спеціального чи загального використання.
Перелік спеціальних користувачів радіочастотного ресурсу України визначається КМУ.
До загальних користувачів радіочастотного ресурсу України належать усі юридичні та фізичні особи, які не віднесені до спеціальних користувачів.
Використання радіочастотного ресурсу в Україні здійснюється на платній основі.
Збір за використання радіочастотного ресурсу України стягується з метою формування джерела коштів на фінансування заходів щодо ефективного його використання.
Користувачі радіочастотного ресурсу України сплачують такі збори і платежі:
одноразовий платіж за видачу ліцензії на використання радіочастот;
щомісячний збір за використання радіочастотного ресурсу.
Спеціальні користувачі радіочастотного ресурсу в Україні звільняються від сплати зборів і платежів, передбачених цією статтею.
Кошти, що надходять від користувачів радіочастотного ресурсу України у вигляді зборів і платежів, зараховуються до Державного бюджету України.
Ставки одноразових платежів за видачу ліцензії на використання радіочастот та щомісячних зборів за використання радіочастотного ресурсу визначаються КМУ не частіше одного разу на рік.
Користувачі радіочастотного ресурсу України до 15 числа кожного поточного місяця сплачують щомісячний збір за його використання. За несвоєчасну сплату щомісячного збору за використання радіочастотного ресурсу України справляється пеня згідно з законами України. Ліцензія на використання радіочастот анулюється у разі несплати збору за використання радіочастотного ресурсу України протягом шести місяців.

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ