В УЦОКО предоставили разъяснения по некоторым вопросам теста по украинскому языку и литературе
Роз’яснення Українського центру оцінювання якості освіти щодо деяких питань тесту зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури.
У соціальних мережах і засобах масової інформації висловлено кілька зауважень щодо змісту тестових завдань цьогорічного зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) з української мови і літератури. Фахівці Українського центру оцінювання якості освіти уважно вивчили висловлені зауваження до деяких питань тесту і прокоментували кожне з них. Пропонуємо ознайомитися з інформацією, поданою в таблиці.
З приводу зауважень щодо змістово-якісних характеристик тексту «Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку».
Передусім варто нагадати, що тексти на читання й аналіз у тест з української мови та літератури добирають відповідно до визначених критеріїв, які були напрацьовані тестологічною наукою й підтвердили впродовж багатьох років свою значущість для практики тестувань на різних рівнях. Серед цих критеріїв є, зокрема, і типові вимоги до змісту, серед яких: актуальність теми, відносна новизна інформації, цікавість подання матеріалу, відповідність змісту віковій аудиторії, недискримінаційність за ознаками раси, етнічної належності, статі, віросповідання, місця проживання тощо, наявність різних позицій щодо проблеми, виразність конфлікту тощо. Таким чином, щоб потрапити в тест, текст має відповідати всім цим критеріям.
Чи відповідає текст «Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку» цим критеріям.
Текст стосується актуальної теми, оскільки проблема поширення знань, формування любові до читання неабияк гостро стоїть у всіх суспільствах, зокрема й у нашому, на нинішньому етапі цивілізаційного розвитку людства. У цьому переконує як те, що буккросинговим рухом охоплено понад 130 країн світу, так і те, що відповідна проблематика включається, наприклад, до переліку тем комунікативного мінімуму при складанні іспиту на знання іноземної мови на рівні В1 (див.: Sicher! B1+. Hueber, 2016. – S. 38).
Текст позначений відносною новизною інформації, адже, погодьмося, що для багатьох цьогорічних випускників відомості про міжнародний рух книг і про його вітчизняну версію стали відкриттям, яке, можливо, спонукає цих молодих людей надалі уважніше ознайомитися з відповідним суспільно-культурним явищем, а там, дивися, і стати його частиною.
Текст цікаво подає інформацію. Інформацію про вітчизняний буккросинговий рух подано «з перших уст», зі свідчень тих ентузіастів, які стояли біля його витоків. Такий спосіб подання інформації є репрезентацією «живої історії», яка цікавіша, ніж будь-які переповідні історії.
Текст відповідає віковим характеристикам цільової аудиторії. У ньому немає інформації, яка б виходила за межі розуміння юнаків і дівчат 16-17-річного віку (основна вікова категорія учасників ЗНО).
Текст є недискримінаційним за всіма визначеними параметрами. Проблематика тексту є універсальною. Ба, більше, саме такі саморозвивальні рухи, як буккросинговий, можуть об’єднувати людей різних рас, націй, статей, віросповідань тощо.
Текст пропонує різні погляди на проблему. Щонайменше, у тексті актуалізовано різні аспекти руху вітчизняної книги – в Україні й за кордоном.
Текст окреслює своєрідний конфлікт. У ньому репрезентовано відмінні підходи деяких українців до «вільної книги» (одні готові віддавати просто так, а інші – здатні присвоїти чуже).
Усвідомлюючи позитивні характеристики тексту «Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку», зрозуміло, що у ньому не можна було обійтися без лексем на зразок буккросинг, буккросер, уживши замість них якісь лексеми, створені, наприклад, на основі питомих для нашої мови морфем, на зразок книгорух, книгообіг, книгорухівець, книгорушниця абощо. Крім того зазначимо, що термін «буккросинг» є інтернаціональним (див., http://www.bookcrossing.com/), текст, узятий для потреб ЗНО, є оригінальним (див., http://bukvoid.com.ua/digest/2009/11/29/150228.html).
